"Санкційне бінго": у 2024 році до 40% змісту санкцій, введених партнерами, зосереджені на українських ініціативах, заявив уповноважений президента.

Перший розділ унікального інтерв'ю з Владиславом Власюком, уповноваженим президента України з питань санкційної політики, для агентства "Інтерфакс-Україна".

Текст: Діана Павленко

Інтерв'ю було проведено 28 січня 2025 року, одразу після ухвалення рішення Радою ЄС про продовження санкцій проти Росії на наступні шість місяців, а також за день до оголошення 16-го пакету санкцій Європейським Союзом.

Давайте почнемо з питання, яке підсумовує результати 2024 року. Я прошу вас проаналізувати, наскільки успішною була санкційна політика в минулому році.

- Вітчизняні або глобальні?

- Нумо розпочнемо з національних і перейдемо на міжнародні.

У 2024 році було видано 18 постанов, що стосуються введення санкцій, внаслідок чого під санкції потрапило близько 2000 осіб, як фізичних, так і юридичних.

Які цікаві досягнення ми отримали минулого року? Ми змогли створити тематичні санкційні пакети, орієнтуючись на виробників безпілотних літальних апаратів, підприємства, пов'язані з Ростехом, а також на спеціальні економічні зони, такі як "Алабуга". Додатково, ми зосередилися на питаннях логістики та хендлінгу — обробки вантажів, що прибувають до аеропорту (ІФ-У). Не обійшли увагою й юристів-зрадників. Окремий пакет був присвячений Грузії.

Це сприяє покращенню комунікації між усіма учасниками та значно впливає на відповідні правові зв’язки. Це є важливим для наших партнерів, оскільки ми активно інтегруємо національний та міжнародний напрямки.

Отже, якщо у нас є виробники безпілотних літальних апаратів, які підпадають під санкції, ми готуємо відповідну інформацію, на основі якої вводимо певні обмеження. Ці дані автоматично адаптуються в якості доказів для наших партнерів і передаються їм. Результати такої співпраці ми спостерігаємо у вигляді санкцій, що вводять наші партнери.

Крім того, ми мали хороші матеріальні наслідки від конфіскації активів підсанкційних осіб. У грудні (19 грудня 2024 року - ІФ-У) відбулись перші торги, на яких було реалізоване ТОВ "Аерок", що перебуває під санкціями з 2022 року (раніше підприємство належало "Групі ЛСР" російського бізнесмена Андрія Молчанова - ІФ-У). Це актив, який пройшов повний цикл: санкції на особу-власника, конфіскація, позов Мін'юсту, рішення ВАКС і подальша передача у Фонд державного майна, після чого він був реалізований на публічних торгах за майже 2 млрд грн, пряма вигода в бюджет.

Чи мали місце успішні приклади за минулий рік?

- Це перший. Всього наразі є близько 60 судових рішень про конфіскацію активів, які належали підсанкційним особам. У роботі є ще ряд позовів, які готуються, або подаються. Зокрема, вчора Мін'юст подав позов до російської підсанкційної мережі АЗС "Татнафта".

На даний момент існує кілька активів, які готуються до завершення повного циклу. "Аерок" вже успішно пройшов цей етап, незабаром до нього приєднаються ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" та ПрАТ "Вінницяпобутхім", а також інші компанії... Не всі з них можна озвучити публічно, але це група підприємств, які ми класифікуємо як частину великої приватизації.

Але давайте подивимось, скільки це зайняло часу на прикладі "Аерок": санкції накладені у червні 2022 року, а фактична "монетизація" активу відбулась тільки зараз, майже три роки минуло. Тобто, це займає багато часу, однак є правильним розвитком подій і відповідає запиту суспільства. Більше скажу, мало де ще у світі взагалі є такий механізм.

- У скільки ви оцінюєте грошовий потенціал цих 60 судових рішень про стягнення активів? Чи є у вас приблизна оцінка, скільки грошей у бюджет може принести їх реалізація?

На даний момент немає точного числа, і в будь-якому випадку, було б недоцільно його озвучувати. Оцінка активів є досить складним процесом, що часто включає в себе аспекти, які не є очевидними на перший погляд і стають зрозумілими лише з часом.

Як тісно сьогодні внутрішні санкції узгоджені із зовнішніми?

- Найбільше мені подобається бачити результати нашої роботи у санкційних рішеннях партнерів, таке собі "санкційне бінго": коли ми у санкційних списках партнерів фіксуємо раніше рекомендовані нами позиції стосовно фізичних і юридичних осіб. Ми дуже раді такому практичному результату нашої роботи.

Тут якраз можна поміряти "середню температуру по палаті", і вона буде десь між 30 і 40: 30-40% того, що ми бачили у санкційних пакетах партнерів у попередньому році безпосередньо пов'язано з нашими пропозиціями.

Чи завжди це свідчить про те, що ця особа вже підпадає під санкції? Ні, це не завжди так. Чому? Наприклад, у випадку з танкерами, наше законодавство не дозволяє включати їх до списків санкцій — тільки фізичні та юридичні особи підлягають цьому.

Проте це не заважає нам збирати та передавати інформацію про "тіньовий флот" нашим партнерам. В цьому контексті хочу висловити щиру подяку нашим експертам і розвідникам, які майстерно збирають цю важливу інформацію.

Отже, наша співпраця з партнерами нагадує симбіоз: вони використовують свої розширені правові можливості, щоб охопити області, які вам недоступні, водночас враховуючи пропозиції української сторони.

Слово "симбіоз" має своє особливе значення. Що стосується законодавства, з яким ми взаємодіємо, тут немає суттєвих труднощів. Однак, коли мова йде про вплив санкцій, можна відзначити певний порядок: санкції Сполучених Штатів мають значніший ефект, ніж санкції Європейського Союзу, а останні, в свою чергу, виявляються більш ефективними в порівнянні з нашими.

Хоча я не зменшував би важливість наших санкцій, адже будь-які з них є достатньою підставою для того, щоб особа, до якої вони застосовані, зазнала негативних наслідків у будь-якій точці світу. Наприклад, певний китайський банк може вирішити продовжувати співпрацювати з російською компанією, яка потрапила під санкції в нашій юрисдикції. Проте, якщо в цій ланцюговій поставці беруть участь американські фірми, вони завжди будуть враховувати наші обмеження. Отже, всі санкційні рішення мають реальне значення та ускладнюють ситуацію для противника.

- Продовжуючи тему американських санкцій: нещодавно змінилася адміністрація Білого дому, і Трамп вже встиг дати позитивний сигнал, наголосивши на готовності посилити санкції проти РФ і підвищити мита на російський імпорт, у випадку відмови Путіна від мирних переговорів. У вас є інформація, якої саме продукції це може торкнутись, і які санкції можуть бути додатково застосовані?

Ідея впровадження митних тарифів у рамках санкційної політики не є новаторською. Група Єрмака-Макфола неодноразово висловлювала пропозиції щодо підвищення та встановлення єдиного тарифу на імпорт з Російської Федерації. Усі ці ініціативи можуть слугувати певним орієнтиром для нової адміністрації США, охоплюючи енергетичні ресурси, метали та інші товари, включаючи добрива. Ці категорії є ключовими. На відміну від санкцій, митні тарифи не призводять до повної зупинки торгівлі. Вони більше стосуються підвищення вартості певних товарів для конкретної країни або суб'єкта, що, в свою чергу, призводить до зменшення їх прибутковості.

З цих причин було запроваджено "прайс-кеп" на російську нафту (з 5 грудня 2022 року – $60 за барель), а не ембарго. Глобальний ринок не прагнув повністю відмовитися від нафти з РФ, остерігаючись можливого різкого зростання цін. Ефективність цього прайс-кепу – тема окремої дискусії, але ці тарифи більше нагадують подібні рішення.

Вони також сприяють зменшенню можливих негативних наслідків для конкретної валюти, зокрема долара США. Це питання активно піднімав президент Трамп, який віддає перевагу концепції сильного долара, а також ідеї позбавлення Росії доходів від нафти та газу, що, на його думку, повинно змусити країну сісти за стіл переговорів. Ми позитивно сприймаємо сигнали від Трампа, який чітко усвідомлює, що фінансовий успіх Росії базується на нафтодоларах, подібно до ситуації в Радянському Союзі.

На мою думку, подальше формування санкційної політики США повинно відбуватися з урахуванням цих параметрів. Маю підозру, що нещодавні пакети санкцій, які США запровадили проти "тіньового флоту" та оборонної промисловості Росії, були розроблені адміністрацією Байдена в тісній співпраці з новою командою Трампа. Це також свідчить про певні наміри нової адміністрації.

- Щодо санкцій, які ще дії можуть бути реалізовані?

Якщо розглядати всі аспекти ситуації, основною проблемою залишається "тіньовий флот". Варто зазначити, що ця проблема не є новою. "Тіньовий флот" функціонує вже певний час і займається перевезенням не лише російської нафти. Наразі йдеться приблизно про тисячу танкерів, з яких 600 належать Росії, а 400 – Ірану та Венесуелі. Це серйозна проблема. Обхід цінових обмежень за допомогою цих танкерів приносить Росії щорічно не менше $10 мільярдів, не враховуючи її величезні прибутки від експорту енергоносіїв. Продовження боротьби з цією схемою є пріоритетним завданням. Останнім часом ми спостерігаємо значні досягнення, як з боку європейських держав, так і США, зокрема, завдяки нещодавньому потужному пакету санкцій. Можливо, вже в кінці лютого ми побачимо перші результати в економічному плані від впровадження цих заходів.

Існує безліч ідей для подальших дій, зокрема активізація комунікації з країнами, які реєструють свої прапори на танкерах. Нещодавно колеги ділилися інформацією про те, як одне з російських суден за час свого маршруту з Балтійського моря до Атлантики змінило прапор тричі. Це піднімає чимало питань щодо країн, які надають свої прапори, таких як Панама, Барбадос, Антигуа і Барбуда, Джибуті та Ліберія. Деякі з цих держав реєструють більше ста танкерів. Я впевнений, що незабаром вони усвідомлять, що така політика є хибною. Вони не повинні так легко надавати свої прапори суднам, які представляють загрозу не лише для санкційного режиму, але й для екології. Ми вже ставали свідками численних інцидентів...

Проблема номер два стосується критично важливих компонентів. Хоча ситуація покращилася, питання залишається актуальним. Ракети та дрони продовжують виготовлятися за допомогою імпортних елементів. Що можна зробити в цій ситуації? По-перше, ми закликаємо наших партнерів застосовувати більш жорсткі заходи щодо виробників цих компонентів. Існують вже декілька прикладів таких дій. Наприклад, США наклали штрафи на компанії Haas Automation, яка виробляє верстати з числовим програмним управлінням, та Integra Technologies, що постачає мікроелектроніку. Хоча ці штрафи невеликі, було б доцільно, щоб США продовжили і посилили таку практику стосовно виробників, чия продукція потрапляє на російські оборонні підприємства. Це могло б спонукати компанії внести необхідні зміни у свої комплаєнсні процедури. Хоча деякі з них вже зробили кроки в цьому напрямку, очевидно, цього недостатньо.

Другим кроком з протидії обходу санкцій щодо постачання критичних компонентів є продовження співпраці з Казахстаном та іншими країнами центральної Азії, ОАЕ, Туреччиною, Німеччиною, де ситуативно фіксуються такі інциденти. Ми періодично бачимо випадки обходу санкцій саме з постачаннями мікроелектроніки. Це така друга частина, яку точно можна було б реалізувати...

Група Єрмака-Макфола виступає з ініціативою переглянути підходи до санкцій і замість заборони на певні категорії товарів запровадити загальну заборону на торгівлю з Росією, з можливими винятками. Ця досить радикальна пропозиція може спростити адміністрування санкцій. У нас є чимало напрацювань у цій сфері. Ми маємо перевагу, оскільки отримуємо дані про результати російського військово-промислового комплексу, аналізуємо їх і, відповідно, можемо пропонувати нові позиції для заборони. Багато з необхідних товарів вже підпадають під санкції, але ми виявили ще кілька цікавих видів металів та хімікатів, які можуть ускладнити роботу ВПК РФ, тому плануємо розширити санкції в цих напрямках і найближчим часом запропонуємо конкретні кроки.

- З огляду на комунікацію з партнерами, чи є підтримка повної заборони торгівлі з Росією? На вашу думку, політичної волі, щоб піти на такий крок, достатньо?

- Побачимо. Я думаю, що ми до цієї дискусії повернемося доволі швидко. Оскільки зараз відбувається певне переформатування США, враховуючи традиційно тісну співпрацю з країнами Великої Сімки з чутливих питань на кшталт санкційної політики, гадаю, як тільки американська сторона буде готова, ми у форматі вузького партнерського кола зможемо предметно поговорити стосовно пріоритетів, запропонувати низку ідей і обговорити ряд позицій щодо санкційної політики. Вже виходячи з цього розумітимемо, як ми всі зможемо реально рухатися далі. Але подобаються ті перші сигнали, які я побачив.

- У колонці в "Економічній правді" ви висловили ряд ідей, спрямованих на протидію обходу санкцій. Які з них здаються найбільш релевантними з огляду на поточну ситуацію?

- Ми продовжимо надалі ідентифікувати танкери та пропонувати їх партнерам до включення в санкційні списки. Гадаю, що й у нас будуть санкційні рішення щодо "тіньового флоту", якщо президент підтримає ініціативу застосування українських санкцій у цій сфері. В нас там був ще ряд креативних ідей, в тім числі щодо країн, які надають прапори, є ряд пропозицій щодо капітанів танкерів, крюїнгових компаній тощо.

Світ потребує прозорих і безпечних морських перевезень, особливо коли мова йде про такі критично важливі вантажі, як нафта. Однак "тіньовий флот" є повною протилежністю цьому принципу. Тому ця проблема охоплює набагато більше, ніж просто питання санкцій проти російських компаній. Багато країн почали усвідомлювати серйозність ситуації, зокрема завдяки інциденту з Eagle S, який пошкодив підводні кабелі і став важливим сигналом для Фінляндії та Швеції. У результаті, кораблі берегової охорони цих країн зупинили в морі до тридцяти танкерів, що перевозили російську нафту. Це довело, що такі дії цілком можливі...

Ми говорили іншим партнерам, що міжнародне право дозволяє контрзаходи, і це є нормальною практикою з точки зору державних, національних інтересів, безпеки екології. Вживати певні заходи, спрямовані на з'ясування, що за вантаж перевозиться, чи наявне нормальне страхове покриття, який стан танкеру, чи надаються обов'язкові лоцманські послуги тощо. Партнерам не завжди вистачало рішучості в цьому плані, здається вона нарешті з'явилась.

Ми вже обговорювали екологічні виклики, які виникають через діяльність "тіньового флоту", а також ситуації з диверсіями на кабелях та інші подібні випадки. Виходячи з цього, як ви ставитеся до можливості заборонити Росії користуватися протокою Ла-Манш і обмежити пересування її танкерів у Балтійському морі, про що говорилося раніше?

З точки зору міжнародного права, блокування судноплавства через протоку є складним завданням, проте я не вважаю це абсолютно неможливим. Важливо, щоб глобальна спільнота зосередилася на посиленні контролю за танкерами, аби забезпечити прозорість та безпеку морських перевезень. Від середини грудня ініціатива, що охоплює балтійські держави, Польщу, Німеччину та Великобританію, почала вимагати інформацію стосовно страховки нафти та вантажів суден, які проходять через Данську протоку. Понад 80% компаній відповіли на ці запити, надавши потрібні дані. Це дозволило створити базу знань про страхові компанії, які обирають відправники російської нафти. Ті, хто не надали інформацію, одразу ж потрапляють до списку ризиків для країн, що може призвести до їх розгляду на предмет санкцій. Проте, мета не полягає в забороні перевезень. Основна увага має бути зосереджена на тому, щоб забезпечити їхню безпеку та відповідність встановленим стандартам. Тому я не впевнений, чи доцільно зупиняти танкери, але подати сигнал про можливість такого кроку — це дійсно хороша ідея.

Сьогодні ми кілька разів торкалися теми тіньового флоту Російської Федерації, але, незважаючи на численні санкції, експортні доходи від продажу нафти в РФ залишаються майже незмінними. Яка причина цього явища?

Найбільш об'єктивним методом оцінки "тіньового флоту" є аналіз перевезеного тоннажу нафти. Танкери відрізняються за своїм об'ємом, і загальна їх кількість зменшилася через ряд санкційних рішень. Наприкінці 2024 року близько 160 суден опинилися під санкціями, а після нового пакету санкцій від США ця цифра зросла до 276 танкерів. Важливо зазначити, що деякі з цих суден знаходяться під санкціями в кількох юрисдикціях одночасно. Крім того, на ситуацію впливає також швидкість перевезень і те, як часто танкери встигають проходити контроль.

Обсяги експорту нафти з Росії за минулий рік і 2023 рік практично не змінилися. Проте, незважаючи на падіння світових цін на нафту, недотримання встановленої цінової стелі дозволило Росії отримати навіть трохи більше доходів у доларах від експорту – $192,1 млрд у порівнянні з $188,3 млрд у 2023 році. Одночасно, нафтові надходження до бюджету країни-агресора зросли на 23%, до RUB 10,1 трлн, в той час як у 2023 році вони становили RUB 8,2 трлн. Хоча загальний рівень надходжень від нафтового експорту до бюджету РФ залишився майже на одному й тому ж рівні, це, в свою чергу, створює серйозні проблеми для їхньої економіки, оскільки обмежує можливості для розвитку та модернізації в майбутньому.

Вплив санкцій у цій сфері став помітним протягом минулого року. Чи можна було досягти кращих результатів? Безумовно, можна було. Чи існували можливості для більш рішучого протистояння "тіньовому флоту" раніше? Так. Ми в KSE почали обговорювати це питання з нашими партнерами ще в кінці літа 2023 року, коли помітили перші ознаки його формування та розпочаті перевезення нафти без участі західних страхових компаній або брокерів. За нашими розрахунками, найбільша активність "тіньового флоту" спостерігалася в жовтні-листопаді 2024 року, коли майже вся нафта транспортувалася без жодного цінового обмеження.

Однак ми, незважаючи на всі труднощі, зберігаємо оптимізм щодо майбутнього. Здається, що серйозність наших намірів вже стала очевидною для всіх. Прийняття останнього пакету американських санкцій 10 січня, на жаль, затримується. Сподіваюся, що його вдасться реалізувати в повному обсязі, особливо в контексті виходу нафтосервісних компаній з Росії. Особливо це стосується SLB (Schlumberger Limited), яка досі залишається там. Ми все ще не знаємо, чи прийме вона рішення про вихід...

- Як зробити нафтовий прайс-кеп ефективним інструментом? Як вплинути на країни, що діляться своїми прапорами для танкерів РФ?

Першим засобом впливу є виключно дипломатичний. Зокрема, це стосується Великої Британії та Сполучених Штатів. Їхнє співробітництво з державами, які звикли надавати свої прапори для суден в обмін на певні винагороди від Російської Федерації, має велике значення. Вважаю, що цього цілком достатньо, щоб ці країни переосмислили свою позицію.

Якщо обговорювати масштабні концепції, то лише коли ми відчуємо значний вплив санкційних заходів і прайс-кеп почне діяти ефективно, можна буде розглядати питання його зниження. Крім того, ціна в 30-40 доларів США за барель була б цілком прийнятною для Росії.

Хто б не стверджував, що росіяни припинять постачання нафти, я рішуче з цим не можу погодитися. Вони не мають альтернативних значних джерел доходів для фінансування бюджету, який потребує великих витрат на військові цілі.

Індія, Китай, Туреччина - три найбільших отримувачі російської сирої нафти. З позитиву - маржа менше, ніж якби Росія це вільно продавала на ринку, з огляду на те, що в неї немає широкого вибору ринків збуту. Покупці це чудово розуміють і вимагають певну знижку. Проте це все одно колосальні кошти. Позбавлення Росії нафтогазових доходів буде великим кроком, щоб змусити її припинити агресію. Тому це велика пріоритетна санкційна історія.