Трамп і американські пріоритети, посилення ЄС та два страхи, які турбують Путіна: дослідники з мережі Research Solutions зробили прогнози щодо майбутнього України у 2025 році.
Ілія Куса, Вадим Денисенко й Ігор Тишкевич презентували дослідження щодо викликів, які постануть перед Україною у 2025 році.
16 грудня у медіацентрі "Україна" представники неформальної мережі аналітиків Research Solutions Ілія Куса, Ігор Тишкевич (білоруське ім'я -- Ігар) і Вадим Денисенко презентували своє дослідження "Прогноз-2025. Що чекає Україну?". На початку заходу модератор зустрічі, співзасновник медіацентру "Україна" Андрій Шевченко запропонував провести обговорення тез спікерів у "джазовому форматі", закликаючи до активної участі аудиторію, серед якої були не лише журналісти й професіонали, але й представники посольств різних країн.
Як зміниться політика США щодо України після інаугурації Дональда Трампа
На початку свого виступу аналітик Ілія Куса підкреслив, що одне з найзначніших тверджень, до якого він неодноразово звертався під час зустрічі, полягає в тому, що, прогнозуючи розвиток подій в Україні, необхідно приділяти особливу увагу інтересам наших міжнародних партнерів. Він зазначив, що саме розуміння цих інтересів повинно стати основою для ухвалення рішень і дій нашої країни на міжнародній арені.
Член неформальної спільноти аналітиків Research Solutions Ілія Куса.
"У нас забувають, що Сполучені Штати керуються певною логікою у своїй політиці вже багато років. У них є глобальна задача, яка не мінялася останні декілька десятків років як мінімум, її можна звести до чотирьох пунктів: зберегти лідерство у постамериканській системі міжнародних відносин, перерозподілити глобальну присутність, провести внутрішню перебудову та переосмислити пріоритети й цілі", -- сказав Куса.
Розуміння сучасних глобальних цілей Сполучених Штатів допомагає прояснити їхню позицію на початку повномасштабної агресії Росії. Для пояснення стратегії США Куса висловив три основні тези: по-перше, локалізація конфлікту, що означає запобігання його розширенню за межі України; по-друге, контрольована ескалація, оскільки неконтрольоване загострення ситуації супроводжується великими ризиками та проблемами; нарешті, концепція стримування Росії, яка не обов'язково передбачає перемогу України або розпад Російської Федерації.
"Для США важливо створити систему партнерств і альянсів, яка дозволятиме стримувати Росію від подальшої експансії, обмежувати її потенціал і потроху ослаблювати її економіку і ВПК, наприклад, через санкції. Це концепція, яка вимагає чимало ресурсів і часу, через що у нас можуть виникати певні суперечності з США, тому що ми наполягаємо, що часу у нас немає, нам потрібні результати зараз, а у Штатах готові почекати", -- сказав експерт.
На відміну від широко поширеного в Україні занепокоєння, що після інаугурації Дональда Трампа американська політика зазнає кардинальних змін, Ілія Куса має іншу точку зору.
Які перспективи можна очікувати у зовнішній політиці США з початку 2025 року? За словами Куси, Дональд Трамп, швидше за все, не припинить військову підтримку Україні повністю, оскільки це суперечитиме стратегічним інтересам його країни. Тим не менш, можна передбачити зменшення обсягу допомоги та намагання компенсувати це за рахунок європейських партнерів.
Друга теза Куси стосується концепції "мир через силу". "В Україні цю ідею сприймають так, що США можуть використовувати силу проти Росії, щоб змусити її прийняти мир на українських умовах. Проте, на мою думку, в Америці це розглядається як можливість застосування різних силових засобів (не обов'язково військових), аби змусити Росію до переговорного процесу. Які умови цих переговорів будуть визначені, залежить від багатьох чинників, зокрема від ситуації на фронті", -- зазначив він.
За його словами, найбільш вірогідно, що Сполучені Штати планують обговорити певні безпекові гарантії для України в контексті можливого укладення угоди про припинення вогню. Проте, у наступному році питання членства України в НАТО не буде піднято. "Трамп відкрито висловлюється проти вступу України до НАТО," — зазначив Куса.
За словами експерта, основним мотивом рішень і дій адміністрації Трампа щодо України наступного року стане стратегічна стабілізація. "Для них важливо забезпечити стабільність у ключових напрямках, щоб отримати час і ресурси для реконструкції власної економіки та її переорієнтації на Азійсько-Тихоокеанський регіон, оскільки головною проблемою вони вважають Китай. У контексті стратегічної стабілізації ідея про припинення вогню виглядає цілком логічною", -- зазначив фахівець.
Росія в 2025 році: аргументи "за" і "проти" продовження конфлікту та вразливе місце Путіна.
Політолог Вадим Денисенко, який є членом аналітичної мережі Research Solutions, відкрив свій виступ обговоренням актуальних результатів нового соціологічного дослідження, що відображає настрої в російському суспільстві. Це дослідження, як і ряд попередніх, спирається на дані, зібрані та проаналізовані в Україні, а також на інформації від дослідників Russian Field і частково "Левада-Центру".
Відповідно до цих даних, сучасне російське суспільство можна умовно розділити на три групи: 35% росіян підтримують продовження конфлікту з Україною, що є основою мілітаристської стратегії Путіна; 45% виступають за завершення війни, тоді як ще 20% готові прийняти будь-який результат, але лише якщо він призведе до перемоги однієї зі сторін.
Політолог та колишній журналіст Вадим Денисенко (з мікрофоном), який є активним учасником неформального аналітичного об'єднання Research Solutions.
Перед тим як поділитися своїми прогнозами щодо ситуації в Росії у 2025 році, Денисенко акцентував увагу на трьох ключових факторах, що призвели до початку повномасштабної війни в 2022 році.
Перше — на 2022 рік Росія фактично втратила позицію третього полюса світової політики або вже повністю її втратила. Друге — на той момент країна позбулася своїх традиційних поліційних функцій у пострадянських країнах. Третє — це конфлікт, що стосується блідошкірих людей. Згідно з різними дослідженнями, можна очікувати, що до середини 21 століття слов'яни складатимуть 70% населення Росії, а до 2100 року, якщо обставини залишаться незмінними, пропорція може зрости до 50 на 50. При цьому, в Москві до середини 21 століття вже прогнозувалося 62% слов'ян. Отже, Росії загрожувала національна інверсія або зміна демографічного балансу. З точки зору Путіна, ця війна є боротьбою за бліду расу, якщо дозволите мені так висловитися. Він вірив, що зменшення домінування слов'янського православного населення призведе до втрати можливостей для реалізації концепції "русского мира", — зазначив Денисенко.
Аналітик зазначив, що, незалежно від розвитку ситуації на фронті, 72-річний Путін не має жодних шансів отримати вигідні для себе результати стосовно трьох ключових питань, які стали основними причинами для початку повномасштабного вторгнення Росії. Він усвідомлює це досить добре.
"Для Путіна зупинка цієї війни означала б визнати свою поразку. Хоча народ може прийняти будь-яке рішення, він не наважується визнати це перед самим собою," - зазначив доповідач.
Обговорюючи актуальний стан російської економіки, Денисенко зазначив, що наразі 62% населення країни опинилося на межі бідності. "Ці люди або зовсім не мають заощаджень, або мають лише такі, що дозволяють їм прожити без доходу протягом одного місяця. У 2025 році цей показник може зрости до 67-68%, і це є оптимістичним сценарієм. Однак, за словами Денисенка, Путін, ставлячи перед собою вибір між макроекономічною стабільністю та можливістю фінансування військово-промислового комплексу, армії та пенсійних виплат, обирає макроекономічну стабільність, що призводить до погіршення умов життя значної частини населення. Це рішення дозволяє йому зосередитися на питаннях, які стосуються його власної психології, або навіть психіатрії", — підкреслив Денисенко.
На думку Денисенка, тривалість війни в повному обсязі призведе до ще більшої технологічної залежності Росії від Китаю. Він також зазначає, що у 2025 році, через нестачу фінансування, кваліфікованих кадрів та робітників у сфері житлово-комунального господарства, відзначиться підвищення кількості інфраструктурних аварій. Це, у свою чергу, викликатиме зростаюче невдоволення серед населення.
Слайд із презентації аналітики від Вадима Денисенка
"Путін реально боїться обвалу цін на нафту, це єдиний страх, який у нього наразі є. Він не боїться санкцій проти "тіньового флоту". Всі знають, що це за судна, звідки вони виходять і що транспортують, але, на жаль, немає політичної волі, щоб працювати проти цього. 60% російської нафти, яка йде на експорт, виходить із балтійських портів, і ніхто її не зупиняє. Якщо обвалу цін на нафту не буде, Путіну немає чого боятися. Однак треба розуміти, що кошти, які він витрачає на контрактників, поступово починають вичерпуватися, а кількість охочих обміняти своє життя на гроші, зменшується", -- розказав спікер.
На фоні падіння цін на нафту, Путін може зіткнутися з новими викликами, якщо "виникне якась надзвичайна ситуація, і Китай ухвалить рішення про зупинку постачання Росії товарів з подвійним призначенням", зазначив Денисенко.
Він також навів два факти, які свідчать про розширення можливостей кремлівського режиму для поповнення армійських лав. По-перше, з 1 грудня 2024 року в Росії стартує програма, за якою тим, хто укладає контракт, анулюють кредити на суму до 90 тисяч доларів. По-друге, на думку Денисенка, з 25 березня 2025 року відбудеться зміна в системі бронювання: повна бронь залишиться лише для силових структур і працівників оборонної промисловості, в той час як решта населення буде зобов'язана відправляти призовників на фронт. Експерт вважає, що можливість оголосити мобілізацію у Путіна з'явиться не раніше 1 червня наступного року.
Дві години тому, під час пресконференції Путіна, яка відбулася 16 грудня, було підтверджено нашу прогнозовану хронологію на наступний рік. На наш погляд, до інаугурації Трампа шанси на проведення переговорів були вкрай низькими. Після виступу Путіна стало очевидно, що це виглядає ще менш імовірно. З 20 січня ми можемо очікувати початок переговорного процесу, який триватиме з певною активністю до початку літа. Якщо до літа ми не досягнемо замороження конфлікту або його припинення, то, з великою ймовірністю, можемо говорити про те, що шанси на новий рік війни зростають в арифметичній прогресії, — зазначив Денисенко.
Замороження конфлікту та альтернативні перспективи для України в 2025 році.
Ігор Тишкевич, ще один аналітик з мережі Research Solutions, зазначив, що серед чинників, які вплинуть на Україну в найближчому році, варто виділити перетворення Туреччини на новий центр впливу, а також те, що Україна опиниться на межі кризових управлінських рішень.
Він також звернув увагу аудиторії, що концепція перемоги України у поточній війні як вихід на кордони 1991 року нині є де-факто недосяжною, що розуміє більша частина суспільства. Проблема, на думку промовця, полягає в тому, що інша ідеологема наразі не сформульована і не презентована суспільству.
Ігор Тишкевич, учасник неформальної аналітичної мережі Research Solutions, з мікрофоном у руках.
Тишкевич запропонував кілька сценаріїв подальшого розвитку подій для України, серед яких перший -- заморожування війни. Цей сценарій, на його думку, може передбачати розведення сторін і введення миротворчої місії, а також послаблення санкцій, накладених на Росію. Для України ж цей сценарій може означати продовження військової допомоги від союзників, але відсутність перспектив у НАТО, оскільки війну не буде завершено, а приймати до НАТО країну, яка воює, ніхто не буде.
Аналітик висловлює думку, що в 2025 році Україна може опинитися у ситуації, подібній до "грузинського сценарію". Він зазначає: "Хоча Україна не оголошує про це відкрито, вона усвідомлює і демонструє, що військовими засобами не зможе повернути свої території та відновити кордони 1991 року. При цьому Україна не визнає окуповані території частиною Росії, тоді як Росія вважає ці регіони своїми, але не має на них міжнародного визнання. Вирішення цієї проблеми переноситься на період після Путіна", - так коментує ситуацію аналітик.
На думку Тишкевича, поганим для України може стати "фінський сценарій", який містить загрозу глибокої політичної кризи всередині нашої країни.
"Ситуація на фронті йде не на нашу користь і ми змушені піти шляхом Фінляндії 1939 року, визнаючи, що окуповані території є російськими. Цей сценарій можливий за умови, що між США та Китаєм є військова конфронтація", -- прокоментував Тишкевич.
Слайд з аналітичної презентації Ігоря Тишкевича.
"Корейський сценарій" - це потужна співпраця між Україною та рядом європейських держав і США, які готові підтримати нас військовою допомогою. За певних обставин можна розглянути можливість вступу України до НАТО без урахування окупованих територій, однак загалом ймовірність цього залишається дуже низькою," - додав Тишкевич.
Найгірший для України сценарій, на думку експерта, -- "грузинський". "Він передбачає заморожування війни, Україна визнає, що не може звільнити свої території, і провалюється у внутрішньополітичну кризу. У нас проходять парламентські вибори, що призводить до значного переформатування складу Верховної Ради, але для президента Зеленського залишаються шанси на другий термін. Надалі за цим сценарієм можливий прихід до влади військових", -- пояснив експерт.
Чи можуть в Україні в 2025 році відбутися вибори?
Екс-депутат Верховної Ради та колишній голова правління "Комітету виборців України" Ігор Попов запитав Вадима Денисенка про те, коли негативні для Росії обставини, про які аналітик говорив під час свого виступу, можуть перетворитися на чинники тиску на Кремль. У відповідь Денисенко зазначив, що не існує прямої залежності між, скажімо, зростанням інфляції і посиленням суспільного тиску на Путіна.
Ігор Попов, який раніше обіймав посаду народного депутата України та очолював "Комітет виборців України", має значний досвід у сфері політики.
На мою думку, багато чого буде визначатися зовнішніми чинниками. Якщо тиск ззовні різко зросте, а до цього додасться падіння цін на нафту, це може прискорити зміни. В іншому випадку, російська економіка зможе продовжувати існувати в напівфункціональному стані. Ще один важливий аспект: якщо ФСБ стикається з масовими протестами в одному регіоні, це може свідчити про відсутність серйозних проблем. Але якщо подібні хвилювання відбуваються одночасно в 4-5 регіонах, ситуація для ФСБ стає критичною. Також важливо пам’ятати, що основною опорою Путіна на сьогодні є Москва, і це потрібно враховувати, — зазначив Денисенко.
"Яка ваша думка щодо ймовірності проведення виборів в Україні наступного року?" — запитав модератор обговорення Андрій Шевченко у колишнього голови правління "Комітету виборців України" Олександра Черненка, який був присутній на зустрічі. "Шанси 50 на 50, тобто вони можуть відбутися, а можуть і не відбутися," — спочатку відповів той, намагаючись уникнути прямої відповіді.
Олександр Черненко висловив свою думку: "На цей момент обговорення термінів проведення виборів, на мою думку, є лише марним витрачанням часу".
"Проведення виборів напряму залежить від того, який зі сценаріїв, котрі сьогодні були озвучені, реалізується. Ми розуміємо, що в поточній ситуації, коли немає припинення вогню і заморожування, проводити вибори нереально і, я би сказав, злочинно. Звісно, якщо заморожування війни відбудеться, питання виборів постане. Коли їх можна буде провести? За негласним консенсусом серед експертів -- і парламентські фракції, які нині працюють у Раді, сьогодні підписали угоду, -- це може статися мінімум через 6 місяців після припинення воєнного стану. Це той мінімум часу, який потрібний для підготовки. Наступне питання -- які саме вибори, бо у 2025 році у нас прострочені будуть усі (парламентські, президентські, місцеві). Питання: які вибори проводити першими й чому? Провести все в один день буде дуже важко. Наразі розмови про час проведення будь-яких виборів, на мою думку, є просто колиханням повітря, у найближчий перспективі я не бачу для цього жодних безпекових, політичних і моральних підстав", -- сказав Черненко.
У ході дискусії Тарас Шевченко, який раніше обіймав посаду заступника міністра культури та інформаційної політики з питань євроінтеграції, зазначив, що переговори щодо подальшого розвитку відносин між Україною та Європейським Союзом, а також виконання відповідних завдань, є "ключовим фактором для консолідації українського суспільства".
На запитання "Детектора медіа", чи вважає Ігор Тишкевич негативним фактором впливу на подальший розвиток подій в Україні теперішню відсутність як у влади, так і в суспільстві чіткого бачення, що ми називатимемо перемогою у повномасштабній війні з Росії, він відповів:
Після досягнень Збройних сил України на фронті в 2022 році концепція "кордони 1991 року" стала важливим орієнтиром. Проте в 2023 році ця концепція почала втрачати свою підтримку, і ця тенденція продовжується й нині. Ми знаходимося в перехідному етапі, і постає питання — які проміжні цілі слід поставити перед суспільством? Нова концепція повинна бути водночас символом і чимось більш конкретним. На жаль, як держава, так і громадянське суспільство поки що не демонструють достатньої ефективності в консолідації людей. Маємо План стійкості, але чи існує у нас просто план для збільшення потужностей електрогенерації? Емоційна мобілізація добре спрацювала в 2022 році, однак період, коли можна активно залучати населення емоційно, не безмежний, адже згодом настає реакція у протилежному напрямку. Окрім емоцій, важливо також залучати раціональне мислення, але наразі проголошується недостатньо раціональних завдань. Саме брак раціонального підходу зараз гальмує ідеологічний прогрес в Україні, — зазначив Ігор Тишкевич.
Журналістка "Детектора медіа" Марина Баранівська
Андрій Шевченко підкреслив результати нещодавніх соціологічних досліджень в Україні, які вказують на те, що вперше з 2022 року кількість людей, які виступають за продовження війни до відновлення кордонів 1991 року, порівнялася з кількістю тих, хто активно прагне до переговорів.
Модератор заходу, співзасновник "Медіацентру Україна" Андрій Шевченко
"Це відкриває нові горизонти з певними недоліками та перевагами. Недоліки очевидні, однак, напевно, існують і позитивні аспекти, оскільки це знімає величезний тягар з військово-політичного керівництва країни, яке зазнавало тиску з боку тих, хто сподівався на військовий парад на Червоній площі вже найближчим часом. Можливо, позбувшись цього тиску, влада зможе приймати найбільш раціональні рішення у даний момент," — зазначив Шевченко.
Заступниця головної редакторки "Детектора медіа", а також голова Наглядової ради Суспільного, Світлана Остапа запитала у аналітиків про те, чи прагне Україна не лише до перемоги над Росією, але й до її розпаду. Вадим Денисенко відповів, що "в найближчій перспективі немає підстав очікувати розпад Росії".
Журналіст державної військової радіостанції "Армія FM" Олексій Мустафін висловив думку про можливий розпад Росії, зазначивши, що "основна проблема полягає не в тому, що це неможливо (адже ми цього не можемо стверджувати), а в тому, що у нас відсутні необхідні інструменти для реалізації цього".
На завершення зустрічі Андрій Шевченко продемонстрував своє відоме почуття гумору, запитавши аналітиків з Research Solutions: "Хто ж виграє у 2025 році — "Динамо" Київ чи "Шахтар"?". На це запитання Вадим Денисенко відповів з легким жартом: "А в чому різниця?". У залі пролунали оплески.
