Тарифна стратегія державних монополій: Укрзалізниця та Укренерго. Їхній вплив на промисловий сектор і економічну ситуацію в Україні.

Відомі галузеві об'єднання України, зокрема ОП "Укрметалургпром", Національна асоціація видобувної промисловості України (НАДПУ), Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА), Союз хіміків України, Всеукраїнський союз виробників будматеріалів, а також Асоціація виробників цементу України (Укрцемент), оприлюднили спільну заяву в результаті пресконференції, яка відбулася в Інтерфакс-Україна. Тема обговорення стосувалася "Тарифної політики державних монополій: Укрзалізниця та Укренерго. Їхній вплив на промисловість і економіку України".

Промислові кола висловлюють занепокоєння: зростання тарифів на послуги Укрзалізниці та Укренерго може перешкодити реалізації планів щодо економічного відновлення.

Згідно з оприлюдненими планами, АТ "Укрзалізниця" планує підвищити тарифи на вантажні перевезення на 27% у 2025 році, а ще на 11% з 2026 року — загалом це більше ніж на 40%. У свою чергу, НЕК "Укренерго" має намір підвищити тариф на передачу електроенергії на 15% у 2026 році, а тарифи на диспетчеризацію — на 11%. Представники промислових секторів висловлюють занепокоєння, що такі кроки з боку державних монополій можуть мати руйнівні наслідки для економіки, зокрема для підприємств, орієнтованих на експорт, які вже працюють в умовах серйозних викликів війни.

"Українська промисловість знаходиться в критичному стані. Зростання тарифів на логістику та енергетику завдає серйозного удару по процесу відновлення держави."

Феросплавна промисловість опинилася на межі зупинки, а будівельний сектор стикається з ризиками, які можуть зашкодити амбіційним проектам відновлення України.

Нові тарифи особливо сильно вплинуть на феросплавний і будівельний сектори, завдаючи їм значних труднощів.

Виробничі підприємства феросплавів наразі функціонують лише на 10% своїх можливостей, при цьому понад 85% їхньої сировини та готової продукції перевозиться залізничним транспортом. Будь-яке підвищення тарифів миттєво призводить до збитковості виробництва.

Будівельна промисловість, яка є базою відновлення країни, також зазнає прямих втрат.

Зростання витрат на транспортування призведе до підвищення цін на всі основні будівельні матеріали, що, у свою чергу, неминуче уповільнить процес відновлення зруйнованої інфраструктури, а також соціальних і комерційних об'єктів.

"Підвищення тарифів на перевезення будматеріалів -- це не лише економічна помилка, це прямий удар по відновленню громад і по репутації держави як партнера у відбудові".

Тарифний тиск на залізничні перевезення зменшує конкурентоспроможність українського експорту і сприяє переходу на автомобільний транспорт.

"Замість того, щоб знову направляти вантажі на залізничні колії, УЗ своїми тарифами змушує бізнес використовувати автомобільні дороги. Це призводить до подвійних втрат для Держави: залізниця втрачає вантажопотоки, а Державний бюджет та місцеві громади недоотримують кошти для ремонту пошкоджених шляхів," — зазначили представники галузевих асоціацій.

Металургійні, гірничі, хімічні, виробництва феросплавів, цементу та будівельні компанії в Україні вже зараз функціонують не на максимум своїх можливостей. Високі витрати на залізничні перевезення, збільшення витрат на енергію та непередбачувані рішення державних монополій витісняють українські товари з глобальних ринків.

"Промислова інфляція в Україні -- це не результат ринку, а наслідок рішень державних монополій, що відчує кожен громадянин. Коли відбувається постійне збільшення тарифів на е/е та існує висока вартість логістики, Держава сама створює умови для занепаду виробництва та провокує нову спіраль інфляції", -- підкреслили учасники пресконференції.

Згідно з прогнозами ДП "Укрпромзовнішекспертиза", підвищення вантажних тарифів на 37% призведе до:

- зменшення валового внутрішнього продукту приблизно на 100 мільярдів гривень;

- зменшення валютних надходжень на 2,4 мільярда доларів США;

- щорічні втрати державного бюджету, що перевищують 36 мільярдів гривень;

- закриття більше 76 тисяч робочих позицій, серед яких 26 тисяч належать до промислового сектора.

Якщо вантажні залізничні тарифи зростуть більш ніж на 40%, це матиме значно негативний вплив на всю економіку.

Системна проблема в УЗ -- перекладання державних обов'язків на бізнес

Представники промислових об'єднань підкреслили:

Пасажирські перевезення в Україні є збитковими -- на кожну гривню доходу припадає понад три гривні витрат. У 2026 році збитки пасажирського сегменту прогнозуються понад 25 млрд грн. Проте замість того, щоб фінансувати пасажирські перевезення з бюджету, як це робиться в ЄС, держава перекладає цей тягар на плечі промисловості. "У ЄС немає жодної країни, яка фінансує соціальні перевезення за рахунок експорту. Це стратегічна помилка, яка коштує державі робочих місць і мільярдів валютних надходжень". І піднімати залізничні вантажні тарифи, щоб покрити зростаючі збитки від пасажирських перевезень - це крок в хибному напрямку, що веде до скорочення виробництва, перевезень, експорту та податків до бюджету.

Тарифна стратегія УЗ та Укренерго шкодить інвестиційній привабливості.

Учасники пресконференції звернули увагу на нещодавно підписану Україною та США угоду про співпрацю в галузі видобутку критично важливих корисних копалин, таких як титан, літій та рідкісноземельні елементи. Проте, непередбачувана тарифна політика Укрзалізниці та постійне підвищення тарифів на електроенергію ставлять під загрозу реалізацію цих ініціатив. "Жоден інвестор не ризикне вкладати кошти в країну, де логістичні витрати нестабільні, а тарифи на електроенергію зростають щорічно," – зазначили представники відповідних галузей.

Представники промисловості звернулися до Кабінету Міністрів, Міністерства розвитку громад та територій України, а також до Національної комісії, яка відповідає за державне регулювання в енергетичній та комунальній сферах, із закликом запобігти підвищенню вантажних тарифів Укрзалізниці у 2025-2026 роках та відхилити запропоновані тарифи НЕК "Укренерго".

Ось кілька основних рекомендацій для АТ "Укрзалізниця":

Пропозиції щодо тарифів НЕК "Укренерго":

Встановити тарифи НЕК "Укренерго" на економічно обґрунтованому рівні:

- вартість передачі електричної енергії не перевищує 733,96 грн за мегават-годину.

Диспетчеризація — не перевищує 100 грн за мегават-годину.

Розробити інструменти державної підтримки для енергоємних експортоорієнтованих галузей, як тимчасовий антикризовий захід.

Запровадити техніко-економічні критерії, за якими підприємства ГМК, хімічної, цементної промисловості та будівельних матеріалів розглядалися б як підприємства пріоритетних галузей.

Зекономлені кошти від зниження тарифів на електричну енергію будуть використані виключно для інвестування в розвиток власних відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та когенераційних систем.

Це сприятиме зменшенню навантаження на енергетичну систему, підвищенню ефективності використання енергії в промисловості та допоможе в реалізації державних програм декарбонізації.