Політичні новини України та світу

Падіння режиму Асада у Сирії: які вигоди отримав Ердоган?

"Ми не маємо наміру захоплювати території в Сирії. Наша мета — забезпечити повернення справжніх власників країни до їхньої землі. Ми вступили на цю територію лише з наміром покласти край правлінню тирана Асада", — такими словами президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обґрунтував військову операцію в Сирії, що розпочалася в січні 2016 року. Проте, під цими риторичними висловлюваннями вже тоді ховалися очевидні інтереси та конкретні плани. Анкара з перших днів активно підтримувала збройну опозицію в Сирії, прагнучи усунути диктатора Башара Асада. Через п’ять років Туреччина закріпила свою військову присутність в Ідлібі, який став опорним пунктом для сирійської опозиції.

Читайте також: Що буде з Сирією після падіння режиму Башара Асада?

Сьогодні вважається, що саме Туреччина найбільше стратегічно виграла від повалення Асада, а Росія та Іран - програли. Москва була найважливішим союзником Башара Асада, а Тегеран підтримував його режим за допомогою шиїтських бойовиків. "Якщо порівнювати ситуацію з тим, що було два тижні тому, то Туреччина очевидно виграла в Сирії", - каже Заур Газімов, експерт із турецько-російських відносин у Німецько-турецькому університеті в Стамбулі. Анкара має намір тісно співпрацювати з новим урядом Сирії. "Туреччина буде інтенсивно залучена в процес відновлення і стане основним інвестором у зруйнованій війною Сирії", - вважає експерт.

"Туреччина може отримати економічні вигоди від відновлення Сирії, якщо місцеві будівельні компанії матимуть можливість виконувати там контракти", - зазначає політолог Берк Есен з Університету Сабанджі в Стамбулі. "Попри те, що політика Анкари щодо Сирії довгий час вважалася малоефективною, Ердоган постійно стверджував, що режим Асада буде скинутий. Він був правий і зміг здобути політичні дивіденди від цього", - додає експерт.

"Під час останнього наступу в Сирії Туреччина відіграла важливу роль. І в новій Сирії, Сирії після Асада, Анкара цим скористається, щоб розширити свою сферу впливу", - переконаний Берк Есен. Туреччина підтримує "Сирійську національну армію" і контролює великі території на півночі Сирії. Завдяки своїй присутності там Туреччина зуміла певною мірою зблизитися із сунітським ісламістським угрупуванням "Хаят Тахрір аш-Шам" (ХТШ), при цьому свою участь у наступі сирійської збройної опозиції, що призвів до взяття Дамаска і падіння режиму Асада, Туреччина спростовує. Хоча офіційно Туреччина не стоїть за цим угрупованням і визнає його терористичним, Анкара підтримує збройні формування на півночі Сирії, які брали участь у наступі.

Можна виходити з того, що Туреччина непрямо надавала військову підтримку "Хаят Тахрір аш-Шам", каже експерт із Близького Сходу з Університету GIGA в Гамбурзі Андре Банк (Andre Bank). "ХТШ нещодавно отримала нову зброю. Зараз вона використовує дрони і ракетні системи. Усе це, ймовірно, надійшло з Туреччини", - каже Банк. Його колега Симон Мабон з Університету Ланкастера висловлюється обережніше: "Це непрозора тема. Ми не знаємо точно, якою мірою Туреччина насправді підтримувала цей наступ".

Туреччина э членом НАТО й водночас має хороші відносини з Росією та Іраном, чим регулярно викликає подив своїх західних партнерів. Але останні події навколо Сирії не призведуть до розриву відносин між Москвою та Анкарою, вважає Газімов. Навпаки, двосторонні турецько-російські відносини в майбутньому стануть ще глибшими, вважає він: "Повалення Асада в Сирії зробило Туреччину ще більш важливою для Росії".

Офіційна мета Туреччини в північних районах Сирії полягає в запобіганні формуванню територіального об'єднання курдських сил. Анкара висловлює занепокоєння, що в цьому регіоні може виникнути курдська державність. На сьогоднішній день сили, які підтримуються Туреччиною, активно просуваються вперед, захоплюючи міста, контрольовані курдами, і, зокрема, вже оволоділи містом Манбідж, розташованим на північному сході Сирії.

"Сирійські демократичні сили", які здійснюють контроль над певними районами північної частини Сирії, вважаються місцевим відгалуженням "Курдської робітничої партії". Туреччина з 1984 року веде боротьбу з цією групою, яка визнана терористичною організацією в Європейському Союзі. "У майбутньому ми можемо спостерігати формування автономного курдського регіону в Сирії, подібно до того, що є в Іраку. Проте, варто зазначити, що в гірських районах Іраку курдам легше захищати свої території, тоді як у рівнинній місцевості Сирії це буде значно складніше", - зазначає експерт Берк Есен. Окрім цього, поки що залишається невизначеним, як "Хаят Тахрір аш-Шам" ставитиметься до курдів та інших релігійних меншин.

Між Туреччиною та Сирією розташований кордон довжиною приблизно 900 кілометрів. На території Туреччини в даний час мешкає близько трьох мільйонів сирійських біженців, що робить цю країну найбільшим притулком для них у світі. Хоча уряд Реджепа Тайїпа Ердогана прийняв мільйони біженців після початку сирійської громадянської війни, сьогодні влада стикається з великим тиском через цю ситуацію: невдоволення населення зростає на фоні існуючих економічних труднощів.

"Територіальна цілісність Сирії має для нас велике значення", - підкреслив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан 8 грудня. Він також зазначив: "Мільйони сирійців, які змушені були залишити свою рідну землю, нарешті зможуть повернутися додому". В Туреччині зростають сподівання, що це станеться в найближчий час. 9 грудня президент Ердоган оголосив про відкриття контрольного пункту "Яйладаги" на сирійському кордоні, щоб біженці могли "повернутися додому добровільно та безпечно".

Читайте також