Політичні новини України та світу

Парламентські вибори в Німеччині: нові виклики чи шанси для України?

Хоча для України перевибори у Німеччині стали сюрпризом, їх результат може принести і хороші новини.

Не піддавайтеся на переконання, що політична ситуація в Німеччині є стабільною та передбачуваною. Раптовий розпад парламентської коаліції став шоком для багатьох в усьому світі. Лише кілька днів після того, як Європа оговталася від наслідків виборів в США, з’явилася новина про те, що Німеччина знову опинилася на порозі нових виборів. Партії, що формують "світлофорну" коаліцію, не змогли досягти компромісу стосовно бюджету на 2025 рік, що й призвело до виходу ХДС/ХСС з коаліції.

Тепер попереду - голосування за вотум довіри до уряду Шольца у грудні та дострокові вибори на початку наступного року. Лідери партій Бундестагу вже визначили їх попередню дату - 23 лютого 2025. Хоча для України перевибори у Німеччині також стали сюрпризом, їх результат може, як не дивно, принести і хороші новини.

На посаду нового канцлера претендують кілька кандидатів. Одним із них є лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц. Колишній колега Ангели Меркель, він суттєво переглянув своє ставлення до України в умовах широкомасштабної війни. Від початку конфлікту він двічі відвідував Київ.

Вперше він відвідав Україну в травні 2022 року, після звільнення Київщини, і я мала честь супроводжувати його під час поїздки до Ірпеня. Після повернення до Німеччини Мерц став активним адвокатом прискорення європейської інтеграції України. Слід наголосити, що до цього часу ХДС/ХСС зазвичай займали критичну позицію щодо цього питання. Таким чином, він кардинально змінив своє ставлення, фактично перевернувши погляди християнських демократів Німеччини на 180 градусів стосовно України.

Також він часто критикував Шольца за нерішучість та підтримував поставки далекобійних ракет Таурус для України. Не так давно Фрідріх Мерц зробив жорстку заяву про те, що готовий в разі обрання канцлером висунути Путіну ультиматум про припинення бойових дій в Україні. Якщо цього не буде зроблено впродовж 24 годин, він обіцяє поставити Києву крилаті ракети Taurus та дозволить бити ними вглиб рф.

Що ж відбувається в партії Шольца? Нещодавно соціал-демократи оприлюднили заяву, в якій закликали чинного канцлера не висувати свою кандидатуру на новий термін на посту голови СДП, а віддати місце своєму колезі Пісторіусу. Цей політик займає посаду міністра оборони Німеччини та є одним із найпопулярніших представників не лише в середовищі СДП, а й у країні в цілому. Він активно підтримує проукраїнську позицію та об'єктивно оцінює російську загрозу для Європи. Пісторіус поставив перед собою амбітну мету — до 2029 року підготувати збройні сили Німеччини до можливих військових дій.

На сьогодні існує ймовірність, що під керівництвом Пісторіуса на посаді канцлера можуть з'явитися нові перспективи для співпраці в оборонній сфері між Україною та Німеччиною. Це також може призвести до відкриття нових можливостей для надання допомоги, які раніше були заблоковані офісом Олафа Шольца.

Незважаючи на тимчасові труднощі у стосунках з Німеччиною, існують вагомі сподівання, що після виборів у цій країні можна буде спостерігати за більш активними і рішучими проукраїнськими політичними ініціативами.

Водночас для таких сценаріїв також є і свої ризики, які полягають у збільшенні присутності маргінальних, але активних друзів путіна в німецькій політиці.

Цього року парламентські вибори матимуть свою унікальну рису. Німецьким політикам, які підтримують демократичні цінності, доведеться змагатися не лише з ультраправими партіями, що пропагують нацистські ідеї, але й з лівими популістами. Зазвичай на підготовку до таких викликів відводять рік, але через швидкий розпад коаліції ці процеси відбуваються значно раніше.

У вересні німецькі політики зазнали серйозного потрясіння, коли стали відомі результати голосування в парламентах двох федеральних земель на сході країни - Саксонії та Тюрингії. Вперше в історії повоєнної Німеччини права екстремістська партія AfD здобула перемогу на місцевих виборах, отримавши понад третину голосів. На третьому місці опинилася новостворена ліва політична сила Блок Сари Вагенкнехт, яка з'явилася всього пів року тому.

Особливістю і правих, і лівих у Німеччини є їх проросійська позиція. Обидві партії вимагають припинити військову та бюджетну допомогу Україні, а також відверто підтримували абсолютно всі меседжі російської пропаганди.

Це становить серйозну небезпеку, оскільки, потрапивши до парламенту, такі політики отримають можливість впливати на ухвалення рішень. І хоча жодна з демократичних сил не буде співпрацювати з партіями, схожими на фашистську AfD, збільшення присутності радикалів та їхній вплив на політичну агенду є тривожним сигналом для всього німецького політичного середовища.

В Україні ми не можемо не помічати цю тенденцію та очевидну загрозу посилення антиукраїнських настроїв в німецькому суспільстві, головним бенефіціаром яких буде наш ворог - російська федерація.

Лівий фланг

Спільним між нацистськими "правими" та популістами "лівими" у Німеччині є їхня прихильність до Росії. Обидві політичні сили, зокрема Блок Сари Вагенкнехт та AfD, підтримують пропутінську риторику. Внаслідок широкомасштабного вторгнення вони перетворилися на голоси російської пропаганди. Варто зазначити, що саме цих політиків регулярно цитують російські медіа.

Ці політичні сили намагаються представити інтереси Росії як національні інтереси Німеччини. Ультраправий рух AfD, напередодні місцевих виборів 2024 року, пообіцяв організувати референдум щодо можливого виходу Німеччини з ЄС у разі їхньої перемоги. Залишається питання: в чому ж тоді полягає вигода для Німеччини і як це може позитивно вплинути на життя звичайних німців? Лідер ультраправих у Тюрінгії, Бьорн Хеке, показав свою прихильність до Росії не лише словами, а й вчинками, коли прибув на виборчу дільницю на автомобілі "Нива", демонструючи свою підтримку російського автопрому.

Втім, AfD надто одіозні, і жодна з партій не піде на створення потенційної коаліції з фашистами. Новою зіркою російської пропаганди є саме Блок Сари Вагенкнехт. Сама Вагенкнехт вже багато років у німецькій політиці, побудувала кар'єру у посткомуністичній Лівій партії. А в 2024 році створила власну політсилу, яка отримала серйозні результати на місцевих виборах та представництва в низці земель.

Вагенкнехт не перший рік веде захист інтересів росії на території Німеччини. Наприклад, ще у 2017 політикиня закликала розпустити НАТО й укласти нову угоду про безпеку, яка зв'язувала б Німеччину і Росію. Тобто, фактично дозволити путіну зайти у Європу без бою. Особливо яскраво такі заяви виглядають зараз, під час російської агресії в Європі.

Сара Вагенкнехт виступала проти антиросійських санкцій та закликала канцлера до особистих мирних переговорів із Путіним. Нещодавно вона також запропонувала виключити з федерального бюджету на 2025 рік фінансування постачання зброї Україні. Зараз Вагенкнехт попереджає країни НАТО про можливість ядерної війни у разі продовження підтримки України, пропонуючи свої "мирні ініціативи", які, на її думку, повинні базуватися на "компромісі" та територіальних поступках з боку Києва.

Щоб уникнути впливу проросійських сил у німецькому парламенті, демократичні сили мають вжити рішучих заходів вже сьогодні.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

Вплив на європейські країни через виборчі процеси є традиційною стратегією Росії, яку вона використовує протягом багатьох років. На рівні Європейського Союзу Росія вже досягла успіху, зокрема, через співпрацю з урядами Угорщини та Словаччини.

Проте, слід розуміти, що головна ціль росії наразі - це посилення впливу у великих країнах ЄС, таких як Франція та Німеччина. У Франції блок Марі ле Пен не зміг отримати переваги на парламентських виборах, в першу чергу завдяки об'єднанню демократичних сил та правильній розстановці кандидатів по округах.

Ключовим є те, щоб демократичні сили Німеччини взяли до уваги цей досвід при висуванні кандидатів на майбутні вибори. Важливо, щоб внутрішня боротьба в межах демократичного табору не дозволила потрапити в Бундестаг партіям, які підривають стабільність Німеччини та Європи зсередини.

Читайте також