Росія посилила свою шпигунську активність у європейських країнах.

Діяльність російських спецслужб фактично направлена на підтримку сепаратистських рухів в Європі, які виступають за зміну територіального устрою своїх держав

Нещодавно британське видання The Guardian випустило матеріал, присвячений діяльності російських розвідок на території Європи.

У статті , що спецслужби країни-окупанта проводять у Європі сплановану кампанію диверсій і актів саботажу, використовуючи при цьому у якості виконавців так званих "одноразових" агентів. Останні, за інформацією видання, у більшості випадків навіть не усвідомлюють, що працюють на російську розвідку.

Журналісти цього медіа наводять кілька прикладів диверсій, здійснених "одноразовими" агентами російських спецслужб за останній рік. Серед них – вибухи на логістичних центрах та пошкодження вікон автомобілів проукраїнських політиків і журналістів.

На думку британських журналістів, проблемою для європейських спецслужб є навіть не самі напади, а те, що кожен такий інцидент практично не можливо прив'язати безпосередньо до діяльності російських спецслужб. Ускладнює ситуацію той факт, що для проведення цих диверсій російські спецслужби використовують не своїх штатних агентів, а випадкових людей.

В європейських країнах представники спецслужб країни-окупанта вербують виконавців через Telegram, без безпосередніх особистих контактів. Переважно, цільовою аудиторією оперативних співробітників спецслужб рф стають мігранти, які звикли до випадкових "сірих" заробітків з низьким рівнем оплати. Подібну роботу пропонують через спеціалізовані групи у месенджері.

На переконання британських журналістів, для російських спецслужб перевага у використанні "одноразових" агентів полягає в тому, що у разі провалу завдання чи їх арешту Москва може просто залишити його відбувати покарання у в'язниці.

"Ви затримуєте одну людину, а на її місці миттєво з'являється інша. Ці особи не мають значення, і Москві це не цікаво", - заявив журналістам представник служби безпеки Європи.

Частина їхньої мережі зазнала удару, коли понад 600 російських дипломатів були вислані після вторгнення в 2022 році. Велика Британія повідомила, що приблизно дві третини з висланих з Європи могли бути шпигунами.

У квітні 2022 року правоохоронці Великої Британії затримали п'ятьох осіб за підозрою у підпалі складу, який мав зв'язок з Україною, а також у наданні допомоги Росії у виявленні інших потенційних цілей для диверсійних дій. Цей інцидент стався після затримання болгарських шпигунів, яких підозрювали у спостереженні за військовими об'єктами у Великій Британії.

У тому ж 2024 році спецслужби Польщі арештували дев'ять осіб через підозри в диверсіях, скоєних на замовлення Росії. Про це тоді заявив польський прем'єр-міністр Дональд Туск в ефірі телеканалу TVN24.

"На даний момент у нас затримано дев'ять осіб, яким пред'явлено обвинувачення у причетності до диверсійних дій у Польщі за запитом російських спецслужб. Це пов'язано з випадками насильства, підпалами та спробами здійснення підпалів," - повідомив польський прем'єр.

Серед прикладів, які Туск навів, була спроба підпалу лакофарбової фабрики у Вроцлаві, а також центру Ikea в Литві.

Натомість, це лише верхівка айсбергу підривної роботи російських спецслужб у Європі.

Однією з основних складових "гібридної війни", яку російські спецслужби ведуть проти України та її західних партнерів протягом останніх двох десятиліть, є робота так званих російських культурних центрів.

Специфіка роботи російських спеціальних служб полягає в тому, що за допомогою "культурних центрів", що фінансуються і контролюються урядом РФ, вони намагаються сформувати в інформаційному полі країн Європи політичні "групи підтримки", які б просували альтернативну проросійську думку.

Цікаво зазначити, що перші ініціативи президента РФ Володимира Путіна в цьому напрямку почалися з розпорядження від 2 лютого 2010 року, яке передбачало створення "Фонду підтримки публічної дипломатії імені Горчакова". Ця організація є неурядовою і має свою штаб-квартиру в Москві. Її основні завдання полягають у просуванні зовнішньополітичних інтересів Росії, формуванні за кордоном позитивного для країни громадського, політичного та ділового середовища, а також у залученні інститутів громадянського суспільства до участі в зовнішньополітичних процесах.

Для реалізації зазначених вище цілей фонд надає фінансову допомогу засобам масової інформації та інформаційним платформам, які спрямовані на виконання статутних завдань даної організації.

Проте, згідно з наявними даними, фактична діяльність працівників фонду значно відрізнялася від заявлених у статуті цілей.

У 2012 році Фонд Горчакова вперше був згаданий у звіті Бюро захисту Сатверсме, яке є військовим інститутом державної безпеки Латвії. У документі зазначається, що даний фонд надає фінансову підтримку для заходів, які мають на меті створення ілюзії підтримки громадянського суспільства. Важливо підкреслити, що це бюро виконує ключову роль у виконанні розвідувальних і контррозвідувальних завдань латвійської держави, а також у забезпеченні захисту секретної інформації НАТО та ЄС.

У березні 2013 року ще одна країна Балтії, Естонія, заборонила в'їзд п'ятьом співробітникам фонду, які повинні були взяти участь у конференції "Балтійський діалог-2013". Естонські чиновники пояснили свою відмову тим, що "подана інформація, що підтверджує цілі та умови запланованого візиту, виявилася недостовірною".

Фонд Грочакова функціонує як легітимна оболонка для організації "вербувальних центрів" і просування інтересів російських спецслужб у культурній, політичній та економічній сферах країн, де розташовані офіси цієї організації.

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, однією з головних цілей російської сторони є створення впливу на певних авторитетних осіб у європейських країнах, а також формування громадської думки. З цією метою Росія активно інвестує в медійну діяльність. Серед інструментів, які вони використовують, є як відверті пропагандистські платформи, такі як "Russia Today", так і більш завуальовані методи впливу. Є випадки, коли журналісти, які були завербовані російськими спецслужбами, приходять до міжнародних ЗМІ з чітким завданням - спілкуватися зі своїми колегами з метою зміни їхньої думки на користь Росії.

Варто підкреслити, що на українських теренах активна діяльність Фонду імені Горчакова розпочалася в епоху президентства Віктора Януковича. У 2013 році в Києві, на базі одного з університетів, співробітники фонду створили "інформаційний центр", що проводив дипломатичні семінари та зустрічі для студентів. Одночасно вони активно працювали зі студентською молоддю. Найперспективнішим студентам обіцяли можливості працевлаштування в урядових і недержавних структурах Російської Федерації. Окрім обіцянок щодо подальшого працевлаштування, проводився відбір найкращих українських студентів, яких фінансували для участі у семінарах та форумах у Росії.

Тільки в лютому 2015 року українські спецслужби закрили російський фонд підтримки дипломатії на честь А.М. Горчакова, що діяв у Києві, звинувативши його працівників у поширенні антидержавної пропаганди.

Окрім Фонду імені Горчакова, в європейських країнах під егідою російських посольств та з дипломатичним захистом активно функціонують й інші російські "культурні та дружні центри". Серед них можна виділити "Росспівробітництво" та "Російський центр науки і культури".

З 2010 року при посольстві Російської Федерації в Італії починає функціонувати представництво російського урядового агентства "Росспівробітництво". Це агентство було створене з метою зміцнення двосторонніх відносин між Італією та Росією в культурно-гуманітарній сфері, а також для сприяння контактам у науці та спорті, надаючи підтримку своїм співвітчизникам.

Про "зміцнення" двосторонніх зв'язків між Італією і Росією свідчить діяльність асоціації "РІМ" (Російська - Італійська молодь). Президентом асоціації "РІМ" є така собі Ірина Осипова. Остання тісно пов'язана з партією "Брати Італії" і навіть була помічником глави партії Джорджії Мелоне.

В колі інтересів Осипової знаходиться Лука Бертоні, представник сепаратистської політичної сили "Ліга Півночі". Ця партія, що діє в північній частині Італії, прагне здобуття незалежності для таких регіонів, як П'ємонт, Венето та Ломбардія, з метою утворення нової держави зі столицею в Мілані. Цікаво, що в березні 2017 року "Ліга Півночі" уклала угоду про співпрацю з російською партією "Єдина Росія", що передбачає розвиток економічних і культурних зв’язків між обома сторонами.

Отже, діяльність російських розвідувальних органів у значній мірі орієнтована на сприяння сепаратистським рухам у Європі, які прагнуть змінити територіальний устрій своїх країн і заснувати аналогічні до відомих "ЛДНР" утворення на сході України.

Наразі основним завданням цих "центрів", які виступають як російські "агенти впливу" за кордоном, є зрив інтеграційних процесів України в європейські економічні та політичні структури, створення інформаційного супроводу для скасування введених Європою санкцій проти РФ. Крім того, важливим завданням цих осередків впливу російських спецслужб в Європі є проведення вербувальних заходів щодо залучення "добровольців" для участі у війні в Україні на боці країни-окупанта.

Як зазначив представник ГУР Міністерства оборони України А. Черняк, нещодавно російська розвідувальна мережа зосередила свої зусилля на блокуванні маршрутів постачання західної зброї, що її надають Україні союзники.