Польські вибори 2025 року: Роль України в дискусіях правих | UACRISIS.ORG
Команда з дослідження змішаних загроз.
Перший етап виборів президента Польщі пройшов 18 травня 2025 року.
Результати свідчать про те, що на сьогоднішній день дві основні політичні сили в Польщі продовжують утримувати своє домінуюче положення. Проте, помітним трендом, який підтверджується нинішньою виборчою кампанією, є зростання впливу ультраправих угруповань.
Отже, Група аналізу гібридних загроз провела дослідження ключових аспектів передвиборчої кампанії кандидата від "Конфедерації" Славоміра Менцена, зосередившись на українських питаннях та впливі цієї політичної сили на сприйняття України і українців у польському інформаційному середовищі.
Антиукраїнська трійка під поверхнею.
До фінальної стадії президентських виборів вийшли Рафал Тшасковський, представляючи правлячу коаліцію на чолі з "Громадянською платформою" (PO), та Кароль Навроцький з опозиційної партії "Право та справедливість" (PiS). Кандидат від ультранаціоналістичної "Конфедерації" Славомір Менцен набрав близько 14,8%, тоді як правий радикал і євродепутат Гжегож Браун отримав 6,3%.
Одночасно політична атмосфера в Польщі останніми роками відзначається поляризацією та загальною втомою громадян від тривалої переваги двох основних політичних сил: ліберально-демократичної "Громадянської платформи" (PO) і консервативної партії "Право і справедливість" (PiS).
На цьому тлі ультраправі сили продовжують набирати електоральні бали.
38-річний Менцен є представником молодої генерації польських політиків правого крила та одним з фронтменів парламентської партії "Конфедерація", яка претендує надовго закріпитись в статусі третьої сили в польській політиці.
Нагадаємо, що представники "Конфедерації" активно використовують антиукраїнські наративи у своїх агітаційних кампаніях. У 2023 році вони провели низку протестів під гаслом "Це не наша війна", а восени того ж року - на початку 2024 - їх регіональні осередки організували протести польських перевізників на українському кордоні. Як зазначив заступник директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамський, "прихильники Конфедерації, на відміну від PiS, які зосереджуються на історичній пам'яті, більше акцентують на економічних аспектах відносин з Україною, зокрема на питаннях євроінтеграції".
Цікаво, що за місяць до виборів рейтинг Менцена майже зрівнявся з підтримкою Навроцького. Проте молодий політик не зумів утримати темп зростання електоральних балів, незважаючи на активну виборчу кампанію по всій країні та агресивну агітацію в соціальних мережах. В результаті, опозиційний виборець, який коливався між націоналістами ("Конфедерація") та консерваторами (PiS), обрав більш поміркованого кандидата Навроцького, адже його шанси на успіх у другому турі оцінюються вищими, ніж у Менцена.
Навроцький уже звернувся до інших правих кандидатів з проханням підтримати його у другому турі виборів. Однак, на відміну від парламентських виборів, за підсумками яких можливе формування коаліції та розподіл посад в уряді, потенційний президент Польщі від PiS не матиме достатньо "втішних подарунків" для представників "Конфедерації". Окрім того, відкрита підтримка конкурента на правому електоральному фланзі може бути сприйнята виборцем Менцена як слабкість молодого і амбітного політика.
Відносний успіх Брауна, який є більш радикальним, ніж Менцен, здебільшого зумовлений його яскравими виступами, такими як спалення прапора Євросоюзу чи гасіння свічок на ханукальній менорі в Сеймі Польщі за допомогою вогнегасника. Проте, досягнення Брауна виглядають досить ситуативними. Завдяки його скандальній репутації та відверто проросійським поглядам, цей радикальний політик навряд чи зможе вийти за межі маргінальної аудиторії, про що свідчать низькі рейтинги партії "Конфедерація польської корони", яку він очолює.
З-поміж крайніх правих кандидатів найменшу підтримку (0,77%) отримав депутат Сейму Марек Якубяк, який в одному з передвиборчих інтерв'ю заявив, що, хоча підтримка України в 2022 була виправданою, нині "Україна небезпечна для Польщі". Загрози з боку України, на думку Якубяка, полягають в тому, що до Польщі "з'їхалися" мільйони українців, які експлуатують "великі серця" поляків, а також потенційному вторгненню до Польщі "деморалізованих війною демобілізованих українських військових".
"Адекватний" кандидат для роспропаганди
Тема підтримки України та українців, які втекли від війни до Польщі, стала ключовою у кампанії Менцена. Всього за кілька останніх днів кандидат від "Конфедерації" зробив декілька помітних заяв на цю тему:
Також Менцен вимагав відібрати у президента України Володимира Зеленського орден Білого орла - найвищу польську державну нагороду, яку він отримав у квітні 2023 року.
В українських ЗМІ найбільший резонанс викликала візит Менцена та євродепутатки від "Конфедерації" Анни Брилки до Львова, приурочений до третьої річниці повномасштабної агресії Росії. Цього разу акцент в заявах представника "Конфедерації" був зроблений на історичних аспектах польсько-українських відносин. В кількох відеозверненнях Менцен висловив думку про необхідність "припинити культ Степана Бандери". Крім того, політик без вагомих підстав звинуватив Україну у тому, що "кошти, виділені на відновлення інфраструктури Львова, постраждалої внаслідок воєнних дій, були перенаправлені на реставрацію музею Романа Шухевича, який був причетний до Волинської різанини".
Таку риторику Менцена критикували навіть деякі польські депутати. Зокрема, Роман Гертих, член Сейму, підкреслив, що Менцен "перетворився на героя всіх російських медіа", зазначивши, що його можна охарактеризувати як "ідіота, корисного для Кремля", який "підриває крихку зв'язок порозуміння між українцями і поляками".
Дійсно, в останні місяці Менцен отримував чимало уваги з боку кремлівських пропагандистів. Наприклад, навіть екстремістські Z-канали в Telegram охарактеризували цього політика як "здатного кандидата на пост президента Польщі".
В той же час, варто відзначити, що після провокативної поїздки до Львова наприкінці лютого, Менцен здебільшого утримувався від ескалації на треку національної пам'яті. Натомість сконцентрував вогонь на економічному та безпековому аспектах. Кандидат від "Конфедерації" критикував політику уряду Дональда Туска щодо підтримки українських біженців. При цьому Менцен ігнорує вклад українців в економічний розвиток Польщі. Так, в 2022-2025 роках українці зареєстрували в Польщі 77,7 тисяч фізичних осіб-підприємців (9% від усіх нових бізнесів). За даними польського банку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK) минулоріч вихідці з України виплатили до польського бюджету приблизно на 15,1 млрд злотих (орієнтовно 3,9 млрд доларів).
Менцен також використав маніпуляції навколо концепції розміщення польських військ в Україні. Насправді, ця можливість є лише теоретичним припущенням, яке обговорюється в європейських столицях, проте наразі вона залишається далеко від реального втілення.
У контексті російсько-української війни Менцен висловлює обмежену підтримку Україні. Політик підкреслює, що вважає Росію загрозою та терористичною державою, а Володимира Путіна - злочинцем. Однак, на фоні інших його заяв, ця позиція виглядає швидше як відповідь на домінуючу в польському суспільстві консенсусну думку щодо Кремля, ніж свідчення справжнього бажання налагодити конструктивні відносини з Києвом.
Таким чином, президентські вибори в Польщі 2025 року продемонстрували панування двох основних політичних сил. Однак виразним трендом стало зростання ультраправих настроїв, що виявилося у значній підтримці кандидата від "Конфедерації" Славоміра Менцена. В Україні його кампанія запам'яталася низкою провокаційних заяв, пов'язаних з історією, що створило додаткові загрози для стосунків між Польщею та Україною. Одночасно така риторика зробила Менцена зручним мішенню для російської пропаганди.
Проте найбільший вплив кампанії Менцена та інших правих кандидатів позначився на спотвореному розумінні поляками внеску українців у місцеве суспільство та економічну діяльність.
Загалом, політики з відверто антиукраїнською аджендою (Менцен, Браун, Якубяк) заручились в першому турі підтримкою понад 22% виборців. Тож незалежно від того, хто переможцем, майбутній президент буде змушений враховувати загальну тенденцію "правішання" електорату, що пов'язане зі зростанням запиту на євроскептицизм і консерватизм.
