Що ж, чорт забирай, відбувається у розумі Трампа? Які сюрпризи чекають Україну та світ у зв'язку з "літом виснажливої дипломатії"?
Якими методами президент США вплине на своїх союзників?
У найближчі тижні відбудуться одразу три важливі заходи, які опинилися під знаком невизначеності. Саміти G7, НАТО та Європейської ради можуть призвести до хаосу. В центрі уваги перебуває президент США Дональд Трамп, чий імпульсивний стиль керівництва та радикальні рішення вже протягом чотирьох місяців порушують звичний порядок. Замість міжнародної єдності спостерігаємо за тарифними конфліктами, загрозами союзникам та зменшенням підтримки України.
Що принесе літо в контексті справжніх дипломатичних викликів? Про це розповідає міжнародний аналітик "Телеграфу" Ольга Кирилова.
Найголовніша інтрига ситуації полягає в намірах Трампа, який нещодавно знову висловив ідею про те, щоб Канада стала 51-м штатом США. Цього разу він пропонує це в обмін на безкоштовну участь у системі протиповітряної оборони "Золотий купол".
Ще гірше, що президент США не лише погрожував анексією, а й наклав мито на цю країну. Спершу Білий дім встановив тарифи у розмірі 25% на імпорт сталі та алюмінію з інших держав, проте вже 4 червня прийняв рішення підвищити їх до 50%. Цей захід найсильніше вдарить по Канаді, адже між країнами існує значний товарообіг. Наприклад, Канада займає перше місце серед постачальників сталі до США. Відповідь Трампа фактично закриває американський ринок для канадського виробництва, обмежуючи його можливості на половину.
Під час передвиборчої кампанії чинний прем'єр-міністр Канади Марк Карні висловлював думку про те, що лідерство Америки в глобальній економіці завершилося та додав, що це є "трагедією". Опосередковано політик дав зрозуміти: за підтримки інших країн G7 Канада готова перейняти лідерські позиції на себе.
Карні вже анонсував програму національних проєктів із будівництва нафтопроводів, ядерних реакторів та торгових коридорів, які мають зробить Канаду "найсильнішою економікою" і посилити автономність та стійкість країни в майбутньому.
На саміті G7 Трамп планує провести переговори з європейськими лідерами. До 9 липня США мають "перерву" у запровадженні 50% тарифів на товари з Європейського Союзу. Як повідомляє Financial Times, європейські переговорники стають дедалі більш стурбованими можливістю того, що президент США може вимагати "вигідну торгову угоду" в обмін на підтримку України або ж на зобов’язання щодо незначного збільшення витрат на оборону в рамках НАТО. Трамп наполягає на тому, що союзники повинні витрачати 5% свого ВВП на військові потреби, проте не всі країни готові виконати це вимогу. Наприклад, Італія досі не досягла оборонних витрат на рівні раніше узгоджених 2% від ВВП.
Також Європа очікує, що президент США прояснить свою позицію щодо України та санкцій проти Росії. На саміт запрошено й президента України Володимира Зеленського. Поки невідомо, чи плануються його контакти з американським лідером. Однак точно зрозуміло, що Київ буде намагатись організувати зустріч двох лідерів.
"Європейські столиці хочуть, щоб Трамп пообіцяв постійну підтримку Києву, але побоюються, що він захоче мирної угоди, яка залишить Україну та решту Європи вразливими для майбутньої російської агресії", -- пише FT.
Серед найбільш неприємних можливостей для майбутніх переговорів можна виділити такі: повна відмова Сполучених Штатів від підтримки України, масштабна торгова конфронтація між Європою та США, або ж швидке виведення американських військових сил та їх потенціалу з європейського континенту.
G7 виступає важливим майданчиком, де найбільші економіки світу об'єднують свої зусилля для вирішення глобальних викликів. Однак, ворожий підхід Трампа до міжнародних форумів, разом із його політикою "Америка на першому місці" в торгових питаннях, ускладнює проведення конструктивних дискусій, заради яких і збираються ці світові лідери.
Цікаво, що саміти G7 під час першого терміну президентства Дональда Трампа супроводжувалися численними скандалами. Наприклад, на зустрічі у Франції в 2019 році Трамп висловив пропозицію про повернення Росії до групи, стверджуючи, що інші лідери підтримали цю ідею. Проте це було далеко від істини. Насправді, інші керівники держав дійшли висновку, що Росія наразі не має підстав для отримання такого запрошення.
2018 року Трамп відмовився підписувати фінальне комюніке саміту в Канаді через розбіжності в питанні тарифів та образу на тодішнього канадського прем'єра Джастіна Трюдо, який публічно розкритикував торгівельну політику Штатів. Чи повториться історія цього разу? Дізнаємося зовсім скоро.
Так, його порядок денний також впирається у президента США. Як розповідав раніше "Телеграф", за часів першого президентства республіканець розглядав можливість вивести США з Північноатлантичного альянсу через те, що європейські союзники "обкрадають" Сполучені Штати та не виділяють достатньо грошей на свою безпеку.
Під час другого терміну президентства Трампа він наполегливо закликає союзників підвищити витрати на оборону з 2% до 5% від валового внутрішнього продукту. На даний момент, хоча європейські країни активно працюють над збільшенням своїх військових бюджетів, вони все ще залишаються залежними від Сполучених Штатів у питаннях безпеки, що змушує їх уникати конфліктів та напружених відносин з Трампом.
За даними джерел "Телеграфу", цього місяця на рівні НАТО запропонують нову ціль щодо оборонних витрат у розмірі 3,5% ВВП до 2032 року, і додатково -- 1,5% ВВП на такі додаткові цілі як кібербезпека чи розбудова військової інфраструктури.
"Це угода, що становить баланс між амбіційними вимогами Сполучених Штатів і реальними, хоча й трохи оптимістично представленими можливостями європейських партнерів," – зазначило джерело.
Раніше західні ЗМІ повідомляли, що Генеральний секретар НАТО Марк Рютте має намір зробити червневий саміт "коротким, приємним і без відкритих суперечок щодо України". Тривалість заходу була зменшена з трьох до двох днів.
Цього року, очевидно, питання про приєднання України до НАТО знову не стоїть на порядку денному. Основним аспектом залишається те, чи буде в остаточному комюніке згадано прагнення України стати частиною Альянсу, як це відбулося під час саміту у Вашингтоні минулого року.
"Перспективи України пов’язані з НАТО... Ми ще раз підтверджуємо, що будемо готові запросити Україну до Альянсу, коли країни-учасниці приймуть це рішення та будуть дотримані необхідні умови," -- зазначено в декларації.
Якщо хтось із союзників чи сама Україна буде наполягати на внесенні подібного тексту, США та Угорщина можуть взагалі заблокувати комюніке. Не секрет, що Дональд Трамп публічно виступає проти членства Києва. На ряду з цим Генсек НАТО Рютте підтвердив: вашингтонське рішення союзників щодо "незворотного шляху України" залишається в силі.
Цьогорічний фінальний документ, ймовірно, матиме компактний формат — до п'яти параграфів, основна увага в яких зосередиться на підвищенні витрат на обороноздатність та протидії тероризму.
Не слід очікувати, що у Гаазі відбудеться засідання Ради Україна-НАТО на рівні керівників. Імовірніше, зустріч проходитиме в неформальному форматі на рівні міністрів закордонних справ.
Очільник міністерства оборони України Рустем Умєров, попередньо, візьме участь у Форумі оборонної індустрії, а також -- робочій вечері за участі інших очільників оборонних відомств.
Президент України Володимир Зеленський, як очікується, візьме участь у вечері, що буде проведена королем Нідерландів Віллемом-Олександром для світових лідерів. Згідно з інформацією, наданою "Телеграфом", під час саміту також може відбутися зустріч у форматі "Коаліції охочих".
В будь-якому випадку, Гаазький саміт не акцентуватиме на Україні так, як це було раніше. Головна увага буде приділена внутрішнім справам Альянсу та викликам, пов'язаним з новими підходами Вашингтона.
Без Трампа європейські лідери зберуться буквально наступного дня після Гааги. Припускаємо, обговорити буде що.
На відміну від саміту НАТО, питання України буде розглянуто як окремий пункт на зустрічі Європейської ради. Це підтверджується попередньою програмою заходу, яка доступна редакції "Телеграфу".
Згідно з анонсом, лідери Європейського Союзу планують обговорити агресію Росії щодо України, нещодавні події на Близькому Сході, питання європейської безпеки та оборони, роль ЄС на міжнародній арені, конкурентоспроможність, а також питання міграції.
"Європейська Рада розгляне війну агресії Росії проти України у всіх її вимірах та подальшу підтримку Союзом України і її народу", -- зазначається у розділі, що стосується українського питання.
Щодо шляху України до ЄС, усе готово до відкриття першого кластеру переговорів про членство, і рішення -- за Радою ЄС. Проте на заваді амбітним планам -- вето Угорщини. Буквально днями угорський прем'єр Віктор Орбан заявив, що зробить все, "щоб Україна не вступила в ЄС".
Для Брюсселя питання вступу України є надзвичайно важливим: це стосується політичного відшкодування збитків та укладення вигідної угоди в умовах програної війни.
Але ця угода йде на шкоду європейським сім'ям. Україна висмокче кожен євро, форинт і злотий, які ми досі витрачали на зміцнення європейських сімей, європейських фермерів і європейської промисловості.
Безумовно, бюрократи не переймаються тим, куди йдуть кошти європейців. Їм не важливо, чи це Дебрецен, Харків, Варшава, Київ, Братислава чи Львів. Але для нас це не є байдужим!" -- зазначав Орбан.
Політичний діяч запустив всеукраїнське опитування VOKS 2025, щоб з'ясувати позицію угорського населення щодо членства України в Європейському Союзі. Водночас, уряд активізував кампанію з дезінформації, метою якої є створення негативного ставлення у населення до цього процесу.
Справа в тому, що наступного року в Угорщині відбудуться вибори, і антиукраїнська риторика стала однією з ключових тем у передвиборчій кампанії Орбана, який швидко втрачає підтримку серед виборців.
У Європейському Союзі шукають способи обійти вето політика, який вже не вперше затримує переговори з Україною. Незважаючи на те, що для початку та завершення переговорів про вступ до ЄС необхідна одностайність, юридично це не є обов'язковим для відкриття чи закриття певних розділів у цьому процесі, зазначає видання Bloomberg.
З 1 липня шестимісячне головування в Раді Європейського Союзу на себе перебере Данія, тому умови для предметної роботи по переговорних главах -- якнайкращі. Аби лише в ЄС наважилися на обхід забаганок Віктора Орбана.
