Трамп веде складну гру з Путіним: NYT аналізує суперечливі рішення президента США.
У грудні команда Трампа задекларувала намір досягти "стратегічної стабільності з Росією". Однак ця заява майже одразу вступила в конфлікт з іншим ключовим завданням очільника Білого дому -- демонстрацією сили Сполучених Штатів на міжнародній арені.
США 7 січня пішли на один із найгостріших кроків щодо Москви від моменту повернення Трампа до Білого дому: в Північній Атлантиці було захоплено нафтовий танкер під російським прапором.
У Вашингтоні наголосили, що їхні дії були спрямовані на контроль за блокадою експорту венесуельської нафти. Судно, яке більше двох тижнів уникало уваги американських органів, було охарактеризовано як "бездержавне". У Москві, де офіційно закликали до зупинки переслідування танкера, це сприйняли як ще один ворожий крок з боку президента США, який готовий завдавати ударів по російським інтересам, коли це відповідає його політичним цілям.
Цей інцидент чітко продемонстрував, наскільки суперечливою є стратегія Трампа: з одного боку, він прагне налагодити стосунки з Путіним, а з іншого — акцентує увагу на провідній позиції США на світовій арені. Це призводить до виникнення напружень і ризиків для обох країн.
З одного боку, стратегія Трампа, яка акцентує на силі як засобі захисту національних інтересів, відображає погляди Путіна на світ, розділений між великими державами. З іншого боку, цей підхід лише ускладнює відносини з Росією, особливо в Латинській Америці, де Кремль намагається зміцнити свій вплив, водночас демонструючи обмежені можливості Москви, яка наразі залишається втягнутою у війну в Україні.
"Яка кількість питань, що їх Трамп вирішує для Путіна? На мою думку, фактично незначна. Він, здається, більше ускладнює ситуацію, ніж полегшує," - підкреслив Майкл Кіммідж, директор Інституту Кеннана у Вашингтоні.
Попри численні зустрічі з Путіним, Трамп не зміг переконати Україну прийняти російські вимоги, і США продовжують надавати Києву критично важливі дані розвідки.
В Європі, як підкреслює Кіммідж, суперечності Трампа з партнерами можуть виглядати вигідно для Кремля, проте водночас спонукають європейські країни інвестувати більше в свою оборону – і це вже не на руку Москві.
У Венесуелі, яка є давнім союзником Росії, дії Трампа стали підтвердженням теорії сфер впливу, проте також виявили слабкість Кремля у підтримці своїх партнерів. Арешт президента Ніколаса Мадуро став ще одним серйозним ударом по проросійським лідерам після американських атак на Іран та падіння режиму Башара Асада в Сирії в грудні 2024 року.
У Західній півкулі політика США щодо Росії залишається жорсткою. У Вашингтоні відкрито говорять про використання Москвою партнерства з Венесуелою для розширення впливу в Латинській Америці -- і саме цьому, за задумом США, має завадити затримання Мадуро.
Згідно з даними NYT, Сполучені Штати чинять тиск на тимчасовий уряд Венесуели, вимагаючи видворення іноземних агентів і військових з Китаю, Росії, Куби та Ірану. Одночасно США обмежують експорт венесуельської нафти, що ставить під загрозу діяльність "тіньового флоту", який активно використовують Росія та інші країни, що підпадають під санкції.
Американські військові 7 січня вжили безпрецедентних заходів для захоплення танкера, який раніше втік від арешту в Карибському морі. У спробі врятуватися, судно, відоме під назвою Bella 1, підняло російський прапор. Росія навіть направила військовий корабель для охорони танкера та надіслала дипломатичну ноту до США.
Незважаючи на це, Сполучені Штати здійснили операцію за участю бойової авіації, що базується у Великій Британії. Екіпаж судна може бути доставлений до США для проведення судового розгляду.
Москва заявила про порушення міжнародного права та вимагала звільнення росіян на борту, однак не озвучила погроз. Путін і військове керівництво РФ також утрималися від негайних коментарів.
Ця реакція вказує на намір Кремля уникнути загострення конфлікту, схоже на випадки в минулому, коли Сполучені Штати вчиняли атаки на російські інтереси. Одночасно це підкреслює бажання Москви зберегти шанси на переговори з Трампом щодо України та виявляє межі її впливу.
"Росія -- не та країна, яка може покладатися виключно на примусову силу. У цьому й полягає суперечність путінської моделі, і, іронічно, саме Трамп, можливо, допомагає її продемонструвати", -- резюмував Кіммідж.
Нагадаємо, що Міністерство закордонних справ Росії вимагає від Сполучених Штатів терміново звільнити екіпаж танкера Marinera, який був захоплений американськими спецслужбами в Північній Атлантиці. Сергій Лавров охарактеризував дії Вашингтона як "недопустимі" і закликав до "гуманного ставлення" до російських моряків, незважаючи на те, що судно було затримане через порушення санкцій, пов’язаних із блокадою венесуельської нафти.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс охарактеризував захоплений танкер Marinera як "фальшиве російське судно". Він зазначив, що судно, яке раніше носило назву Bella 1, змінило свою реєстрацію на російську в грудні з метою отримання захисту від Росії і уникнення американських санкцій. На момент захоплення на борту танкера не було нафти, але Вашингтон вважає його частиною "тіньового флоту", що підтримує інтереси Венесуели.
