Трамп дав зелене світло Путіну на продаж нафти Індії, що може принести Росії до $1,5 мільярда (Максим Гардус)

На фоні зростання напруженості навколо Ірану Сполучені Штати фактично здійснили перший крок у напрямку послаблення санкцій щодо російської нафти.

Міністерство фінансів США видало 30-денний waiver, який дозволяє індійським нафтопереробним компаніям купити російську нафту, що вже перебуває на танкерах у морі.

Мова йде приблизно про 20 мільйонів барелів, які наразі перебувають у пошуках покупців.

Причина цього рішення зрозуміла: обстановка в районі Ормузької протоки суттєво ускладнилася. Ця протока є шляхом для приблизно 20% глобальних поставок нафти та значної кількості зрідженого природного газу (LNG). Тому навіть незначне зменшення трафіку одразу відображається на світовому ринку енергоресурсів.

Після загострення конфлікту деякі танкери стали зупинятися поблизу входу до протоки, що призвело до різкого зростання цін на страхування рейсів.

Згідно з актуальними ринковими даними, ціна російської нафти Urals складає близько $71 за барель. Провівши прості обчислення: 20 мільйонів барелів помножити на $71, отримуємо $1,42 мільярда.

Головними споживачами можуть виступити індійські монополії Reliance Industries та Indian Oil Corporation. Після 2022 року вони стали важливими партнерами у постачанні російської нафти і спільно обробляють значну частину імпортованих обсягів.

На цьому фоні починають проявлятися перші політичні сигнали в Європі. Зокрема, французький політик Флоран Філіппо, представник партії Les Patriotes, вже висловив заклик до Європейського Союзу скасувати санкції щодо Росії, обґрунтовуючи це необхідністю "стабілізації енергетичного ринку".

Я переконаний, що це тільки початок – незабаром їх стане значно більше.

На даний момент подібні висловлювання здебільшого звучать від крайніх політичних груп, проте сам факт їх виникнення свідчить про те, як стрімко енергетична криза може трансформувати політичний дискурс в Європі.

Іншим ключовим аспектом є позиція морської галузі. Міжнародна федерація транспортних робітників (ITF) спільно з об'єднанням судновласників Joint Negotiating Group (JNG) визначили Ормузьку протоку як зону з високими ризиками.

Це свідчить про те, що моряки можуть відмовитися від виконання рейсів у даній зоні, тоді як судновласники зобов'язані здійснити детальну оцінку ризиків та надавати додаткові компенсації членам екіпажу. Насправді, це викликає ланцюгову реакцію: страхові внески зростають, судновласники затримують рейси, а танкери починають скупчуватися біля входу до протоки.

Згідно з інформацією від сервісів, що відстежують судноплавство, численні танкери та вантажні кораблі вже знаходяться на якорі в Оманській та Перській затоках, очікуючи на ясність у ситуації. У таких умовах навіть формально відкритий водний шлях починає функціонувати як фактично заблокована транспортна артерія, що може призвести до ризику нестачі нафти на глобальному ринку.

В результаті виникає парадоксальна обставина. Конфлікт на Близькому Сході, який повинен був ослабити союзників Росії, насправді відкриває для Кремля нові економічні перспективи. Підвищення цін на нафту, збої в постачанні з Перської затоки та навіть тимчасові винятки з санкцій здатні принести Москві додаткові мільярди доларів прибутку.

Якщо ситуація навколо Ірану затягнеться, Росія може виявитися одним із ключових вигодонабувачів нової енергетичної кризи. Це означає, що будь-яке підвищення цін на нафту та газ може безпосередньо перетворюватися на додаткові кошти для фінансування війни проти України.