Оподаткування, яке руйнує: чому ПДВ здатен знищити фізичних осіб-підприємців і призвести до зростання цін.
В уряді готують "революційні" зміни для спрощеної системи оподаткування. Сотні тисяч підприємців можуть опинитися перед вибором: сплата ПДВ, перехід на складну бухгалтерію і неминуче підвищення цін для споживачів або ж закриття. Розбираємося, що готує Мінфін, чому бізнес вже масово закривається і як це вдарить по гаманцю кожного українця.
"Час Ч" - 2027 рік: що пропонує уряд
Подія, що викликала хвилювання серед бізнесменів, має чітку дату - 1 січня 2027 року. Згідно з новим законопроєктом від Міністерства фінансів, підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, з цього часу будуть зобов'язані сплачувати податок на додану вартість.
Умови для переходу до нового режиму є досить суворими: якщо протягом останнього року обсяги продажу товарів або надання послуг, у тому числі в інтернеті, перевищили 1 млн грн. Згідно з даними на 2024 рік, ця норма вплине на приблизно 660 тисяч платників єдиного податку, і основний тягар ляже на ФОПів-спрощенців другої та третьої групи.
В уряді намагаються заспокоїти бізнес, називаючи опублікований документ "базовою робочою версією". Очільник Міністерства економіки Олексій Соболев пояснює, що ключова мета законопроєкту - не стільки тиск на малих підприємців, скільки боротьба з "дробленням" великого бізнесу та схемами оптимізації.
"Ми усвідомлюємо, що питання введення ПДВ для фізичних осіб-підприємців із річним доходом понад 1 млн грн є делікатним для бізнесу й викликає занепокоєння. Тому в даний час ми активно проводимо консультації разом із Міністерством фінансів. Наша мета — досягти компромісу між підтримкою підприємців і виконанням зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом," - підкреслив Соболев.
Уряд шукає компроміс, розглядаючи можливість підняття порогу обов'язкової реєстрації платників ПДВ до рівня, що відповідає європейським стандартам – 4,2 млн грн або 85 тис. євро. Це значення відображає порогові вимоги для бізнесу в країнах ЄС, до яких прагне наблизитися Україна. Однак навіть обіцянки про "перехідні періоди" та "винятки" не знімають напруги, оскільки ці зміни запроваджуються в умовах вкрай складної економічної ситуації.
"Закручування гайок" у дії
Поки Міністерство економіки продовжує заявляти про необхідність діалогу, практична політика Міністерства фінансів все більше набуває рис жорсткого регулювання. У 2022 році держава не створювала перешкод для підприємців, що дало змогу бізнесу адаптуватися і вижити, але нині ситуація змінилася на користь повного контролю.
Факти говорять самі за себе. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру та Опендатабот, у 2024 році в Україні було ліквідовано понад 200 тисяч фізичних осіб-підприємців. У 2025 році ситуація ще більше ускладнилася: закриття бізнесів відбувається у 1,5 рази частіше, ніж їх відкриття.
Тривожна тенденція 2025 року стала першим випадком зниження чисельності фізичних осіб-підприємців після шокуючого 2022 року. Лише впродовж першої половини 2025 року кількість активних ФОПів зменшилася на 20 тисяч: було зареєстровано 137,6 тисяч, тоді як закрито – 157,6 тисяч.
Тригерів, які примусили підприємців подавати заяви про закриття, багато: введення обов'язкового воєнного збору, необхідність платити єдиний соціальний внесок (навіть за відсутності доходу), збільшення інфляції на тлі падіння купівельної спроможності та попиту.
Що станеться, якщо малого підприємця зобов'яжуть наймати бухгалтера, сплачувати ПДВ та подавати численні звіти? Він не почне сплачувати більше податків — скоріше за все, він просто закриє бізнес або перейде в "тінь". Національна стратегія доходів до 2030 року, яка планує перегляд спрощеної системи після закінчення війни, лише посилює ці песимістичні прогнози.
Малий бізнес: джерело прибутку чи основа економічного розвитку?
В Україні активно обговорюється питання: чи малий бізнес є "гусаком", якого можливо безкінечно експлуатувати, чи ж він виконує роль рушійної сили розвитку, що потребує захисту? Економічна теорія чітко вказує на те, що малий бізнес є основою вільної економіки, середовищем для формування середнього класу та ключовим гравцем у створенні робочих місць, особливо в малих містах.
Проте, якщо провести порівняння з європейськими країнами, можна побачити, що цей сектор в Україні має суттєві недоліки в розвитку.
Погляньмо на цифри:
В Україні малий бізнес надає роботу 27% працюючих, в той час як у країнах Європейського Союзу цей показник становить 49%.
В Україні частка виробництва товарів дорівнює 24%, тоді як у Європейському Союзі цей показник складає 35%.
Ефективність праці в Україні, вимірювана обсягом продукції на одного працівника, виявилася в 4,1 рази нижчою, ніж середні показники в країнах Європейського Союзу.
Це означає, що вітчизняний малий бізнес має значний потенціал для зростання, але наразі він затиснутий безпековими ризиками, падінням попиту та бюрократією. У таких умовах відносно низький рівень оподаткування та проста звітність ФОПів - це той "рятувальний човник", який тримає економіку на плаву під час війни.
Незважаючи на численні зауваження, малий бізнес продовжує залишатися надійним джерелом надходжень. У 2024 році місцеві бюджети отримали 69,1 млрд грн у вигляді єдиного податку, з яких 55,1 млрд грн сплатили фізичні особи-підприємці. Значення цього джерела доходів зростає: якщо до початку війни частка єдиного податку у місцевих бюджетах становила лише 8%, то за підсумками першого півріччя 2025 року вона вже досягла 10,3%.
То чому ж влада не хоче чути ФОПів і робить їх "цапами-відбувайлами"? Одна з причин - податки підприємців, які не є платниками ПДВ, мають іншу структуру розподілу, ніж податки великого бізнесу. Більша частка залишається в місцевих бюджетах громад. Натомість кошти з ПДВ одразу йдуть до державного бюджету. Тож одна зі справжніх причин введення ПДВ для ФОП - це бажання збільшити бюджетні надходження.
Вартість реформ: хто понесе витрати на ПДВ?
Найпоширеніша помилка полягає в уявленні, що тільки бізнес сплачує податки. ПДВ, наприклад, є податком на споживання, який завжди враховується в ціні продуктів. Підвищення податкового навантаження на фізичних осіб-підприємців неминуче вплине на бюджет кожного українця.
Ось елементарна логіка формування цін, яка ілюструє відмінності між спрощеною та загальною системами оподаткування. Розглянемо умовний товар, чия початкова вартість становить 1000 грн:
ФОП, працюючий за спрощеною системою оподаткування (група 3, без ПДВ).
Підприємці сплачують єдиний податок у розмірі 5%, військовий збір — 1% та фіксований ЄСВ щомісячно. Це в сумі складає близько 6-7% від загального доходу в плані податкового навантаження. В результаті, вартість товару на полицях може зростати до приблизно 1070 грн.
Фізична особа-підприємець на загальному режимі оподаткування.
Підприємець зобов'язаний сплачувати податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, а також військовий збір, який коливається від 1,5% до 5% в залежності від джерела прибутку. Крім того, він сплачує єдиний соціальний внесок у розмірі 22% від заробітної плати, а якщо є платником ПДВ, то додається ще 20% податку на додану вартість. У підсумку, загальна податкова обтяженість може досягати 50% від собівартості товару, а кінцева ціна на полиці становить близько 1500 гривень.
Безперечно, якщо буде впроваджено ПДВ, підприємства врахують цю різницю у витратах на виробництво товарів і надання послуг. Отже, для покупців обов'язкове переведення фізичних осіб-підприємців на ПДВ призведе до наступних наслідків:
Зростання цін принаймні на 20-30%.
Зниження купівельної спроможності зарплат.
Відсутність невеликих зручних сервісів поблизу та зниження якості послуг через зменшення конкуренції.
Ефект бумеранга та крива Лаффера
Економістам добре знайома крива Лаффера, яка ілюструє залежність між податковими ставками та доходами державного бюджету. У загальних рисах це можна описати так:
Коли податкова ставка є надто низькою, державний бюджет поповнюється незначними сумами, оскільки доходи від податків залишаються на низькому рівні.
Коли податкова ставка занадто висока, державі може бути важко отримувати достатньо коштів. Це пов'язано з тим, що громадяни та підприємства шукають способи уникнути сплати податків, зменшують свою діяльність або навіть приймають рішення про закриття бізнесу.
Оптимальна позиція - це така інвестиція, яка забезпечує найвищий прибуток у межах бюджету, не знижуючи мотивацію бізнесу.
Тож експерти вже зараз застерігають уряд від повторення помилок, описаних кривою Лаффера. Адже підвищення податкових ставок понад певний рівень веде до зменшення доходів держави, а не їх зростання. Це економічна закономірність, яку не можна "переписати" чи зручно підлаштувати під власні "бажанки".
Ця ситуація є надзвичайно важливою для країн з кризовою економікою. У умовах зростаючої економіки підприємства здатні адаптуватися до підвищення податкового навантаження, однак у випадку з падаючою економікою, як це спостерігається в Україні, збільшення фіскального тиску негативно впливає на ділову активність. У країнах з ненадійними інститутами, таких як Україна, це часто викликає масове ухилення від сплати податків і розвиток тіньової економіки.
Наразі в урядових колах є певні особи, які впливають на формування сучасної реальності. Експерти звертають увагу на бездіяльність Міністра економіки Олексія Соболева, який повинен виступати на захист інтересів бізнесу. Його бездіяльність фактично сприяє ліквідації спрощеної системи, незважаючи на те, що його ключовий показник ефективності - зростання ВВП, яке неможливе без розвитку підприємництва.
На завершення
Як зауважив лауреат Нобелівської премії Фрідріх фон Гаєк: "Ніщо не робить обставини більш нестерпними, ніж наша віра в те, що ми не здатні їх змінити".
Намір уряду адаптувати податкову систему до стандартів ЄС є зрозумілим, але використовувані методи викликають певні запитання. Спроби боротися з зловживаннями з боку великого бізнесу шляхом масового переведення "спрощенців" на систему ПДВ нагадують вистріл з гармати по горобцях. Існуючі зловживання в рамках спрощеної системи вказують на необхідність впровадження цілеспрямованих запобіжників замість ліквідації класу підприємців в цілому.
Експериментувати з податками для малого бізнесу до нормалізації економічної ситуації - небезпечна гра. Фіскальний блок не повинен домінувати в реформах, адже, щоб "общипувати гусей", їх потрібно спочатку виростити. Якщо ж тиск продовжиться, наслідком стане не наповнення бюджету, а зростання безробіття, дефіцит товарів та ще більша залежність держави від зовнішньої допомоги.
