Високопосадовці, які завдали найбільшої шкоди українській армії через корупційні діяння.
Мільярдні тіньові заробітки на ЗСУ, підозри, скандали -- але поки що без реальних посадок корупціонерів
Питання боротьби із зловживаннями у сфері закупівель для Збройних сил України не лише залишається на поверхні, але й, враховуючи війну з Росією, стає дедалі більш важливим та актуальним. У свою чергу, правоохоронні органи, здається, активізують свої зусилля для протидії шахрайству в оборонному секторі.
Станом на листопад 2024 року Національне антикорупційне бюро України вже займається розслідуванням більше ніж 60 справ, що стосуються привласнення коштів, виділених на оборонні потреби армії, включаючи закупівлі зброї, продуктів харчування, укріплень та інше.
Але проблема тінізації оборонки через корупційні схеми тягнеться ще з початку 90-х, суттєво загострилась під час АТО і широкомасштабного вторгнення Росії. А ситуацію обтяжує ще й той фактор, що реальні покарання топові злочинці і фігуранти-корупціонери по факту так поки й не отримали.
"Телеграф" зібрав у хронологічному порядку найбільш резонансні справи останніх років та прізвища топових фігурантів з-поміж чиновників, що підозрювалися в наживі на ЗСУ. Адже про деяких антигероїв пересічні громадяни та вітчизняний істеблішмент вже часом почали забувати.
У 2017-му ЗМІ повідомляли, що колишній нардеп і ексміністр Немілостівий фігурував у кримінальній справі за фактом привласнення коштів оборонних держзамовлень. Восени того року СБУ провела обшуки на "Машгідропрівод" і Харківському заводі транспортного устаткування (ХЗТУ), кінцевим бенефіціаром яких був цей політик.
Виявилось, що представники заводу, прагнучи привласнити частину коштів, отриманих за виконані роботи, перерахували їх на адресу компанії ТОВ "Машгідропрівод" під виглядом нібито субпідрядних послуг. Крім того, частина грошей опинилася на рахунках сумнівних підприємців, зокрема ТОВ "Інтернешнл бізнес груп" та ТОВ "Егіда Торг". У свою чергу, компанія "Машгідропрівод" також здійснила перерахування частини коштів, отриманих від ХЗТО, на рахунки згаданих підрядників з ознаками фіктивності. У підсумку, загалом понад 30 мільйонів гривень були переведені на рахунки компаній, які викликають підозри.
У рамках іншого кримінального розслідування, що розпочалося у 2018 році, правоохоронці Харкова виявили, що приватна компанія-клон ТОВ "ХЗТУ" спричинила серйозні фінансові втрати державному підприємству з такою ж назвою.
Цікаво, що до Немілостівого ЗМІ також зверталися з обвинуваченнями у спробі вимагати 24 млн грн від ДП "Київський бронетанковий завод", що могло загрожувати банкрутством цього важливого державного підприємства. У 2020 році, під час роботи на посаді міністра стратегічної промисловості, приватна компанія, де чиновник володів 24% акцій, подала відповідний позов до Господарського суду Києва.
Протягом 2006-го Немілостівий працював першим заступником гендиректора заводу ім. В.О. Малишева (найкрупніший в Україні та СНД виробник бронетехніки), а на початку 2007 р. став в.о. гендиректора заводу. Однак на цій посаді він пропрацював недовго, бо перейшов на роботу в Мінпромполітики.
Водночас, згідно з інформацією, що надходить з медіа, управління заводом продовжує здійснювати особа, пов'язана з Немілостівим, а саме Олексій Подгорний, який обіймав цю позицію до 2010 року.
Найгучніший корупційний скандал за цей період -- кредит від російського "Укрсоцбанку" на $6,6 млн, який видавався росіянами під заставу лабораторії заводу (згодом вона вибула з держвласності). Цю справу про розтрату в особливо великих розмірах розслідувала СБУ. А приватну фірму, якій дісталася лабораторія, ЗМІ пов'язували саме з Немілостівим. А ще ця компанія через суд домагалася стягнення з заводу 25 млн грн за вимушену оренду власних приміщень.
У 2012 році Харківський господарський суд ініціював провадження про банкрутство заводу імені Малишева.
Замість цього, виглядає так, що статки Немілостівого лише збільшувалися. У 2020 році, згідно з інформацією від ЗМІ, його зарплата як чиновника становила 300 тисяч гривень. Додатково він отримував 145 тисяч гривень від оборонного підприємства "Укріннмаш". У себе вдома чиновник на той час зберігав готівкою сотні тисяч гривень, 55 тисяч доларів, 50 тисяч євро, 50 тисяч франків та 30 тисяч фунтів стерлінгів. Чотири роки тому у політика вже було чотири будинки, 16 земельних ділянок та елітний автомобіль Mercedes-Benz E280 4MATIC тощо.
Проте найбільш вражаючою частиною експозиції стала приватна колекція Немілостівого. Вона включала 18 творів радянських і українських художників XX – XXI століть; 78 предметів зі срібла, виготовлених німецькими, російськими та радянськими майстрами XIX – XX століть; 21 одиницю меблів від компанії Baker Furniture, серед яких "Гостинна", "Спальня" та "Кабінет"; 120 інвестиційних монет "Архістратиг Михаїл" номіналом 20 грн; а також 48 ікон, датованих XVIII – XIX століттями. Щодо вартості цих екземплярів, можна лише здогадуватися.
Політична кар'єра чиновника Немілостівого підійшла до кінця після інциденту з автомобільною аварією в стані алкогольного сп'яніння, що трапився в 2021 році, коли він обіймав посаду заступника міністра. Після серйозного скандалу та суспільного обурення він визнав свою відповідальність, але, незважаючи на це, уряд ухвалив рішення про його звільнення.
У 2019 році, за місяць до проведення президентських виборів, команда журналістів "Bihus.info" випустила кількасерійне розслідування, присвячене викриттю корупції та зловживань у фінансах оборонної галузі.
Розслідувачі вказали на те, що куратори корупційних схем були частиною президентського оточення того часу. Серед них виявилися перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський (раніше відомий під прізвищем Свинарчук до 2014 року), його син Ігор Гладковський, а також бізнес-партнери Андрій Рогоза і Віталій Жуков.
Виявилося, що злочинці протягом багатьох років створювали свій бізнес, використовуючи контрабанду запчастин з Російської Федерації для українських оборонних підприємств.
Згідно з даними, отриманими від журналістів, у 2015 році Гладковський-молодший, якому на той час було лише 22 роки, разом зі своїми партнерами організував схеми контрабандних поставок. Державні оборонні підприємства виявлялися змушеними переплачувати за товари в 2-4 рази, оскільки купували їх у фірм-прокладок. Нібито керівництво концерну "Укроборонпром" було в курсі цих шахрайських дій і навіть дало на них свою згоду.
Цей інцидент з "Укроборонпромом" і "Свинарчуками" став знаковим проявом корупційних практик у часи президентства Порошенка.
У 2023 році Державне бюро розслідувань затримало Ігоря Гринкевича, одного з ключових постачальників Міністерства оборони, що веде свій бізнес у Львові. Його підозрюють у скоєнні шахрайських схем, пов'язаних із контрактами на постачання одягу та продуктів харчування для військових.
За версією слідчих, підконтрольні бізнесмену компанії нібито виграли 23 тендери на 1,5 мільярда гривень для постачання одягу Міноборони. Слідство стверджувало, що оборонні замовлення мали виконувати фірми, які раніше займалися будівництвом. І не мали належних виробничих, складських та інших можливостей, щоб виготовляти і зберігати речі для потреб Міноборони.
Крім того, Гринкевич намагався дати хабар одному з керівників ДБР у розмірі $500 тис., щоб той зняв арешт із майна компаній підприємця. Але фігуранта заарештували.
Пізніше з'ясувалося, що правоохоронні органи затримали також сина львівського підприємця — Романа Гринкевича. Слідчі вважали його причетним до злочинної організації, яка підозрювалася у постачанні неналежного одягу для Збройних Сил України.
2023-го ексзаступнику міністра оборони В'ячеславу Шаповалову повідомили про підозру в перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. ДБР йому інкримінувало нібито лобіювання укладення договорів про постачання неякісної амуніції для потреб ЗСУ на 1 млрд грн.
А 2024-го правоохоронці оголосили нову підозру колишнім заступнику міністра оборони і начальнику Департаменту закупівель у розтраті майже 950 млн грн на неякісних бронежилетах для армії.
У 2024 році СБУ висунула звинувачення щодо розкрадання 1,5 мільярда гривень, пов'язаного з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил України. Під підозрою опинилися колишній та чинний керівники Департаменту військово-технічної політики Міністерства оборони, директор "Львівського арсеналу", а також представник іноземної компанії-посередника.
Згідно з інформацією, отриманою в ході розслідування, у 2022 році державні службовці уклали угоду на придбання великої партії артилерійських снарядів у постачальника озброєння "Львівський арсенал". Після цього Міністерство оборони перерахувало всю суму на рахунки підприємства, а керівництво компанії здійснило частковий переказ коштів на рахунок іноземної фірми, яка повинна була забезпечити постачання боєприпасів в Україну.
Однак, згідно з інформацією, отриманою в ході розслідування, підприємство не здійснило жодного відправлення боєприпасів, а кошти, які були отримані, були переведені на рахунки іншої пов'язаної компанії, розташованої на Балканах. Інша частина фінансів, виділених Міністерством оборони, залишилася на рахунках українського підприємства в одному з банків столиці.
За матеріалами СБУ пʼятеро людей отримали підозри за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою.
Серед ключових осіб у цій справі варто відзначити Олександра Лієва, який раніше обіймав посаду в. о. керівника Департаменту військово-технічної політики Міністерства оборони.
Не зважаючи на значний резонанс, викликаний згаданими корупційними скандалами, розслідування не призвели до таких же гучних затримань високопосадовців, причетних до корупції.
