Адвокати зазначають, що практика проведення обшуків без дозволу слідчого судді стає все більш поширеною і перетворюється на засіб для зловживань.

Останнім часом спостерігається збільшення випадків проведення обшуків без відповідної санкції слідчого судді, що, на думку юристів, опитаних агентством "Інтерфакс-Україна", перетворюється на засіб для зловживань.

"Це давня проблема, яка регулярно трансформується в інструмент зловживань. У моїй практиці були ситуації, коли кримінальне провадження реєструвалося о 6 ранку, а вже о 7:00 правоохоронці проводили "невідкладний" обшук. Бували й абсурдні випадки - обшуки "за помилковою адресою", які за кілька хвилин легалізовувалися вже як невідкладні за правильною адресою. Такі випадки викликають серйозні питання щодо цілей і пропорційності дій правоохоронців", - сказав адвокат, керівник практики кримінального права ЮФ "Ілляшев та Партнери" Костянтин Кривенко.

Проте він підкреслив, що "особливо в економічних питаннях обґрунтування зазвичай виглядає формальним. У більшості випадків слідство аргументує обшук необхідністю захисту важливих документів, проте насправді вилучаються звичайні господарські папери, які вже доступні контрагентам, банкам, державним органам тощо".

При цьому Кривенко зауважив, що у більшості випадків слідчий суддя постфактум "узаконює" дії слідства, не заслуховуючи сторону, в якої проводились обшуки.

"Це створює непрозору ситуацію, коли людина навіть не знає, на підставі яких аргументів слідчий переконав суд. Було б доцільно змінити законодавство так, щоб надати стороні обшуку можливість брати участь у розгляді питання про легалізацію", - сказав він.

Проте, за словами Кривенка, судова практика стосовно доказів, отриманих з порушеннями, є неоднозначною. Це означає, що "насправді суди інколи ігнорують порушення, якщо вони є формальними, а сам доказ має важливе значення".

Засновник юридичної фірми VB Partners та колишній президент Асоціації правників України (АПУ) Денис Бугай акцентує увагу на тому, що обшуки не лише є елементом слідства, а й виступають засобом тиску. Він зазначає, що проведення обшуків без судового дозволу відкриває можливості для зловживань з боку правоохоронних органів.

!За загальним правилом обшук повинен проводитись після отримання відповідного дозволу суду. Проте у виключних випадках (переслідування підозрюваного, рятування речей або життя) правоохоронці можуть здійснити обшук без дозволу суду, але повинні отримати його після завершення слідчої дії. Слідчі користуються можливістю проведення обшуків без дозволу суду систематично. Тому наразі такі обшуки є полем зловживань для правоохоронців", - сказав він.

Бугай нагадав, що тільки БЕБ за минулий рік мінімум 163 рази звернувся за відповідним дозволом про проведення обшуків, за 2023 рік - 187. Це за умов 3-місячного мораторію на обшуки у 2024 році. Крім цього за останні кілька місяців зафіксовано проведення обшуків у адвокатів, при чому без отримання дозволу суду.

Також Бугай зазначив, що "незважаючи на вимоги законодавства, зібрані докази під час обшуку проведеного з процесуальними порушеннями, можуть бути використані в суді. Така позиція Верховного Суду буде заохочувати правоохоронців порушувати вимоги законодавства під час проведення слідчих дій".

Зі свого боку, адвокат АО Barristers Дмитро Зеленюк зазначив, що в судах відсутня єдина судова практика та єдиний підхід до розгляду клопотань про невідкладний обшук.

Зокрема, результати аналізу останніх 100 рішень Печерського, Святошинського, Шевченківського та Солом'янського районних судів у Києві свідчать про те, що провадження невідкладних обшуків здебільшого отримує підтримку суддів. Так, клопотання на проведення обшуків було схвалено в 75% випадків, що означає, що у трьох з чотирьох ситуацій судді санкціонують дії, що були здійснені без попереднього дозволу.

"Такий високий рівень може свідчити або про відмінну діяльність органів досудового розслідування, або, що, ймовірно, більш вірогідно, про формальний підхід деяких суддів. Проте розподіл результатів розгляду клопотань між різними районними судами столиці вказує на вражаючу відсутність єдиного підходу до застосування однієї й тієї ж правової норми," - зазначив він.

Згідно з інформацією, наданою Зеленюком, рівень задоволення клопотань щодо проведення обшуків у Печерському районному суді Києва становить 96%, у Святошинському - 80%, у Шевченківському - 72%, а в Солом'янському - 52%.

"Така разюча відмінність у показниках не може бути пояснена лише різною якістю роботи правоохоронних органів у різних районах міста. Це повністю підтверджує припущення, що в деяких судах слідчі судді ретельніше підходять до контролю за наявністю підстав для задоволення таких клопотань", - сказав він, підкресливши, що проведення обшуку без рішення слідчого судді, задумане законодавцем як невідкладний захід для надзвичайних ситуацій, "дедалі частіше стає рутинним інструментом для обходу стандартної процедури отримання судового дозволу на проведення численних необґрунтованих обшуків".

Партнер юридичної компанії Ario Law Firm Євген Грушовець підкреслив, що практика здійснення обшуків без попереднього рішення слідчого судді починає ставати небезпечною "новою нормою" в роботі правоохоронних органів.

"Так, така тенденція існує. І це об'єктивна реальність. Причин декілька. Передусім - це війна, що розширює коло повноважень правоохоронних органів, особливо це стосується справ щодо національної безпеки. З одного боку, це закономірно й виправдано, але є й інша сторона медалі. Коли система працює у "посиленому режимі", зростає ризик, що під пресинг слідчих дій можуть потрапити й випадкові сторонні особи. Наприклад, той же адвокат, вся "вина" якого полягає у тому, що він просто виконує свою роботу, надаючи клієнту правничу допомогу", - сказав він.

При цьому Грушовець підкреслив, "що у справах щодо нацбезпеки можливість альтернативи арешту або застави стає вкрай обмеженою".

Грушовець підкреслив, що ще одним із чинників, що підсилює тиск з боку правоохоронних органів, є політична обстановка.

"Обшук є лише одним з методів впливу, і, безсумнівно, одним з найбільш ефективних. Він не лише генерує юридичні ризики, але й чинить значний психологічний тиск, змушуючи багатьох змінювати свої погляди або відмовлятися від боротьби", - зазначив він.

Він акцентував увагу на обшуках, що проводилися у адвокатів.

"Лише за останні кілька місяців було зафіксовано ряд обшуків у домівках та офісах адвокатів, які проводилися без судових наказів і без достатнього обґрунтування терміновості. Існували ситуації, коли правоохоронці вилучали інформаційні носії, що містять адвокатську таємницю, без присутності представника Ради адвокатів. Це, в свою чергу, створює атмосферу тиску на адвокатів як учасників кримінального процесу, що серйозно підриває гарантії права на захист", - зазначив він, підкресливши, що професійні організації вже неодноразово публічно висловлювали своє обурення щодо недопустимості таких практик і системності цієї проблеми.

Розглядаючи потенційні способи захисту від неправомірних дій, Грушовець підкреслив, що формально існує лише один механізм - судовий контроль. Суд має право визнати обшук незаконним, зобов'язати повернення вилученого майна та визнати отримані докази недопустимими.

"Українські реалії такі, що суд нерідко стає частиною тієї ж правоохоронної системи. Відсоток випадків, коли суд визнає слідчі дії незаконними, залишається вкрай низьким. Згідно з КПК, докази, здобуті внаслідок грубих порушень порядку проведення обшуку, не можуть бути використані в суді. Проте судова практика свідчить: часто навіть "токсичні"" матеріали визнаються припустимими, що підриває довіру до механізму захисту", - сказав він.