США: Чому Трамп обирає мита замість запровадження санкцій.

Після того, як Дональд Трамп знову зайняв посаду в Білому домі, Сполучені Штати почали застосовувати митні заходи замість санкцій, які вводили його попередники. Непередбачувані мита можуть призвести до негативних наслідків для глобальної економічної ситуації.

Спроби президента США Дональда Трампа реалізувати свої політичні амбіції через запровадження митних зборів викликають численні суперечки як у самій країні, так і за її межами. Дехто охарактеризовує ці мита як "найгіршу стратегію у світі", в той час як інші вважають їх "ефективним і перевіреним інструментом впливу" для захисту національних інтересів Сполучених Штатів.

Однозначно одне: після його повернення до Білого дому в 2025 році стійкі загрози Трампа ввести мита на товари з багатьох країн призвели до значної невизначеності для американських компаній та міжнародних торгових партнерів Сполучених Штатів.

"Митне танго" Трампа - гучні оголошення високих мит на іноземні товари, за якими слідує скасування планів, - пасує до мінливих політичних та економічних цілей американського президента. Фінансові ринки перебувають у напруженні, адже ніхто не здає, коли і як та проти кого президента США наступним запровадить санкції.

У квітні цього року мита на імпорт китайських товарів, які є найбільшим економічним та військовим суперником США, досягли рекордного рівня в 145 відсотків. Проте всього через місяць після переговорів у Лондоні ці ставки були значно знижені.

Раптове підняття мит, а потім скасування рішень демонструє, як Трамп використовує митну політику, аби виправити те, що він вважає несправедливою торгівлею з огляду на торговельні суперечки в минулому. "Що дуже вплинуло на погляди президента, так це блискавичний підйом Японії у 1980-их роках та відчуття, що японці витісняють легендарну американську автопромисловість з ринку, бо США були надто щедрими в питаннях торговельної політики", - каже в розмові з DW Дженніфер Бернз, доцентка історії в Стенфордському університеті.

Мита стали улюбленим інструментом Трампа у боротьбі з величезним дефіцитом торговельного балансу, особливо стосовно Китаю. За інформацією статистичного відомства США, у 2024 році цей дефіцит досягнув 295 мільярдів доларів.

Ця митна стратегія відображає гасло Трампа "Америка на першому місці", під яким він проводив свою кампанію на виборах у листопаді минулого року. Його політика спрямована на захист національної промисловості та заохочення створення нових робочих місць у США.

Білий дім підтримує політику президента, підкреслюючи, що мита можуть бути введені оперативно і, на відміну від санкцій, не блокують повністю міжнародні ринки для США і навпаки.

"(Трамп. - Ред.) може збільшувати цей тиск завжди, коли тільки захоче, а потім знову його знижувати, коли ринки шаленіють, або ж коли цей тиск більше не виконує свою функцію", - каже Софія Буш, заступниця директора Геоекономічного центру аналітичного інституту "Атлантична рада". "За допомогою мит це працює суттєво простіше, ніж за допомогою санкцій", - каже Буш.

Хоча митні збори піддаються жорсткій критиці за їхню можливу роль у підвищенні інфляції, вони, на відміну від санкцій, забезпечують надходження до американського бюджету. У першій половині поточного року стаття доходів від мит зросла на 110% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, досягнувши 97,3 мільярда доларів. За прогнозами Центру податкової політики Urban-Brookings, у наступному році митні збори можуть забезпечити бюджету 360 мільярдів доларів.

Мита вводяться указами президента, і затвердження Конгресом США не є обов'язковим. Це дозволяє Трампу здійснювати прямий і односторонній контроль. На відміну від цього, накладення санкцій вимагає дотримання складних юридичних процедур і взаємодії з міжнародними партнерами, включаючи Європейський Союз.

Той факт, що Трамп надає перевагу митним тарифам замість санкцій, свідчить про його бажання швидко досягти значного економічного впливу. Однак це викликає занепокоєння серед аналітиків щодо можливих дестабілізуючих наслідків такої стратегії для світової торгівлі та глобальної системи.

Причини негативного іміджу митних зборів можна знайти у зв'язках з деглобалізаційними процесами, а також з військовими конфліктами XX століття, зазначає Дженніфер Бернс. Якщо низькі мита та відкриті ринки сприяють об'єднанню країн і запобігають збройним сутичкам, то чи не свідчить це про можливе відхилення від даного принципу?

Як видно з політики Трампа під час його другого президентського терміну, він використовує мита для досягнення цілей, які зазвичай пов'язані із застосуванням санкцій. Приклад тому - тиск на Канаду, Мексику або Китай з питань, що не стосуються торгівлі, таких як міграція та незаконний обіг наркотиків. Введення таких мит спровокувало відповідні заходи або погрози, які посилили напруженість у світовій торгівлі.

У схожому контексті Білий дім висловив погрози Колумбії, коли країна відмовилася приймати мігрантів, депортованих зі Сполучених Штатів. Водночас, загроза введення мит на товари з Європейського Союзу частково обґрунтовувалася реакцією на нові правила та норми, прийняті Брюсселем, які стосуються захисту особистих даних і охорони клімату.

У липні було запроваджено мита на імпорт з Бразилії в розмірі 50 відсотків. Це рішення стало відповіддю на судові переслідування, які стосуються екс-президента Жаїра Болсонару, союзника Дональда Трампа. Болсонару, представник ультраправої політики, постане перед судом за звинуваченнями у підготовці державного перевороту та змові з метою усунення нинішнього президента Лули да Сілви, якому він програв на виборах у 2022 році.

Попередні адміністрації США вважали за краще використовувати санкції як інструмент примусу своїх політичних супротивників, а не мита. З моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, Сполучені Штати ввели понад 2500 санкцій, спрямованих проти окремих осіб, організацій, морських і повітряних суден РФ. Раніше Вашингтон також ухвалив санкції проти Венесуели, Ірану, Білорусі та Північної Кореї.

В економічному плані всі ці країни не є найважливішими торговельними партнерами Вашингтона, констатує Софія Буш з Атлантичної ради. За її словами, оголошені Трампом мита щодо "головних торговельних партнерів США" є "швидше економічною загрозою всередині самої країни".

Нещодавно Трамп продемонстрував значну готовність до введення нових санкцій. Згадуючи про законопроєкт, ініційований сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, який передбачає додаткові обмеження проти Росії, президент США підкреслив, що він "дуже рішуче" розглядає можливість запровадження нових санкцій у випадку, якщо Москва не досягне угоди з Києвом щодо припинення бойових дій.

Законопроєкт, який отримав двопартійну підтримку в Сенаті, націлений на ключових представників російської влади, впливових бізнесменів, фінансові установи та енергетичний сектор. Його основна мета полягає в обмеженні можливостей Росії для експорту нафти і газу. Крім того, документ передбачає запровадження вторинних санкцій, які включають мита до 500 відсотків на товари з третіх країн, що постачають в США російські енергетичні ресурси.

Аналогічні "вторинні мита" в розмірі 25 відсотків для покупців венесуельської нафти, що набули чинності в березні, також були розроблені, щоб чинити тиск на імпортерів енергоресурсів, змушуючи їх слідувати зовнішньополітичному курсу США - роль, яка традиційно відводиться санкціям. Вторинні санкції зазвичай включають в себе внесення фізичних і юридичних осіб до "чорних списків", заморожування активів і обмеження на банківські операції. Крім того, Сполучені Штати часто використовують загрозу кримінального переслідування і заборони на в'їзд до країни.

"Санкції швидше призначені для покарання країн за порушення ними міжнародних норм, - продовжує Бернс в інтерв'ю DW. - Вони вводяться у відповідь на конкретні дії, і якщо ці дії припиняються, то санкції можуть бути скасовані". Зазначивши, що невизначеність навколо тарифної політики Трампа має дестабілізуючий вплив на американські компанії та їхніх міжнародних торговельних партнерів, Бернс попередила, що "роки невизначеності з митами" можуть призвести до "серйозного економічного спаду", оскільки бізнес та інвестори чекатимуть на більш передбачувану ситуацію.