Путін оголосив про наміри повністю захопити чотири українські регіони: чи зможе Росія втілити свої загрози за два місяці?
Путін знову підняв питання "повної окупації" українських територій, цього разу особисто обговоривши свої наміри з Дональдом Трампом. Як повідомляє американське видання Axios, кремлівський лідер окреслив найближчі 60 днів як "критичні" для реалізації своїх планів з захоплення Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей. Але чи здатна Росія втілити цей агресивний сценарій у реальність? Які мотиви стоять за словами Путіна - це справжні наміри чи лише спроба здійснити політичний тиск?
Фронтова правда проти кремлівських міфів.
Плани Путіна давно відомі. Ще раніше ці українські території були закріплені в російській конституції як "включені". Проте вперше за тривалий час кремлівський лідер відкрито оголосив про намір повністю контролювати чотири області. Це сталося не під час його виступу в Москві, а в бесіді з президентом США Дональдом Трампом, повідомляє Axios.
На ділі ситуація виглядає зовсім по-іншому. Луганщина фактично під контролем ворога, проте в цьому регіоні все ще є території, які обороняють українські війська. У свою чергу, у Донецькій області супротивник не здатен протягом багатьох років захопити важливі міста.
Військовий аналітик Василь Пехньо підкреслює, що супротивник не демонструє значного просування, незважаючи на труднощі, які він зазнає біля Часового Яру. Навіть якщо виникають умови для прориву, за ним залишається ще щонайменше дев'ять населених пунктів, що перебувають під контролем Збройних Сил України, а саме: Покровськ, Мирноград, Костянтинівка, Добропілля, Торецьк, Сіверськ, Лиман, Слов'янськ і Краматорськ.
"Середина літа, а жоден з цих районів не перетворився на зону інтенсивних бойових дій. Це свідчить про те, що Росія не має необхідних ресурсів для прориву", - підкреслює фахівець.
На півдні ситуація для російських військ є ще більш складною. Напад на Дніпро, з огляду на масове застосування FPV-дронів, виглядає як безглузда авантюра. Армія Росії не має ані достатніх ресурсів, ані швидкості, щоб здійснити "швидку окупацію".
кремль поспішає: до осені хоче встигнути в міста
Аналітики вважають, що основне стратегічне завдання Росії полягає не в територіальному розширенні, а в захопленні міських районів до осіннього періоду. Коли прийдуть холоди і зникнуть зелені насадження, піхота стане вразливою мішенню для безпілотників.
"Дрони фіксують все навколо. З приходом зими їхні технологічні можливості ще більше підвищаться. У відкритих просторах ніхто не матиме шансів", - зазначає Пехньо.
Згідно з інформацією, наданою Службою зовнішньої розвідки, чисельність російських піхотинців на українських землях досягла 700 тисяч. Проте, незважаючи на таку кількість, якість цього контингенту не змінює загальної обстановки. Окупаційні сили не володіють значною перевагою, яка б дозволила їм прорвати оборону та увійти у великі міста.
Ще один виклик для путіна - дезінформація. Як припускає військовий оглядач Денис Попович, кремлівське оточення подає диктаторові викривлену картину війни.
"Йому повідомляють не те, що відбувається на поверхні. На основі цієї інформації він приймає свої рішення. Однак захоплення чотирьох регіонів за два місяці - це просто нереалістично. Навіть до кінця року це виглядає як неможливе завдання," - зазначає він.
Наступ як політичний маневр: путін готує війну й говорить про "діалог"
На даний момент російська влада паралельно розробляє нову наступальну кампанію і відкрито поширює ідеї щодо "мирних ініціатив". У контексті нових санкцій та підтримки України з боку Заходу, Кремль почав згадувати про "діалог" і "переговорні плани".
Володимир Дубовик, керівник Центру міжнародних досліджень, підкреслює:
Путін, ймовірно, або перебільшує свої можливості, або прагне продемонструвати свою міць. Можливо, він просто намагається вразити Трампа, демонструючи, що все під його контролем. Проте вже надходять сигнали з Москви, що там не влаштовує ситуація, що суперечить образу "переможців".
За його словами, зустріч Сергія Лаврова з американським держсекретарем та заяви переговірника Кирила Дмитрієва про "конструктивний діалог" - це лише частина ширшої тактики.
Однак варто бути пильними: навіть за умов відсутності значних військових дій, головною загрозою з боку Росії залишається психологічний тиск та спроби дестабілізувати обстановку в Україні. Кремль сподівається не лише на військову міць, але й на зневіру та виснаження.
