У період голодомору, організованого Сталіним, загинуло близько половини гагаузького населення. | Еспресо
Старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій поділився інформацією про те, яка частина України зазнала найбільших втрат під час голоду 1946-1947 років.
Цю тему обговорювали в інтерв'ю, яке було опубліковане Українським радіо в день вшанування пам'яті жертв голодоморів, 23 листопада 2024 року.
"Дослідник зазначив, що однією з причин було прагнення Радянського Союзу завоювати симпатії країн, які він мав намір включити до своєї сфери впливу."
Мова йде про нації Східної Європи, а саме: Угорщину, Польщу, Чехословаччину, Болгарію та Румунію.
"До них вивозилось зерно з України. Було поставлено задачу поставити 5 млн тонн, з яких близько 2,5 млн тонн - було вивезено в ці країни. Найбільше, знов таки, постраждав південь, і тут я можу виділити Бесарабську частину Одеської області, яка тоді називалась Ізмаїльська область, або ж етнографічно це Буджак. Там загинуло 10% населення. Передовсім це стосувалося таких громад, як болгари й гагаузи. Гагаузів у Молдові та в Україні вимерло 40%. Тобто це фактично геноцид цього народу", - наголосив Кабачій.
Ознайомтеся також: Мати випікала коржики з подрібнених бруньок, половина села загинула: столітня мешканка Черкащини поділилася спогадами про Голодомор.
Наразі Гагаузька автономія, що є частиною Республіки Молдова (гагаузи проживають як в Україні, так і в Молдові), має тенденцію до співпраці з Москвою. Лідерка автономії Євгенія Гуцул регулярно відвідує Москву, де проводить зустрічі з Путіним, і займає позицію, що є ворожою як до України, так і до Європи.
"Це теж політика Молдови, яка дозволяє далі працювати російським (телевізійним - ред.) каналам. І з цих російських каналів так само їх слухають в українській частині Бессарабії, і це велика проблема. У них забрали певною мірою тотожність: мовою спілкування між собою для них є російська, тому що болгари говорять слов'янською мовою, а гагаузи - тюркською мовою. І це такий регіон, який Україна занехаяла. Тобто, там треба втручання дуже сильне, культурного плану і так далі", - зазначив історик.
