Рентабельність нафтопереробної галузі: стабільна, але з майбутніми викликами — прогноз Міжнародного енергетичного агентства.
Рентабельність нафтопереробки зберігається на рівні, вищому за середній, однак зростаюча пропозиція дешевої нафти може тиснути на маржі. Попри те, що рентабельність нафтопереробки вища за середню у другій половині минулого десятиліття, вона дещо знизилась порівняно з торішнім рівнем. Поточне середовище сприятливих марж обумовлене як структурними, так і циклічними факторами.
Сфера переробки залишається надзвичайно конкурентною. Заводи отримують вигоду від масштабування виробництва, але при цьому покладаються на стандартизовані технології та процеси. Високі бар'єри для входу в галузь зумовлені значними капіталовкладеннями та тривалими термінами реалізації проектів. Ситуація ускладнюється екологічними нормами в розвинутих країнах, які надають перевагу вже існуючим учасникам ринку. Конкурентні переваги підтримуються завдяки використанню власних або ліцензованих технологій.
Проте, виробники зазвичай зацікавлені в розширенні обсягів переробки, якщо отримують доступ до додаткових ресурсів. Проте ця стратегія, особливо коли мова йде про постачання дешевої або зниженої нафти, може негативно вплинути на глобальний рівень прибутковості в довгостроковій перспективі.
Традиційно більш складні НПЗ отримують вищу рентабельність за рахунок переробки важкої та сірчистої нафти або напівфабрикатів, трансформуючи їх у продукти з доданою вартістю -- бензин, дизпаливо, авіапаливо -- на відміну від мазуту та інших низькомаржинальних продуктів. Також перевагу мають заводи у США (узбережжя Мексиканської затоки) та Близькому Сході, які отримують доступ до дешевших сировинних ресурсів порівняно з підприємствами Північної Європи або Азії.
Від початку цього десятиліття ОПЕК+ активно зменшує обсяги видобутку, щоб підтримувати рівень цін на нафту. Наприклад, у 2024 році експорт нафти з Близького Сходу до Сполучених Штатів досяг найнижчого рівня за останні 40 років — всього 530 тисяч барелів на день. Аналогічні зміни спостерігаються і в європейському регіоні. Це призвело до зменшення конкуренції між канадською важкою нафтою Western Canada Select (WCS) та близькосхідними сортами, що в свою чергу викликало дефіцит важкої нафти в США.
Маржинальні показники переробної промисловості в США та Європі (2019-2025)
За умов дефіциту важкої нафти, переробники вдавались до трьох основних стратегій: закупівля спотової сировини за вищими цінами, використання запасів (що створює додаткову напругу на ринку) або зниження обсягів переробки. Такий вибір транслює ситуацію на ринку нафти у відповідні зміни на ринку нафтопродуктів.
Таким чином, контанго чи беквордейшн на ринку нафти перетікає в аналогічну структуру ринку продуктів. Рестриктивна політика ОПЕК+ в останні роки допомогла підтримати загальну прибутковість галузі. Водночас це звузило диференціал у маржах між складними та простішими НПЗ. Проте нещодавні сигнали про розворот політики ОПЕК+ і нарощування видобутку створюють ризик перенасичення ринку та зниження маржі, якщо виробники не втримаються від спокуси збільшити обсяги переробки дешевшої нафти.
