Сергей Грабовский: Демократия: признаки кризиса и его истоки -- Блоги | OBOZ.UA
Згідно з міжнародним опитуванням, майже половина виборців у західних країнах вважає, що демократія зазнала краху. Таку інформацію оприлюднив Тим Росс у своїй статті, яка вийшла 14 листопада на сайті Politico. У підзаголовку зазначено, що відомий соціологічний центр Ipsos виявив, що розчарування політикою виборів та занепокоєння щодо її майбутнього є домінуючими у сприйнятті демократії серед виборців у дев'яти країнах.
Тім Росс, опираючись на унікальні результати опитування, акцентує увагу на тому, що виборці по всьому західному світу переживають через загрози демократії. Вони висловлюють занепокоєння, що екстремістські політичні сили, поширення фейкових новин і корупція можуть підірвати основи виборчого процесу. "Великомасштабне дослідження Ipsos, яке охопило майже 10 000 респондентів у дев'яти країнах — семи з Європейського Союзу, а також у Великій Британії та США, виявило, що близько половини виборців незадоволені функціонуванням демократії. Лише в Швеції респонденти вважають, що демократичні процеси працюють ефективно. В іншому ж випадку, більшість людей виявляють серйозну стурбованість щодо ризиків, які можуть загрожувати їхнім системам управління в найближчі п'ять років," — підкреслює аналітик.
Дослідження результатів опитування показує, що, по-перше, ситуація не є настільки критичною, як це може видаватися на перший погляд. По-друге, середні значення можуть створювати хибне враження. І, по-третє, є необхідність переглянути деякі усталені уявлення. Тим не менш, робіть власні висновки.
Респондентам було поставлено запитання: "Який рівень задоволення чи незадоволення ви відчуваєте щодо функціонування демократії у вашій країні?" Виявилося, що 60% опитаних у Франції висловили незадоволення, в США цей показник становив 53%, а у Великій Британії та Іспанії - 51%. В Італії незадоволених було 49%, а в Хорватії - 47%. Цікаво, що, враховуючи можливість вибору менш чіткої відповіді, частка тих, хто задоволений демократією в своїх країнах, також є важливим показником: в Хорватії їх 18%, у Франції - 19%, у США - 20%. Трохи кращі результати продемонстрували Великобританія та Італія з 26%, а Іспанія з 27%.
Нідерланди займають особливу позицію, де рівень задоволеності та незадоволеності майже в однакових пропорціях: 36% задоволених і 37% незадоволених, що знаходиться в межах статистичної похибки. Натомість у Польщі ситуація виглядає зовсім по-іншому — 40% опитаних висловили задоволення демократією, тоді як 31% залишилися незадоволеними. Що стосується Швеції, тут картина ще більш виразна: 65% респондентів задоволені, а лише 15% не поділяють цього бачення.
На жаль, у цьому опитуванні не були представлені такі країни, як Албанія, Канада, Угорщина, а також Німеччина. Було б цікаво дізнатися думки їхніх громадян про демократію. Щодо Сполучених Штатів, то вибірка з 1204 респондентів виглядає недостатньо великою для такої масштабної країни. Я вважаю, що для більш точних результатів потрібно було б опитати близько 2500-3000 осіб. Проте, незалежно від цього, результати опитування безсумнівно підтверджують наявність кризи демократії, відображаючи не тільки думки аналітиків, але й настрої населення.
Не можна сказати, що результати опитування викликали шок. Щодо Сполучених Штатів, їхня роль як "світочів демократії" схоже, завершується на невизначений термін, адже боротьба за світове лідерство перейшла до авторитарних, а часом і тоталітарних режимів. Що стосується Франції, то тут ситуація теж не з простих: експрезидент Саркозі, який запам'ятався своїми неоднозначними політичними рішеннями, разом із дружиною змінив вектор геополітичної орієнтації. Його наступник Олланд, на жаль, проявив себе як бездіяльний спостерігач під час російської агресії проти України. А чинний президент Макрон, з одного боку, готовий віддати останнє, аби підтримати Україну, а з іншого – часто змінює свою позицію. Основні політичні противники цих урядів виявилися або праворадикальними, або ліворадикальними агентами з Москви. Соціальні проблеми наростають, натиск мігрантів та переселенців з Африки та Близького Сходу стає дедалі сильнішим, а традиційно впливова вільна преса зазнає тиску з боку нових медіа. Який вихід залишився для розгубленого французького народу?
В останньому році в Франції та Нідерландах спостерігається зниження рівня задоволеності демократією через політичні кризові ситуації. У Франції уряд неодноразово стикався з труднощами на фоні бюджетних проблем, тоді як у Нідерландах коаліція розпалася на початку року, що призвело до виборів у жовтні, - зазначає Тім Росс. - У жодній з дев'яти опитаних країн більшість виборців не вважають, що їхні національні уряди адекватно відображають їхні погляди. У Хорватії та Великій Британії найменше людей визнали, що їхні уряди ефективно представляють їхні інтереси, лише 23% згодні з цим у обох випадках. У всіх країнах, де проводили опитування, за винятком Польщі, де в цьому році була висока явка на президентських виборах, більше респондентів вказали на погіршення функціонування демократії за останні п’ять років, ніж на його поліпшення. У США 61% виборців вважають, що стан демократії погіршився з 2020 року.
З погодженням з тим, що ситуація погіршилася, важливо також розглянути причини цього. Чи не пов'язано це з тим, що стан демосу суттєво погіршився та все більше набуває рис охлосу? У цьому контексті 2020 рік дійсно є знаковим, оскільки саме тоді кожен, хто здатен міркувати поза рамками загальноприйнятих стереотипів, повинен був усвідомити небезпеку, пов'язану з орієнтацією на охлос і підпорядкування йому. На жаль, розбещений охлос, який вигукує "Хліба та видовищ!" без жодної відповідальності, стає все більш помітним під час протестів і виборів, фактично перетворюючи демократію на охлократію. Абсолютна більшість свідомих і активних громадян є демосом, тоді як так звані "несвідомі громадяни" зазвичай належать до охлосу.
Повернемося до теми опитування. Одне з питань звучало так: "Наскільки вас хвилює, якщо взагалі хвилює, стан демократії у вашій країні протягом наступних п'яти років?" Тім Росс зазначає: "У Франції 86% та в Іспанії 80% виборців найбільше стурбовані тим, що можуть означати ці п'ять років для їхніх демократичних систем. Респонденти вказали на дезінформацію, корупцію, брак підзвітності політиків та зростання екстремістських ідей як найбільші загрози для демократії." Цікаво, що поляки, хоча й задоволені станом демократії, все ж стурбовані її майбутнім (75%, як і в Британії). Високий рівень занепокоєння від 64% до 74% спостерігається і в інших країнах, за винятком Швеції, де 55% громадян впевнені у стабільності своєї демократичної системи.
На загал, опитування та його аналіз у Politico, як на мене, засвідчують серйозну проблему західної політики та політології. Там добре бачать симптоми негараздів і прагнуть їх усунути, а от у корні питання воліють не дивитися і продовжують ототожнювати демократію з загальним виборчим правом (це - лише один із інструментів демократії, в якій головне - наявність потужного та дієздатного демосу. Зауважу, що про небезпеку встановлення у державі тиранії за електоральної підтримки охлосу ледь не дві з половиною тисячі років тому попереджали античні філософи. Попереджали справедливо - хіба влітку 1932 року більшість виборців кризової, ще демократичної Німеччини не проголосувала за нацистів і комуністів, тобто за типологічно схожі варіанти червонопрапорної тоталітарної диктатури з концтаборами, цензурою та скасуванням вільних виборів? А хіба в Єгипті у 2012 році не був демократично обраний президентом (щоправда. незначною більшістю) такий собі Мурсі, який в одній із передвиборних промов проголосив: "Наша конституція - Коран; наш вождь - пророк Мухаммед; наша боротьба - джихад; мучеництво в ім'я Аллаха - наша доля; Країна буде жити за ісламським шаріатом, якому немає і не може бути жодних альтернатив"? На щастя, невдовзі військові скинули його. Але одержали санкції з боку західних демократій, адже останні нерідко ігнорують елементарні речі, роблячи акцент саме на виборах як квінтесенції та сутності демократії. А це не так.
Утім, усе це дуже непрості проблеми, які не мають простих рецептів розв'язання. І проведене Ipsos опитування змушує ще раз замислитися над ними.
