Податки на електронну комерцію: хто і які суми буде сплачувати
Продаж є, а ФОПів нема. Менш ніж місяць тому податківці вирішили взяти в лещата тіньовий онлайн-бізнес. Мовляв, якщо людина постійно заробляє гроші на продажу в інтернеті, має офіційно зареєструвати справу і платити податки. Тоді запевняли: разові випадки продажу від пересічних українців на маркетплейсах не чіпатимуть. Та нині заявляють про нові інструменти: 5% з кожної операції в мережі!
Дізнайтеся більше про основні аспекти нових податкових норм і тих, хто найбільше піддається ризику. У сюжеті Ярини Марків розкрито деталі податкового оновлення.
Кінець цифрової вольниці: податкова йде в онлайн.
Кожен переказ, покупка, кожне "продам велосипед" - усе відстежать і оподаткують!
На платформах OLX, Shafa та Prom враховуй, що з перших трьох угод необхідно сплатити 10%, а після цього — 23%.
Чи отримає ДПС новітнє озброєння? А також — доступ до фінансових транзакцій громадян?
Цей законопроєкт має потенціал суттєво трансформувати систему оподаткування в Україні.
Битва з невидимим чи атака на віртуальні свободи? Детальніше про це далі.
Комплексне оподаткування. Від торгівлі б/у товарами на OLX до заробітку на YouTube, онлайн-таксі та доставках Glovo.
29 квітня уряд схвалив законопроєкт, який "запроваджує податки на будь-які доходи з цифрових платформ". Згідно з ним, останні автоматично стягуватимуть з українців податки за кожну покупку та надану послугу. Оператори маркетплейсів стануть податковими агентами. А отже, з'явиться контроль, якого ще не було.
"Європейські податки, але вже сьогодні" - у Міністерстві фінансів розглядають цей законопроєкт як крок до підготовки України до членства в Європейському Союзі.
Коли людина вирішує продати свою кофтинку, вона робить це, щоб зібрати кошти на хліб... Так, саме хліб, який нині коштує 40 гривень!
Здаєш в оренду авто чи нерухоме майно - плати збір. Надаєш послугу через онлайн-сервіс, сантехнік ти чи копірайтер, ділись із державою. Законопроєкт регулює й оподаткування наданих послуг. В Україні та за кордоном!
Олексій Леонов, представник Комітету Верховної Ради України з питань оподаткування та митного регулювання:
Проект закону передбачає легалізацію доходів, отриманих через цифрові платформи. На мою думку, це його єдиний позитивний аспект на сьогодні. Загальна сума, яку можна очікувати, складає близько ₴10 млрд надходжень до державного бюджету щороку. Проте негативний аспект, який сьогодні викликає занепокоєння у більшості населення, полягає в тому, що оператори онлайн-платформ зобов'язані звітувати перед податковими органами про доходи осіб, які реалізують свої товари або послуги через їхні сервіси.
Податкова ставка варіюватиметься в межах від 5% до 18%, до яких додатково буде застосовуватись 5% військовий збір. Це стосується кожної окремої транзакції. У даному варіанті законопроєкту не передбачено неоподатковуваного мінімуму, що означає відсутність винятків для осіб, які реалізують вживані товари. Знижена ставка в 5% (плюс 5% військового збору) буде доступна для продавців за певних умов.
Михайло Смокович, експерт у сфері податкового консультування:
Людина має відкрити окремий рахунок в банку для отримання доходу із маркетплейсів і платформ. Людина не має мати відкритого ФОПа, людина не повинна мати найманих працівників, працюємо без найманих, не має на собі санкцій економічних, приймає оплату тільки грошовою формою, не крипта, не сертифікати, не продає підакцизні товари й має дохід в рік не більше 834 мінімальні заробітні плати. Це у 2025 році трохи більше, ніж 6 мільйонів 600 тисяч.
Попередньо, за згодою власника, доступ до рахунку отримуватиме податкова, а отже, окремого декларування доходів не треба. Спецрахунок не буде потрібний для разових операцій - такими вважаються 3 продажі на рік на суму до 2000 євро. Втім, із цього доходу усе ж утримають 10% податків, а вже з 4 продажу всі 23%.
Давайте підрахуємо. У мене є оголошення на OLX, де я продаю сукню за 500 грн, і її замовили через OLX-доставку. Якщо продаж виявиться успішним, мені потрібно буде сплатити комісію маркетплейсу у розмірі 2% плюс 20 грн, що становить 30 грн. Якщо ж приймуть законопроєкт, з моєї суми також стягнуть до 23% ПДФО та збору, що дорівнює 115 грн. Таким чином, загальна сума податків складе 145 грн.
Олексій Леонов, представник Комітету Верховної Ради України з питань оподаткування та митного регулювання:
Коли мова йде про окремі транзакції, уряд стверджує, що податкові органи мають право отримувати інформацію про всі доходи, а платформи зобов'язані її надавати. Таким чином, навіть одна транзакція може бути розцінена як активна діяльність. Якщо спостерігаються ознаки систематичного використання платформи, наприклад, отримання коштів на картку, це також може стати приводом для уваги. Однак я вважаю, що така норма є досить спірною. Якщо поглянути на досвід наших європейських партнерів, то там існують пороги, які звільняють від оподаткування, наприклад, до 2000 євро або до 30 транзакцій на рік у деяких країнах.
А що скажете про розкриття банківської конфіденційності?
Михайло Смокович, експерт у сфері податкового консультування:
Лише на основі рахунків торгівців, які діють на цих платформах, податкова служба зможе направляти запити до банків і отримувати дані про доходи особи за визначений період, якщо, звичайно, це положення буде затверджене.
У широкому сенсі, цей законопроєкт має на меті реалізацію автоматизованого міжнародного обміну інформацією про доходи, отримані від цифрових платформ. Основна увага зосереджена на великих міжнародних компаніях, що мають представництва в Україні, таких як Bolt, Glovo та Uklon — сервіси таксі та доставки. У рамках нових змін у законодавстві Україна стає учасником багатосторонньої угоди DPI, що дозволяє податковим службам 29 країн, переважно європейських, обмінюватися інформацією такого роду.
Михайло Смокович, експерт у сфері податкового консультування:
Такий підхід до оподаткування в Україні є новим, проте в Європі він давно закріпився. Якщо реалізувати його ефективно, звичайні громадяни не матимуть потреби турбуватися про те, як і де сплачувати податки, а також як звітувати. Всі ці процеси буде автоматично обробляти платформа, на якій вони працюють. Тому я вважаю, що це є кроком у позитивному напрямку.
Документ ще не набув законної сили, і до фінального голосування він може зазнати суттєвих змін. Тому остаточні правила ще попереду.
