Саміт Трампа: як вдалося переконати "татка" НАТО та які наслідки це матиме для України.
Політична взаємодія Трампа і Рютте.
Гаага привітала тисячі політиків, журналістів, експертів та інших відвідувачів своїми охайними вулицями, прикрашеними квітами та атмосферою затишку. НАТО саміт, який у колах Альянсу визнали успішним, став останнім акордом у цій, здавалося б, бездоганній картині.
З самого початку було зрозуміло, що програма та тривалість зустрічі союзників у Нідерландах зосереджені на комфорті однієї особи — президента США Дональда Трампа. Незважаючи на те, що сам Трамп часто не проявляє особливого інтересу до інших країн, держави-члени Альянсу продовжують намагатися достукатися до американського лідера, переконуючи його "залишитися". Тобто, не відмовлятися від ролі Сполучених Штатів як гаранта безпеки в Європі, що, в свою чергу, допомагає зберегти ілюзію єдності.
Чи вдалося це -- далі в матеріалі міжнародної оглядачки "Телеграфу" Ольги Кирилової.
"Різкий підйом" у витратах
Цього року на кону стоїть значно більше: чи залишиться НАТО взагалі? Чи не виникнуть серйозні розбіжності між союзниками, що могло б стати приводом для радості Росії, Ірану та іншим країнам, які можна віднести до "вісі зла"? Варто зазначити, що ілюзія єдності також слугує інструментом стримування для противників західних демократій у різних куточках світу.
У цьому контексті саміт виявився успішним. Всі 32 країни-учасниці погодилися на стислу резолюцію, яка встановлює нову норму витрат на оборону на рівні 5% від ВВП. Це рішення було ухвалено, незважаючи на початковий опір з боку Іспанії. Чому ж іспанці виступали проти? Різниця в сприйнятті очевидна: в Мадриді головними проблемами є наплив туристів та мігрантів, тоді як у Таллінні основною загрозою є сусідня Росія.
Якщо в епоху Холодної війни концепція колективної безпеки базувалася на усвідомленні агресивної сутності Радянського Союзу, то сьогодні кожна країна формує власний перелік ключових загроз, які викликають занепокоєння.
У підсумку, Іспанія отримала критику від Трампа, який в бесіді з журналістами зазначив, що хоч і має прихильність до цієї країни, все ж готовий ввести митні збори, якщо місцева влада не змінить свій підхід і не почне активно діяти.
Головне питання, що стосується 5%-ного порогу, полягає в тому, чи не запізно буде його досягти. Адже термін виконання становить десять років, що в умовах сучасності виглядає, як ціла епоха. Особливо враховуючи чутки про можливу агресію Росії проти НАТО вже через п’ять років. Один з експертів, з яким спілкувався "Телеграф", висловлює тривогу, що будь-яка країна на Східному фланзі НАТО може опинитися під загрозою, і в результаті Альянс не матиме достатньо ресурсів для захисту свого союзника та стримування подальшого наступу агресора.
У цьому контексті країни знову підтвердили ефективність Статті 5, згідно з якою атака на одну державу розглядається як агресія проти всіх. Враховуючи всі висловлені побоювання, НАТО зобов'язалося до 2029 року переглянути курс та баланс витрат на оборону.
Всі лаври за реалізацію нового бюджету дісталися Дональду Трампу, який уже давно виступав за те, щоб інші держави припинили "експлуатувати" Сполучені Штати та почали інвестувати в свою власну безпеку.
Політична взаємодія Трампа і Рютте.
У ці дні Трампа відзначали за його удари по ядерних об'єктах в Ірані, за налагодження діалогу з Путіним, а також просто за його самобутність.
В основному, цю роль виконував знаменитий "покровитель президента США" — Генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Перший саміт в його новій якості лідера Альянсу відбувся в його рідному місті. Здається, Рютте не міг дозволити собі навіть найменший натяк на невдачу. Єдиним способом уникнути цього було занурення Трампа в "теплу ванну" компліментів. Згадуючи про засідання Північноатлантичної ради — основну зустріч керівників країн — президент США поділився:
Коли я перебував за цим столом, навколо мене була чудова компанія людей, багатьох з яких я вже знав з минулого.
Коли я спостерігав, з якою відданістю вони ставляться до своїх націй... Практично кожен із них висловив думку: "Дякуємо Богу за Сполучені Штати. Без США нам було б важко. Без США НАТО не існувало б — воно просто не могло б функціонувати"...
Це було надзвичайно. Я залишив це місце з новими відчуттями. Я усвідомив, що ці люди щиро вболівають за свої країни. Це не обман. І ми тут, щоб підтримати їх у захисті своїх держав, - підкреслив Трамп.
Окрім компліментів і жартівливого звернення "татко" (англ. daddy) до Дональда Трампа, важливі повідомлення також були передані. Зокрема, італійська прем'єрка Джорджія Мелоні висловила своє переконання, що рішучість, продемонстрована у конфлікті між Ізраїлем та Іраном, повинна бути застосована й до ситуації в Україні.
Під час однієї з конференцій Марк Рютте згадав про складні стосунки з Володимиром Путіним, зокрема про той момент, коли російський лідер відмовлявся визнавати відповідальність за катастрофу рейсу MH17 у 2014 році, що прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. Серед жертв були численні громадяни Нідерландів.
Європейські лідери максимально намагалися донести до Трампа реальність намірів Москви та підкреслити важливу роль США у запобіганні найгіршим сценаріям. Цікаво, що під час двох днів, проведених у Гаазі, президент США майже призупинив критику своїх європейських партнерів та, найголовніше, українського керівництва. Здавалося, що Трамп почав виявляти певну симпатію до Володимира Зеленського, з яким нарешті мав можливість зустрітися особисто, а Путіна став сприймати як основну перешкоду на шляху до бажаної "мирної угоди".
Зрештою, президент США відмовився від пропозиції російського лідера про підтримку у питаннях, пов'язаних з Іраном. "Я пояснив йому, що насправді мені потрібна допомога у справах з Росією", -- зазначив Трамп.
Одне з джерел "Телеграфу" стверджує: уся інформація щодо жахливих наслідків російської агресії в Україні "справляє на Трампа враження й бажання зробити з цим щось". Зокрема, співрозмовник нагадує, як під час однієї із зустрічей із Зеленським Трамп підняв питання повернення українських дітей, яких вкрала Росія.
У загальному контексті Сполучені Штати, разом із низкою інших країн, висловили підтримку Гаазькому комюніке, яке визнає Росію як тривалу (та термінову) загрозу для безпеки євроатлантичного простору. У свою чергу, зобов'язання партнерів щодо України в цьому документі проголошуються незмінними.
Без участі в НАТО
Було оголошено безліч позитивних новин, що стосуються зміцнення оборонних можливостей нашої країни, зокрема в галузі протиповітряної оборони. Норвегія, Велика Британія та Нідерланди оголосили про свій внесок у розвиток системи захисту повітряного простору. Крім того, США не виключають можливості продажу ракет для системи Patriot, якщо виникне така нагода. Лише за шість місяців цього року європейські країни разом з Канадою зобов'язалися надати Києву безпекову допомогу на загальну суму 35 мільярдів євро.
Навіть військова допомога від США, як стверджує високопосадовець НАТО, не закінчиться у найближчі місяці.
"Військова підтримка з боку США не закінчиться найближчим часом. На мою думку, це питання не обмежується кількома місяцями – мова йде про більш тривалий проміжок", – зазначив він.
На жаль, про вступ до НАТО для Києва не йдеться, але "міст до членства" не зруйновано.
"Аспект, на який я хотів би звернути вашу увагу: ми погодили історичне рішення -- витрачати 5% ВВП на оборону. Те, що союзники роблять на підтримку України, зараховуватиметься в ці 5%, що, своєю чергою, ще раз демонструє, наскільки тісно ми пов'язуємо безпеку України з нашою власною безпекою.
Ми рішуче підтримуємо зусилля, спрямовані на припинення війни. Звісно, всі визнають, що Росія й Путін наразі не надто зацікавлені в цьому. Але союзники все одно продовжують зусилля, щоб це стало можливим.
Підтримуючи Україну, ми робимо її сильнішою, а це означає, що коли мир настане, буде значно більше шансів, що він буде тривалим і справедливим", -- пояснює високопосадовець НАТО.
