Політичні новини України та світу

Шатдаун у США 2025 - що це таке, коли він завершиться і які матиме наслідки для України - Економіка.

3 Яка доля американської зброї: чи матиме шатдаун у США вплив на допомогу Україні?

У ніч з 30 вересня на 1 жовтня 2025 року федеральний уряд США частково призупинив свою діяльність через невдачу в голосуваннях за бюджет на наступний фіскальний рік. На даний момент цей так званий шатдаун вже встановив новий антирекорд, триваючи більше 37 днів без належного управління.

Внаслідок призупинення фінансування відбулися збої в діяльності важливих державних установ, що спричинило уповільнення внутрішнього туризму та авіаперевезень. Економісти застерігають, що втрати для валового внутрішнього продукту (ВВП) США вже досягають мільярдів доларів і продовжують зростати щотижня. Проте основна проблема полягає не лише в цифрах — вона корениться в політичних суперечках у Конгресі, які фактично паралізують роботу багатьох секторів.

24 Канал проаналізував причини та наслідки рекордного шатдауну, розібрався, навколо чого точаться головні суперечки між республіканцями та демократами, та оцінив, чи може ця криза вплинути на подальшу підтримку України з боку Сполучених Штатів. У цьому нам допоміг розібратися експерт Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Іван Ус.

До теми Вперше в історії: шатдаун у США встановив невтішний рекорд

Ключовою темою розбіжностей між республіканцями та демократами цього року стало медичне страхування, зокрема дискусія щодо продовження субсидій у рамках програми Affordable Care Act (ACA), яка широко відома як Obamacare.

Фінансування цих субсидій закінчується 31 грудня 2025 року, і демократи наполягають на необхідності включення їх продовження в новий бюджет. Натомість, республіканці виступають за прийняття "чистого" бюджету, вважаючи, що питання охорони здоров'я потрібно розглядати окремо.

Все більше республіканців прагнуть прямого втручання Трампа для виршення проблеми шатдауну / Фото Getty Images

Республіканці стикаються з серйозною проблемою: навіть із контролем над обома палатами Конгресу, для прийняття будь-якого закону необхідно мати 60 голосів у Сенаті, де у них всього 49 місць. Це означає, що жоден бюджетний проект не може бути ухвалений без підтримки частини демократів.

І якщо раніше подібні конфлікти часто завершувалися тимчасовими домовленостями, то цього року політичний компроміс фактично заблокований, адже кожна сторона звинувачує іншу в шантажі. Республіканці стверджують, що демократи "грають" на соціальних програмах, а демократи відповідають, що опоненти хочуть позбавити малозабезпечених американців базового медичного захисту.

Фінансування програми харчування "Snap" (продуктові талони) вичерпалося, і деякі штати почали покривати ці витрати самостійно. / Фото Getty Images

Тим часом економічна ціна для американського бюджету зростає ледь не щоденно. За попередніми оцінками, втрати реального ВВП США вже становитимуть від 7 до 14 мільярдів доларів, з яких близько 3 мільярдів вже не буде відновлено навіть після завершення політичної кризи. Населення ж відчуває шатдаун набагато швидше, ніж статистика.

Наприклад, у 40 найбільш завантажених аеропортах США відзначено скорочення рейсів, тисячі працівників змушені йти у вимушені відпустки, а туристична індустрія та сфера послуг вже відчувають перші втрати. Затримки у виплаті заробітної плати та нестача фінансування негативно впливають на державні контракти і місцеві бюджети, викликаючи ефект доміно.

Для вирішення проблеми в медіа та політичних колах США розглядають декілька практичних варіантів.

Втім, станом на сьогодні жоден із варіантів не набрав достатньої підтримки. Опитування серед американців показують, що більшість громадян підтримують продовження дії медичних субсидій і вважають, що уряд має відновити роботу якомога швидше. Зрештою, шатдаун тягне за собою неминучі політичні втрати для обох таборів - питання лише в тому, кому виборці зарахують більшу частку провини.

Цьогорічні бюджетні суперечки між республіканцями та демократами стали найтривалішими в історії, оскільки нинішня зупинка уряду вже перевищила попередній антирекорд у 35 днів, зафіксований у 2018 - 2019 роках. Тоді ситуація була викликана тиском адміністрації Трампа на Конгрес, який вимагав фінансування для "стени Трампа" на кордоні з Мексикою. В результаті жодна зі сторін не погодилася на компроміс, і уряд відновив свою діяльність без досягнення поставлених цілей президента.

У цьому випадку можна помітити подібну логіку, де конфлікт не стосується технічних аспектів бюджету, а зосереджується на політичному символізмі. Якщо в 2018-2019 роках суперечки були зосереджені на питаннях міграції, то нині увага зосередилася на скороченні бюджетних витрат — новій ідеї республіканців, а також на витратах, пов'язаних із програмами демократів, які забезпечують доступ до медичних послуг. Це питання особливо болісне на фоні інфляційного тиску на американські сім'ї, для яких ці субсидії стали важливим джерелом підтримки.

Однак подібні бюджетні конфлікти для США не нові. Найближчий історичний аналог - шатдаун 1995 - 1996 років, коли президент-демократ Білл Клінтон і республіканська більшість у Палаті представників зійшлися в жорсткому протистоянні щодо масштабів федеральних витрат на соціальні програми. Республіканці вимагали різкого скорочення бюджетних видатків і плану збалансування бюджету, тоді як Білий дім відмовлявся урізати фінансування медичних та освітніх програм.

У той період уряд залишався бездіяльним протягом 21 дня, що стало рекордом для найбільш тривалого шатдауну в історії. Громадські настрої в результаті вказали на те, що відповідальність лежить на Конгресі, а не на президенті. Сучасна ситуація відображає ті ж самі структурні проблеми, коли партія, що має контроль над Конгресом, не здобуває достатньої більшості в Сенаті, а предмет конфлікту виходить за межі простих бюджетних розрахунків, перетворюючись на боротьбу за ідеологічні цінності.

Внаслідок цього компроміс для кожної зі сторін виявляється політично більш витратним, ніж сам по собі параліч держави.

У 2013 році протестуючі біля Капітолію Сполучених Штатів закликали до завершення шатдауну / Фото EPA

Ще один показовий приклад - це шатдаун 2013 року, який знову розгорівся довкола системи медичного страхування. Тоді республіканці вимагали обмежити або зупинити фінансування Affordable Care Act (Obamacare), а президент Барак Обама та демократи категорично відмовилися піти на поступки. Протистояння тривало 16 днів та за цей час понад 800 000 федеральних працівників були відправлені у вимушену відпустку, а економіка зазнала мільярдних збитків.

Після більше ніж десятирічного періоду США знову опинилися в центрі суперечок щодо медичних субсидій. У 2013 році республіканці намагалися зупинити впровадження Obamacare, вважаючи його "надмірним державним втручанням" у сферу приватного медичного обслуговування та запровадженням обов'язкового страхування. Сьогодні ж їх метою є обмеження витрат на цю програму, звинувачуючи демократів у безконтрольному зростанні соціальних витрат.

Лідер демократичної меншості у Палаті представників Хакім Джеффріс виступає під час пресконференції в Капітолії, 28 жовтня 2025 року / Фото AP

Сучасний шатдаун не просто повторює минулі сценарії, а швидше підкреслює глибоку політичну поляризацію в країні, де навіть базові функції держави зупиняються через нескінченні ідеологічні суперечки. І якщо у 1990-х або 2010-х подібні зупинки здавалися винятками, то після приходу Дональда Трампа шатдауни перетворилися на звичну частину американського політичного процесу. Парадоксально, що країна, яка задає світові стандарти стабільності та економічного зростання, дедалі частіше впирається об питання - куди саме витрачати зароблені гроші?

Проте найголовніше питання полягає в тому, як бюджетні труднощі у Сполучених Штатах вплинуть на підтримку України та фінансування програм НАТО, адже американські внески завжди мали вирішальне значення. Хоча специфіка цієї ситуації викликає певний оптимізм, оскільки наразі немає загрози миттєвого "замороження" допомоги, затягування шатдауну може призвести до серйозніших системних ризиків.

Зверніть увагу! Представники української влади наголошують, що постачання зброї, яка вже перебуває "на конвеєрі" продовжиться без проблем, однак нові угоди, переговори та логістика частково опиняються під тінню невизначеності через кризу у Вашингтоні.

В результаті цього можуть постраждати багатообіцяючі угоди між Україною та США, зокрема щодо постачання безпілотників. Тим часом деякі контракти з оборонними підрядниками, переговори про які все ще тривають, наразі призупинені.

Обсяги підтримки України істотно зменшилися без активного залучення США, незважаючи на постачання через НАТО та PURL / Джерело: Інститут Кайла.

Для НАТО та європейських партнерів це також є насторожуючим сигналом, оскільки внутрішня поляризація в Вашингтоні, що заважає ухваленню бюджетних рішень, обмежує гнучкість зовнішньої політики США.

Зайва політизація питання "економії" може призвести до того, що США вимагатимуть від Європи ще більших фінансових зобов'язань для підтримки України, окрім збільшення витрат на НАТО та ініціативи PURL. Якщо республіканці готові зменшувати фінансування навіть медичних програм для своїх громадян, це може ще більше ускладнити питання фінансування міжнародних альянсів.

Для України це означає, що хоча найближчим часом катастрофи й не станеться, умови для подальшої співпраці постійно змінюються. Логістичні паузи, затримки платежів, можливі перенавантаження ланцюжків постачань, окремі проєкти, які мали б завершитись до зими - зможуть працювати на випередження.

Замість цього, майбутні угоди та проекти модернізації можуть зіткнутися з новими ризиками. Як зазначають українські дипломати, ситуація залишається "під контролем", але існує нагальна необхідність створення "Плану Б", щоб бути готовими до можливого затягування політичного застою у США.

Нинішній шатдаун можна розглядати не лише як технічний недолік в функціонуванні уряду США, а як вияв серйозніших внутрішніх проблем системи. Сполучені Штати залишаються ключовим донором і опорою західної безпеки, проте політична поляризація, яка затримує бюджетний процес, загрожує не лише економічній стабільності самих США, а й підриває довіру та надійність цього партнерства для їх союзників.

Для України та Європи це означає, що надій на стабільність у Вашингтоні все менше, отже потрібна гнучкість, власне посилення та розширення кола партнерів і потенційної співпраці в межах Європейського континенту.

Читайте також