Північне розширення: Як норвезькі фінансові ресурси та ісландське "дзеркало" впливають на позицію України в черзі на вступ до Європейського Союзу.
Які перспективи чекають на Україну: три можливі сценарії розвитку подій.
Можливий вступ Норвегії та Ісландії до Євросоюзу може вплинути на євроінтеграційні перспективи України. Мовляв, як кажуть у кулуарах Брюсселя, тепер Київ може застрягти в черзі на членство на десятиліття. Але насправді, за певних умов, це може спростити шлях України до ЄС.
Чи справді скандинави здатні профінансувати вступ України до ЄС? Які кроки повинна зробити Україна, щоб скористатися "північною хвилею" як можливістю? На ці питання відповідає LIGA.net.
Головний "тихий страх" старих членів ЄС - це гроші. Україна - величезна країна з колосальними потребами у відновленні, і у Парижі чи Берліні дедалі частіше порушують питання: "Хто за це платитиме?".
Згідно з аналізом, проведеним Politico, всі 13 країн, що стали частиною Європейського Союзу з 2004 року, і досі отримують з Брюсселя більше фінансових коштів, ніж вони вносять до загального бюджету. Офіційні особи висловлюють припущення, що Україна, Молдова та держави Балкан можуть слідувати цим самим шляхом.
На фоні цієї ситуації, стан економіки України викликає занепокоєння: 2025 рік країна завершила зростанням ВВП на рівні 1,8% — це найнижчий показник за останні три роки, незважаючи на значне прискорення економічного зростання в останні місяці року.
Таким чином, перспектива Норвегії стати частиною Європейського Союзу виглядає як рятівна соломинка для України. Ці нації займають місця серед десяти найбагатших країн світу за показником ВВП на душу населення. За словами фінського євродепутата Пекки Товері, якщо Норвегія вступить до ЄС, вона буде вносити в бюджет спільноти значно більші суми, ніж отримуватиме назад.
Економічна система Ісландії є досить обмеженою, тому вона має не так багато ресурсів для пропозицій. Натомість Норвегія, як держава з високим рівнем добробуту, могла б виступати значним нетто-платником, - зазначає він.
З'явлення настільки впливового донора миттєво «поповнює скарбницю» Брюсселя, підкреслює експертка з євроінтеграції Тінатін Акхвледіані з аналітичного центру CEPS. Це допомагає зменшити фінансовий тягар.
Завдяки внескам Норвегії, бюджет ЄС стане більш наповненим, що суттєво полегшить європейським політикам можливість виділяти значні кошти на українські ініціативи. Серед них - Ukraine Facility, Ukraine Support Loan (кредит обсягом 90 мільярдів євро), Державний фонд регіонального розвитку та DREAM (цифрова платформа, що об'єднує всі проєкти відновлення).
Для українського бізнесу це свідчить про надійність: підтримка не припиниться, оскільки з'явився новий багатий "меценат" загальноєвропейського благополуччя.
Поки на політичному рівні тривають дискусії щодо дат вступу, у сфері оборони Україна і скандинавські держави вже опинились в одній команді. За словами двох європейських дипломатів, які говорили з LIGA.net на умовах анонімності, Україна, Норвегія та Ісландія вже мають статус fully associated (повністю асоційованих членів) у спеціальній оборонній програмі ЄС - SAFE.
Це означає, що Київ, Осло та Рейк'явік функціонують в єдиному технологічному просторі, де Україна виступає як головний експерт. Технології перехоплення ракет, методи боротьби з РЕБ та дрони-перехоплювачі - це те, чого не навчать у жодній академії НАТО, але що критично важливо для захисту арктичних кордонів Норвегії.
Без надійної та потужної України неможливо забезпечити захист інших європейських кордонів від Росії, підкреслює Товері.
Так, Росія становить проблему в Арктичному регіоні, але це менш серйозна ситуація, яку ми вже розглядаємо в рамках НАТО, - зазначив він. - Основна загроза для Європейського Союзу походить зі сходу, з боку Росії, і майбутнє України в цьому контексті має велике значення.
Євроінтеграційний процес Норвегії та України створює ідеальну комбінацію для майбутнього Європейського Союзу, в якій кожна країна компенсує слабкі сторони іншої: Норвегія забезпечує фінансування для розвитку європейського оборонного комплексу, тоді як Україна постачає реальні технології та бойовий досвід.
Включення Ісландії до переліку кандидатів ставить перед Україною значний "тест на оперативність". Ісландія вже входить до єдиного ринку Європейського Союзу та Шенгенської зони, причому 75% її законодавства вже відповідає європейським стандартам.
У Брюсселі активно ведуть бесіди про можливість швидкого вступу для Рейк'явіка, оскільки країна практично не потребує значних змін.
Одночасно, представник Єврокомісії, який спілкувався з LIGA.net під умовами анонімності, закликав "викинути" з голови ідею про пришвидшений вступ. Він зазначив, що це стосується всіх країн, які мають статус кандидата.
Нам варто припинити всі розмови про "прискорені процедури", - уточнює представник Єврокомісії. - Якщо є політична воля з обох сторін, то треба просто брати і робити реформи. Лише тоді ми побачимо результат.
Для України існує певна загроза. У кулуарах Європейської комісії останнім часом все частіше підкреслюють, що темпи реформ в Україні значно сповільнилися. Це особливо стосується реформ, пов'язаних із судовою системою та боротьбою з корупцією. З огляду на конкуренцію з "ідеальною" Ісландією, будь-які затримки з боку Києва зараз сприймаються значно критичніше.
З іншого боку, успіх Ісландії показує, що розширення ЄС - це реально. Однак Україна має зважати, що тепер її будуть прямо порівнювати з країнами, які швидко роблять реформи. Це може стати стимулом довести, що Київ може рухатися до ЄС швидко навіть під час війни.
У 2027 році завершиться програма Ukraine Facility, що підтримувала українську економіку на плаву. Водночас завершиться також семирічний бюджетний план Європейського Союзу. Це свідчить про те, що підготовка до "великого будівництва" нового бюджету ЄС на період з 2028 по 2034 роки вже розпочалась у кулуарах, де внески з Норвегії розглядаються як ключове джерело для розширення фінансування.
Для України це "вікно" до 2030 року - останній шанс синхронізувати свої реформи з фінансовими циклами Європи, поки політичний ландшафт після виборів остаточно не змінився.
Для України на період 2027-2030 років наразі можна виділити три реалістичних сценарії.
Перший - пакетне розширення. Україну можуть прийняти в ЄС не одну, а разом із Норвегією та країнами Балкан. У такому варіанті Норвегія фактично підсилює ЄС фінансово, а Україна - з точки зору безпеки.
Другий - це особливий швидкий шлях для північних країн. Ісландія та Норвегія мають можливість приєднатися у короткі терміни, приблизно за два роки, тоді як Україна може надовго залишитися в статусі кандидата, якщо судова та антикорупційна реформи не просунуться вперед.
Третій варіант - це часткова інтеграція. Україна зможе скористатися економічними програмами Європейського Союзу та оборонними фондами, проте повне членство відкладеться до закінчення війни. На сьогоднішній день це виглядає як найреалістичніший сценарій.
Північне розширення ЄС може стати шансом для України. Норвегія приносить у ЄС гроші, Україна - безпеку, Ісландія - високі стандарти. Проблема лише в тому, що так Україну та її прогрес будуть порівнювати не з пострадянськими країнами, а з одними з найбагатших і найефективніших демократій світу.
