Українські фермери прагнуть налагодити торгові зв'язки з Європою, де їм ставлять певні вимоги.

Після тривалих переговорів вдалося досягти угоди між Україною та Європейським Союзом щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією. Однак деталі угоди залишаються під завісою таємниці, що викликає занепокоєння у виробників сільгосппродукції — чи будуть умови справедливими. Чи свідчить це про те, що справжнього компромісу ще не вдалося досягти?

Українські аграрії стурбовані можливими фінансовими втратами, оскільки повернення до "безвізового" торговельного режиму або автономних торговельних заходів (АТЗ), які Європейський Союз запровадив після початку повномасштабної агресії Росії, наразі не планується.

"Найкращим можливим результатом було б перенесення режиму АТЗ із гарантіями, застосовними до обмеженого числа продуктів, які вважаються чутливими для фермерів ЄС", - заявили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ), чий офіс знаходиться у Брюсселі.

Оскільки Європейський Союз рішуче відхилив цей варіант, українські експерти зазначають, що команді переговірників вдалося проявити неабиякі зусилля для того, щоб якомога краще захистити інтереси вітчизняних аграріїв.

В цілому, Брюссель та Київ досягли попередньої угоди щодо нових умов імпорту сільськогосподарської продукції. Проте, деталі цієї угоди поки що не розголошуються, а остаточний варіант контракту має бути затверджений державами-членами Європейської Ради. Наразі три з цих країн — Угорщина, Польща та Словаччина — все ще не скасували свої односторонні ембарго на українські агропродукти.

Проте існують певні досягнення: Європейський Союз планує повністю лібералізувати торгівлю з Україною для кількох категорій товарів. Серед них – сухе молоко, кисломолочні вироби, гриби та виноградний сік. Ці приклади надав єврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.

Тому Україна як ніхто зацікавлена в тому, щоб переговори завершилися якомога швидше.

"За швидкі перемовини основної частини потрібно похвалити Єврокомісію, - зазначила аналітик Європейського політичного центру в Брюсселі Світлана Таран. - На переговорах вдалося досягти певних компромісних рішень, які є кращими, ніж спочатку очікувалося. Наприклад, були побоювання, що позиція Єврокомісії могла бути стримана щодо України через тиск європейських фермерів, які хотіли сильно обмежити доступ на ринок української продукції".

Але, як повідомили єврокомісари, нова угода передбачає поступове наближення України в період до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах умов утримання тварин та використання пестицидів, щоб забезпечити всім учасникам угоди "рівні правила гри". На цьому наполягали фермери кількох європейських країн.

Українське фермерське лобі здивоване вимогою Єврокомісії щодо наближення до виробничих стандартів, оскільки, за їхньою логікою, воно мало б потягти за собою вільний доступ на внутрішній ринок ЄС, але про це, однак, наразі не йдеться.

"Це посилає довгостроковий негативний сигнал не тільки українським агровиробникам, а й фермерам в інших країнах-кандидатах на вступ до ЄС", - йдеться в заяві УКАБ.

Безумовно, такі вимоги мають супроводжувати процес інтеграції України до Європейського Союзу, але, як зазначає експерт Європейського політичного центру, переговори щодо основних аспектів ще не розпочалися. У Брюсселі підкреслюють, що Україні, яка є кандидатом на вступ, доведеться адаптуватися до стандартів і норм ЄС. Проте українські аграрії висловлюють занепокоєння, що введення подібних вимог на цьому етапі призведе до додаткових витрат на перетворення, враховуючи, що вони вже стикаються з численними проблемами через війну. Згідно з офіційними даними з Києва, 60% валютних надходжень країни наразі забезпечується агропромисловістю, оскільки інші ключові експортні сектори, такі як металургія та хімічна промисловість, зазнали значних втрат через конфлікт.

Експерти вважають, що Європейському Союзу не слід встановлювати для України більш жорсткі вимоги, ніж ті, які діють для країн, що не є членами ЄС. Вони також підкреслюють, що Брюсселю варто було б надати Україні більш тривалий період для адаптації та фінансову підтримку для фермерів, щоб прискорити реалізацію ключових реформ. Усі ці аспекти можуть бути включені до переговорного процесу.

Європейська комісія, у свою чергу, запевняє, що доступ держави до ринку Європейського Союзу буде поетапно розширюватися залежно від досягнень у гармонізації своїх стандартів з європейськими. Українські експерти вказують, що вся угода, як вона була представлена, є суцільним компромісом.

Одночасно, компромісне рішення, яке задовольняє всі сторони цієї угоди, слугує політичним сигналом як для союзників, так і для противників України. Це демонструє, що Київ і країни Європейського Союзу здатні досягати домовленостей.