Які думки крутяться у Трампа? Експерти розглянули деталі зустрічі в Парижі.

Початкові коментарі та результати візиту Дональда Трампа до Європи спричинили чимало суперечок, не проливши світла на можливості встановлення миру в цьому регіоні. Які наміри має майбутній президент США? — проаналізувала Gazeta.ua.

8 грудня 2024 року, під час урочистостей з нагоди відкриття відновленого собору Паризької Богоматері, новообраний президент США Дональд Трамп провів зустріч з президентом України Володимиром Зеленським та президентом Франції Емманюелем Макроном.

Перші враження наповнені емоціями та натхненням. Зеленський зазначив: "Ми провели продуктивну зустріч із президентом Трампом, під час якої порушили ключові питання, що стосуються бойових дій в Україні та глобальної ситуації - від нашого фронту до Північної Кореї".

"Зеленський та Україна прагнуть укласти мирну угоду, щоб покласти край насильству, - зазначив Трамп у своїй соцмережі. - Київ зазнав втрат близько 400 тисяч солдатів і ще більше цивільних осіб... Я добре знайомий із Володимиром (Путіним. - Gazeta.ua). Зараз настав його час для дій. Китай може виступити з підтримкою. Світ спостерігає!"

У Києві інформація про втрати, озвучена Трампом, стала справжнім шоком. Зеленський уточнив, що загинуло 43 тисячі українських військових, а 370 тисяч отримали поранення. Наступного дня новообраний президент США виправив свою помилку. У матеріалі New York Post він також зазначив, що "Путін зазнав поразки, адже втратив 700 тисяч людей, що свідчить про те, що час настав. Конфлікт не закінчиться, поки не буде досягнуто миру".

Здається, що своїми миротворчими зусиллями Трамп, прагнучи залагодити конфлікти, не зміг задовольнити жодну зі сторін. У Кремлі рішуче відкинули озвучені цифри втрат, але не надали конкретних даних. Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков підкреслив, що українські втрати "багаторазово перевищують російські".

Оцінюючи публікацію Зеленського в соціальних мережах, можна помітити, що в Києві з обережністю ставляться до перших заяв Трампа щодо вирішення конфлікту. "Нам потрібно в першу чергу розглядати дієві гарантії миру. Українці прагнуть миру більше, ніж хто-небудь інший", - зазначив він.

Трамп був змушений визнати, що питання миру не стали предметом обговорення. Тим часом, в медіа та соціальних мережах почали з’являтися сигнали про невдоволення американського політика щодо Зеленського. Відомо, що зустріч стала можливою лише завдяки зусиллям Макрона, а український президент нібито продемонстрував зневагу до Трампа, прийшовши на зустріч не в діловому костюмі (при цьому Трамп одягнувся в кольори українського прапора). Спільна заява за підсумками зустрічі не була оприлюднена, а Зеленський провів у "високій компанії" не більше 10 хвилин.

Пости обраного президента США і його заяви американським ЗМІ за підсумками зустрічі у Парижі додали головного болю перекладачам. Дональд Трамп ужив для кількості втрат з української сторони слово "ridiculously", яке у перекладі має багато значень: "абсурдно", "безглуздо", "нелегко".

Ці зауваження та інші нюанси багато про що говорять, зазначив політик і дипломат Роман Безсмертний. "Зверніть увагу, для Трампа є неможливим одночасно розглядати питання Сирії, Росії та Китаю. Йдеться про пошуки. Плану щодо України не існувало, не існує і, ймовірно, не з’явиться," - підсумував Роман Безсмертний. - "Трамп не ставить Зеленського у складну ситуацію, натомість передає йому ініціативу і намагається знайти відповідь. Важливо, що Трамп не втрачає інтересу до цієї теми."

Політолог Олег Лісний також прийшов до висновку, що у Дональда Трампа відсутня чітка стратегія щодо України: "Ясно, що на сьогоднішній день він не має плану для завершення війни. Є лише окремі елементи, і те, що він буде думати, коли повернеться до Білого дому як повноцінний президент, може суттєво змінитися."

Це пояснює останні висловлювання обраного президента США стосовно ймовірності як відмови від НАТО, так і зменшення підтримки Україні.

На думку політолога Віктора Бобиренка, Трамп наразі не має жодних засобів впливу на Росію, окрім шантажу. Проте, він зазначає, що переговори тривають, причому в буквальному сенсі – йдеться про фінансові питання.

Експерт підкреслив, що у відповідь на заяви Трампа Лавров визначив "нижню планку" вимог, яка включає повне або часткове скасування санкцій проти Росії та повернення "заморожених" активів, а також відмову Україні в членстві в НАТО. У той же час Пєсков окреслив "верхню планку", що передбачає повернення до Стамбульських угод.

Чи буде Трамп готовий визнати справжню поразку Заходу? Важливо врахувати, що Росія боротиметься за фінансові вигоди та зняття санкцій, а всі інші питання залишаться на стадії переговорів, - підкреслив він. - Проте навіть можливе припинення вогню, яке обговорюється, проходитиме кількома етапами.

На одному з цих етапів, припустив експерт, цілком реальною є присутність в Україні миротворців із третіх країн: умовно, парагвайські, з Бангладеш, із Пакистану, адже Росія і Україна не погодяться на миротворців із Європи чи з Білорусі.

Цікаво відзначити, що 9 грудня 2019 року Зеленський також відвідував Париж, де, завдяки посередництву Макрона, відбулася його зустріч із Путіним. Проте з нинішніх переговорів стає очевидним, що, хоча Дональд Трамп продовжує тримати інтригу щодо ситуації в Україні та Росії, на даний момент він планує найближчі дії, спираючись на аналогії з угодами про припинення вогню на Близькому Сході.

Очевидно, що новообраний президент США не має наміру "винаходити колесо" знову, він намагається досягти реальних результатів. Якщо алгоритм взаємодії спрацював у випадку Ізраїлю, Лівану та "Хезболли", чому б не використати його для вирішення конфлікту між Росією та Україною?

Перед візитом Зеленського до Парижа в США протягом кількох днів активно працювала українська делегація на чолі з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком, спілкуючись з оточенням новообраного президента. Це могло дати Трампу можливість зібрати чимало відомостей щодо української ситуації, щоб у розмові з Зеленським отримати чітку відповідь на питання про швидке припинення вогню – "так" чи "ні".

Сигнали у відповідь надійшли не лише з Києва, але і з Москви. Можливо, вони переконали обраного президента США у тому, що суть і природа конфліктів на Близькому Сході і в Україні різна. Принаймні, для того, щоб застосовувати універсальний алгоритм.

Натомість чинний президент Джо Байден прискорює темп: готується зустріч "Рамштайну", Зеленський анонсує телефонний дзвінок чинному президенту щодо членства України у НАТО, оскільки з Трампом (доки він не є чинним президентом) обговорювати це "немає сенсу". До Києва 9 грудня з неанонсованим візитом прибули кандидат у канцлери ФРН Фрідріх Мерц і прем'єр Естонії Крістен Міхал.

Можна вважати, що вимога новообраного президента США щодо підвищення внесків країн НАТО на оборону викликала значне занепокоєння в Європі. Це питання особливо стосується Франції, яка має значний державний борг і бюджетний дефіцит.

Отже, для європейських країн-членів Альянсу критично важливо отримати або американську військову та фінансову допомогу Україні, оскільки в іншому випадку тягар на них зросте, або ж домогтися швидкого припинення бойових дій, яке не вимагатиме значних витрат.

На найближчому засіданні "Рамштайн", ймовірно, відбудеться одна з останніх "перевірок готовності". Це підтверджує нещодавня розмова між міністром оборони США Ллойдом Остіном та українським колегою Рустемом Умєровим. Умєров повідомив, що Остін запевнив у готовності США надати Україні "все необхідне для ефективної боротьби з агресором". Крім того, виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України Жан-Ноель Барро підкреслив, що Україні слід вести переговори з Росією з позиції сили.