Польські вибори 2025: Україна в дискурсі правих сил
Перший етап президентських виборів у Польщі пройшов 18 травня 2025 року.
Результати свідчать про те, що на даний момент дві основні політичні сили в Польщі продовжують утримувати своє домінуюче становище. Проте, очевидним трендом, який підтверджується поточною виборчою кампанією, є зростання популярності ультраправих рухів.
Отож Група аналізу гібридних загроз дослідила основні параметри кампанії кандидата від "Конфедерації" Славоміра Менцена в контексті української тематики, а також роль цієї партії в формуванні образу України та українців в польському інфопросторі.
Антиукраїнська трійка під водою
До фіналу президентських перегонів вийшли Рафал Тшасковський (правляча коаліція на чолі з "Громадянською платформою" (PO)) та Кароль Навроцький (опозиційна "Право та справедливість" (PiS)). Кандидат від ультранаціоналістичної "Конфедерації" Славомір Менцен отримав майже 14,8%, а правий радикал, євродепутат Гжегож Браун - 6,3%.
В той же час політичний клімат Польщі протягом останніх років характеризується поляризацією та загальною втомою виборців від тривалого домінування двох головних таборів, представлених ліберально-демократичною "Громадянською платформою" (PO) та консервативною партією "Право і справедливість" (PiS).
На цьому фоні ультраправі рухи продовжують здобувати підтримку виборців.
38-річний Менцен виступає як один з лідерів нової генерації польських правих політиків і є важливою фігурою в парламентській партії "Конфедерація". Ця партія має амбіції закріпитися на позиції третьої сили в політичному ландшафті Польщі на тривалий термін.
Нагадаємо, що представники "Конфедерації" в агітаційних кампаніях регулярно експлуатують антиукраїнські наративи. В 2023 році Конфедерація організовувала ряд протестів під лозунгом "Це не наша війна", а восени того ж року - на початку 2024 її регіональні представники координували протести польських перевізників на кордоні з Україною. За оцінкою заступника директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського Лукаша Адамського, "прихильники Конфедерації, на відміну від PiS, яка зосереджується на тематиці історичної пам'яті, більшу увагу звертають на економічний контекст відносин з Україною, в тому числі питання євроінтеграції".
Цікаво, що всього за місяць до виборів рейтинг Менцена практично зрівнявся з підтримкою Навроцького. Проте молодий політик не зміг утримати темп зростання своїх електоральних показників, незважаючи на активну кампанію по країні та агресивну агітацію в соціальних мережах. Врешті-решт, виборці з опозиційного табору, які вагалися між націоналістами ("Конфедерація") та консерваторами (PiS), віддали перевагу більш поміркованому кандидату Навроцькому, оскільки його шанси на перемогу в другому турі вважалися вищими, ніж у Менцена.
Навроцький вже звернувся до інших правих кандидатів з проханням про підтримку в другому турі виборів. Проте, на відміну від парламентських виборів, які можуть призвести до формування коаліцій та розподілу посад у уряді, потенційному президентові Польщі від PiS не буде чого запропонувати представникам "Конфедерації". Крім того, відкрита підтримка конкурента на правому електоральному фланзі може бути сприйнята виборцями Менцена як ознака слабкості молодого та амбітного політика.
Відносний успіх Брауна, який є більш радикальним, ніж Менцен, значною мірою базується на його провокаційних виступах, таких як спалювання прапора Євросоюзу або гасіння свічок на ханукальній менорі в Сеймі Польщі за допомогою вогнегасника. Проте результати його діяльності виглядають досить ситуативно. Завдяки скандальній репутації та відверто проросійським поглядам, цей радикальний політик не має можливостей для виходу за межі маргінальної ніші, що підтверджується низькими рейтингами його партії "Конфедерація польської корони".
Серед кандидатів з крайніми правими поглядами найменшу підтримку (0,77%) отримав депутат Сейму Марек Якубяк. У одному з своїх передвиборчих інтерв'ю він висловив думку, що, хоча допомога Україні у 2022 році була виправданою, тепер "Україна є загрозою для Польщі". За словами Якубяка, небезпеки походять від мільйонів українців, які приїхали до Польщі, і, на його думку, "експлуатують доброту" місцевих жителів. Він також застеріг про можливе вторгнення "деморалізованих" українських військових, які були демобілізовані після війни.
"Підходящий" претендент для російської пропаганди.
Тема підтримки України та українців, які втекли від війни до Польщі, стала однією з ключових у кампанії Менцена. За останні кілька днів кандидат від "Конфедерації" неодноразово робив заяви на цю тему:
Менцен також закликав позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого орла, найпрестижнішої державної нагороди Польщі, яку він отримав у квітні 2023 року.
В українських медіа найбільш резонансною стала "вилазка" Менцена та євродепутатки від "Конфедерації" Анни Брилки до Львова в третю річницю повномасштабного нараду Росії. Цього разу у фокусі риторики представника "Конфедерації" була історична тематика польсько-українських відносин. В декількох відео Менцен заявив, що Україна має "зупинити культ Степана Бандери". Також політик безпідставно звинуватив Україну у тому, що "кошти, виділені на відновлення пошкодженої внаслідок воєнних дій інфраструктури у Львові, було спрямовано на відновлення музею Романа Шухевича, відповідального за Волинську різанину".
Таку риторику Менцена критикували навіть деякі польські політики. Зокрема, депутат Сейму Роман Гертих підкреслив, що Менцен "перетворився на героя всіх російських медіа", а саму його особу охарактеризував як "ідіота, корисного для Кремля", який "підриває крихку основу порозуміння між українцями та поляками".
Безумовно, за останні кілька місяців Менцен привернув значну увагу кремлівських медіа. Наприклад, деякі агресивні Z-канали в Telegram навіть визнали його "гідним кандидатом на пост президента Польщі".
Водночас слід зазначити, що після провокаційної поїздки до Львова наприкінці лютого Менцен в основному уникнув загострення ситуації на полі пам'яті. Натомість він зосередив свою увагу на питаннях економіки та безпеки. Кандидат від "Конфедерації" критикував уряд Дональда Туска за його політику підтримки українських біженців, при цьому ігноруючи внесок українців у економічний розвиток Польщі. Зокрема, у період з 2022 по 2025 роки українці зареєстрували в Польщі 77,7 тисячі індивідуальних підприємців, що становить 9% від усіх нових бізнесів. Згідно з даними польського банку Bank Gospodarstwa Krajowego (BGK), минулого року вихідці з України внесли до польського бюджету близько 15,1 мільярда злотих (приблизно 3,9 мільярда доларів).
Менцен також застосував маніпуляції щодо концепції розміщення польських військових сил на українській території. В дійсності ця ідея є лише теоретичною конструкцією, що обговорюється в європейських столицях, проте наразі вона залишається на відстані від практичного втілення.
При цьому в питаннях російсько-української війни Менцен висловлює обмежену підтримку Україні. Політик зазначає, що вважає Росію загрозою і терористичною державою, а Путіна - злочинцем. Втім на тлі інших заяв, дана позиція виглядає радше даниною консенсусу, який сформувавсчя в польському суспільстві щодо Кремля, ніж свідченням прагнення до конструктивних відносин з Києвом.
Таким чином, президентські вибори в Польщі 2025 року підтвердили перевагу двох основних політичних сил. Однак відзначається помітний тренд на зростання ультраправих настроїв, що виявилось у значній підтримці кандидата від "Конфедерації" Славоміра Менцена. Його кампанія в Україні запам'яталася низкою провокаційних заяв на історичні теми, що створило додаткові ризики для відносин між Польщею та Україною. Одночасно така риторика перетворила Менцена на зручну мішень для російської пропаганди.
Проте, найзначніше вплив кампанії Менцена та інших правих кандидатів полягав у спотвореному сприйнятті українців поляками, їхньої ролі в суспільному житті та економіці регіону.
В цілому, політики з явно антиукраїнською платформою (Менцен, Браун, Якубяк) отримали підтримку більше 22% виборців у першому турі. Отже, незалежно від того, хто стане переможцем, новий президент буде змушений враховувати загальну тенденцію до "правішання" виборчого корпусу, що зумовлене зростаючим інтересом до євроскептицизму та консерватизму.
