Румунський джокер: чи має ця країна шанси стати партнером Москви?
За два місяці до полку проросійських політичних лідерів Європи може надійти серйозне поповнення. Келін Джорджеску, який нещодавно назвав Україну "вигаданою державою" і заявив, що "вірить у її неминучий поділ" між сусідами, має непогані шанси святкувати перемогу на виборах президента Румунії. За рівнем антиукраїнської риторики цей румунський політик упевнено затьмарює навіть Віктора Орбана.
З моменту початку масштабного вторгнення Росії Румунія виявила себе як надійний союзник України. На відміну від Польщі, Угорщини та Словаччини під керівництвом уряду Фіцо, Бухарест не вдавався до антиукраїнських дій і демонстрував стабільну підтримку. Ця країна стала ключовим військово-логістичним центром, а також сприяла Україні у транспортуванні зерна та інших сільськогосподарських товарів. Хоча проросійські політичні сили і діячі в Румунії завжди були присутні, їхній вплив протягом тривалого часу залишався обмеженим і переважно маргінальним. Однак тепер ситуація зазнала змін.
У травні в Румунії пройдуть нові президентські вибори, які були ініційовані внаслідок скасування результатів першого туру, що відбувся 24 листопада. У тому турі перемогу здобув Келін Джорджеску — політик, який славиться своїми виразними поглядами на Росію, негативним ставленням до НАТО та ЄС, територіальними амбіціями щодо України, а також захопленням фашистською історією Румунії. Пізніше Конституційний суд скасував результати першого туру через підозри в зовнішньому втручанні з боку Росії та маніпуляції в соціальних мережах під час виборчої кампанії.
Рішення Конституційного суду викликало змішані реакції в румунському суспільстві. Частина політичного спектру також висловила незгоду з цим вердиктом. Зусилля Келіна Джорджеску та його соратників скасувати рішення суду не увінчалися успіхом. Таким чином, у проросійського ультраправого діяча не залишалося іншого виходу, окрім як продовжувати боротьбу за вплив.
Незважаючи на свою скандальну репутацію, Келін Джорджеску несподівано отримав підтримку з неочікуваного джерела. 14 лютого під час Мюнхенської безпекової конференції віцепрезидент США Джей Ді Венс критикував європейські нації за відхід від демократичних цінностей. Він особливо обурився через скасування результатів першого туру виборів у Румунії, зазначивши це як приклад боротьби з демократією та обмеженням свободи слова. Якщо б Венс більш детально ознайомився з політичними поглядами Джорджеску, він би виявив чимало цікавих аспектів. Зокрема, румунський проросійський політик висловлює критичне ставлення до США, звинувачуючи Вашингтон у провокації війни в Україні, а також проявляє принципове небажання збільшувати фінансування НАТО. Це відбувається на фоні вимог президента США Дональда Трампа до європейських країн щодо підвищення витрат на Північноатлантичний альянс. Невідомо, як концепція демократії, яку відстоює Венс, поєднується з територіальними претензіями Джорджеску до України, який заперечує право української нації на існування та виявляє пошану до союзника Гітлера Йона Антонеску.
26 лютого 2025 року в Румунії відбулись обшуки в межах провадження про підбурювання проти конституційного ладу. Проти Джорджеску відкрили кримінальну справу за кількома звинуваченнями та запросили до прокуратури. Було заарештовано 18 його соратників. Серед звинувачень, які отримав Джорджеску, -- створення організації фашистського, расистського або ксенофобського характеру, антисемітизм, публічне сприяння особам, винним у злочинах проти людяності та воєнних злочинах. Також йому заборонили виїжджати з країни і як запобіжний захід узяли під судовий контроль на 60 днів. На цю подію відреагував американський мільярдер і фактичний очільник департаменту ефективності в уряді США Ілон Маск. "Вони щойно заарештували людину, яка набрала найбільше голосів на президентських виборах у Румунії. Це свавілля", -- написав Маск у X.
Попри серйозні звинувачення, Джорджеску має реальні шанси стати президентом Румунії. Опитування громадської думки показують, що Келін Джорджеску, ймовірно, впевнено виграє перший тур президентських виборів, з помітним відривом від своїх основних суперників. Соціологічні дослідження прогнозують йому від 37 до 45% голосів виборців. Найближчим конкурентом є мер Бухареста Дан Нікушор, який є колишнім засновником і лідером правоцентристської партії "Союз порятунку Румунії" (USR). Нікушор здобув популярність у румунському суспільстві як позасистемний політик, що бореться з корупцією. Він оголосив про своє бажання балотуватися на пост президента 16 грудня 2024 року. Наразі його рейтинги коливаються в межах 20-25%. Третє місце займає Крін Антонеску, колишній лідер Національної ліберальної партії (PNL), якого висунула керівна урядова коаліція, до складу якої входять соціал-демократи, націонал-ліберали та "Угорський демократичний союз Румунії" (UDMR), з рейтингом 14-17%.
У Джорджеску є реальні можливості для здобуття перемоги у другому турі виборів 18 травня та отримання посади президента Румунії. Однак ситуація залишається напруженою. Соціологічні моделі, що прогнозують результати другого туру, вказують на те, що Джорджеску може поступитися Нікушору з невеликою різницею в кілька відсотків голосів. Інший потенційний претендент на перемогу, Крін Антонеску, також має шанси на успіх у цих перегонах, попри свою підтримку Путіна та румунських фашистських ідей. Він уже висловив, що не має наміру відправляти війська чи миротворців до України, проте готовий продовжити політичну та логістичну підтримку. Якщо у другому турі зійдуться Джорджеску та Антонеску, їхні шанси на перемогу будуть приблизно рівними.
Існує ймовірність, що Джорджеску можуть позбавити можливості балотуватися на пост президента. У такому випадку, участь у виборах планує взяти лідер правого Альянсу за об'єднання румунів (AUR) Джордже Сіміон, чия партія наразі підтримує кандидатуру Джорджеску. Після початку російської агресії в Україні Сіміон охарактеризував президента Росії Володимира Путіна як воєнного злочинця та зазначив, що міжнародні санкції проти Росії є недостатніми. Проте він виступав проти надання додаткової військової допомоги Україні та пропагував ідею вирішення конфлікту через дипломатичні переговори.
У Сіміона є непогані шанси потрапити в другий тур президентських виборів. Хоча його прихід до влади може спричинити серйозні політичні зсуви в Румунії та містить ризики для України, їх усе ж таки не можна порівнювати з перемогою Джорджеску. З іншого боку, серйозно насторожує те, що Альянс за об'єднання румунів нині перебуває в тактичному політичному союзі з такими ультраправими політичними силами, як "SOS Румунія" одіозної Діани Шошоаке та Молодіжною партією (POT).
Для об'єктивності слід зазначити, що Джорджеску дійсно має значну підтримку серед населення Румунії. Це підтверджується масовими антиурядовими протестами, які відбулися 1 березня в Бухаресті. Протестувальники вимагали відставки прем'єра Марчела Чолаку та "відновлення демократії і вільних виборів". Напередодні, 28 лютого, румунський парламент відхилив ініційований трьома крайніми правими партіями вотум недовіри уряду. Однак про завершення тривалої політичної кризи в країні говорити поки рано.
Популярність Джорджеску зумовлена не лише його харизмою, а й запитом румунського суспільства на нових позасистемних політиків. Тривале перебування при владі соціал-демократів і націонал-лібералів та їх причетність до низки корупційних скандалів спричинили потужний ефект розчарування. Ситуацію ускладнюють економічні проблеми. Дефіцит румунського бюджету сягнув 8,5% ВВП, що є найвищим показником у Європі. Через це уряд Чолаку наприкінці минулого року був змушений ввести заходи жорсткої економії, призупинити виплату субсидій, заморозити індексацію пенсій і зарплат та підвищити податки. Політичне поле Румунії надто поляризоване, а суспільство не довіряє керівним елітам, що створює додаткові ризики для стабільності в державі.
Хоча ситуація в Румунії частково відображає загальноєвропейську тенденцію до зростання популярності крайніх правих сил, її особливості роблять її надто неповторною, щоб зводити до загальних висновків. Келін Джорджеску та його рух не обмежуються лише захистом традиційних цінностей або критикою європейської бюрократії. Кандидат у президенти Румунії поширює ідеї, які не озвучує жоден інший європейський ультраправий або ультралівий політик такого рівня. Він не просто висловлює симпатії до Росії та Володимира Путіна, але й відкрито заперечує право України на існування, заявляючи про наміри анексувати частини українських територій до складу Румунії. Інші проросійські політики в Європі, як правило, обмежуються лише деклараціями про дружбу з Кремлем, уникаючи стверджувати, що Україна є штучним утворенням. Джорджеску, з його відкритими симпатіями до фашизму, є винятком серед них. Враховуючи, що Румунія межує з Україною, його потенційна перемога на президентських виборах є надзвичайно небажаним сценарієм для нашої країни. Політична ситуація в Румунії обіцяє бути складною та непередбачуваною.
