Рекордний обмінний курс: причини знецінення гривні та прогнози на майбутнє.

Від початку 2026 року гривня щодня б'є нові антирекорди. 13 січня офіційний курс долара, встановлений Нацбанком, вперше в історії сягнув 43,25 грн, а євро - 50,52 грн.

Нові позначки на табло банківських обмінників сприймаються особливо насторожено на тлі того, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) під час останніх переговорів наполягав на швидшому знеціненні національної валюти України. Крім МВФ на гривню тиснуть і бюджетні видатки, і традиційна сезонна поведінка аграріїв.

Чому гривня втрачає свою вартість і що прогнозують щодо її курсу в найближчому майбутньому?

Чергові рекордні значення курсів долара та євро на початку року додали стресу українцям. Адже багато хто вже встиг звикнути до відносної валютної стабільності. Принаймні, щодо курсу долара.

Протягом 2025 року курс американського долара варіювався в межах 41,5-42 гривень. У деякі місяці гривня навіть демонструвала зміцнення стосовно долара, а обмінний курс на початку та в кінці року залишався практично незмінним - приблизно 42 гривні.

Проте ситуація з євро виглядає по-іншому: протягом року його вартість зросла з 43,68 до 49,55 гривень, що становить приріст у 13,4%. Основною причиною такого значного підвищення є знецінення долара по відношенню до інших валют світу.

Початок 2026 року став для гривні справжнім випробуванням. Лише за півтора тижня нового року курс долара піднявся на 1,2 грн, досягнувши 43,25 грн за один "зелений". Це вперше в історії, коли американська валюта перевищила позначку "43" в офіційних курсах Національного банку. Крім того, євро також подорожчало і вперше перевищило 50 грн.

На роздрібному ринку ситуація ще більш загрозлива: якщо 1 січня долар в обмінниках можна було придбати за 42,3-42,4 грн, то на 12 січня за "зелений" просили вже мінімум 43,5 грн. Євро від початку року в обмінниках подорожчало на 0,8 грн - його можна придбати за 50,8 грн.

Курс долара в Україні не фіксований вже понад два роки. Від початку жовтня 2023 року Нацбанк дозволяє курсу коливатися, повертаючи відчуття ринковості, як це було до початку великої війни. Як наслідок, на валютний ринок повернулася й традиційна для українського ринку сезонність.

"Попит переважає над пропозицією, і регулятор продовжує здійснювати інтервенції для підтримки ринку. Проте сезонне зростання курсу вказує на те, що продавці все ще не повернулися з святкових і новорічних відпусток", - коментує дилер департаменту глобальних ринків "ОТП Банку" Антон Курінний.

Оскільки Україна є значним агроекспортером, багато валютних трендів на ринку тісно пов'язані зі сільськогосподарським циклом. Наприклад, навесні, коли стартує посівна кампанія, фермери реалізують свої валютні резерви, щоб за гривні фінансувати польові роботи. Це призводить до збільшення пропозиції валюти та, відповідно, до падіння курсу. У свою чергу, восени та взимку обсяги валюти, що надходять від аграріїв, зменшуються, що викликає помірне знецінення гривні.

Ще один сезонний чинник пов'язаний з держбюджетом. Традиційно у грудні фіксуються найбільші обсяги його видатків. На закритті фінансового року розпорядники бюджетних коштів з усіх сил намагаються використати закладене на їхні програми фінансування. Як наслідок, фінансується аномально велика кількість контрактів, виплачуються премії та бонуси працівникам бюджетних установ тощо.

"У грудні 2025 року державний бюджет витратив не 10 мільярдів доларів, як це було в середньому в минулому році, а приблизно 20 мільярдів. Це означає, що витрати зросли на 10 мільярдів доларів. В результаті, ці кошти в гривневому еквіваленті на початку року почали впливати на валютний курс", - зазначає Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами компанії Dragon Capital.

Як саме рекордні видатки бюджету впливають на курс? Отримані від держави кошти - чи то у формі зарплат та бонусів, чи то за державними контрактами - громадяни та підприємства витрачають на купівлю імпортних товарів або ж прямо купують іноземну валюту (за перший тиждень 2026 року українці купили іноземної валюти на 244 млн дол. більше, ніж продали). Як наслідок, попит на валюту зростає, а разом з ним і курс.

Сезонні зміни, що стосуються бюджетних витрат, спостерігаються на українському ринку щороку, підкреслює Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital. Наприклад, на початку січня 2025 року курс долара зріс з 42,03 грн до 42,28 грн (на 12 січня), але згодом знову "знизився" нижче позначки 42 грн за долар.

Окрім сезонних та фінансових аспектів, на валютний курс впливають також дії Національного банку. Зниження вартості гривні, що мало місце на початку 2026 року, сталося саме з його ініціативи: незважаючи на зростаючий попит на іноземну валюту, НБУ вирішив не посилювати свою активність на ринку.

Так, у перший тиждень 2026 року регулятор продав з резервів "лише" 712,1 млн дол. Для порівняння, у грудні 2025 року Нацбанк щотижня продавав в середньому по 0,9-1 млрд дол. для "погашення" попиту на валюту.

"Протягом минулого року Національний банк України зумів утримати курс валюти на стабільному рівні. Це могло бути зумовлено високими показниками інфляції, адже значна девальвація гривні могла б ще більше її підвищити. В результаті, інфляцію вдалося контролювати, і за підсумками 2025 року вона виявилася навіть нижчою за очікування. Тому, на думку президента інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, тепер є можливість поступово коригувати курс."

В Dragon Capital також дотримуються думки, що попит на валюту не є основним чинником, який впливає на курс. "Існує ймовірність, що НБУ переглянув свою стратегію щодо визначення оптимального курсу та знову впроваджує політику помірної повзучої девальвації, як це було в 2024 році, у контексті швидшого, ніж прогнозувалося, уповільнення інфляції."

Інший варіант - Нацбанк збільшив амплітуду щоденних коливань, і послабив курс у відповідь на збільшення "цивільного" попиту на валюту, тобто попиту не пов'язаного із закупівлями зброї і подібних товарів, який ми не можемо відслідковувати з наявних даних. Також можливі обидва варіанти одночасно", - вважає директорка аналітичного департаменту та головної економістки Dragon Capital Олена Білан.

На думку Фурси, імовірно, сезонний підйом попиту на валюту зменшиться протягом 1-2 тижнів, як це спостерігалося в попередні роки. У "ОТП Банку" також поділяють цю думку. "Ми прогнозуємо, що найближчим часом розпочнеться стабілізація курсу, а гривня може зміцнитися до позначки 43 гривні за долар", - зазначив Курінний.

"Тиск на гривню залишатиметься актуальним до завершення січня. Однак, з поступовим задоволенням основного попиту, існує ймовірність коригування курсу в напрямку зниження", - зазначає Юрій Крохмаль, директор з продажів банку "Авангард".

Водночас у "Райффайзен Банку" очікують, що курси долара та євро зростатимуть весь початок року. "Повільна девальвація гривні продовжиться і до кінця першого кварталу. Але вона буде не одностороннім рухом, тобто обов'язково будуть періоди ревальвації гривні до долара США", - зазначає головний експерт з макроекономічного аналізу банку Сергій Колодій. За його словами, до кінця березня долар подорожчає до 43,5-44 грн.

Подальший рух курсу буде значною мірою визначатися позицією Національного банку України. "Якщо НБУ обере стратегію фіксації долара на новому рівні, це призведе до поступового знецінення гривні. Проте, на думку Паращія, найближчими днями ми можемо спостерігати максимальний курс з подальшим укріпленням гривні".

На сьогоднішній день Національний банк має достатньо ресурсів для забезпечення стабільності курсу гривні. За результатами 2025 року золотовалютні резерви досягли рекордної позначки у 57,3 мільярда доларів. У період 2026-2027 років Європейський Союз планує надати Україні ще 90 мільярдів євро фінансової допомоги, що сприятиме підтримці резервів на високому рівні та запобігатиме різкому падінню вартості національної валюти.