Що насправді коїться з економічною ситуацією в Російській Федерації та які чинники визначають фінансування військових дій?
Чи дійсно в Росії закінчуються кошти для продовження війни з Україною, і чи матиме країна можливість зберігати контроль над раніше захопленими територіями?
Ресурси економіки Росії поступово вичерпуються. Таку заяву зробила голова центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна 19 листопада, роз'яснюючи в Державній думі причини підвищення облікової ставки до 21% — найвищого рівня з початку вторгнення в Україну. Це свідчить про те, що фінансові ресурси в РФ стають дорожчими. Крім того, Набіулліна торкнулася теми стагфляції — критичного стану в економіці, коли виробництво не зростає, а ціни продовжують підвищуватися. Чи означає це, що Росія втрачає можливості для ведення війни з Україною та контролю над окупованими територіями? Адже окупаційна адміністрація оголошує про плани масштабної відбудови житла та інфраструктури на цих територіях?
Ще 27 червня 2022 року у Bloomberg повідомили про дефолт у Росії за зовнішніми боргами. Утім, очікуваного економічного колапсу не сталось, навіть попри численні санкції. У жовтні Міжнародний валютний фонд навіть поліпшив прогноз для РФ на цей рік до 3,6%. Щоправда, у наступному році темпи зростання російської економіки, за даними МВФ, сповільняться до 1,3%. Та що насправді стоїть за цими цифрами?
Шведський уряд доручив Національному інституту економічних досліджень провести аналіз економічної ситуації в Росії. Аналітики виявили, що офіційна інформація про економіку РФ не відображає її справжнього стану, адже економічна звітність у Росії тісно пов'язана з військовою пропагандою.
Шведські науковці вважають, що фінансові запаси російського уряду, які були витрачені на військові потреби, швидко виснажуються і можуть бути вичерпані протягом року.
"Цілком зрозуміло, що економіка Росії не демонструє тих результатів, яких сподівається Путін. Ресурси витрачаються на військову промисловість, а економічна ситуація стає все більш напруженою. Ясно, що офіційні дані викликають багато сумнівів. Необхідно продовжувати активну боротьбу з пропагандою Путіна. Обговорення, яке відбулося в середу, є важливим елементом цих зусиль", - зазначила міністр фінансів Швеції Елізабет Свантессон.
Така ж позиція є і в Андрія Клименка, який очолює Моніторингову групу Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та виконує обов'язки головного редактора порталу BlackSeaNews.
"Перш ніж аналізувати економічну ситуацію в Росії, важливо усвідомити, що країною управляють представники розвідувальних служб. Тому звертатися до будь-яких даних, які надають російські чиновники чи офіційні організації, не варто. Це особливо дивно, коли такі показники використовують експерти, навіть ті, які представляють відомі аналітичні центри в США та Європі, адже це може сприяти поширенню дезінформації про реальний стан економіки Росії", - зазначає він у коментарі для Еспресо.
Це пояснює, чому класичні дослідження та економічні рейтинги міжнародних організацій не відображають істинного стану економіки Російської Федерації, оскільки вони часто спираються на офіційні статистичні дані.
"Аби аналізувати стан російської економіки, треба шукати не цифри, а індикатори, які можна порахувати самостійно. Одним з основних індикаторів може бути експорт нафти, - каже Андрій Клименко. - Від лютого 2022 року основна увага чомусь була прикута до експорту природного газу, зокрема через Північний потік. Тепер пішов перекос у бік зрідженого газу. Але 70% енергетичного експорту РФ - це саме нафта. З Балтійського моря Росія експортує 10 - 12 млн тонн нафти на місяць. Це приблизно 100 танкерів сирої нафти і ще 3-4 млн тонн нафтропродуктів. Через Чорне море йде 4 - 5 млн т нафти та 3 - 4 млн т нафтопродуктів. Тут у Росії все добре. Ми вже кілька місяців намагаємось донести: якщо не зупинити експорт нафти з Балтійського моря, РФ матиме ресурси купувати все, що завгодно і як завгодно довго для ведення війни в Україні".
Ілля Несходовський, який очолює аналітичний напрямок мережі "ANTS", у коментарі для Еспресо зазначив, що здатність Росії продовжувати військові дії значною мірою визначається цінами на нафту.
Економічний стан Росії в значній мірі визначається цінами на нафту. За словами аналітика, якщо країна зможе реалізовувати нафту за приблизно 65 доларів за барель, вона зможе продовжувати військові дії, незважаючи на існуючі санкції, які обмежують її військові виробничі можливості. Тому для нас важливим чинником є зниження цін на нафту або ж обмеження експорту російської нафти на міжнародних ринках. Це може бути досягнуто через закриття відповідних логістичних маршрутів. Наприклад, за необхідних умов, Україна могла б заборонити проходження російських суден через Чорне море.
За словами Іллі Несходовського, від початку 2025 року має припинитись транзит російської нафти територією України через нафтопровід "Дружба".
Згідно з даними моніторингу Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), у період з 11 по 17 листопада Росія здійснила експорт викопного пального на загальну суму 4,05 мільярда євро. Зокрема, експорт нафти склав 1,87 мільярда євро, нафтопродуктів та хімічних речовин — 0,96 мільярда євро, газу — 0,81 мільярда євро, а вугілля — 0,4 мільярда євро. "На танкери, які належать європейським державам або країнам G7, або застраховані в них, було перевезено викопне паливо на суму 1,31 мільярда євро, що сприяє фінансуванню агресії Росії проти України", — повідомляють в центрі.
Сьогодні стало очевидно, що оголошені "пекельні санкції" проти Росії не принесли бажаних результатів.
Згадуючи лютий 2022 року, не можна не згадати про виступ президента США, в якому він оголосив про серйозні санкції, здатні знизити російський ВВП на 20-30%. Андрій Клименко зазначає, що або американські лідери не усвідомлювали реалії російської економіки та природи режиму, або їхня санкційна стратегія базувалася на помилкових припущеннях про швидку перемогу Росії в Україні, що поверне все на свої місця. "Якщо в країні налічується 300 банків, а обмеження стосуються лише 5-7 з них, який тоді буде результат?" - запитує він. Експерт вважає, що замість вибіркових або блокувальних санкцій слід впроваджувати повне ембарго на торговельні відносини з Росією, за винятком гуманітарних товарів. "Звичайно, повне ембарго має суттєві наслідки, і це може створити труднощі для світової економіки. Проте необхідно дослідити, як таке ембарго вплине на глобальний ринок. Росія повинна бути ізольована", - підсумовує він.
За словами Андрія Клименка, РФ обходить санкції через розрахунки у крипті, а також взаємозаліки між країнами, що виявилось сюрпризом для США.
Протягом двох-трьох місяців ми були в захваті від новин, що Росія має труднощі з фінансовими розрахунками з Індією та Китаєм. Цю інформацію отримали з даних, наданих Центральним банком РФ. Проте, навряд чи могло бути так, що експорт триває безперервно, а гроші відсутні. Логічно виникло припущення, що розрахунки здійснюються іншим способом. І вже пізніше, здається, Reuters повідомили, що кошти не реєструються офіційно, оскільки проходять через альтернативні канали. Для американців це новий виклик, тоді як ми добре знайомі з цим явищем ще з 90-х – взаємозаліки або бартер: я оплачую твої витрати тут, а ти мої там. В результаті, формально гроші не перетинають кордон.
При цьому не можна стверджувати, що запроваджені санкції не працюють взагалі.
Існують інші ознаки, які вказують на економічні труднощі в Росії. Які саме — це вже питання для розвідки, — зазначає Андрій Клименко. — Наприклад, якщо у них все так чудово з військовими технологіями, чому ж вони купують снаряди у південнокорейців мільйонними партіями? Якщо вони використовують корейський аналог Іскандера, то що ж не так з їхньою власною версією? Існують речі, які важко приховати. Як, наприклад, аварії літаків (згадаємо про загоряння російського Sukhoi Superjet у Туреччині). Так, вони можуть знаходити деякі деталі, але без належного обслуговування від виробника підтримувати техніку в хорошому стані стає дедалі важче. Комп'ютерні чіпи можна провезти контрабандою в сумці, але з великими верстатами це вже не так просто.
Нестача кваліфікованих спеціалістів для проведення необхідних ремонтів, а також проблеми з постачанням обладнання, зокрема високих технологій, призводять до серйозних аварій та поломок, які складно усунути оперативно. Наприклад, літак Superjet, що покладається на імпортні деталі, постійно потрапляє в аварійні ситуації. У автомобільній промисловості ситуація не краща: китайські виробники так і не відкрили свої заводи на території Росії, тому змушені імпортувати китайську продукцію, - зазначає Ілля Несховський. - Стан економіки країни погіршується, інфраструктура руйнується, і вже зафіксовані випадки обвалу мостів, а також проблеми в житлово-комунальному господарстві. Проте це не заважає веденню військових дій.
На фоні проблем в економіці РФ обіцяє витратити до 2027 року 1, 3 млрд доларів у відновлення окупованих територій. На пропагандистських каналах з'являються сюжети про відновлення житла у Маріуполі чи відкриття масштабного мультимедійного центру "Росія - моя історія" у Мелітополі тощо.
З економічного аспекту, фінансові вливання в "нові території РФ" перевищують інвестиції в інші регіони. Щорічні витрати на відновлення та розвиток окупованих земель значно вищі, ніж витрати в 73 інших суб'єктах Російської Федерації. Виключення складають Москва, Санкт-Петербург, Московська область, Краснодарський край, Свердловська область, Республіка Татарстан та Красноярський край. Про це повідомив Андрій Орлов, директор Центру стратегічного розвитку території в Мелітополі. За його словами, на нових територіях російська влада змушена інвестувати значні кошти в пропаганду, роботу спецслужб та оборонні заходи. Проте ці регіони залишаються надзвичайно дотаційними, оскільки не виробляють жодної продукції і не вносять суттєвого внеску в загальну економіку. Тим не менше, для внутрішньої аудиторії заявляється, що за дев'ять місяців 2024 року бюджети так званих ДНР, ЛНР та окупованих частин Запорізької та Херсонської областей, разом із муніципалітетами, зібрали 118 мільярдів рублів податків на своїх територіях.
Андрій Орлов впевнений, що відновлення зруйнованих будівель на окупованих територіях здійснюється лише для показу. Весь Маріуполь обслуговує лише одна бригада з восьми осіб, яка постійно переміщується з одного об'єкта на інший, щоб створити враження масштабності робіт.
"У Маріуполі через бойові дії навесні 2022 року було зруйновано або сильно пошкоджено 90% інфраструктури, понад 2 тис. багатоквартирних та 61 тис. приватних будинків, 7 лікарень, 4 поліклініки, 57 шкіл, 70 дитячих садків та 3 пологові будинки, - каже експерт. - У травні 2022 року відповідальним за відновлення Маріуполя призначили міжрегіональний фонд Петербурга та Ленобласті "Перемога", який з резервного фонду Петербурга отримав 1,745 мільярда рублів. Віцепрем'єр Марат Хуснуллін підтвердив плани відновлення всіх багатоквартирних будинків (БКБ) у Маріуполі до кінця 2024 року, а це понад 4 тисячі об'єктів і 1,5 тисячі фасадів. Але йдеться, наприклад, про 800 будинків баракового типу, які перевели у статус багатоквартирних".
Нещодавно колабораційна адміністрація Маріуполя прийняла рішення відновити будівлі, які у 2022-2023 роках були визнані застарілими і підлягаючими знесенню. Це вказує на те, що насправді у російської влади бракує ресурсів і фінансів для повноцінної відбудови міста. Гучні заяви з цього приводу є лише димовою завісою, створеною для внутрішньої аудиторії, а також способом обманути Кремль.
Водночас, окупаційна влада не шкодує коштів на пропаганду "русского міра" на ТОТ. І масштабний мультимедійний музей у Мелітополі - яскраве свідчення цього.
"Музеїв "Росія - моя історія" є декілька. Якщо поглянути на мапу розташування - вони присутні на окупованих територія і територіях, які зазнають значного впливу корінних народів або сусідів. Найдорожчий відкрили у Ростові-на-Дону в середині жовтня 2018 року. Він коштував владі РФ 862 млн руб., - каже Андрій Орлов. - Порівнявши вартості інших подібних проєктів в інших регіонах РФ, можна дійти висновку, що середня вартість мультимедійного центру у Мелітополі - 545 млн руб. Приблизно стільки й вклала окупаційна влада у об'єкт з промивання мізків мешканцям окупованих територій. У будівельних роботах задіяли 220 осіб і 14 одиниць спецтехніки. Для зручності запустили рейсовий автобус, що проходить поруч з музеєм. Цей проєкт має лише одну мету - пропаганда. До слова, кураторство над цим проєктом віддали РПЦ. І навіть у наукових колах РФ цей проєкт визначають як "жахливий історичний непрофесіоналізм", через перекручування історичних подій на користь РПЦ.
