УЗ буде поділено, державне фінансування покриє пасажирські маршрути, а на залізничні колії впустять конкурентів: які наслідки матиме реформа залізничного транспорту - sud.ua
Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження № 975-р, яким затверджено Дорожню карту для реформи залізничного транспорту країни та план дій для її втілення. Таким чином, уряд окреслив нову модель роботи залізничного сектору, що охоплює аспекти безпеки, розслідування інцидентів, фінансування перевезень пасажирів і допуск нових операторів на ринок.
Попередній проект реформування залізничного транспорту був затверджений у грудні 2019 року розпорядженням № 1411-р. Цей план передбачав відкриття ринку, структурні зміни в "Укрзалізниці", поліпшення безпеки та підготовку галузі до конкурентних умов. Проте нова Дорожня карта значно ясніше пов'язує ці реформи з нормами права ЄС, процесом переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу та зобов'язаннями в рамках Ukraine Facility.
Сьогодні залізнична система фактично залишається вертикально інтегрованою: інфраструктура, вантажні та пасажирські перевезення, фінансування пасажирського сегмента і значна частина регуляторних функцій тісно пов'язані між собою. Саме це, за оцінкою уряду, ускладнює запровадження повноцінної конкуренції. Одна з головних проблем - перехресне субсидування пасажирських перевезень за рахунок інших сегментів, насамперед вантажних.
Оновлена модель передбачає поетапний відхід від попередньої системи. Замість цього, державі слід чітко окреслити, які саме пасажирські перевезення є критично важливими для суспільства, укладати контракти з перевізниками на їхнє забезпечення та покривати відповідні витрати згідно з угодою.
Тобто, якщо певний маршрут потрібен людям і державі, але не може бути прибутковим виключно за рахунок продажу квитків, його збитковість не повинна автоматично покриватися за рахунок іншого бізнесу залізниці. Держава має визначити таку послугу як суспільно важливу і заплатити за її надання.
Таким чином функціонує ідея суспільно значущих послуг, яку Україні потрібно впровадити відповідно до норм законодавства Європейського Союзу.
Які наслідки це матиме для перевезень пасажирів?
Одним із перших кроків має стати експериментальний проєкт із державним замовленням на залізничні пасажирські перевезення. Він уже передбачений постановою Кабінету Міністрів від 18 лютого 2026 року № 232. За новим планом у 2026-2027 роках уряд має отримати результати цього експерименту та протестовану модель державного замовлення.
Наступний крок - ухвалення Закону України "Про організацію суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів залізничним транспортом". За планом його супроводження у Верховній Раді має бути забезпечене до грудня 2026 року. Якщо закон приймуть, до вересня 2027 року мають затвердити порядок організації таких перевезень, а до грудня 2027 року - підготувати законопроєкт щодо змін до Бюджетного кодексу, необхідних для державного співфінансування.
До грудня 2027 року планується укладення першого угоди щодо надання суспільно важливих послуг між уповноваженим органом і залізничним перевізником, що забезпечує далекі сполучення, за умови прийняття відповідного законодавства. Подальший етап передбачає перехід до довгострокових угод, які можуть тривати до 15 років.
Які зміни очікують "Укрзалізницю"?
Найзначніша складова реформи зосереджена на самій компанії. До грудня 2027 року "Укрзалізниця" повинна здійснити організаційне та бухгалтерське відокремлення управління інфраструктурою від залізничних перевезень. При цьому планується проведення незалежного аудиту, який підтвердить відповідність цього розділення стандартам Європейського Союзу.
До кінця 2027 року планується створення спеціалізованої корпоративної моделі для "Укрзалізниці", а її реалізація повинна завершитися до грудня 2029 року. Перший етап включає в себе функціональне та бухгалтерське розмежування. Надалі структура компанії буде адаптована для ефективної діяльності в умовах конкурентного ринку.
Це має велике значення, адже інфраструктура, така як колії, станції та системи управління рухом, повинна бути доступною для всіх перевізників без будь-якої дискримінації. Якщо цього не дотримуватись, новий перевізник може отримати ліцензію для роботи на ринку, проте не матиме реальних можливостей користуватися потрібною інфраструктурою.
Саме з цієї причини Дорожня карта включає окрему тарифну структуру для доступу до інфраструктури, а також процедури розподілу її потужностей.
Перед відкриттям ринку "Укрзалізницю" хочуть фінансово стабілізувати
Слід підкреслити, що Уряд безпосередньо асоціює структурну реформу "Укрзалізниці" з її фінансовим здоров'ям. До грудня 2027 року планується оптимізувати структуру зобов'язань компанії та провести незалежний аудит внутрішніх контрольних систем, включаючи комплаєнс, управління ризиками, внутрішній аудит, закупівлі та заходи проти корупції. Також до грудня 2026 року компанія повинна розробити середньострокову стратегію фінансової стійкості, яка передбачатиме управління непрофільними активами.
Тема фінансової стабільності "Укрзалізниці" неодноразово підіймалася в державних звітах. У доповіді Міністерства розвитку, що стосується виконання заходів за 2025 рік, зокрема, підкреслювалося, що тарифна політика для вантажних перевезень аналізувалася з огляду на потребу забезпечення беззбиткової діяльності та фінансової стійкості компанії в умовах військових дій.
Водночас "Укрзалізниця" залишається надзвичайно важливою складовою української економіки та логістичної системи. Європейська комісія підкреслює, що з початком повномасштабної війни залізничні маршрути стали одним із основних компонентів "Шляхів солідарності" між Україною та Європейським Союзом. У зв'язку з цим, реформа проходитиме не в умовах стандартного ринку, а в контексті, коли залізниця функціонує одночасно як комерційне підприємство, критична інфраструктура і важливий елемент державної стійкості.
Безпека: новий незалежний підрозділ та система для розслідування інцидентів.
Перша ціль Дорожньої карти стосується безпеки. Її правовою основою вже став Закон України "Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті України" № 4904-IX, ухвалений 9 червня 2026 року. Закон є чинним та визначає, зокрема, поняття інтероперабельності, системи управління безпекою, сертифікації та інших елементів нової моделі. Тепер уряд закладає механізм його реалізації.
До грудня 2026 року необхідно підготувати законопроєкт, що стосується створення Національного бюро розслідувань транспортних аварій. Відповідно до планів, це бюро повинно бути засноване та запущене до грудня 2027 року. Водночас, до вересня 2027 року передбачається прийняття основних підзаконних актів, які забезпечать реалізацію закону, а до липня 2029 року – завершення процесу ухвалення всієї потрібної підзаконної бази.
Задано також заснування та фінансування центрального органу виконавчої влади, що займатиметься реалізацією державної політики в галузі залізничного транспорту та виконуватиме функції національного органу безпеки. Інакше кажучи, той, хто здійснює перевезення пасажирів або вантажів, не повинен мати можливість самостійно встановлювати правила безпеки та контролювати їх дотримання.
Коли в Україні справді виникне конкурентне середовище?
Відповідь у Дорожній карті розрахована на кілька років. Спочатку мають бути створені правові та інституційні передумови: нова система безпеки, правила доступу до інфраструктури, відокремлення її оператора, тарифна модель, регулятор та закон про ринок.
Проєкт Закону України "Про ринок послуг залізничного транспорту" планують подати до Кабінету Міністрів до грудня 2028 року. До грудня 2029 року має бути утворена Національна комісія, що здійснює регулювання транспорту. До грудня 2030 року планується завершити прийняття підзаконних актів для роботи нового ринку. І лише після цього заплановане його поетапне відкриття.
Першим кроком стане впровадження залізничної мережі європейського стандарту з колією 1435 мм, відкриття якої заплановано на 2031 рік. Що стосується мережі з колією 1520 мм, на якій наразі функціонує більшість українських залізничних маршрутів, терміни реалізації визначені більш обережно: запуск відбудеться після закінчення перехідних періодів, які були узгоджені в процесі переговорів про вступ України до ЄС у рамках розділу 14 "Транспортна політика", але не раніше за дату припинення або скасування воєнного стану.
Отже, наразі немає підстав стверджувати, що український залізничний ринок буде повністю відкритий у найближчому майбутньому.
Окремий акцент у Дорожній карті зроблено на європейській ширині колії - 1435 мм. Це має значення не лише для внутрішньої конкуренції, а й для інтеграції України до транспортного простору ЄС. У 2025 році, наприклад, Україна завершила будівництво колії 1435 мм на напрямку Чоп - Ужгород, що є одним із елементів розширення залізничного сполучення з ЄС.
Отже, концепція, представлена в Дорожній карті, фактично пов'язує майбутню конкуренцію з етапами євроінтеграції інфраструктури. У майбутньому передбачається розробка довгострокової стратегії розвитку залізничної інфраструктури України, яка повинна бути погоджена з транс'європейською транспортною мережею TEN-T. Цей план планується затвердити до червня 2028 року.
Відкриття ринку передбачає встановлення правових рамок, що дозволяють різним перевізникам здійснювати залізничні перевезення на конкурентних основах. Це не означає, що "Укрзалізниця" зникне або що вся залізнична інфраструктура буде передана в приватні руки. Навпаки, одним із ключових аспектів реформи є відокремлення інфраструктури від діяльності перевізників та забезпечення рівного доступу до залізничної мережі. Держава продовжить виконувати роль замовника важливих пасажирських перевезень для суспільства.
Отже, комерційні маршрути повинні функціонувати відповідно до ринкових принципів, тоді як соціально важливі маршрути - згідно з контрактною моделлю державного замовлення. Така схема дозволить поєднати конкурентні переваги з вимогою зберегти транспортні сполучення, які не завжди є фінансово вигідними.
На папері нова модель виглядає послідовною: спочатку безпека та інституції, потім фінансова стабілізація і структурна перебудова "Укрзалізниці", далі - регулятор, правила доступу до інфраструктури і лише після цього - відкриття ринку. Але кожен із цих етапів потребує окремого законодавчого, фінансового та організаційного рішення.
Показовим є вже сам факт появи нового плану. Попередній урядовий план реформування залізниці діяв із 2019 року і також передбачав структурне розмежування та підготовку до конкурентного ринку. Тепер держава фактично перезапускає реформу, прив'язуючи її до конкретніших євроінтеграційних зобов'язань і визначаючи горизонт до 2031 року та далі.
Держава хоче змінити сам принцип роботи галузі: інфраструктура має стати окремим ресурсом із прозорими правилами доступу, соціально необхідні пасажирські перевезення - чітко оплачуваним державним зобов'язанням, а перевізна діяльність - сферою, де поступово зможуть конкурувати різні оператори.
Ефективність цієї моделі в реальному житті буде визначатися не лише змістом Дорожньої карти, а й тим, чи зможе держава систематично реалізувати її наступні етапи. Це включає прийняття необхідних законодавчих актів, фінансування важливих соціальних перевезень, реформування "Укрзалізниці" та забезпечення справжніх, а не просто формальних умов для розвитку конкуренції.
Нагадаємо, що, як повідомляла "Судово-юридична газета" раніше, до Верховної Ради був внесений законопроєкт №16019 "Про ринок залізничного транспорту України". Цей документ покликаний сформувати сучасну правову основу для функціонування залізничного ринку, забезпечити рівний та недискримінаційний доступ до інфраструктури, а також створити сприятливі умови для розвитку конкуренції в галузі пасажирських і вантажних перевезень.
Необхідність ухвалення законопроєкту також пов'язана із зобов'язаннями України в межах переговорного розділу 14 "Транспорт" та адаптацією законодавства до права ЄС. Йдеться, зокрема, про імплементацію європейських правил щодо єдиного залізничного простору, громадських пасажирських послуг та прав пасажирів.
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua та слідкуйте за новинами SUD.UA на Google, а також підписуйтесь на наші VIBER і WhatsApp, сторінку у Facebook, Instagram та Х, щоб завжди бути в центрі найактуальніших подій.
