"Румунський Трамп": ключ до успіху Джордже Сіміона та загрози для України | UACRISIS.ORG
Група з вивчення гібридних загроз
18 травня в Румунії пройде другий етап виборів президента.
Переможцем першого туру став Джордже Сіміон - лідер ультраправої партії "Альянс за об'єднання румунів" (AUR). Він заручився підтримкою майже 41% виборців. Конкуренцію Сіміону складе мер Бухареста Нікушор Дан.
Отож напередодні дня голосування Група аналізу гібридних загроз дослідила основні особливості поточної кампанії та потенційні ризики, які виникають перед Україною у випадку перемоги Сіміона, відомого скептичним ставленням до питання допомоги Україні.
Інтрига помирає останньою
В кінці лютого основним претендентом від румунських правих вважався Келін Джорджеску, колишній товариш Сіміона, який вирішив балотуватися як незалежний кандидат. Його несподівана перемога в першому турі викликала великий резонанс, однак невдовзі Конституційний суд Румунії анулював результати виборів через підозри в зовнішньому впливі на голосування. Перед новими виборами кандидатура Джорджеску була відхилена через порушення фінансових норм виборчої кампанії та низку інших правових порушень.
Після дискваліфікації Джорджеску роль єдиного кандидата правих сил перейшла до Сіміона.
Політичні аналітики віддають перевагу кандидату-націоналісту. Сіміону вдалося об'єднати електорат Джорджеску, а також підтримку діаспори, яка становить 60,5%. У розпал виборчої кампанії його кандидатуру також підтримала лідерка Партії молодих людей (POT) Анамарія Гаврила. Варто зазначити, що ця політична сила успішно подолала виборчий бар'єр на парламентських виборах у грудні минулого року, тому таке партнерство принесло Сіміону значні електоральні переваги.
У другому раунді виборів Сіміон сподівається заручитися підтримкою частини прихильників Віктора Понти, який посів четверте місце у першому турі. Крім того, голоси угорської меншини Румунії, що налічує близько 6% населення країни, можуть поповнити його скарбничку. Незважаючи на те, що відносини Сіміона з угорською спільнотою були напруженими, президент Угорщини Віктор Орбан висловив свою підтримку кандидату від AUR.
У цих обставинах ключовою загадкою залишається, чи встиг Дан за короткий проміжок часу переконати виборців конкурентів у своїй здатності запобігти проникненню правого популізму в країну та одночасно розірвати корупційні зв'язки, що супроводжують владу.
Останнє опитування (від AtlasIntel) демонструє, що кандидати мають приблизно однакову підтримку перед другим туром (по 48,2%). Однак варто зазначити, що дане опитування не враховує голоси діаспори та фактор "прихованого" рейтингу - виборці Сіміона менш схильні до виявлення своїх вподобань.
Враховуючи мінімальну різницю рейтингів двох кандидатів, навіть незначні перетоки голосів можуть зіграти вирішальну роль. Тож інтрига зберігатиметься до останньої години голосування, а "фаворитизм" Сіміона не є беззаперечним.
Ідол усіх паровозів.
Штаб Сіміона обрав стиль своєї виборчої кампанії, який відображає естетику руху MAGA. Він сам визначає свою політичну платформу як "трампістську" і активно сприймає ідеї колишнього президента США, зокрема щодо зменшення державного апарату та підвищення витрат на оборону. Недивно, що політичні аналітики та журналісти почали називати Сіміона "румунським Трампом".
До речі, орієнтація на президента США є доволі поширеною практикою в средовищі румунських правих. Так, ідеологічний соратник Сіміона - Джорджеску - в ході власної кампанії висловлював симпатії на адресу Трампа.
Одночасно Сіміон не просто слідує за риторикою свого закордонного "кумиру". Його команда активно прагне налагодити безпосередні зв’язки з Білим домом. Наприклад, 18 квітня 2025 року в Міністерстві юстиції США було офіційно зареєстровано угоду між AUR та американською лобістською компанією на суму $1,5 млн. Цей документ передбачає організацію зустрічей з політичними діячами та медійну підтримку для Сіміона на території США.
Після розголосу даної інформації наприкінці квітня виникла підозра, що кошти на лобізм у США могли спрямовуватись з державної субсидії. Це є прямим порушенням Закону Румунії про фінансування політичних партій. В AUR відхрестились від існування контракту, а причетна до співпраці з румунськими правими американська лобістська фірма, у свою чергу, заявила, що контракт не набув чинності. Зрештою, дане розслідування проти політсили, якій симпатизують в адміністрації Трампа, навряд чи матиме серйозні наслідки.
Захоплення Трампом, яке культивується в правих політичних колах європейських країн, є радше ситуативним явищем. Для трампізму характерна ізоляціоністська візія зовнішньої політики. Особисту увагу президента США притягують радше автократії, що можуть запропонувати привабливі для Америки торгово-економічні умови співпраці. З даного ракурсу, Румунія, як і решта країн регіону, мають тьмяний вигляд на політичній мапі світу Трампа. Тому європейські праві популісти не розглядаються адміністрацією Трампа як союзники в ідеологічному протистоянні з "глобалістами". Натомість фігури на кшталт Сіміона та Джорджеску є радше інструментами для інформаційного тиску на Брюссель та окремі європейські столиці в рамках переговорів про торгівельну угоду між США та ЄС.
Президент нон ґрата
Щодо відносин з Україною позиція Сіміона є двоякою. Політик одночасно засуджує російську агресію та виступає проти надання Києву воєнної допомоги.
Для України важливим аспектом є більша політична адаптивність Сіміона у порівнянні з Джорджеску, який не так давно вважався основним претендентом на президентську посаду.
Проте навіть поверхневе вивчення виборчої кампанії свідчить про те, що Сіміон продовжує використовувати антивоєнну риторику, що, в свою чергу, ослаблює підтримку України серед населення.
Так, Сіміон і члени AUR неодноразово критикували санкції проти Росії та допомогу Україні, стверджуючи, що "це не наша війна", а Румунія має дбати лише про власні інтереси. Закономірно, в лютому 2025 року депутати AUR проголосували проти закону, який дозволяє збивати російські дрони, що порушують повітряний простір Румунії. Також нещодавно Сіміон виступив з ініціативою про "компенсацію" з боку України військової підтримки, наданої Румунією, в тому числі і батареї ЗРК Patriot. В цьому питанні політик радше дублює підхід адміністрації США до питання військової допомоги Україні.
Крім того, у своїх передвиборних заявах Сіміон підняв питання прав румунської національної меншини в Україні.
Отож Сіміон дотримується традиційної для румунських націоналістів адженди про начебто утиски етнічних румун, а також майже дослівно дублює риторику Трампа. Таким чином, ставлення Сіміона до України наразі є доволі мінливим і значною мірою залежить від позиції адміністрації США.
З українського боку невизначеною залишається ситуація довкола заборони на в'їзд до України, який щонайменше з 2023 діє стосовно Сіміона. Підставою, ймовірно, є підозри стосовно можливої співпраці політика з російськими спецслужбами, про що публічно заявляв колишній міністр оборони Молдови Анатолій Шалару. Тож, у випадку перемоги Сіміона, українській дипломатії доведеться вибудовувати відносини з президентом-націоналістом з найнижчої точки.
Варто підкреслити, що президентство Сіміона має потенціал негативно вплинути на взаємозв'язки між Бухарестом і Кишинієм, що, в свою чергу, може мати серйозні наслідки для стабільності в регіоні.
Нагадуємо, що у разі обрання Сіміон має намір створити департамент Республіки Молдова при адміністрації президента, який у майбутньому може перетворитися на Міністерство об'єднання двох країн за прикладом Південної Кореї. Уніоністська політика Сіміона стосовно Кишиніва може завдати серйозного іміджевого удару проєвропейським силам у Молдові напередодні вересневих парламентських виборів. Це, в свою чергу, може призвести до втрати Україні надійного партнерства з Молдовою у питаннях безпеки та євроінтеграції.
Президентська кампанія Джордже Сіміона стала маркером глибоких змін політичного ландшафту Румунії. Ультраправий популізм, експлуатуючи образи трампізму, зміцнив електоральний успіх.
В той же час, попри публічне засудження російської агресії, Сіміон продовужє застосовувати антивоєнну риторику, що підриває суспільну підтримку України. Тому потенційна перемога Сіміона ускладнить тло україно-румунських відносин.
Проте, якщо проєвропейська більшість залишиться в румунському парламенті та уряді, це відкриє шляхи для пом'якшення напруженостей. Крім того, навряд чи Сіміон здійснить спробу конфлікту з Києвом, якщо адміністрація США уникатиме публічної критики українського керівництва.
Також в контексті безпекових загроз для України варто зважати на можливий сценарій дестабілізації ситуації в Молдові у випадку перемоги Сіміона.
