Росія, Китай і Сполучені Штати трансформують глобальний порядок, внаслідок чого Європа опинилася в центрі подій, згідно з інформацією The New York Times.
Основне питання полягає в тому, чи здатні Європейський Союз та НАТО діяти ефективно в умовах нових, більш суворих глобальних реалій.
Ніби європейцям потрібний був ще один сигнал про те, з якою зневагою ставиться до них президент США Дональд Трамп, але його глузлива антипатія на Всесвітньому економічному форумі в Давосі стала хорошим нагадуванням, пише NYT.
Водночас Давос дав Європі ще один урок. Об'єднавшись на основі принципу територіальної цілісності та суверенітету, а також попередивши про суворі економічні контрзаходи, європейці домоглися відступу Трампа в питанні Гренландії.
Суверенітет та недоторканність кордонів становлять основоположні принципи "європейського проєкту", що виник на фоні руйнівних наслідків Другої світової війни, під час якої агресивний імперіалізм великих націй забрав мільйони життів. Вивчений урок був однозначним: лише спільний захист кордонів може забезпечити безпеку малих держав від загроз з боку потужніших сусідів.
Сьогодні Європа знову опиняється перед викликами з боку великих держав, які мають амбіції на розширення своїх територій. Росія не припиняє своїх зусиль щодо анексії України, суверенітет якої вона підтверджувала в багатьох міжнародних угодах. Тим часом Сполучені Штати тиснуть на Данію, члена Європейського Союзу та партнера по НАТО, з вимогою повернути контроль над Гренландією.
Але збереження територіальної цілісності та суверенітету є червоною лінією, про що заявляють як Європейський Союз, так і НАТО. У сучасному світі захист міжнародного права, Статуту ООН та Гельсінських угод, які наполягають на недоторканності кордонів, може здаватися "донкіхотським", але в певному сенсі це доля Європи.
"Те, що кордони можуть бути порушені силою, а ризик застосування сили ставить під загрозу основні принципи європейської безпеки та прагнення з часів закінчення Другої світової війни", -- сказав Ян Лессер з Німецького фонду Маршалла.
На його думку, війна Росії з Україною "вивела це на авансцену".
"Але ідея, що Сполучені Штати, головний гарант європейської безпеки, ставлять під сумнів концепцію суверенітету й територіальної цілісності, викликає серйозне занепокоєння", -- додав Лессер.
Директор Європейської ради з міжнародних відносин Марк Леонард стверджує, що континент знову відкриває для себе важливість суверенітету в умовах викликів з боку "великих держав" -- Китаю, Росії та Сполучених Штатів.
"Після Другої світової війни основна частина європейської історії була зосереджена на обмеженні суверенітету та інтеграції в міжнародні організації. Однак новий світ радикально трансформує суть Європейського Союзу," – зазначив Леонард.
Європейці розуміють, що не в змозі зберегти старий міжнародний порядок, що ґрунтується на правилах, однак вони впевнені, що цей порядок залишиться стабільним у межах Європи. Саме з цієї причини Україна та Гренландія є надзвичайно важливими, підкреслив Леонард.
Він висловив сподівання, що європейці винесуть урок з останніх кількох днів: коли вони відстоюють суверенітет, територіальну цілісність та ці правила -- то можуть їх захистити.
Прем'єр-міністр Канади Марк Карні отримав визнання за свою виступ у Давосі, де заявив, що традиційний міжнародний порядок більше не існує. Він підкреслив, що "середні держави" мають формувати нові альянси, оскільки великі країни відходять від післявоєнних міжнародних норм і угод, використовуючи "економічну інтеграцію як інструмент впливу, тарифи як важелі тиску, фінансову інфраструктуру як засіб примусу, а також вразливі ланцюги постачання для досягнення своїх цілей".
"Коли правила перестають вас оберігати, вам доводиться стати на захист своїх інтересів," -- зауважив Карні.
Європа засвоїла важливий урок. Громадяни країн ЄС виявили рішучість у протистоянні вимогам Трампа, які передбачали передачу Росії територій України, що не були захоплені Москвою. Європейці підкреслювали, що навіть якщо мирна угода залишить російські війська на 20% української території, окупація не може бути визнана сталою, навіть у випадку Криму.
Європейці виділили Україні більше грошей і військової допомоги, ніж Сполучені Штати, і вони значною мірою компенсували скорочення фінансування для Києва після того, як Трамп припинив допомогу.
І саме європейці висловили солідарність з Данією та Гренландією проти вимог Трампа анексувати острів на тому ж принципі територіальної цілісності, і, здається, саме вони змусили президента США відступити.
Президент Франції Еммануель Макрон під час свого виступу в Давосі відобразив думки багатьох європейців, заявивши: "Сьогодні Європа володіє значними ресурсами, і нам слід їх активно застосовувати".
Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловився ще більш категорично, підкресливши, що було порушено численні червоні лінії.
Другий президентський термін Трампа навчив Європу, що її початкова політика лестощів на адресу Трампа була провальною і відстоювання основних принципів є життєво важливим, сказав високопоставлений європейський чиновник, говоривши на умовах анонімності. По суті, він погодився: Європа навчилася, що трохи лестощів -- це нормально, "якщо у вас у кишені є зброя".
Так сталося в ситуації між Данією та Гренландією. Протягом тривалого часу європейські керівники та урядовці надіялися, що Трамп змінить своє рішення щодо придбання Гренландії. Проте він почав погрожувати введенням ще більш суворих мит. У відповідь на це Європейський Союз скликав термінову зустріч на найвищому рівні відразу ж після подій у Давосі.
Відреагувавши на загрози з боку Трампа, європейські країни розробили заходи у відповідь, включаючи введення контрмит на американські товари на суму 93 мільярди євро ($109 мільярдів) — це стало своєрідною "зброєю в рукаві".
Перспектива запровадження цих контрмит спричинила хвилювання на ринках, зазначив Леонард із Європейської ради з міжнародних відносин. За його словами, це, здається, вплинуло на Трампа і його помічників, продемонструвавши, "що європейці налаштовані серйозно й через ринки змусили Трампа відступити".
Трамп, спілкуючись з генсеком НАТО Марком Рютте, оголосив про досягнення попередніх угод стосовно Гренландії та відмовився від загрози введення мит.
Президент США оголосив про свою перемогу, але справжніми переможцями в цьому разі стали європейці, як Європейський Союз, так і НАТО, які дотрималися основного принципу: жодних змін кордонів без згоди країн, яких це стосується.
Після проведення саміту ЄС у п'ятницю, 23 січня, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила думку, що недавні загрози щодо мит є важливим тактичним уроком для налагодження співпраці зі Сполученими Штатами.
"Рішучість, прозорість, готовність до змін та єдність стали запорукою нашого успіху. Тож у майбутньому нам варто зберегти цей принцип," -- зазначила вона.
Невеликі європейські країни, зокрема Балтійські держави та країни Північної Європи, висловлюють серйозну занепокоєність через агресивні дії потужних держав, які загрожують їхньому суверенітету, зазначає Яна Пуглірін з Європейської ради з міжнародних відносин.
"Це фундамент Європейського Союзу та післявоєнної архітектури, де кожна країна має право на один голос, незважаючи на свої масштаби," – підкреслила вона.
Росія, Китай і Сполучені Штати прагнуть трансформувати глобальну систему, в той час як Європа опинилася в центрі цих змін.
"Усі ці держави прагнуть нас розділити, адже з нами простіше мати справу, коли ми не єдині," - зазначила Пуглірін.
Головне питання полягає в здатності Європейського Союзу та НАТО продовжувати свою діяльність у нових, більш жорстоких умовах. Ці організації спираються на непорушність суверенітету та принципи консенсусу, і сьогодні перед ними постає виклик, що стосується їхнього самого існування, адже саме вони сприяли миру та процвітанню на європейському континенті.
У своїй статті для WP оглядач Девід Ігнатіус зазначав, що експедиція Трампа до Гренландії несподівано принесла вигоду Європі. Ці непередбачувані дії змусили європейських керівників усвідомити, що їм необхідно стати більш самостійними, позбавившись залежності від непостійної Америки. Деструктивні кроки Трампа створили новий поштовх для вирішення давніх викликів, з якими стикається континент.
Чи дійсно світ знову повертається до принципів "по понятіям"? Події, що відбуваються у Венесуелі, Гренландії та Азійсько-Тихоокеанському регіоні, свідчать про те, що міжнародне право втрачає свою вагу. Потужні держави більше не приховують своїх цілей — вони відкрито їх озвучують. Про нову реальність, де панує сила, а не правила, у статті "Світ сили замість правил: як США й Китай почали ділити планету" розмірковує Сергій Корсунський.
