Сполучені Штати вийшли з Паризької угоди і скасували 70 кліматичних програм.

Адміністрація президента Дональда Трампа офіційно оголосила про вихід Сполучених Штатів з Паризької кліматичної угоди, підписавши виконавчий указ 14162. Це рішення стало частиною масштабної зміни енергетичної політики країни, яка відбулася протягом перших шести місяців роботи нової адміністрації.

Згідно з текстом виконавчого указу, Сполучені Штати тепер надають пріоритет "економічній ефективності, сприянню американському процвітанню, споживчому вибору та фіскальній стриманості у всіх зовнішніх зобов'язаннях, що стосуються енергетичної політики". Це рішення означає, що енергетичне майбутнє країни визначатиметься економічними міркуваннями та принципами свободи, а не міжнародними зобов'язаннями щодо клімату.

Одночасно з виходом з Паризької угоди, адміністрація скасувала більше семи десятків кліматичних ініціатив та програм, які були впроваджені попереднім урядом. Ці дії охопили широкий спектр екологічних програм, включаючи фінансову підтримку для відновлювальних джерел енергії та різноманітні регуляторні обмеження для компаній традиційної енергетики.

Особливу увагу нова політика приділяє розвитку ядерної енергетики, яку офіційно визнають чистим, масштабованим та надійним джерелом енергії, здатним забезпечити потреби сучасної цивілізації. Це рішення контрастує з попередньою політикою, коли ядерна енергетика не отримувала достатньої підтримки на федеральному рівні.

Політика у сфері сонячної енергетики також зазнала істотних змін. Постепенно скасовуються федеральні кредити, які надавалися для встановлення сонячних панелей на дахах приватних будинків. Офіційні представники зазначають, що це рішення не пов'язане з негативним ставленням до сонячної енергії, а спрямоване на створення справедливих ринкових умов, в яких технології зможуть конкурувати на основі своїх власних переваг, без підтримки з боку держави.

Докорінних змін зазнала робота Агентства з охорони навколишнього середовища. Тепер організація зосереджується на практичному управлінні природними ресурсами, відходячи від ідеологічних підходів до екологічної політики. Міністерство енергетики також переорієнтувало свою діяльність на спрощення процедур для проектів у сфері викопного палива та ядерної енергетики.

Нова енергетична політика передбачає припинення фінансування міжнародних кліматичних програм за рахунок американських платників податків. Це рішення обґрунтовується необхідністю зменшення витрат на комунальні послуги для американських родин, які раніше опосередковано сплачували за участь у глобальних кліматичних ініціативах.

Представники адміністрації підкреслюють, що нова політика не свідчить про зневагу до екології, а навпаки, відображає зміну в стратегії її впровадження. Замість того, щоб покладатися на міжнародні угоди та комп’ютерні моделі, акцент робиться на реальних рішеннях, які одночасно підтримують економічний розвиток і захист навколишнього середовища.

Особливу увагу приділено відновленню позицій індустрії викопного палива, яка традиційно була основою американської економіки та забезпечувала мільйони робочих місць. Нова політика розглядає цю галузь як важливий елемент національної безпеки та економічної стабільності, а не як джерело екологічних проблем.

Зміни також вплинули на наукову політику. Адміністрація висловлює намір спиратися на емпіричні дані та практичні дослідження при ухваленні екологічних рішень, замість покладання на теоретичні моделі та прогнози. Це передбачає переосмислення підходів до фінансування наукових досліджень у галузі клімату та енергетики.

Нова енергетична стратегія передбачає розширення можливостей споживачів у виборі постачальників енергії. Американці матимуть більше свободи у виборі способів опалення житла та джерел електроенергії без бюрократичного втручання з боку федеральних органів.

Представники адміністрації акцентують, що ці нововведення мають на меті відновлення енергетичної автономії Сполучених Штатів, не тільки усуваючи залежність від іноземних постачальників, але й обмежуючи вплив міжнародних організацій на національну енергетичну політику. Це рішення сприймається як крок назад до основних принципів національного суверенітету в галузі енергетики.

Реформи також включають зниження регуляторного навантаження на енергетичні підприємства, що, за словами представників влади, допоможе зменшити ціни на енергоносії для споживачів. При цьому підкреслюється, що послаблення регулювання не означає скасування екологічних стандартів, а лише їх оптимізацію.