Права людини в контексті євроінтеграції: як Україна та країни Західних Балкан трансформують інститут Омбудсмана.
Європейська інтеграція охоплює не лише економічні перетворення та узгодження законодавчих актів. Вона, насамперед, передбачає створення дієвих демократичних установ, серед яких ключову роль відіграє інститут Омбудсмана. Основна функція цього інституту полягає у забезпеченні дотримання прав людини, і саме цей аспект є важливим показником того, наскільки країна відповідає європейським критеріям.
ZMINA підготувала аналітичний звіт "Євроінтеграційний досвід Західних Балкан. Уроки для правозахисників", який проявив ряд питань у сфері захисту прав людини, над якими треба працювати для вступу в ЄС і після. Однією з таких проблем є функціонування інституту Омбудсмана.
Приклад країн Західних Балкан свідчить про те, що проблеми з фінансуванням, незалежністю та політичним тиском на Омбудсмана можуть стати серйозною перешкодою на шляху до ЄС. Тому досвід Сербії, Чорногорії та Хорватії може стати для нас не лише уроком, а й дзеркалом, у якому відображаються наші власні проблеми.
Сербія: боротьба за незалежність
Для Сербії проблема незалежності інституту Омбудсмана є актуальною вже більше десяти років. Незважаючи на зобов'язання, які були прийняті під час переговорів у рамках Розділу 23 "Судова влада та основоположні права", реальна автономія Омбудсмана все ще піддається ризику.
Однією з ключових проблем є брак фінансування. Попри те, що в урядовому Плані дій було заплановано розширення штату офісу Омбудсмана до 106 працівників, насправді їх кількість складає лише 74. Це суттєво зменшує можливості для контролю за дотриманням прав людини, особливо в регіонах.
Ще одна важлива проблема полягає в механізмі призначення Омбудсмана. У Сербії його обирає парламент, використовуючи абсолютну більшість голосів, що суперечить основним принципам захисту та розвитку інституту Омбудсмана, роблячи його вразливим до політичного тиску. Додатково, не зовсім зрозуміло, яким чином Омбудсман контролює виконання своїх рекомендацій, що негативно позначається на довірі суспільства до цієї інституції.
Чорногорія: хронічна нестача ресурсів
Чорногорія стикається з подібними викликами, як і Сербія, особливо в контексті забезпечення необхідних матеріальних і кадрових ресурсів для роботи Омбудсмана. Європейська комісія неодноразово підкреслювала важливість укріплення його статусу відповідно до Паризьких принципів та підвищення акредитації до категорії "А" у рамках Глобального альянсу національних правозахисних установ (GANHRI), проте ці цілі досі не були досягнуті.
Однією з додаткових проблем є статус рекомендацій Омбудсмана. У Чорногорії вони мають лише консультативний характер, внаслідок чого державні органи часто їх не враховують. Це значно знижує ефективність інституту та обмежує його вплив на політику у сфері прав людини в країні.
Незважаючи на це, Чорногорія не зупиняє свій прогрес у переговорах з Європейським Союзом. Однак той факт, що після одинадцяти років обговорень стосовно Розділу 23 залишаються відкритими питання, вказує на непросту природу реформ у цій галузі.
Хорватія: уроки, які може засвоїти Україна
Хорватія — це єдина нація серед країн Західних Балкан, яка вже приєдналася до Європейського Союзу. Проте, незважаючи на свій вступ у 2013 році, питання незалежності Омбудсмана продовжують бути актуальними. Однією з ключових проблем є політичний тиск на цю інституцію, а також нехтування її рекомендаціями з боку державних органів.
Це свідчить про те, що формальний вступ до ЄС ще не гарантує автоматичного вирішення всіх питань, і з багатьма проблемами треба буде працювати і після набуття членства в ЄС.
Україна: війна як додатковий виклик
В Україні Омбудсман володіє акредитацією найвищого рівня (категорія "А"), але стикається з аналогічними проблемами, як і країни Балканського регіону: брак фінансових ресурсів, нестача кадрів та необхідність покращення співпраці з громадським сектором.
Однак на ситуацію в Україні впливає ще один важливий фактор -- війна. Воєнний стан створює нові виклики: призначення та звільнення Омбудсмана відбуваються в складних політичних умовах, а моніторинг порушень прав людини значно ускладнюється.
Важливе значення має фіксація воєнних злочинів і захист прав осіб, які постраждали від конфлікту. Наприклад, у лютому було представлено Спеціальну доповідь Омбудсмана, що стосується права на освіту для дітей на тимчасово окупованих територіях. Це лише один з багатьох прикладів того, як війна розширює функції цієї установи, підкреслюючи її критичну роль для держави.
У Тіньовому звіті про стан прав людини, підготовленому організацією ZMINA разом із партнерами, були виділені ключові проблеми, пов'язані з діяльністю інституту Омбудсмана в Україні. Зокрема, зазначено, що український закон "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" не відповідає Паризьким принципам, особливо в аспектах, що стосуються висування та призначення Омбудсмана, а також гарантій його незалежності, зокрема фінансової. Відзначено й прогалини у законодавстві, які стосуються звільнення Омбудсмана в умовах військового стану, що створює загрози для його незалежності та піддає інститут політичному тиску. Окрім того, українському Омбудсману бракує необхідних механізмів для ефективного виконання своїх обов'язків, зокрема він не має права складати протоколи про випадки дискримінації як адміністративні правопорушення.
Як можна помітити, деякі проблеми, що виникають у роботі інституту Омбудсмана, мають системний характер і є спільними для України та держав Західних Балкан. Нестача ресурсів, політичний тиск і невиконання рекомендацій — ці виклики продовжують залишатися актуальними, незважаючи на роки переговорів з Європейським Союзом.
Проте у випадку України до цих проблем додається ще й воєнний фактор, який робить питання незалежності та ефективності Омбудсмана ще більш важливими.
Враховуючи підвищену увагу Європейської комісії до цього питання, можна очікувати, що вимоги до України у сфері захисту прав людини будуть ще жорсткішими, а отже, нам доведеться працювати ще більш наполегливо над реформами, серед яких і посилення інституції Уповноваженого ВР з прав людини.
