Стара Америка відходить у минуле.
Соціаліст Мамдані і капіталіст Трамп: два різні аспекти однієї американської революції.
Американська політика знову переживає час значних змін.
Те, що на перший погляд виглядає як конфлікт двох протилежних сил — Дональда Трампа, який символізує капіталізм, та Зохрана Мамдані, соціаліста-демократа з Нью-Йорка, — насправді є відображенням однієї глибокої кризи і водночас частиною процесу трансформації політичного ландшафту в Сполучених Штатах.
Обидва вони, і Трамп, і Мамдані -- симптом недовіри до старого політичного істеблішменту.
Обидва є символами епохи, коли еліти розчаровують, а Вашингтон та система, що роками обіцяла "вільний ринок" і "рівні можливості", виявляються неспроможними забезпечити ці обіцянки для звичайного американця.
Республіканська партія вже пережила цей етап трансформації. Трамп радикально змінив її структуру, перетворивши на партію економічного націоналізму, культурних конфліктів і антиелітичних настроїв.
Навпаки, демократи виявилися запізнілими у своїх спробах оновлення. Вони занадто довго трималися за таких лідерів, як Пелосі, Байден, Гарріс та Шумер, які досі використовують мову 1990-х років, зосереджуючи увагу на стабільності, інституціях та "центризмі".
Але виборець XXI століття живе вже в іншій країні.
На фоні цих подій виникає Мамдані — мусульманин, іммігрант і соціаліст, який висловлює свої ідеї без зайвих прикрас: "Безкоштовний транспорт. Доступне житло. Медичне обслуговування для кожного". Його слова відрізняються від традиційного елітарного соціалізму, який обговорюється на Гарвардських семінарах.
Це покоління демократів, яке зосереджене не на гендерних питаннях, а на основоположних потребах, не на великих корпораціях, а на звичайних людях: доступне житло, економічний транспорт, безкоштовні дитячі садки.
Що означає для Демократичній партії феномен Мамдані?
Тим, що там формується нове ядро -- соціалістичне, однаково критичне як до Трампа, так і до власних партійних босів.
По своїй суті Мамдані є відображенням Трампа.
Як зазначав Трамп: "Я — голос тих, кого забули американці", так і Мамдані стверджує: "Я — представник забутих мігрантів і працівників".
Іронічно, що обидва висловлюють однакові думки — про відсутність довіри до глибокої держави, закликаючи до дій забутих американців, які відчувають, що система більше не відповідає їхнім потребам.
Так що попереду -- битва двох версій "нової Америки":
- консервативний підхід Трампа, який обіцяє "відновити велич" через акцент на ідентичності, та
- Соціаліст Мамдані, що має на меті "відновити справедливість" шляхом перерозподілу ресурсів.
В обох сценаріях стара Америка — елітарна, інституційна та комфортна — відходить у минуле.
Оскільки сьогодні виникає нова програма дій.
І це не завершення оповіді, а лише її новий старт.
Сергій ЧАПЛИГІН