Валерій Пекар: Кто стоит за управлением США: чего ожидать от команд, формирующих новую администрацию Америки -- Блоги | OBOZ.UA
Спостерігаючи за різкими змінами у внутрішній та зовнішній політиці США, можна було б об'їстися попкорну, якби від того не залежали доля світу та наші з вами життя. Тому так важливо розуміти причини цих змін. Настав час розглянути різні групи, з яких складається неоднорідна нова американська адміністрація, пише Валерій Пекар для weukraine.tv.
Економічні патріоти
Назвемо першу групу "Америка Перш" – це більш влучна назва, ніж MAGA, оскільки вона охоплює ширше коло ідей. Основна мета фракції America First – зміцнення американського впливу на світовій арені. Їх можна охарактеризувати як прихильників економічного націоналізму. Програмні положення цієї групи викладені в документі під назвою "Проєкт-2025", підготовленому Heritage Foundation. Основні пункти цього документу включають: посилення президентської влади, оптимізацію державного апарату для підвищення його ефективності, дерегуляцію економічної сфери, використання викопного пального як основи енергетичної політики, повернення виробництв до США, зменшення імміграційних потоків, скорочення витрат на охорону здоров'я, захист традиційних цінностей, а також в зовнішній політиці – жорстка позиція щодо Китаю, обмеження міжнародних зобов'язань та участі в глобальних організаціях.
Зразкові представники:
Опоненти всіх форм влади
Техноолігархи - це власники найбільших технологічних компаній. Їх мета полягає в руйнуванні державних структур як таких. Можна було б вважати їх техноанархістами, які виступають проти будь-якої форми влади. Але при більш уважному аналізі стає очевидним, що вони є технофашистами - вони заперечують існування влади, але прагнуть отримати її для себе. Ці особи володіють інженерним мисленням, проте, як правило, мають обмежене гуманітарне виховання (простими словами, їм бракує інструментів для розуміння соціальних реалій).
Їхня мета - послабити та роз'їсти державні інституції, замінивши її непідзвітними залаштунковими агенціями (на кшталт Маскової DOGE). Їхня мрія - тоталітаризм, керований ШІ-технологіями, який не знає кордонів та держав у традиційному розумінні. Криптовалюта для них - інструмент боротьби проти централізованого контролю держави та фінансових інституцій, шлях до нової парадигми економічної свободи, втілення мрії про світ, де індивідуальна автономія та приватність захищені математикою, а не законами та урядовою волею.
Це представники екстремальних релігійних рухів, які останнім часом здобули значний вплив у Сполучених Штатах. Ці харизматичні містичні спільноти, відомі як Нова Апостольська Реформація, охоплюють понад 40% населення країни, надаючи їм сенс існування. Незважаючи на загальну секуляризацію американського суспільства, радикальні християнські погляди продовжують набирати обертів.
Їхня мета полягає в створенні Божого Царства тут і зараз (останні часи перед його приходом вже настали!). Для досягнення цього необхідно подолати Сатану та його демонічні сили й взяти під контроль "сім пагорбів" (Seven Mountains Mandate): уряд, бізнес, освіту, сім'ю, мистецтво, медіа та релігію. Їхнім опонентом є сучасна демократична секулярна держава, яку потрібно зруйнувати і замінити теократичною системою.
Ця група отримала вплив на призначення в федеральні суди та регуляторні органи, що займаються питаннями освіти, охорони здоров'я та релігійних прав, через що матиме можливість посилювати консервативний соціальний курс у питаннях релігійних свобод та сімейних цінностей. Економічна політика нових хрестоносців - лібертаріанство, максимально вільний ринок. Емігрантів радо приймають, якщо вони приєднуються до віри.
Їхня мета є зрозумілою: помститися "глибинній державі" та основним інституціям за те, що ті перешкоджали Трампу виконувати свої обов'язки під час першого терміну; прокурорам і суддям - за приниження, яке він зазнав під час процесів імпічменту, а також за "вкрадену перемогу" на виборах 2020 року; іншим політикам - за їхнє задоволення під час президентства Байдена; і, зокрема, місту Вашингтон - за його традиційний антипатичний голос на виборах (під час останніх виборів у 2024 році Трамп отримав лише 5,4% голосів). У членів цієї групи відсутня позитивна програма на майбутнє; вони зосереджені виключно на помсті за минулі образи.
Завжди на боці республіканців: енергетика, металургія, фармацевтика, хімічна промисловість, оборонний комплекс, фінансові ринки (Wall Street) тощо. Традиційно, бізнес-середовище підтримує республіканців через їхню політику зниження податкових ставок і дерегуляції, що сприяє зменшенню витрат та забезпечує більшу свободу для підприємців. Великі компанії також цінують консервативний підхід республіканців до трудових норм, які часто обмежують права профспілок. Крім того, республіканська партія стабільно відстоює ринкові рішення замість державного втручання, що відповідає інтересам бізнесу, який надає перевагу мінімальному регулюванню з боку уряду. Аналогічно, Уолл-стріт підтримує республіканців через їхню безперервну політику дерегуляції фінансових ринків та податкових переваг для інвестицій, що безпосередньо підвищує прибутковість фінансових установ. Великі банки та інвестиційні компанії особливо цінують республіканську прихильність до мінімального державного втручання у фінансовий сектор, що дозволяє їм максимізувати прибутки та зменшити витрати на дотримання регуляторних норм. Цій групі найменше потрібні торгові війни та високі тарифи; вона найбільше цінує стабільність і передбачуваність.
Зразкові представники:
Традиційні консервативні республіканці
Ця група традиційно підтримує фіскальний консерватизм, виступаючи за обмежений уряд, низькі податки та бюджетну дисципліну, вважаючи це шляхом до економічного добробуту. У сфері зовнішньої політики вони виступають за активну міжнародну присутність США, надійні альянси та підкреслюють значення американського лідерства в глобальній безпеці. Соціально класичні республіканці схиляються до підтримки традиційних цінностей, проте обирають поміркований підхід до соціальних питань, акцентуючи увагу на особистій відповідальності та дотриманні конституційних принципів. Вони вважають, що Трамп "перехопив" їхню "Велику Стару Партію", як її називають у США, і прагнуть відновити контроль над партією. Тим не менш, вони радіють перемозі Республіканської партії в запеклій боротьбі з демократами, оскільки Байден для них виявився більшим "ворогом", ніж Трамп.
Якщо перші три групи спрямовані на руйнування старої системи, то дві наступні, навпаки, мають намір її зберегти. Варто окремо зосередитися на ролі президента та віце-президента. Дональд Трамп більше схильний до економічних націоналістів з першої групи, але при цьому не вагається звертатися до всіх, кого об'єднав, не звертаючи уваги на їхні внутрішні протиріччя (детальніше див. нижче). Його мета полягає у досягненні максимальної могутності в даний момент, що, зокрема, можна пояснити його поважним віком.
Натомість Джей Ді Венс, так само нині проявлений як економічний націоналіст, буде вправно й спритно маневрувати між групами, розуміючи їхні суперечності, з метою забезпечити собі сильну владу в тій політичній конструкції, яка складатиметься в результаті. Він непогано себе почуває з хрестоносцями, водночас, кажуть, намагається знайти спільну мову і з традиційними республіканцями, і з бізнесом.
Джей Ді Венс став учасником AI Саміту в Парижі, де його виступ привернув значну увагу. Його знамените слово в Мюнхені стало не лише повторенням ідей Трампа, а й важливим кроком у формуванні власної політичної платформи. Здається, 40-річний політик вже розпочав підготовку до своєї тривалої кар'єри у політиці.
Важливо розуміти, що всі вищезгадані групи мають між собою непримиренні суперечності. Економічні патріоти з America First хочуть зруйнувати світовий порядок, але посилити американську державу, щоб вона домінувала у світі.
Технофашисти хочуть зруйнувати все, в тому числі й американську державу. Ця суперечність відображається у протилежному ставленні до оподаткування, держслужбовців, спецслужб тощо. Окрім того, America First проти міграції, а техноолігархи її потребують заради імпорту талантів. Економічні патріоти мріють про минулу індустріальну велич Америки, техно-праві - про утопічний ідеал, керований ШІ. Перші є популістами, другі елітістами. Перші - антиглобалісти, другі - крайні глобалісти. Одні хочуть краху Кремнієвої долини, інші її домінування. Перші проти багатіїв, інші самі багатії та мріють про глобальну теплу ванну для себе. Перші апелюють до тих, кого технологічна революція викидає на узбіччя, інші - до невеликої глобалістської еліти, яку вона піднесла. Перші піклуватимуться про долар, другі мріють витіснити його криптовалютами. Перші остерігаються інших держав, які можуть зашкодити Америці, другі, здається, загалом їх не бачать.
Лібертаріанський ідеал вимагає невеликого та обмеженого уряду, який не втручається в приватне життя громадян, тоді як тоталітарний ідеал передбачає потужний уряд, що активно контролює всі аспекти життя. Проте існує цікавий спосіб поєднати ці дві концепції: можна уявити ситуацію, коли сильним надається безмежна свобода, а слабкі підпадають під суворий контроль (деталі можна знайти у коментарях до статті). З іншого боку, обидва ці ідеали суперечать більш практичному патримоніальному підходу (для пояснення: це нагадує режим Орбана в Угорщині, де своїм надаються всі переваги, а іноземцям пропонуються лише мінімальні засоби для виживання, щоб не створювали проблем). Такий підхід набагато легший і дешевший в реалізації та підтримці.
Схоже, що засновники провідних американських технологічних компаній (Джефф Безос, Марк Цукерберг, Сергій Брін, Сем Альтман) об'єднали зусилля з Ілоном Маском, аби виробити спільні регуляторні стратегії для нових технологій та уникнути надмірного втручання з боку уряду. Проте між ними та Маском існує більше суперечностей і конкурентної боротьби, ніж спільних інтересів. Безос змагається з Маском у космічній сфері, де його компанія Blue Origin прагне наздогнати SpaceX, а також на ринку супутникового інтернету, де Project Kuiper конкурує з Starlink. Марк Цукерберг має розбіжності з Маском у питаннях соціальних мереж та штучного інтелекту, особливо після того, як Маск придбав Twitter (тепер X) і розкритикував Meta. Сергій Брін і Google працюють над безпілотними автомобілями через Waymo, що є конкурентом Tesla, і активно змагаються за таланти в сфері штучного інтелекту. Сем Альтман знаходиться у протистоянні з Маском у розвитку штучного інтелекту, де OpenAI і xAI мають різні підходи до безпеки та прозорості. Додатково, публічні висловлювання Маска та його рішення часто свідчать про бажання дистанціюватися від "технологічної еліти" Кремнієвої долини, адже він позиціонує себе як аутсайдер, який змінює світ своїми методами, не зважаючи на думку інших промислових лідерів. У контексті цього, конфлікти між ними видаються неминучими, адже ці колишні союзники не потрібні Маску на його власному Олімпі.
В дечому інтереси й прагнення вищезазначених шести груп перетинаються. Наприклад, всі вони виступають за скорочення ролі держави в суспільстві та економіці: менше податків, менше державних витрат, менше державної регуляції. Але в цілому групи скоріше попутники, ніж союзники.
Беззаперечно всі ці групи об'єднує сьогодні лише одне - вони обрали своїм лідером Дональда Трампа як людину, яка здатна зламати старий порядок. Але що постане натомість, це питання. І перше питання - хто стане цим будівничим, який з конкуруючих кланів добереться до керма? Поки що саме Трамп є одноособовим обличчям змін: кожен із інших політиків у своїх промовах повинен згадати ім'я президента і підкреслити, що це саме його ідея, мінімум 5-6 разів, а то й більше (іноді здається, що вони навіть конкурують між собою за кількість згадок). Але так буде не завжди. І хоча ідеї "Проєкту-2025" непогано розписані на довгий період, суперечності неминучі, тож важливо, хто матиме більшу вагу при формуванні політик завтра.
Сучасна політика нової адміністрації, яку ми спостерігаємо, являє собою певну суміш інтересів різних груп. Хоча класичні республіканці нині відсторонені від процесу ухвалення політичних рішень більше, ніж інші. Через це, часом, ухвалені рішення виглядають недоладно: ініціативи щодо роззброєння суперечать крокам щодо озброєння, а політика "перезавантаження" відносин з Росією не узгоджується з курсом на її стратегічне стримування, і так далі.
Що далі чекає на нас? По-перше, ми станемо свідками природної конкуренції за вплив у близькому колі влади. Представники руху America First, техноолігархи та нові хрестоносці наразі мають кращі позиції у системі ухвалення рішень в адміністрації Трампа. Класичні республіканці та бізнесмены виявляються дещо осторонь. Водночас важливо усвідомити, що в найближчі місяці ми спостерігатимемо безліч прикладів мімікрії, коли різні особи намагатимуться продемонструвати свою лояльність до MAGA, перевершуючи свої справжні переконання. Такі постаті, як Скотт Бессент, Марко Рубіо чи навіть Кіт Келлоґ, потрапили в поле зору Трампа, адже вони почали активно висловлювати підтримку ідеям America First на публіку.
По-друге, виникатимуть протиріччя, які вимагатимуть певних механізмів для їх вирішення. Вже ходять чутки про можливий конфлікт між Маском і Рубіо стосовно звільнення державних службовців. Традиційний американський бізнес починає висловлювати занепокоєння щодо тарифної політики. Ідея масштабного зменшення державних витрат також не викликає у них особливого ентузіазму, адже вони є постачальниками для держави і вже відчувають фінансові втрати. Крім того, Wall Street не надто позитивно реагує на останні економічні рішення. Проте поки що ці проблеми можна списати на "медовий місяць" Трампа — ніхто не наважиться критикувати його в перші 100 днів. Але що станеться, якщо суперечності стануть непримиренними? Тоді домінуватиме чиясь точка зору, і переможці скинуть переможених з Олімпу, де завжди не вистачає вільних місць.
Нарешті, не забуваймо, що всі ці групи представляють лише половину країни. Окрім того, серед виборців Трампа, постраждалих від нової політики (фермери, профспілки, держслужбовці, правоохоронці тощо), накопичуватиметься невдоволення, яке також впливатиме на ситуацію. Та й списувати демократів не варто: вони дочекаються кінця медового місяця та дадуть новій адміністрації наробити якомога більше помилок, а потім можуть вийти зі своїм словом - не забуваймо, що демократи непогано працюють в опозиції, а в обох палатах Конгресу у Трампа зараз дуже тоненька більшість, яка дозволить йому проводити закони виключно за рахунок 100% явки та дисципліни всередині всіх своїх груп підтримки. А якщо суперечності стануть нерозв'язними?
