Путін не планує демілітаризувати економіку, навіть якщо військові дії в Україні зупиняться, - повідомляє FT.
Західна політика досі базується на небезпечно хибному припущенні, що економіка Росії не витримає величезних витрат на мілітаризацію, млявого економічного зростання та зниження цін на нафту. Проте Кремль прагне зробити свою військову машину більшою й ефективнішою, готовий жертвувати добробутом звичайних росіян і навряд чи зустріне суттєвий опір.
Згідно з інформацією, наданою Цензор.НЕТ, це зазначено в статті Financial Times.
Зокрема, Олександра Прокопенко, наукова співробітниця Євразійського центру Карнегі, що спеціалізується на Росії, зазначає, що в 2025 році військові витрати Російської Федерації можуть досягти приблизно 172 мільярдів доларів. Це становитиме 7,7% від валового внутрішнього продукту, що на 12% перевищує показник 2024 року. Фінансовий план на період 2025-2027 років передбачає підтримку цього високого рівня витрат — близько 7% ВВП — протягом всього зазначеного часу, і, ймовірно, він залишиться незмінним.
Ці зусилля зосереджені на двох ключових галузях витрат: виробництві озброєння та військової техніки, а також фінансуванні військовослужбовців на передовій. Після початку повномасштабної агресії проти України в 2022 році, Росія значно збільшила виробництво броньованої техніки і помітно наростила випуск боєприпасів. Державний оборонний концерн "Ростех" запустив нові виробничі потужності та складальні лінії. Також виник новий напрямок - масштабне виробництво безпілотників. Окрім цього, Росія витрачає менше коштів на озброєння в порівнянні з країнами НАТО: артилерійські снаряди від "Ростех" коштують приблизно на 25% менше, ніж снаряди німецького виробництва Rheinmetall.
"Навіть якщо війна завершиться завтра, виробництво військової техніки триватиме з підвищеним темпом. Оскільки армія вичерпує радянські запаси, Путін рішуче має намір поповнити резерви та оснастити свої війська новітніми озброєннями, що розроблені з урахуванням бойового досвіду", - зауважує Прокопенко.
Кремль також сподівається на продаж військової техніки, щоб забезпечити стабільний обсяг виробництва та поповнити державний бюджет: 23 травня Путін провів з цього питання зустріч на найвищому рівні.
"Існує усталена практика недооцінювати російські технології, але багато споживачів по всьому світу можуть дійти зовсім інших висновків, спостерігаючи за успішним застосуванням російських військових систем. Зокрема, це стосується систем радіоелектронної боротьби, які ставлять під сумнів вартість дорогих GPS-навігаційних засобів", - зазначає авторка.
Якщо бойові дії припиняться, Кремль отримає потужні стимули для збереження розширеної армії та відтермінування повернення ветеранів до цивільного життя. Росія прагнутиме утримати військових на службі, пропонуючи їм зарплати, що в 3-4 рази перевищують середні в цивільному секторі. Проте вже не буде потреби виплачувати компенсації за загиблих та поранених, які наразі складають значну частину витрат на персонал. У міру зменшення потреб фронту ці фінансові ресурси можуть бути перенаправлені на подальше укріплення військової сили.
"Ці витрати неминуче призведуть до уповільнення економічного розвитку. Однак Путін більше турбується не про зростання ВВП, а про нарощування військових потужностей. Він вже дав зрозуміти уряду, що зниження темпів зростання з 4,3% до 1,5-2% його влаштовує. Іншими словами, Росія обрала курс на тривалу мілітаризацію", - зазначає Прокопенко.
Низькі прибутки від нафти не зруйнують російську економіку, а навпаки - пришвидшать переорієнтацію бюджету на військові потреби. Для бюджету Росії важливішим є не рівень падіння цін на нафту, а те, як довго вони залишатимуться низькими. Зниження еталонної ціни на нафту на $10 до $50 за барель зменшить надходження до бюджету приблизно на 0,8% ВВП - це прийнятна втрата.
Заплановане підвищення бюджетного дефіциту в цьому році з 0,5% до близько 1,7% від ВВП не є критичним. Ресурсів вистачить, щонайменше, до 2025 року. У найближчі роки, перш за все, скорочення торкнуться витрат на цивільну інфраструктуру та субсидії. Уряд разом із Центробанком активно розробляють різні сценарії можливого розвитку ситуації.
Уявлення про те, що Путін веде війну лише під впливом військово-промислового комплексу, є помилковим. Ініціатива виходить безпосередньо від самого президента. Його головна стратегічна мета полягає в тому, щоб позбавити Україну можливості захисту. Якщо йому не вдасться цього разу, він спробує знову, озброївшись більш потужною армією та сучаснішими засобами. Як відомо, апетит зростає під час їжі, - зазначила Прокопенко.
