Україна вимагає зупинки бойових дій для досягнення миру, тоді як Росія відповідає ракетними ударами.
Київ після російського удару | фото AP
Протягом минулого тижня відбулися дві офіційні зустрічі за участі представників США, України та Європи, метою яких було обговорення шляхів досягнення миру та завершення російської агресії. Київ висунув основну умову для початку будь-яких перемовин з Росією — повне припинення бойових дій. Однак після кожного повідомлення від Вашингтона про позитивні зрушення у переговорах із Москвою, російські війська завдають нових ударів по території України. 23 квітня у Лондоні міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умеров та керівник Офісу президента Андрій Єрмак зустрілися з представниками "коаліції охочих". Крім того, українська делегація мала конструктивну бесіду зі спеціальним представником президента США Кітом Келлогом, де обговорювалися можливості для мирного врегулювання. Україна, як жодна інша країна, прагне завершення війни. Ці зустрічі стали логічним продовженням зусиль, розпочатих у Джидді та Ер-Ріяді, і підтвердили готовність Києва до діалогу для досягнення миру.
Україна настійно вимагає термінового, повного та безумовного припинення вогню, що має стати першим етапом для старту переговорів, спрямованих на досягнення справедливого і стабільного миру, який є основою для її суверенітету та територіальної цілісності. Американська сторона висловила своє бачення. Україна разом з іншими європейськими країнами представила свої пропозиції. "Ми сподіваємося, що така спільна діяльність призведе до тривалого миру", – підкреслив президент України Володимир Зеленський після зустрічі. Він також нагадав про Кримську декларацію 2018 року, в якій тодішній державний секретар США Майкл Помпео під час першої адміністрації Трампа підтвердив, що США не визнають претензій Кремля на суверенітет над територіями, захопленими незаконно відповідно до міжнародного права. США ніколи не визнають російську анексію Криму.
Агресія Росії після завершення мирних переговорів.
Після завершення консультацій у Лондоні, в нічний час армія РФ здійснила комбінований удар по Україні, використовуючи крилаті та балістичні ракети різних типів, що базуються на повітрі, землі та морі, а також ударні безпілотники типу Shahed. Це було одним з найбільших обстрілів за останні три роки війни. Прем'єр-міністр Чехії, Петр Фіала, підкреслив, що в той час, як Україна прийняла американську пропозицію про безумовне припинення вогню, Росія знову атакувала українські міста, беззахисних людей і дітей. "Путін ніколи не цікавився миром, і єдиний шлях до миру в Європі полягає в потужній військовій підтримці України", - зазначив він.
Президентка Молдови Мая Санду висловилася: "Поки світ сподівається на перемир'я, Росія знову демонструє, що її мета — не мир, а лише смерть і руйнування. Остання ракетна атака на Київ призвела до загибелі та поранення мирних жителів". Вона підкреслила, що Україні необхідні додаткові системи протиповітряної оборони та інша військова підтримка. Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже зазначила: "Лише сила може забезпечити справжній мир. Росію потрібно змусити до миру та посилити можливості України для захисту. Сьогоднішня масована атака на українських цивільних підтверджує, що кремлівський агресор прагне війни. Ніяких ознак миру не спостерігається".
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський висловився: "Київ, Харків та інші міста були обстріляні російськими ракетами. Тільки в Києві загинуло щонайменше 9 осіб, ще 63 були поранені. Росія не припиняє свої жорстокі дії, а демократичний світ має посилити підтримку України. Саме Росія не бажає укладати мир. Ті, хто не хоче миру, розуміють лише силу". Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен сказала: "Росія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільне населення, не виявляючи справжнього бажання досягти миру. Сьогодні ми скликаємо Спеціальну постійну раду ОБСЄ у відповідь на постійні напади на населення України. Ми повинні забезпечити відповідальність Росії для досягнення справедливого та тривалого миру".
Пропозиції Дональда Трампа та світова реакція на них.
Адміністрація Дональда Трампа запропонувала Києву план для завершення конфлікту, що включає відмову від вступу до НАТО та визнання Криму частиною Росії. Ці пункти спричинили сильне обурення в Європейському Союзі. Президент України Володимир Зеленський відмовився визнавати російський суверенітет над будь-якими територіями, захопленими російськими військами з 2014 року. У відповідь на це, президент США критикував позицію українського лідера, назвавши її "дуже шкідливою для мирних ініціатив і провокаційною". Він зауважив, що Зеленський може вибрати між миром або продовженням війни ще на три роки, що може призвести до втрати всієї країни. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що заява Трампа про те, що Україна вже давно втратила Крим, повністю відповідає позиції Москви.
Financial Times повідомляє, що позиція Вашингтону, який погодився на анексію Криму, порушуючи узгоджену політику НАТО, може бути найбільшою поступкою Москві за останні місяці в контексті швидкого укладання угоди. Крім того, адміністрація Трампа відкинула можливість членства України в НАТО, що є тривалою вимогою з боку Росії. У статті також підкреслюється, що США активно пропонували Москві різні стимули, в той час як Київ зазнавав тиску і погроз, отримуючи мало в обмін на відмову від своєї території. "Європа не підтримає жодних дій США, пов'язаних із визнанням Криму російським або тиском на Київ для досягнення цього. Крим належить Україні", - наголосила глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас.
Для європейських країн визнання анексії Криму є абсолютно неприйнятним, оскільки це стало б першим випадком територіального захоплення силою в Європі з часів Другої світової війни, що поставило б під загрозу міжнародний порядок, заснований на правилах, який десятиліттями забезпечував мир на континенті. Financial Times підкреслює, що навіть якщо США вдадуться до односторонніх дій, це може сприйматися як заохочення російської агресії, що, в свою чергу, може спонукати Москву до нових спроб впливу на Грузію, Молдову, а також загрози іншим колишнім радянським республікам, зокрема країнам Балтії, які є членами НАТО та ЄС. Адміністрацію Трампа вже попередили, що жодна з європейських столиць не підтримає ідею про визнання Криму частиною Росії. Брюссель вважає, що найбільші європейські країни НАТО повинні відмовити Вашингтону в односторонніх діях. Можливо, тому Трамп, реагуючи на бомбардування України, зазначив: "Я не схвалюю російські удари по Києву. Це непотрібно, і відбувається в невідповідний час. Володимире, зупинись".
Світ, який Росія намагається нав'язати через Вашингтон, не зупиняє конфлікт, а лише відтерміновує його. Зроблені Кремлю поступки не принесуть миру, а лише підривають довіру до Сполучених Штатів. Америка не може дозволити собі продемонструвати, що демократія зраджує своїм основам. Підтримка України — це не акт благодійності, а стратегічна інвестиція в стабільність, де правила важливіші за військову силу. Пропозиція "мирного" вирішення від адміністрації Трампа не є завершенням війни, а навпаки — початком тривалої окупації українських земель і нових викликів для Європи. В Овальному кабінеті повинні усвідомити, що компроміс із авторитарними режимами ніколи не гарантує миру. Історія свідчить, що спроби задовольнити агресора лише призводять до ще більших бідів. Приклади, як-от Мюнхен 1938 року чи "перезавантаження" відносин США з Росією у 2009, демонструють, що поступки диктатурі лише підсилюють їхню агресивність.
Якщо хтось підштовхує Україну до здачі тимчасово окупованих територій Росії, то він фактично запускає нову війну в недалекому майбутньому не лише в Європі, а й у Азії, на Близькому Сході та Африці. Вашингтон не може дозволити собі втратити довіру союзників. Позиція США у світі тримається на довірі партнерів. Якщо Америка погодиться на "велику угоду" з РФ за спиною України, це знищить репутацію США як надійного союзника. Країни Азії, Близького Сходу й Африки поставлять під сумнів усі американські гарантії. Якщо РФ не зупинити в Україні, наступним фронтом може стати Східна Європа, де вже є військові зобов'язання США перед союзниками по НАТО. Це означає пряме залучення до війни американських солдатів і вдесятеро більші витрати.
Тому лише Україна має право вирішувати свою долю. Український народ платить найвищу ціну у цій війні. Рішення про мир -- це не геополітична домовленість в офісах Вашингтона чи Москви, а право вільної нації обирати власне майбутнє. Примус до компромісу -- це заперечення базових принципів демократії, за які США завжди виступали. Підтримка України зараз -- це шанс остаточно зламати агресивний курс РФ без прямого зіткнення. При цьому ЄС не провокує конфлікт, а стабілізує континент перед обличчям загрози, яку неможливо зупинити поступками. Підтримка України -- це стримування російського експансіонізму, уникнення спроби відвернути увагу від того, хто почав цю війну і хто щодня обстрілює цивільну інфраструктуру. Україна -- це не буфер від агресора, а форпост демократичного світу. Досягнення миру сьогодні не гарантує безпеки Україні та Європі завтра. Тільки політика стримування це гарантує. Тому опір російській агресії в Україні не провокує початок Третьої світової війни, а стримує її. Підтримка України -- це не про чиюсь вигоду, а про довгострокову стабільність Європи, це стратегічне рішення колективного Брюсселя, а не комерційна інвестиція.
