Політичні новини України та світу

Україна виступає на підтримку петиції, яка закликає до виключення Росії з членства в Міжнародній раді музеїв.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє МКСК.

Міжнародна рада музеїв, заснована в 1946 році в Парижі, є глобальною асоціацією музеїв та їх співробітників, яка має на меті збереження, захист і популяризацію світової природної і культурної спадщини, як матеріальної, так і нематеріальної. ICOM об'єднує музеї з більш ніж 80 країн, які мають свої національні комітети.

Стаття 7.2 Кодексу етики ICOM зазначає, що основою музейної політики має бути міжнародне право, яке слугує стандартом для інтерпретації етичного кодексу даної організації.

У петиції наголошено, що членство установ та осіб, які знищують, розграбовують та фальсифікують культурну спадщину, порушує ці принципи. Як пише французька організація, багато національних комітетів вже закликали до виключення Росії з ІСОМ - поки що безрезультатно.

Починаючи з 2022 року, Україна активно працює над тим, щоб виключити Російську Федерацію з ICOM, надаючи Виконавчій раді організації підтвердження порушень, вчинених російськими музейними працівниками, які є членами ICOM.

Україна також запровадила санкції стосовно російських культурних діячів, директорів музеїв та вищих посадових осіб Міністерства культури РФ та Криму за проведення незаконних археологічних розкопок, що ведуться РФ на території Криму з 2014 року, а також вивезення культурних цінностей з окупованих територій, зокрема з українських музеїв.

У петиції підкреслюється, що Росія має на меті не лише фізичне знищення української культурної спадщини, але й її привласнення та русифікацію. Ці дії стартували ще в 2014 році, після анексії Криму, коли з музеїв регіону були вивезені тисячі цінних артефактів.

У 2016 році в Третьяковській галереї відбулася велика виставка творчості художника Івана Айвазовського, на якій було представлено 38 із 120 експонованих творів, що походили з кримських колекцій. Співпраця між європейськими музеями та галереєю тривала до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

У липні 2024 року з'явилася інформація про те, що об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — Херсонес — зазнав пограбування, після чого на його території був відкритий "Музей Криму та Новоросії". Цей музей слугує інструментом легітимації російської агресії через свою пропагандистську діяльність.

З початком повномасштабної війни акти мародерства в окупованих областях значно зросли. У Херсоні було викрадено більше 13 тисяч експонатів з музею Олексія Шовкуненка та Краєзнавчого музею. У Маріуполі російські війська вивезли твори видатних художників Івана Айвазовського та Архипа Куїнджі. Окрім того, зникла цінна колекція "Скіфського золота" з Мелітополя.

В даний момент більше 77 музейних колекцій з тимчасово окупованих регіонів України вже занесені до Державного каталогу Музейного фонду Росії.

Ці дії порушують норми міжнародного права, зокрема Гаазьку конвенцію 1954 року про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів, підписаною і Росією.

Автори цієї петиції підкреслюють, що хоча міжнародне право може в майбутньому сприяти поверненню вкрадених культурних цінностей, процеси в судах можуть затягнутися на багато років. У той же час російські арт-дилери вже налагоджують зв’язки з міжнародними колекціонерами, зокрема на престижних арт-ярмарках, таких як у Маастрихті.

Міністерство повідомляє, що активно ведеться процес залучення до відповідальності працівників музейної галузі країни-агресора за їхні злочини проти культурної спадщини України.

На лютий 2025 року ЮНЕСКО зафіксувало руйнування або пошкодження 485 культурних об'єктів з моменту початку повномасштабної агресії Росії. Серед них 149 релігійних споруд, 249 історичних будівель, 33 пам'ятники (включаючи меморіали жертвам Голокосту), 18 бібліотек, 32 музеї та 2 археологічні ділянки.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії пошкоджено 1453 пам'ятки культурної спадщини та 2286 об'єктів культурної інфраструктури.

Читайте також