Портников розглядає позицію Росії щодо ініціатив Трампа | Еспресо

Директор Російської служби зовнішньої розвідки та член Ради безпеки Росії Сергій Наришкін, який вважається близьким соратником Путіна, рішуче заперечив ідею про можливість замороження конфлікту між Росією та Україною.

Він підкреслив, що війна може закінчитися тільки стабільним миром, насамперед для Росії, але й для усієї Європи. Однак для такого миру, підкреслив очільник Служби зовнішньої розвідки, потрібно, щоб учасники конфлікту позбулися його першопричини.

У Москві, як правило, ніколи про цю першу причину вголос не говорять. Але, як можна зрозуміти з тих умов, які ми вже чули від Володимира Путіна та інших російських очільників, мова йде саме про існування України як суверенної незалежної держави.

Керівництво Росії сприймає нашу країну або як частину історичної Росії, або як сателітну державу, подібну до Білорусі під керівництвом Лукашенка. Саме до такого сценарію розвитку подій в Україні прагнуть прийти в результаті російсько-української війни.

Сергій Наришкін також підкреслив, що одним із ключових умов для припинення бойових дій є включення до складу Російської Федерації Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей України, а також Криму в межах їхніх адміністративних кордонів. Ці вимоги він озвучив не вперше, адже вони вже були висунуті українській стороні Володимиром Путіним раніше. Висловлювання Наришкіна можна розглядати як реакцію на будь-які спроби мирного врегулювання з боку нової адміністрації США.

Це не лише через те, що керівник Служби зовнішньої розвідки Росії знову озвучив умови, які залишаються незмінними з початку 2022 року, коли Путін прийняв рішення про масштабний напад на Україну. Але також і через те, що Наришкін інтерпретує прагнення до будь-яких переговорів з Кремлем лише як визнання Заходом своєї поразки на фронті.

Неодноразово виникала необхідність підкреслити, що заклики до діалогу в Москві сприймаються не як бажання налагодити мир і покласти край війні, що забирає життя тисяч, а як прояв слабкості. Коли хижак відчуває вразливість, він вважає, що має добивати супротивника, а не вести з ним переговори.

Вже зараз, всього за кілька місяців до інавгурації нового президента США, стає очевидною позиція російської влади стосовно будь-яких переговорів з Україною та Заходом. Намір Дональда Трампа завершити конфлікт між Росією та Україною в Москві трактують як прояв слабкості нової американської адміністрації. Це також сприймається як можливість нав'язати Трампу умови, які задовольнили б Володимира Путіна та його найближче оточення після закінчення бойових дій в Україні. Найважливішою з цих умов, безумовно, є фактичне знищення суверенітету української держави — мета, задля якої Путін і розпочав цю несправедливу, кровопролитну війну.

Необхідно уважно слідкувати за висловлюваннями російських посадовців і пам’ятати, що їхні заяви робляться не лише з метою підвищення ставок у потенційних переговорах, якщо такі взагалі відбудуться. Вони не прагнуть заплутати можливих учасників консультацій, а щиро вірять у те, що зможуть реалізувати свої прагнення. Будь-які спроби комунікації з ними лише підкріплюють їхню впевненість у досягненні бажаного результату. По суті, це не перший випадок, коли представники російського політичного істеблішменту демонструють таку явну неповагу до позиції Західних країн.

Варто нагадати, що приблизно такі ж самі умови озвучив сам Путін, коли з ним вперше за кілька років розмовляв федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц. Пресслужба Кремля, яка оприлюднила заяви Путіна під час телефонної розмови із німецьким канцлером, також продемонструвала, що уявлення Путіна про можливість закінчення російсько-української війни не змінилися з 2022 року, і Путін не збирається еволюціонувати у зв'язку з обранням нового американського президента. А сподівається, що новий американський президент якраз буде еволюціонувати в його, путінський бік.

Це питання, до речі, стосується не лише України. У своєму виступі Наришкін торкнувся не тільки теми російсько-української війни. Він висловив звинувачення на адресу Заходу, стверджуючи, що саме вони відповідальні за підрив Північних потоків. Також він зазначив, що західні розвідки готуються до можливих дестабілізаційних дій у Білорусі напередодні так званих президентських виборів у країні, яка фактично перебуває під контролем російського режиму.

Росія вважає себе жертвою дестабілізаційних дій з боку західних країн. Це стосується не лише самої Росії та її інтересів у так званому пострадянському просторі, а й її союзників, території яких часто слугують Кремлю базою для агресії проти інших націй. Такий погляд на світ, природно, унеможливлює конструктивний діалог і реальне примирення конфліктів, на що, очевидно, сподіваються найближчі радники нового президента США.

Отже, можемо стверджувати, що ми є свідками конфлікту між російським сприйняттям світу і поглядами західних політиків, таких як Байден, Трамп та інші. Західна перспектива, безумовно, зосереджена на прагненні завершити війну та уникнути подальших втрат. Натомість, Кремль продовжує підтримувати військові дії, при цьому ігноруючи жертви серед своїх громадян і не визнаючи страждань тих, хто опиняється під натиском Москви. Це піднімає питання: які методи може використати Дональд Трамп, щоб переконати Володимира Путіна та його найближче оточення в хибності їхньої ненависницької позиції?

Витрата.

Про автора. Віталій Портников — журналіст, володар Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.