"Крок" замість "монет": Які причини для критики реформи Національного банку та хто висунув ультиматум голові НБУ Пишному.

БізнесЦензор досліджував деталі щодо запланованого впровадження "шагів" - нової назви для розмінної монети в Україні. Яка буде її вартість та який вплив це матиме на фінансовий ринок?

18 грудня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт щодо відрадянщення назви розмінної монети України. Документ передбачає перейменування в Україні розмінної монети "копійка" у "шаг". Цю зміну ініціював Національний банк України, регулятор вперше заявив про ці плани у вересні 2024 року. Серед співавторів проєкту закону - все керівництво Верховної Ради: голова парламенту Руслан Стефанчук та його заступники Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк.

Наукова спільнота вже висловила свою підтримку щодо перейменування, зокрема проєкт отримав схвальні оцінки від Інституту історії України, Інституту мовознавства імені О. Потебні, а також від Експертної комісії Українського інституту національної пам'яті, як зазначено на веб-сайті Національного банку.

Там пояснюють, що відродження назви "шаг" поверне українським монетам власну ідентичність: шаги використовувались в Україні ще у XVI - XVII століттях, часто згадуються у творчості Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших українських письменників, у часи Української революції 1917-1921 років вводились на території України у реальний грошовий обіг на законодавчому рівні.

"Вивчаючи історію грошового обігу в Україні, ми прийшли до беззаперечного висновку, що термін "копійка" для розмінної монети є насправді символом московської окупації," - зазначив голова НБУ Андрій Пишний.

Рік тому, під час створення цього законопроєкту, представники Національного банку заявили, що не мають наміру активно вилучати з обігу копійки та обмінювати їх на нові монети, звані "шаги". Вони підкреслили, що "копійки" та "шаги" функціонуватимуть паралельно, що дозволить уникнути додаткових витрат, пов'язаних із знищенням старих монет та випуском нових.

Загалом для реалізації проєкту з перейменування монети, що не був включений до плану законопроєктної роботи Верховної Ради на 2025 рік, жодного фінансування з держбюджету не передбачено.

Згідно з інформацією, наданою БізнесЦензору представниками Національного банку, у наступному році планувалося продовжити карбування монет номіналом 50 копійок. У разі ухвалення нового закону, замість 50 копійок будуть виготовляти 50 шагів. Ці нові монети матимуть інший ескіз, але для їх виробництва використовуватимуть таке ж обладнання, що дозволить зберегти масо-габаритні характеристики, колір та метал заготівок. Як запевняють у Нацбанку, це не призведе до додаткових витрат.

У пояснювальній записці до законопроєкту вказується, що після запуску в обіг монет номіналом "50 шагів" не відбудеться одночасного вилучення "50 копійок". На 1 вересня 2025 року в обігу знаходилося 1,4 мільярда цих монет. При цьому заплановані обсяги виробництва монет цього номіналу на 2025 рік складають 20 мільйонів штук.

Тобто у наступному році з розмінних монет карбуватимуть виключно номінал у 50 копійок/шагів.

Нардеп від партії "Голос" Максим Хлапук поділився з БізнесЦензором, що зміна назви розмінної монети має суттєве ідеологічне значення для парламенту на сьогоднішній день.

"Як зазначив Андрій Парубій, неможливо жити на вулиці Леніна і водночас мислити українською," - підкреслив депутат.

18 грудня нардепам запропонували одразу проголосувати цей проєкт і за основу, і в цілому. Але проти такого рішення виступив нардеп від міжфракційного об'єднання "Розумна політика" Дмитро Разумков і голосування у другому читанні перенесли на останню суботу року, 27 грудня.

"Щоб оцінити рівень патріотизму, я запропонував провести пленарне засідання в суботу, 27 грудня. Цю ініціативу підтримали 241 народний обранець", - повідомив Разумков у соціальних мережах. Він також висловив незгоду з пропозицією Андрія Пишного.

"Грошей на дійсно необхідне воюючій державі "немає", а на символічні монетки, які коштують менше, ніж їх надрукувати, - є! Кожен голова НБУ мріє потрапити в історію. Але чинний явно намагається "вляпатися". Його зарплата - понад 600 тисяч гривень на місяць. Нехай скаже чесно: скільки коштує створення нових монет? Нехай краще бере "шаги" і крокує зі своєї посади!", - заявив депутат.

Разумков представив альтернативний проєкт, у якому, іронізуючи над пропозицією фінансового регулятора, запропонував замінити термін "копійки" на "пішки". Він також запропонував нові назви для окремих номіналів, зокрема "потужна пішка", "незламна пішка" та "пішка стійкості".

У бесіді з БізнесЦензором Дмитро Разумков повідомив, що вже направив запит до голови Національного банку щодо вартості виготовлення монет різних номіналів, загальних витрат на виробництво розмінних монет у період з 2022 по 2025 роки, а також кошторису на розробку дизайну нової монети і процедури вибору цього дизайну. Депутат зазначив, що його подальші дії щодо цього законопроєкту будуть залежати від відповіді Нацбанку, яку він очікує отримати.

"Хочу щоб це був сюрприз для Нацбанку", - відповів Разумков на запитання про можливі правки до проєкту до другого читання.

Слід підкреслити, що ініціатива запровадження шагів замість копійок отримала позитивні оцінки як від Головного науково-експертного управління Верховної Ради, так і від відповідних комітетів.

Єдиним державним органом, який публічно виступив проти законопроєкту про впровадження "шагів", є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Регулятор зазначив, що фактична зміна назви копійок на шаги вимагатиме значних зусиль з боку фінансових установ.

"Впровадження змін, передбачених законопроєктом щодо нової назви розмінної монети України, вимагатиме коригування численних інформаційно-комунікаційних систем у професійних учасників ринків капіталу", - зазначено у довідці НКЦПФР від 14 жовтня.

"Також існує потреба в переоформленні емітентами цінних паперів глобальних сертифікатів та свідоцтв про випуски цінних паперів, що містять дані про номінальну вартість цих цінних паперів. Це вимагатиме значних фінансових витрат і часу, що може викликати негативну реакцію у учасників ринку капіталу щодо цієї законодавчої ініціативи. (...) Відзначені законодавчі пропозиції не мають економічного обґрунтування і доцільності, а скоріше відволікають ресурси держави від важливих питань безпеки та захисту від агресії з боку інших країн," - підкреслили в Національній комісії.

Відповідаючи на запит щодо вартості зміни назви розмінної монети для кожного емітента, представники НКЦПФР зазначили, що "суми будуть суттєвими для учасників ринку". Водночас вони підкреслили, що точно оцінити витрати непросто, оскільки вони залежать від численних чинників, зокрема обсягів і особливостей роботи емітентів на фондовому ринку.

"Для здійснення більш глибокого аналізу та підготовки обґрунтованих розрахунків важливо провести додаткову обробку даних, що вимагатиме певного часу," - зазначили представники НКЦПФР у відповіді БізнесЦензору.

Перед першим голосуванням, яке відбудеться 15 грудня, законопроєкт, що стосується відродження радянських назв для розмінної монети, був предметом обговорення на засіданні Комітету Верховної Ради з фінансових, податкових та митних питань. На засіданні разом із головою парламенту Русланом Стефанчуком проєкт представляв голова Національного банку Андрій Пишний.

Він ще раз підтвердив, що зміна назви копійок на "шаги" не вимагатиме фінансових витрат. Відповідаючи на питання про економічну доцільність карбування монет у цілому, враховуючи інфляційні процеси, які можуть зменшити їхню роль у фінансових розрахунках, він зазначив, що протягом наступних 3-4 років монети номіналом 50 копійок залишаться в обігу. Національний банк буде змушений продовжувати їх карбування. За словами голови НБУ, протягом приблизно чотирирічного періоду кількість нових монет цього номіналу становитиме від 60 до 80 мільйонів одиниць.

Пишний зазначив, що монети номіналом 1 грн та 10 грн продовжуватимуть виготовлятися згідно з наміченим графіком. У той же час, монети з номіналом нижче 50 копійок більше не будуть випускатися.

Після обговорення на засіданні Комітету законопроєкт отримав рекомендацію для подальшого розгляду в сесійній залі. Однак, для його успішного просування голова комітету Данило Гетманцев поставив умову керівнику Національного банку Андрію Пишному - "зупинити блокування ініціативи щодо закону про фінансову інклюзію".

Мова йде про законопроєкт №13018-д, зареєстрований Данилом Гетманцевим у березні. Верховна Рада прийняла його у другому читанні 3 червня, але з того часу президент Володимир Зеленський не поставив на ньому свій підпис.

Проект закону пропонує впровадження нової категорії банків - банків фінансової інклюзії, які працюватимуть на основі обмежених банківських ліцензій. Це, по суті, відкриває можливість для створення подібного банку в рамках "Укрпошти".

Голова "Укрпошти" Ігор Смілянський в розмові з Forbes заявив, що Андрій Пишний перешкоджає створенню банку фінансової інклюзії через особисті неприязні почуття до нього. За його словами, Національний банк, нібито, змінив методику оцінки капіталу, щоб знизити фінансові показники "Укрпошти", що ускладнює отримання банківської ліцензії для PINbank, конфіскованого у росіян, необхідної для запуску поштового банку.

Під час засідання комітету Гетманцев запевнив, що парламент не ухвалить проект, що стосується "кроків" до підписання закону про фінансову інклюзію.

"Це необхідно для зон, розташованих поблизу лінії фронту, аби місцеві жителі могли отримувати доступ до банківських послуг," - висловився Данило Гетманцев.

Після цього депутат від партії "Слуга народу" Андрій Мотовиловець висунув пропозицію проголосувати за проєкт нової назви монети за один день, одночасно і в першому читанні, і в остаточному варіанті.

На це Гетманцев знову зазначив, що поки Нацбанк "не припине блокувати проєкт про фінансову інклюзію", голосування за "шаги" не буде.

"Він же на підписі в Офісі (президента, - ред.), не в Нацбанку", - відповів Мотовиловець.

"Тим не менш, ми ж знаємо хто непублічно, кулуарно заважає підписанню цього закону", - наполягав Гетманцев.

Андрій Пишний підкреслив, що в Національному банку не перешкоджають реалізації проєкту, а, навпаки, прагнуть створити "ринковий кластер" – "нову економічну сутність", яка буде цікава як роздрібним мережам, так і компаніям у сфері поштового зв'язку, забезпечуючи максимальну конкуренцію.

На це Гетманцев відповів: "Я вам пропоную листом на адресу президента висловитись з підтримкою законопроєкту, аби зняти всі інсинуації". А якщо такого листа від Пишного не буде, пообіцяв Гетманцев, у нардепів "буде можливість встати та заблокувати" проєкт про шаги до другого читання.

Пишний зазначив, що раніше відправляв президентові аналогічний лист і пообіцяв Гетманцеву надіслати його ще раз.