Ще один рік конфлікту? Які небезпеки та сподівання супроводжують бізнес у 2026 році?
Четвертий рік широкомасштабної війни став справжнім випробуванням для підприємств. Воєнні загрози ускладнили ситуацію, додаючи до неї проблеми в енергетичному секторі та підвищене податкове навантаження. Які очікування має бізнес щодо завершення конфлікту в наступному році, якими є плани компаній щодо розширення на міжнародні ринки та які реформи вони сподіваються отримати від уряду - про це йдеться у матеріалі РБК-Україна.
Найсерйознішим викликом для бізнесу, безумовно, залишається війна. Більшість компаній не наважуються висловлювати публічні прогнози щодо розвитку військових дій у 2026 році. "Лише 29% підприємств формують плани з урахуванням можливого закінчення конфлікту в 2026 році, тоді як понад половина компаній утримується від будь-яких передбачень," — зазначає Анна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації.
Бізнес передбачає, що ризики в енергетичному секторі залишаться актуальними, тому розглядає можливість впровадження автономних і резервних джерел енергії. Згідно з результатами опитування асоціації, 94% роботодавців мають намір підвищити заробітні плати та здійснити додаткові інвестиції в програми для співробітників з метою вирішення проблеми нестачі кадрів.
Попри наявні виклики, 20% опитаних компаній все-таки планують великі інвестиційні проекти з середнім обсягом капіталовкладень до 14 млн доларів, додає Дерев'янко. Загалом, у наступному році лише 55% членів асоціації очікують позитивну динаміку, 30% - не прогнозують суттєвих змін і 15% - налаштовані песимістично.
Аграрна галузь, що є провідним експортером, з нетерпінням очікує на закінчення війни, зазначає генеральний директор "Українського клубу аграрного бізнесу" Олег Хоменко. У наступному році для аграрного сектору суттєвими залишаться такі чинники, як погодні умови, вартість добрив, тарифи "Укрзалізниці", а також ціни на продовольство, які формуються світовими лідерами ринку, зокрема країнами Латинської Америки.
У 2026 році Україна планує відновити експорт своєї продукції до Європейського Союзу згідно з механізмом квот, до якого країна повернулася після закінчення "торгового безвізу" в червні цього року. Хоменко переконаний, що українські експортери заповнять усі квоти, а можливість повернутися до обговорення нового торгового режиму з ЄС виникне у 2028 році.
Фото: Українські аграрії впевнено виберуть всі квоти на імпорт продукції до ЄС в 2026 році (Getty Images)
До зазначеного терміну необхідно завершити "домашнє завдання" - впровадити європейські норми в аграрному секторі, зокрема в аспекті добробуту тварин (як-от, умови утримання корів) та застосування засобів захисту рослин.
У період 2026-2027 років уряд та представники промисловості зосередяться на реалізації цих стандартів, але їх впровадження вимагатиме часу та значних фінансових вливів. "Ми очікуємо, що Європейський Союз надасть Україні необхідний перехідний період для адаптації до цих вимог," - зазначив Олег Хоменко.
Потужними експортерами залишаються металурги. Група "Метінвест", яка нещодавно придбала завод з виробництва труб у Румунії, планує посилити інтеграцію цього підприємства із "Запоріжсталлю", яка виготовляє гарячекатанний рулон для потреб румунського активу. "Це позитивно вплине на конкурентоспроможність обох майданчиків", - прокоментували РБК-Україна в компанії.
Металургійна галузь України підпорядкована світовим ціновим тенденціям. У наступному році "Метінвест" не прогнозує підвищення цін на металеву продукцію, оскільки спостерігається зменшення попиту на сталь у Китаї.
"Група зазначила, що найбільш ймовірним розвитком подій у 2026 році є помірні коливання цін на ринках металевих виробів, з переважанням зниження в сегментах сировин."
У металургійній компанії Centravis, що спеціалізується на виготовленні безшовних нержавіючих труб у Нікополі, прямо зазначають, що "повноцінна деескалація в найближчому часі не відбудеться". Місто та підприємство змушені продовжувати свою діяльність в умовах обстрілів. Незважаючи на ці виклики, компанія має намір збільшити виробництво труб на 15%, досягнувши обсягу в 15,4 тисячі тонн, а також розширити експортні поставки.
У 2026 році для експорту металопродукції на ринок Європейського Союзу планується введення "карбонового мита", що є додатковим збором для імпортерів, чия продукція (включаючи добрива, цемент тощо) має високі викиди вуглекислого газу. Компанія Centravis вважає, що це нововведення надасть їй конкурентну перевагу над виробниками труб з Індії та Китаю, а також сприятиме збільшенню обсягів постачань до Європи.
Фото: Металурги не очікують зростання цін на їх продукцію у наступному році на світовому ринку (Getty Images)
"Ситуація в енергетиці буде залишатися напруженою та надскладною", - коментують РБК-Україна металурги з Нікополя. Для зниження енерговитрат Centravis проводить модернізацію обладнання та планує збудувати сонячну станцію в Ужгороді.
Головними постачальниками послуг на міжнародному ринку є ІТ-компанії. Для них критично важливими є стабільність макрофінансової ситуації та обмінного курсу в країні, оскільки це безпосередньо впливає на цінову політику їхніх продуктів. Тому в асоціації IT Ukraine сподіваються на підтримку стабільності в валютному сегменті та державних фінансах. Сектор також очікує від Національного банку продовження процесу валютної лібералізації та зменшення обмежень, які можуть негативно позначитися на експорті ІТ-послуг.
"Галузь очікує більш системних і зрозумілих рішень щодо збереження людського капіталу в умовах мобілізації та глобальної конкуренції за фахівців", - прокоментувала РБК-Україна виконавча директорка асоціації IT Ukraine Марія Шевчук.
На зовнішніх ринках буде зростати актуальність штучного інтелекту, а ЄС буде посилювати регулювання цієї сфери, очікують в асоціації. Шевчук додає, що у 2026 році має зупинитися зниження експорту ІТ-послуг, яке мало місце у 2023-2024 роках.
Основні виклики, що стоять перед енергетичним сектором, залишаться актуальними і в наступному році. Всі усвідомлюють, що в умовах тривалої війни енергетика продовжує бути мішенню для противника. Компанії постійно потребуватимуть нових поставок устаткування для виконання ремонтних робіт. Водночас інвестиції в екологічну та дистрибутивну генерацію залишатимуться на порядку денному. Щоб забезпечити зростання інвестицій, необхідні реформи на ринку електроенергії, які сприятимуть поліпшенню фінансового становища галузі.
"Бізнес сподівається на вирішення питання з боргами", - зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, у коментарі для РБК-Україна. Особливо великі суми заборгованості спостерігаються у компаній, що відповідають за балансування енергетичної системи.
На початку 2026 року заплановано оновлення складу наглядових рад державних енергетичних компаній, ініційоване внаслідок корупційного скандалу, що стався в "Енергоатомі", повідомляє експерт.
Ситуація в газовидобувній галузі залишається вкрай складною через масовані ракетно-дронові атаки з боку Росії. "Видобувники намагаються якомога швидше провести ремонти, але деякі пошкодження потребуватимуть від одного до двох років для відновлення", - зазначає Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній. Подальші обстріли можуть ускладнити ситуацію й призвести до збільшення потреби в імпорті газу.
Зображення: Газовидобувні спеціалісти займаються відновленням видобутку після обстрілів та сподіваються на співпрацю з американськими інвесторами ("Нафтогаз України").
У 2026 році планується реалізація проектів у межах Американо-українського фонду відновлення інвестицій. "Ми маємо перші проекти в нафтогазовій сфері, на які поширюється угода зі Сполученими Штатами. Це три ділянки, для яких були проведені прозорі аукціони в грудні", - зазначає Петренко в інтерв'ю для РБК-Україна.
У 2026 році на європейському газовому ринку можуть виникнути цінові коливання, оскільки саме звідти Україна імплементує свої ресурси. Це може бути викликане різними факторами, такими як погодні умови, конкуренція за зріджений газ між Європою та Азією, а також геополітичні ризики і проблеми з логістикою. Однак Артем Петренко зазначає, що наразі європейський ринок має значну диверсифікацію, що забезпечує йому певну стабільність.
Представники Незалежної асоціації банків України також акцентували увагу на проблемах енергетичного сектора. Фахівці вважають, що нестача потужностей у виробництві та транспортуванні електричної енергії перетворюється на тривалу проблему для економіки країни.
"Це і виклик, і можливість для банків, адже розвиток стійкої до атак розподіленої генерації потребує фінансування сотень окремих проєктів", - коментує заступник виконавчого директора асоціації Дмитро Глінський. На початку грудня Нацбанк повідомляв, що банки вже прокредитували будівництво 1,3 ГВт генеруючих потужностей.
Макроекономічну ситуацію у 2026 році в Незалежній асоціації банків оцінюють з обережним оптимізмом на фоні перспективи погодження програми з МВФ на чотири роки вперед та отримання кредиту від ЄС у розмірі 90 млрд євро.
Протягом 2024-2025 років банківський сектор збільшує обсяги кредитування економіки. Проте для підтримання таких темпів інвестицій необхідний капітал. У 2026 році банки почнуть формувати буфери капіталу, що є частиною євроінтеграційного курсу. До того ж повертається підвищена ставка оподаткування прибутку банків. Ці два фактори зменшать можливості фінустанов кредитувати реальний сектор, говорить Глінський.
Виробники зброї вже давно чекають на відкриття експорту, що дозволить наповнити галузь додатковим фінансовим ресурсом для розвитку. "Ми розраховуємо на відкриття контрольованого експорту з рівними умовами та доступом для всіх гравців ринку", - говорить про очікування від 2026 року виконавча директор асоціації "Технологічні сили України" Катерина Михалко.
Зображення: У 2026 році компанії, що займаються виробництвом дронів, сподіваються на старт експорту продукції оборонного комплексу (Віталій Носач, РБК-Україна).
Асоціація також розраховує на сприяння держави у роботі з наслідками від обстрілів, а саме у питаннях захист активів компаній, відшкодування їх вартості та страхування воєнних ризиків. У 2026 році для виробників зброї залишатиметься актуальною потреба передбачуваного податкового та митного регулювання, бронювання працівників. Галузь очікує на запуск правового режиму Defence City, покращення закупівель зброї з боку держави та співпраці у питанні захисту інтелектуальної власності, додала Михалко.
У сучасних умовах, коли компанії стикаються з постійними загрозами для своїх ключових активів, важливість прогнозування від страхових компаній набуває особливого значення. Цей сектор бізнесу аналізує потенційні ризики, щоб встановити вартість їх страхового покриття.
В Національній асоціації страховиків України базовим вважають сценарій, що війна буде продовжуватися весь наступний рік. "У такому випадку, очікування будуть мало відрізнятися від того, що ми маємо сьогодні. Буде помірний попит на страхування", - коментує генеральний директор асоціації Денис Ястреб. Сценарій завершення війни розглядається як менш ймовірний.
У поточному році страхові компанії спостерігають збільшення портфеля автомобільного страхування, а в наступному прогнозується його зростання на рівні 10-15% через інфляційні процеси. Подібним чином можуть зрости й інші категорії страхових продуктів.
Обговорюючи страхування воєнних ризиків, Ястреб зазначив, що ці страхові продукти наразі залишаються досить витратними. Це пов'язано з тим, що українські страхові компанії не можуть отримати доступ до дешевшого перестрахування від міжнародних партнерів. Проте, українські страховики продовжують пропонувати ці послуги, за винятком деяких регіонів, які розташовані в безпосередній близькості до лінії фронту або поблизу важливих інфраструктурних об'єктів, що підлягають регулярним обстрілам.
Зображення: Постійні атаки на бізнес-об'єкти сприяють зростанню попиту на страхування від військових ризиків (Getty Images)
"Зростання попиту на військове страхування очевидне, спостерігається тенденція до збільшення числа укладених угод," - зазначає Денис Ястреб. Щороку на ринку укладається близько тисячі контрактів з компаніями та понад 5 тисяч з приватними особами.
В асоціації очікують, що при збереженні війни попит на страхування від воєнних ризиків у 2026 році буде незначним, але все ж зростатиме. У разі покращення безпекової ситуації, цілком ймовірно, що кількість укладених угод зменшиться. Як зазначає Ястреб, вже сьогодні, коли обстріли зменшуються, компанії активно шукають можливості для призупинення або скасування страхових договорів.
На початку 2025 року активно обговорювалося питання можливого відкриття повітряного простору. Зараз же таких очікувань в бізнесу вже майже немає. "Суб'єкти авіадіяльності достатньо песимістично оцінюють можливість відновлення авіаперевезень у 2026 році", - говорить експерт з авіагалузі Богдан Долінце в коментарі РБК-Україна.
Існує також пропозиція частково відкрити авіапростір, зокрема аеропорти в регіонах з меншими військовими загрозами, такими як Ужгород. Однак, на думку експерта, ця ініціатива поки що не втілилася в життя.
Закриття повітряного простору має негативний вплив на авіаційний ринок, однак аеропорти та авіакомпанії продовжують демонструвати високу готовність до відновлення польотів. "Цей рівень готовності може варіюватися від одного до кількох місяців, залежно від конкретного аеропорту," - зазначає Долінце.
Зокрема, аеропорт "Бориспіль" з початку повномасштабного вторгнення не припинив своєї діяльності, продовжує підтримувати всю інфраструктуру. Підприємство зберегло персонал, проводить навчання працівників та тримає зв'язок з усіма авіаперевізниками, повідомили в прес-центрі "Борисполя".
Суттєвим викликом для ринків підакцизних товарів, таких як сигарети, алкоголь та паливо, є їх нелегальне виробництво та збут. Щорічно бюджет втрачає мільярди гривень, а легальні виробники змушені конкурувати з тими, хто ухиляється від сплати податків. Тому компанія "Філіп Морріс Україна" висловлює сподівання, що наступного року буде створено ефективний механізм боротьби з нелегальним ринком, особливо у сегменті тютюнової продукції.
Зображення: Незаконне виробництво і збут сигарет залишатимуться викликом для легальної бізнес-діяльності у 2026 році, згідно з інформацією Бюро економічної безпеки.
Для досягнення цієї мети необхідна злагоджена робота податкових органів, митниці та правоохоронних структур, а також дотримання вже ухвалених законів. "Реформи, безсумнівно, потрібні і мають бути реалізовані. Однак їх реалізація не повинна замінювати або заважати виконанню вже встановлених законодавчих вимог", - зазначає Михайло Поляков, заступник генерального директора з корпоративних зв'язків компанії "Філіп Морріс Україна".
