"Палаючий світ": Генеральна асамблея ООН збирається в Нью-Йорку.
У 2025 році було зареєстровано 65 конфліктів з участю країн, що є найвищим результатом з 1946 року.
На наступному тижні в Нью-Йорку відбудеться традиційна сесія загальних дебатів Генеральної асамблеї ООН. Цього року подія проходитиме на фоні рекордної кількості збройних конфліктів та серйозної кризи всередині організації. Важливими чинниками, що підривають її ефективність, є параліч Ради Безпеки, зменшення фінансування, а також тиск США на міжнародні норми, як повідомляє El País.
Видання охарактеризувало сучасний світ як "світ, охоплений полум'ям". Кількість збройних конфліктів зростає, кліматичні зміни відбуваються з небаченою швидкістю, технологічна конкуренція набирає обертів, демократія зазнає втрат, а освітні показники погіршуються. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні на цьому тижні у Європарламенті назвав цю ситуацію "сильною бурею".
Водночас Організація Об'єднаних Націй переживає період занепаду. Рада Безпеки не в змозі ефективно запобігати або вирішувати конфлікти. Внаслідок скорочення фінансування агенції втрачають кадри та можливості для виконання своїх завдань. Сполучені Штати, як найсильніша країна на планеті, здійснюють політичний наступ на спільні норми. Це підриває довіру до ООН і її здатність діяти в ролі посередника. За інформацією El País, в той час, коли організація найбільше потрібна, вона виглядає безсильною. Це лише посилює відчуття безкарності на глобальному рівні.
Виступи лідерів країн розпочнуться у вівторок, коли держави представлять свої думки щодо поточних конфліктів. Питання, пов’язані зі штучним інтелектом, будуть обговорюватися на засіданні Ради Безпеки, до якого, за очікуваннями, долучиться генеральний директор OpenAI Сем Альтман. Дипломати також братимуть участь у закулісній боротьбі за посаду нового генерального секретаря. Наразі на чолі списку кандидатів перебуває костариканка Ребека Грінспан. Окрім цього, заплановано підписання угоди між США та Данією щодо Ґренландії.
Дані, представлені Уппсальською програмою з вивчення конфліктів, які наводить звіт Осло-інституту досліджень миру (PRIO), вказують на величезні масштаби насильства. У 2025 році було зафіксовано 65 конфліктів з участю держав у 35 країнах, що є найвищим рівнем з 1946 року. Кількість жертв у збройних конфліктах різного характеру досягла 245 тисяч, що є одним із найвищих показників з часів закінчення холодної війни. Останні роки стали найбільш смертоносними за останні десятиріччя, зокрема через війни в Україні, на Близькому Сході та в Судані.
Директор аналітичного центру CIDOB, Пол Морільяс, вказує на три ключові фактори, які сприяють цій ескалації.
Перша – це геополітика провідних країн. "У цій геополітиці існують побічні наслідки в зонах напруги, де сходяться їхні інтереси та вплив", – зазначає він.
Другий аспект -- це повільне руйнування архітектури глобальної безпеки. Експерт зазначає: "Йдеться про угоди щодо контролю над озброєннями та організації, які забезпечують мир і міжнародну безпеку, не забуваючи про Раду Безпеки. Простори для дискусій і посередництва втрачають своє значення".
Третя причина полягає в розвитку нових технологій та збільшенні кількості осіб, які мають доступ до них. Терористичні організації, злочинні угруповання та партизанські групи отримали в своє розпорядження доступні та ефективні засоби, такі як дрони. Вони також намагаються скористатися можливостями штучного інтелекту. Компанія Anthropic повідомила, що їй вдалося зірвати спроби використання її моделей для розробки біологічної зброї.
Є також "справжнє полум'я". Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїй щорічній промові щодо стану Союзу підкреслила: "Вогонь бушував від ірландських гір до грецьких та хорватських островів". Вона зазначила, що літня спека призвела до щонайменше 35 тисяч додаткових смертей у країнах ЄС. Одночасно штучний інтелект стрімко розвивається, оскільки прагне досягти межі можливого, при цьому без належних запобіжних заходів.
Розв'язання цих проблем значною мірою залежить від міжнародних домовленостей щодо скорочення викидів і правил розвитку технологій. У липні ООН провела перший Глобальний діалог щодо управління ШІ, у якому взяли участь делегації зі 163 країн. El País називає цю ініціативу значущою, але зазначає, що рішення навряд чи з'являться саме там. Логіка суперництва держав переважає над співпрацею. Так само кліматичну політику підривають небажання деяких гравців діяти в спільних рамках і перевага комерційних інтересів.
Публікація також акцентує увагу на сфері освіти. Помітне зниження показників у останньому раунді PISA може бути пов'язане з неконтрольованим впливом екранів і алгоритмів. Це негативно позначається на здатності зосереджуватися, а також на інтересі до читання й аналізу. Щоб зробити остаточні висновки щодо причинно-наслідкових зв'язків, потрібно більше часу, але вже зараз існує безліч свідчень на користь такої кореляції.
Цифрові платформи стали головним майданчиком сучасності. За оцінкою видання, через них знижується якість демократії, оскільки алгоритми підсилюють радикальні та поляризаційні меседжі, які утримують користувачів і приносять дохід. Міжнародні дослідження фіксують значний спад якості демократії у світі за останні роки.
Сюзан Стоукс, професорка Чиказького університету та авторка книги "Регресори", що досліджує питання демократичної ерозії, вважає, що щонайменше двадцять лідерів XXI століття здійснили напади на демократичні системи у своїх державах.
За її словами, причин дві. Перша -- економічна нерівність. "Вона породжує гнів у знедолених, а також впливає на еліти, як-от ці суперзаможні технократи, що вважають, ніби їм належить керувати країною. Нерівність формує культуру, схильну до партійної поляризації та скепсису щодо інституцій", -- пояснила Стоукс.
Друга — це категорія лідерів, які здобувають підтримку в умовах, подібних до тих, що сприяли обранню Дональда Трампа. Вона підкреслила, що "після того, як такі керівники приходять до влади, вони зазвичай завдають шкоди інституціям. Крім того, вони черпають натхнення з досвіду своїх попередників". У своїй книзі Стоукс зазначає: "Світ, що є менш демократичним, також виявляється менш стабільним".
Економічні прогнози виглядають невтішно. Стійка інфляція, в значній мірі викликана різким зростанням цін на енергоносії через конфлікт з Іраном, ініційований, за інформацією джерел, Дональдом Трампом і прем'єром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу. Ця ситуація особливо тяжко позначається на тих, хто вже стикається з труднощами в умовах зростання витрат на життя. У відповідь на інфляційний тиск центробанки змушені підвищувати процентні ставки, незважаючи на те, що рівень боргових зобов'язань вже досяг критичних значень.
У таких умовах ООН, за думкою El País, перебуває у стадії виживання. Рада Безпеки ледь здатна приймати значущі рішення. Витягнення США під час президентства Трампа призвело до скорочення операцій. Деякі організації, наприклад, Міжнародний кримінальний суд, піддаються відкритим атакам.
Архітектура безпеки, зусиллями якої займалися протягом десятиліть після Другої світової війни, зазнала краху, а можливості для створення нової, з залученням Китаю, майже відсутні. Безкарні агресивні дії лише підштовхують країни до забезпечення своєї безпеки через володіння ядерною зброєю. Це, у свою чергу, підвищує ймовірність її розповсюдження.
Річард Ґоуен, директор програми "Глобальні питання та інституції" Міжнародної кризової групи, вважає, що хоча цей період не є найгіршим в історії ООН, ситуація все ж таки є надзвичайно серйозною.
"Були й гірші моменти під час холодної війни. Рада Безпеки ухвалила лише одну резолюцію 1959 року й не збиралася місяцями. Але те, що США, які завжди були головною силою в організації, віддаляються від міжнародного права й принципів Статуту ООН, -- дуже глибокий виклик. І я не бачу, щоб хтось інший, зокрема Китай чи ЄС, виходив уперед, аби замінити США як наріжний камінь системи ООН", -- вважає він.
На його думку, нестача фінансів найбільше вражає тих, хто є найбільш беззахисним.
"ООН довелося скоротити гуманітарну допомогу мільйонам людей і зменшити тисячі миротворців у таких країнах, як Південний Судан і Центральноафриканська Республіка. Це підвищує ризик насильства для цивільних. Тож скорочення бюджету -- не лише питання цифр. Воно означає, що ООН годує, прихищає й захищає значно менше людей", -- наголосив Ґоуен.
Мандат нинішнього генсека Антоніу Гутерреша добігає кінця. За словами Ґоуена, "навіть хороший генсек міг би не врятувати ООН за нинішніх умов, але якщо обрати поганого, подальший занепад організації до нікчемності буде неминучим".
Ребека Грінспан здобула перемогу в останньому неформальному голосуванні, яке пройшло в п'ятницю. За її кандидатуру висловилися дев'ять країн, п'ять виступили проти, а одна утрималася. Цю інформацію отримали журналісти з дипломатичних джерел. Однак, варто зазначити, що процес вибору залишається непрозорим і сповнений несподіванок, а початкова перевага не є запорукою остаточного успіху.
У 2026 році ООН почала з обмеженим бюджетом: операційні витрати знизилися на 7%, до 3,45 млрд доларів, через скорочення фінансування з боку США. Це вже вплинуло на кількість співробітників та здатність організації виконувати свої функції.
На цьогорічній конференції світових лідерів Україна займе одне з центральних місць у обговореннях. Інші важливі теми включатимуть ситуацію на Близькому Сході, питання продовольчої безпеки та загрози, пов'язані з штучним інтелектом. Останній все більше стає важливим елементом порядку денного міжнародних організацій: у вересні Верховний комісар ООН з прав людини висловив заклик до встановлення "червоних ліній" для технологій ШІ.
