Політика Трампа сприяє зближенню Латинської Америки з Китаєм, - журнал Foreign Policy.
США ризикують втратити політичний і економічний вплив у Латинській Америці, вважають експерти.
Агресивна політика адміністрації США щодо Латинської Америки, зокрема військове втручання у Венесуелі, підриває міжнародне право й відроджує модель імперського домінування, яка вже раніше призводила до тривалої ворожості в регіоні. Сполучені Штати ризикують втратити політичний і економічний вплив, адже Латинська Америка, ймовірно, дедалі активніше шукатиме альтернативних союзників - насамперед у Китаї.
Про це на сторінках журналу Foreign Policy повідомляють Вільям ЛеоГранде, професор державного управління в Американському університеті, та Пітер Корнблу, директор Проєкту документації Куби в Архіві національної безпеки Університету Джорджа Вашингтона.
Вони наголосили, що після військової акції проти Венесуели та усунення диктатора Ніколаса Мадуро Сполучені Штати відкрито висловили намір відновити своє впливове становище в Західній півкулі. Раніше, протягом минулого року, Трамп робив заяви про можливість військових дій у Мексиці та Колумбії, планував захоплення Панамського каналу і введення нових економічних санкцій проти Нікарагуа та Куби.
Венесуела, як зазначається у статті, стала об'єктом агресивної політики Трампа з вересня, коли американські збройні сили розпочали знищення човнів у Карибському морі, які, за повідомленнями, належали наркоконтрабандистам. Трамп звинуватив Мадуро у зв'язках з наркотерористичними організаціями.
Проте, згідно з думкою фахівців, реальні мотиви дій Трампа стосовно Венесуели не мають нічого спільного з наркотиками.
"Венесуела не виробляє кокаїн (не кажучи вже про фентаніл). Вона є вторинним транзитним пунктом для колумбійського кокаїну, який здебільшого прямує до Європи. Кокаїн, призначений для ринку США, прямує на північ із Колумбії та Еквадору через Тихий океан або суходолом через Мексику", - пишуть вони.
Крім того, з їхньої перспективи, якщо б Трамп дійсно прагнув покарати наркоторговців, він не помилував би колишнього президента Гондурасу Хуана Орландо Ернандеса, який був засуджений за допомогу в контрабанді більше 400 тонн кокаїну до США.
Аналітики звертають увагу на схожість між сучасними подіями в Західній півкулі та американськими інтервенціями в Латинській Америці, які відбувалися століття тому. Ці дії призвели до значної недовіри в регіоні щодо Сполучених Штатів. У результаті Вашингтон був змушений перейти до стратегії "доброго сусіда", щоб поліпшити відносини та забезпечити підтримку перед початком Другої світової війни.
Нинішня стратегія, за оцінками авторів статті, фактично проголошує обмежений суверенітет для країн, які США вважають своєю сферою впливу, адже у їхній новій Стратегії національної безпеки прямо зазначено, що Америка має залишатися домінуючою силою в Західній півкулі, і це викликає побоювання щодо подальших інтервенцій.
ЛеоГранде та Корнблу вважають, що в найближчій перспективі країни Латинської Америки мають обмежені ресурси для протидії американському впливу. Проте в середньостроковій та довгостроковій перспективі регіон почне активніше шукати альтернативні шляхи, аби зменшити свою економічну залежність від Вашингтона та розширити співпрацю з країнами Європи та Азії.
Ймовірно, особливу роль у цьому процесі відіграє Китай, який за останні роки суттєво наростив економічну та політичну присутність у Латинській Америці, припускають експерти. Адже протягом останнього десятиліття щорічні доповіді Південного командування США називають Китай стратегічним конкурентом і зростаючою загрозою американським інтересам у півкулі, зауважують аналітики.
"Політика "доброго сусіда", яку втілював Рузвельт, була націлена на створення альянсів у Латинській Америці в умовах загрози війни в Європі. Натомість Трамп, здається, вважає, що Сполученим Штатам у цьому регіоні потрібні не союзники, а лише прихильні держави. Якщо хтось у світі підтримує втручання Трампа у Венесуелі, то це, безумовно, лідер Китаю Сі Цзіньпін", - зазначають автори.
Як повідомлялося раніше УНІАН, Дональд Трамп висловив думку, що Сполучені Штати "контролюватимуть" Венесуелу, поки в країні не стабілізується політична ситуація після падіння режиму Ніколаса Мадуро. Він також прямо заявив про свій інтерес до венесуельських нафтових запасів. Трамп згадав історію примусової націоналізації нафтової галузі в Венесуелі в 1970-х та 2000-х роках, коли американські компанії вклали значні кошти в цей сектор.
Ми повідомляли, що Трамп активізує спекуляції щодо Гренландії, Куби та Колумбії в контексті повалення режиму Мадуро. За інформацією AP, союзники виявляють все більше занепокоєння, а також спостерігається загострення відносин із Кубою та Колумбією на фоні погроз і звинувачень з боку президента США. Видання підкреслює, що адміністрація США демонструє готовність вдаватися до силових дій та нехтувати міжнародними нормами, що може призвести до серйозних наслідків для стабільності як у регіоні, так і в усьому світі.
