Перший день переговорів в Абу-Дабі підійшов до кінця: основні висловлювання щодо ситуації в Донбасі та очікування Києва – усі подробиці (оновлення...)

10-11 листопада в Абу-Дабі відбуваються тристоронні мирні переговори між Україною, США та Росією із залученням європейських партнерів. ТСН уважно слідкує за ключовими заявами та розвитком подій під час зустрічей.

Сьогодні, 10 листопада, в Абу-Дабі (ОАЕ) стартують мирні переговори між Україною та Росією за участю представників США. Цей захід триватиме два дні — 10 та 11 листопада.

ТСН повідомляє про останні новини стосовно процесу переговорів.

Що саме відбувається під час переговорів в Абу-Дабі?

О 14:40 стало відомо, що сьогодні мирні переговори завершено. Вони продовжаться завтра, 11 листопада, вранці. Цю інформацію оприлюднили у Службі зовнішньої розвідки.

Під час тристоронніх перемовин в Абу-Дабі спецпредставник США Джаред Кушнер заявив, що російський диктатор Володимир Путін висловлює готовність до завершення війни проти України "за належних умов".

Попри сумніви партнерів щодо щирості Кремля, під час особистих контактів російська сторона декларує прагнення до мирного врегулювання.

Одночасно Кушнер звернув увагу на те, що Росія ставить схожі питання щодо реальної готовності України та Європи до досягнення миру. Цю інформацію дипломат озвучив під час розмови з журналістами, підкресливши, що такі висновки сформувалися внаслідок його спільних зустрічей зі Стівом Віткоффом.

О 13:40 в ході переговорів оголосили перерву. Після цього делегації відновлять свою діяльність. Інформацію повідомило джерело ТСН у складі делегації. На даний момент учасники обговорили питання безпеки для України та Європи. Також окремо розглянули вимоги Росії стосовно гарантій безпеки. Минулого тижня це питання активно обговорювалося між делегаціями США, Європи та України в Брюсселі.

Спеціальний представник президента США Дональда Трампа для мирних переговорів Стів Віткофф зробив нову заяву, у якій підтвердив єдину позицію союзників. Ця заява з'явилася після проведення спільної зустрічі делегацій з України, США та Європи.

"Будь-які майбутні домовленості повинні поважати суверенітет, територіальну цілісність, незалежне ухвалення рішень та надавати надійні гарантії безпеки для України", -- заявив Віткофф.

Головним завданням союзників залишається створення реально діючої системи безпеки. Вона має надійно захистити Україну на роки вперед та сформувати той необхідний рівень довіри, без якого підписання будь-яких мирних угод залишається неможливим.

Надалі США, Україна та європейські країни продовжать тісну взаємодію упродовж усього переговорного процесу. Спільною метою союзників залишаються розширені багатосторонні дискусії з обов'язковим залученням Європи.

О 12:11 президент України Володимир Зеленський оголосив, що провів бесіду з президентом Фінляндії Александром Стуббом. Він підкреслив, що обидві делегації докладуть зусиль, щоб цього разу переговори принесли позитивні результати.

"Україна та партнери налаштовані працювати змістовно заради деескалаційних кроків, напрацювання дієвих гарантій безпеки та наближення реального миру. Потрібно, щоб і російська позиція була аналогічною", -- пише Зеленський.

Зеленський домовився з президентом Фінляндії про подальшу координацію дій. Незабаром Зеленський отримає детальний бриф від делегації України на мирних переговорах.

О 11:25 з'явилися перші знімки з мирних переговорів, які опублікувала прес-секретар Рустема Умєрова.

Рустем Умєров о 10:35 повідомив, що стартував тристоронній етап переговорів між Україною, Росією та США. Основним питанням обговорення є досягнення припинення вогню та просування до миру.

На перших відео, що з'явилися в Мережі, видно, як сторона, що приймає переговори, оголошує промову. У цей момент російська делегація щось записує у блокноти. Українська делегація слухає промову.

Україна ініціювала переговори в Абу-Дабі.

Керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров зазначив, що Україна вже приступила до проведення зустрічей у рамках мирних переговорів у Абу-Дабі.

"На початку відбудеться зустріч із делегаціями з Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії, до яких приєднаються спеціальні представники США — Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Ми обговоримо наші позиції та узгодимо подальші дії перед наступним етапом переговорного процесу", — зазначає Умєров.

Далі відбудуться перемовини з РФ та США.

Україну на міжнародній арені представляють Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький.

Україна визначила свої ключові пріоритети під час переговорного процесу:

* Зупинка військових дій.

* Стабільні гарантії безпеки в умовах післявоєнного часу.

* Економічне відновлення і розвиток України.

* Кроки в гуманітарній сфері.

Заяви Буданова та Арахамії напередодні мирних переговорів в Абу-Дабі.

Ранком 10 листопада керівник Офісу Президента Кирило Буданов поділився світлиною та стислим коментарем на старті мирних перемовин:

"Попереду нас чекає тривалий шлях з чималою кількістю викликів, але найважливіше — досягти визначених результатів."

Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія підкреслив, що Україна не сподівається на результати першого раунду переговорів, які проходять в Абу-Дабі, але має певні очікування від другого раунду. Цю інформацію він озвучив журналістам DW.

Склад учасників мирних переговорів в Абу-Дабі.

Опубліковані повні списки учасників делегацій України, провідних європейських країн, НАТО, Європейського Союзу та Росії, які будуть залучені до тристоронніх переговорів з метою завершення конфлікту 10-11 листопада в Абу-Дабі.

Представниками української делегації є:

* Керівник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров.

Керівник Офісу Президента Кирило Буданов.

* Перший заступник керівника ОП Сергій Кислиця

* Заступник голови Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький

* Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія

* Професійний аналітик з Служби зовнішньої розвідки.

Європу на перемовинах представляють високопосадовці та дипломатичні радники провідних країн: Гюнтер Зауттер -- радник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, Еммануель Бонн -- радник президента Еммануеля Макрона, Джонатан Павелл -- радник прем'єра Великої Британії Кіра Стармера та Фабріціо Саджо -- радник прем'єрки Італії Джорджі Мелоні.

До переговорної групи, що працює з міжнародними інституціями та Альянсом, увійшли кілька ключових осіб: керівник апарату генерального секретаря НАТО Марка Рютте — Джеффрі ван Леувен, глава кабінету президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн — Бйорн Зайберт, а також головна радниця з питань зовнішньої політики президента Європейської ради Антоніу Кошти — Анна-Марія Бура.

Російську делегацію очолив помічник Путіна Володимир Мединський. До основного складу делегації РФ також увійшли заступник очільника МЗС Сергій Рябков та начальник служби оперативної інформації ФСБ Олексій Комков.

Окрім того, від російської сторони сформовано експертну групу, до якої залучені заступник начальника оперативного управління Генштабу Юрій Жигарловський, керівник департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ Дмитро Мінаєв та директор департаменту МЗС РФ з питань контролю над озброєннями Олег Постников.

Путіну хочуть "намалювати" перемогу без Донбасу

Нещодавні висловлювання Дональда Трампа щодо неминучої "значної угоди" викликають значні побоювання в Києві та в Європі, оскільки мало хто вважає, що на горизонті може з'явитися можливість для серйозної дипломатії. Як повідомляє The Economist, терміновість, з якою працюють американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, зумовлена результатами проміжних виборів у США та можливістю нових розслідувань.

Одночасно Україна з обережністю ставиться до можливостей досягнення прориву і вважає, що Путін має намір продовжувати бойові дії цієї зими, руйнуючи критично важливу інфраструктуру країни. Росія продемонструвала "гнучкість" у переговорах лише після того, як США запропонували включити до обговорення більш широкі питання безпеки в Європі.

Аналітики вважають, що це створює для Москви можливість висувати нереалістичні вимоги та затягувати конфлікт під виглядом дипломатичних зусиль. Незважаючи на це, справжнім мінімальним досягненням переговорів можуть стати локальні припинення вогню та обміни військовополоненими в менш напружених зонах фронту.

З метою залучення Кремля до переговорів, США висувають неоднозначні пропозиції: відновлення Росії на ринках енергетики Європи та так звану "картографічну маніпуляцію". Суть останньої полягає в коригуванні адміністративних меж України, що дозволило б Росії оголосити про "повний контроль" над Донбасом без необхідності фактичного захоплення міст, які досі перебувають під контролем ЗСУ. Україна та її європейські союзники рішуче заперечують проти таких ініціатив.

Фінансове забезпечення безпеки після війни є ще однією нагальною проблемою. Україна вимагає значної військової та фінансової підтримки на протязі десяти років для утримання армії чисельністю 800 тисяч військових та відновлення інфраструктури країни. Однак США вважають ці витрати занадто великими і наголошують на достатності своїх гарантій. Тим часом готовність європейських країн взяти на себе такі фінансові зобов'язання залишається під питанням.

"Гнучкість" України та Росії в контексті Сходу.

Напередодні тристоронніх зустрічей в Абу-Дабі 10-11 листопада з'явилася інформація про зрушення у позиціях Києва та Москви. Попри радикальні публічні заяви щодо приналежності східних областей, посадовці зі США у коментарі BBC зазначили, що за зачиненими дверима обидві сторони демонструють певну поступливість щодо майбутнього статусу цих територій.

Основним джерелом конфлікту залишається питання щодо Донеччини. Російська сторона вимагає отримання контролю над усією територією цього регіону, тоді як українське керівництво намагається закріпити лінію фронту, щоб зберегти стратегічно важливі оборонні позиції.

На думку американських дипломатів, досягнення територіального компромісу неможливе без паралельної розробки нової глобальної системи безпеки. Ці два аспекти тісно взаємозалежні, і тому жодне з рішень не може бути прийняте без врахування іншого.

Для Києва ця система в першу чергу означає ефективні зобов'язання союзників щодо захисту країни від можливого нового вторгнення. Водночас Кремль намагається скористатися переговорами для поступового витіснення НАТО зі Східної Європи. Американська ініціатива пропонує механізми деескалації, кризові канали зв'язку та відновлення діяльності Ради НАТО-Росія.

Як поразка республіканців може вплинути на хід переговорів

Нагадуємо, що російська делегація прибули на переговори в Об'єднаних Арабських Еміратах з вимогою укласти більш розгорнуту угоду щодо безпекової архітектури Європи. Ця пропозиція фактично повторює ультиматум Кремля, висунутий у грудні 2021 року, щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року. У той же час, після поразки республіканців та Дональда Трампа на проміжних виборах 3 листопада, обидві палати Конгресу опинилися під контролем демократів, і команда президента готується до серйозних розслідувань.

На тему можливостей підтримки України та впливу виборчих результатів на переговори з Росією, ТСН.ua провів бесіду з Володимиром Дубовиком, директором Центру міжнародних досліджень.

Експерт підкреслює, що на сьогоднішній день відсутні умови для просування у "мирному процесі", оскільки позиції всіх учасників, включаючи США як посередника, залишаються незмінними. Водночас держсекретар Марко Рубіо вже висловив думку, що результати виборів не вплинуть на зовнішню політику адміністрації.

Одночасно політика Трампа зіштовхнеться з серйозним тиском з боку Конгресу, де плануються слухання, що стосуються обмеження доступу України до Starlink/Starshield, розвідувальної інформації та угод з постачання дизельного пального з Росії. Крім того, очікується розгляд справи про імпічмент Піта Гегсета, що ще більше ускладнить зусилля адміністрації Трампа у налагодженні відносин з Москвою.

Допомога Україні може стати спільною справою для демократів і певної частини республіканців, чиї погляди на Трампа зазнали значних змін після його поразки.

У республіканських колах також починає переважати розчарування в Президентові, а страх перед ним суттєво зменшився. Багато з них вже готові відсторонитися від нього, що свідчить про його зростаючу токсичність. Це спостерігається навіть на рівні віцепрезидента, не кажучи вже про інших. Хоча деякі республіканці, які підтримують Україну, покинуть Конгрес, проте голоси все ще залишаться, — зазначає експерт.

Чого хочуть США від переговорів в Абу-Дабі

Сполучені Штати планують звернутися до Росії з питанням, чи погодиться Москва на гарантії безпеки для України в межах потенційної мирної угоди про завершення війни. Про це пише Politico з посиланням на американських посадовців.

Вашингтон має намір офіційно з'ясувати ставлення Москви до ініціативи надати Україні гарантії на зразок статей 4 та 5 Статуту НАТО. Водночас поки незрозуміло, як саме забезпечити такі зобов'язання поза межами НАТО, а територіальні вимоги Росії досі не узгоджені.

Політичний портал Politico вважає, що Володимир Путін навряд чи підтримує цю ініціативу, оскільки вона може призвести до збільшення військової присутності поблизу російських кордонів. Раніше російський лідер висував вимоги до України про відмову від вступу в НАТО та обмеження чисельності її збройних сил, що президент Володимир Зеленський рішуче відхилив.

Представники адміністрації Дональда Трампа вважають, що без участі європейських держав досягти припинення війни буде складно. Вони позитивно оцінюють залучення європейських партнерів і схвально відгукнулися про нещодавню спільну телефонну розмову за участю Путіна, президента Фінляндії та прем'єр-міністра Норвегії, яка була узгоджена з Києвом.

Тим часом європейські лідери намагаються сформувати власний дипломатичний канал для безпосереднього спілкування з Москвою. Колишній фінський чиновник Джоел Ліннайнмякі зазначив, що Європа поступово відходить від політики відмови від контактів із Путіним і більше не хоче покладатися лише на посередництво американської адміністрації.

Західні ЗМІ розкритикували адміністрацію Трампа та її дії перед переговорами

У The Washington Post висловили незадоволення щодо переговорної стратегії США, зауваживши, що команді Трампа вдалося потрапити в пастку, яку підготував Кремль. Ідея створення "ширшої архітектури європейської безпеки" в рамках мирної угоди, обговорюваної на переговорах в Абу-Дабі, викликала тривогу серед європейських чиновників та експертів. Вони вважають, що це формулювання в значній мірі відображає позиції Кремля.

Видання підкреслює, що Росія вже вважає себе переможцем у стратегічному сенсі, оскільки Путін давно намагається обґрунтувати своє вторгнення нібито загрозою з боку НАТО. Такі розмови створюють враження, що адміністрація Трампа підтримує безпідставні твердження Москви та йде на поступки її вимогам щодо впливу на європейську безпеку. Європейські посадовці наполегливо заявляють, що Росія зобов'язана зупинити війну перед тим, як обговорювати будь-які питання безпеки на континенті.

Переговорну делегацію Сполучених Штатів очолюють Стів Віткофф і Джаред Кушнер, чий обмежений досвід викликає стурбованість у експертів. Деніел Фрід, колишній радник державного секретаря США, відзначив, що переговорники не враховують думки професіоналів і не мають чіткого уявлення про ситуацію, оскільки дискусії про повоєнну архітектуру Європи є суто російським наративом.

Посадовці служб безпеки побоюються, що Росія користується недосвідченістю спецпосланців Трампа, які вже пропонують перспективу ділових угод ще до укладення угоди про припинення вогню.

Експерти підкреслюють, що раніше існували стратегічні угоди та структура безпеки між Росією та Західними країнами, але Москва зруйнувала їх через агресію проти України та Грузії. Аналітики вважають, що дії американських представників базуються на хибному припущенні, що війна є всього лише наслідком непорозумінь, а Росія має справедливі інтереси в сфері безпеки.