Росії гостро необхідні "доступні" фінанси: Кремль відкрито посилює тиск на Центральний банк.
В Росії загострилась напруга між урядом та Центральним банком через рекордно високий рівень облікової ставки, що становить 21%. Така ставка стримує економічний розвиток і ускладнює залучення інвестицій у цивільний сектор. У контексті зменшення доходів та зростання бюджетного дефіциту Кремль вимагає від Ельвіри Набіулліної, голови Центрального банку, зменшення ставки вже в червні, щоб "впустити гроші" в економіку і запобігти рецесії.
Про це повідомляє Bloomberg. У Росії спостерігається загострення внутрішнього протистояння між урядовими структурами та Центральним банком, що поступово стає предметом публічних обговорень.
Причина зрозуміла і очевидна – фінансових ресурсів стало недостатньо. Кремль намагається активізувати економіку на фоні зростаючого бюджетного дефіциту та зниження надходжень від нафтогазового сектору. Однак, основною перешкодою для цього, на думку уряду, є жорстка монетарна політика, яку проводить Набіулліна, що з жовтня 2024 року утримує облікову ставку на рівні 21%.
Уряд, зокрема Міністерство фінансів та Міністерство економіки, натякає на те, що настав час знизити процентну ставку. Міністр фінансів Антон Сілуанов підкреслив наявність "вільного простору для маневру", тоді як голова Мінекономіки Максим Решетніков висловив занепокоєння щодо ризику надмірного охолодження економіки. Також до цього кола критиків приєднався перший віце-прем'єр Денис Мантуров, відповідальний за промисловість.
Тиск наростає напередодні засідання Центробанку, яке має відбутися найближчої п'ятниці. У Кремлі хочуть бачити зниження вже цього тижня. Набіулліна тримає жорстку позицію - мовляв, ставка в 21% необхідна, щоб приборкати інфляцію, яка досягала понад 10%. У квітні вона знизилася до 6,2%, але з урахуванням сезонності - зростання ще не стабілізоване.
Однак, ставка у 21% фактично паралізує всю цивільну економіку, яка не пов'язана з оборонними замовленнями. Багато компаній відмовляються від нових інвестицій, проєкти залишаються без руху, а фінансування здійснюється лише з накопичених резервів. Наприклад, корпорація "Сєвєрсталь" повідомила про витік 33 мільярдів рублів і повну зупинку інвестиційної програми. Інші підприємства також скасовують виплату дивідендів за 2024 рік.
Російська економіка зростає лише завдяки держзамовленням на війну - військова промисловість перевантажена, а ось інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні.
Аналітики Bloomberg відкрито повідомляють, що існуючі економічні умови сприяють можливості зниження ключової ставки на 2-3 процентних пункти, що може відбутися вже в червні, знизивши її до 18-19%. Проте глава Центрального банку Елвіра Набіулліна залишається непохитною в своїй позиції, стверджуючи, що "жорстка монетарна політика вже демонструє свою ефективність" і закликає проявити терпіння. Однак у Кремлі вже не знаходять часу на теорії. Зниження доходів від енергетичних ресурсів, зростаючий бюджетний дефіцит, який зріс у три рази, та зменшення обсягів експорту - все це вимагає термінових заходів для пожвавлення економіки.
Парадокс полягає в тому, що сама Набіулліна колись була символом стабільності режиму, успішно відновивши економіку після вторгнення, вводячи валютні обмеження та контролюючи відтік капіталу. Наразі ж її підходи перетворилися на тягар для Кремля. Офіційної реакції на цю ситуацію поки що не було.
Як повідомляло OBOZ.UA раніше, для громадян Росії передбачають можливий банкрутство банківської системи. Важливо зазначити, що песимістичні прогнози були озвучені аналітиками, які мають тісні зв'язки з російською владою, і вони представили три різні сценарії розвитку подій.
