Переговори в Абу-Дабі тривають: перші коментарі щодо ситуації в Донбасі, питання забезпечення безпеки та очікування Києва – усі подробиці (о...
10-11 листопада в Абу-Дабі відбуваються тристоронні мирні дискусії між Україною, США та Росією за участю європейських союзників. ТСН уважно слідкує за основними заявами та розвитком подій на цих зустрічах.
Сьогодні, 10 листопада, в Абу-Дабі (ОАЕ) стартують мирні переговори між Україною та Росією за участю представників США. Ці переговори триватимуть протягом двох днів — 10 і 11 листопада.
ТСН повідомляє про свіжі новини стосовно ходи переговорів.
Що відбувається на переговорах в Абу-Дабі
О 13:40 у ході переговорів оголосили перерву. Після завершення паузи делегації повернуться до обговорень. Про це інформує джерело ТСН, яке знаходиться в складі делегації. На даний момент сторони вже обговорили питання гарантій безпеки для України та Європейського континенту, а також окремо розглянули вимоги Російської Федерації щодо цих гарантій. Нагадаємо, що минулого тижня аналогічні питання стали темою обговорення між американською, європейською та українською делегаціями в Брюсселі.
Спеціальний представник президента США Дональда Трампа з питань мирних переговорів Стів Віткофф оприлюднив нову заяву, в якій підтвердив повну узгодженість спільної позиції союзників. Цей документ був опублікований після завершення спільної зустрічі делегацій України, США та європейських країн.
"Будь-які майбутні домовленості повинні поважати суверенітет, територіальну цілісність, незалежне ухвалення рішень та надавати надійні гарантії безпеки для України", -- заявив Віткофф.
Основним пріоритетом союзників є розробка ефективної системи безпеки. Вона повинна забезпечити тривалу захищеність України та встановити той рівень довіри, який є критично важливим для укладення будь-яких мирних угод.
У майбутньому Сполучені Штати, Україна та європейські держави збережуть активну співпрацю на всіх етапах переговорів. Основною метою партнерів є розширення багатосторонніх обговорень з обов'язковою участю європейських країн.
О 12:11 президент України Володимир Зеленський оголосив про свою розмову з фінським лідером Александром Стуббом. Він підкреслив, що обидві делегації докладуть всіх зусиль, щоб цього разу досягти позитивних результатів у переговорах.
"Україна та партнери налаштовані працювати змістовно заради деескалаційних кроків, напрацювання дієвих гарантій безпеки та наближення реального миру. Потрібно, щоб і російська позиція була аналогічною", -- пише Зеленський.
Зеленський уклав угоду з президентом Фінляндії щодо подальшої координації спільних дій. Незабаром він отримуватиме детальну інформацію від української делегації, яка братиме участь у мирних переговорах.
Об 11:25 з'явилися перші фото з мирних переговорів. Ними поділилася прессекретарка Рустема Умєрова.
Рустем Умєров о 10:35 оголосив про старт тристоронніх переговорів між Україною, Росією та США. Основними темами обговорення є припинення військових дій і досягнення миру.
На перших відео, що з'явилися в Мережі, видно, як сторона, що приймає переговори, оголошує промову. У цей момент російська делегація щось записує у блокноти. Українська делегація слухає промову.
Україна почала переговори в Абу-Дабі.
Глава Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров повідомив, що Україна вже почала дипломатичні зустрічі для мирних переговорів в Абу-Дабі.
"Перша зустріч -- з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Єврокомісії, до яких також долучаться спецпредставники США -- Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Звіримо позиції та скоординуємо кроки перед наступним етапом переговорів", -- пише Умєров.
Далі відбудуться перемовини з РФ та США.
Україну на міжнародній арені представляють Рустем Умєров, Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький.
Основними пріоритетами України під час переговорного процесу визначено:
* Припинення бойових дій.
* Вірогідні післявоєнні заходи забезпечення безпеки.
* Економічне відновлення і розвиток України.
* Людські ініціативи.
Заяви Буданова та Арахамії напередодні мирних перемовин в Абу-Дабі.
Ранком 10 листопада керівник Офісу Президента Кирило Буданов поділився знімком та стислим повідомленням напередодні старту мирних переговорів:
"Перед нами тривалий шлях, сповнений великих викликів, але найважливіше – досягнення конкретних результатів."
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія підкреслив, що Україна не сподівається на результати першого раунду переговорів в Абу-Дабі, проте має певні надії на другий. Цю інформацію він озвучив у розмові з журналістами DW.
Склад учасників мирних переговорів в Абу-Дабі.
Стали відомі повні поіменні склади делегацій України, ключових країн Європи, НАТО, Євросоюзу та Росії, які беруть участь у тристоронніх переговорах щодо завершення війни 10-11 листопада в Абу-Дабі.
Представниками української делегації є:
Голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров.
Кирило Буданов, керівник Офісу Президента.
Перший заступник голови Офісу Президента Сергій Кислиця
Заступник голови Головного управління розвідки Міністерства оборони Вадим Скібіцький
* Лідер парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
* Фаховий аналітик від Служби зовнішньої розвідки.
На переговорах Європу представляють високопрофесійні посадовці та дипломатичні радники з провідних країн. Серед них: Гюнтер Зауттер, який є радником канцлера Німеччини Фрідріха Мерца; Еммануель Бонн, радник президента Франції Еммануеля Макрона; Джонатан Павелл, який консультує прем'єра Великої Британії Кіра Стармера; та Фабріціо Саджо, радник прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні.
До переговорної групи, що представляє міжнародні інституції та Альянс, приєдналися кілька ключових фігур: Джеффрі ван Леувен, який очолює апарат генсека НАТО Марка Рютте, Бйорн Зайберт, керівник кабінету президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, а також Анна-Марія Бура, головна радниця з питань зовнішньої політики президента Європейської ради Антоніу Кошти.
Російську делегацію очолив Володимир Мединський, який є помічником президента Путіна. До складу основної команди також увійшли Сергій Рябков, заступник міністра закордонних справ, а також Олексій Комков, начальник служби оперативної інформації ФСБ.
Окрім того, від російської сторони сформовано експертну групу, до якої залучені заступник начальника оперативного управління Генштабу Юрій Жигарловський, керівник департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ Дмитро Мінаєв та директор департаменту МЗС РФ з питань контролю над озброєннями Олег Постников.
Путіну намагаються "зобразити" тріумф без Донбасу.
Недавні коментарі Дональда Трампа щодо швидкого укладення "значної угоди" викликають значні побоювання в Києві та Європі, оскільки небагато людей вірять у можливість справжньої дипломатії. Як повідомляє The Economist, американських представників у переговорах, Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера, підштовхують до активних дій результати проміжних виборів у США та загроза розслідувань.
Водночас Україна скептично оцінює шанси на прорив і вважає, що Путін прагне продовжувати війну цієї зими, знищуючи критичну інфраструктуру України. Росія показала "гнучкість" у переговорах лише після того, як США запропонували включити до порядку денного ширші питання європейської безпеки.
Аналітики вважають, що це надає Москві можливість висувати нереалістичні вимоги та затягувати конфлікт, прикриваючись дипломатичними ініціативами. Незважаючи на це, найбільш реалістичним результатом переговорів можуть стати тимчасові угоди про припинення вогню та обміни військовополоненими в менш напружених зонах фронту.
З метою залучення Кремля до переговорів, американська сторона пропонує ряд контроверсійних варіантів: відновлення участі Росії в європейських енергетичних ринках та так звану "картографічну маніпуляцію". Суть цього підходу полягає в перегляді адміністративних меж України, що дозволило б Росії оголосити про "повний контроль" над Донбасом без фактичного захоплення міст, які все ще перебувають під контролем Збройних сил України. Україна та її європейські союзники рішуче відкидають такі пропозиції.
Фінансове забезпечення повоєнної безпеки -- ще одна проблема. Україна наполягає на масштабній військовій та фінансовій допомозі протягом 10 років для утримання 800-тисячної армії та відновлення країни. Америка вважає такі витрати надмірними і наполягає на достатності власних гарантій, а готовність Європи брати на себе такі фінансові зобов'язання залишається під запитанням.
"Гнучкість" України та Росії стосовно Східного регіону.
Напередодні тристоронніх переговорів в Абу-Дабі, які відбудуться 10-11 листопада, з'явилися новини про можливі зміни у позиціях України та Росії. Хоча публічні заяви про приналежність східних регіонів залишаються радикальними, американські посадовці в коментарі для BBC вказали на те, що за закритими дверима обидві сторони виявляють певну готовність до компромісу щодо майбутнього статусу цих територій.
Ключовим питанням залишається майбутнє Донеччини. Російська сторона вимагає контролю над усією територією цього регіону, в той час як українське керівництво намагається закріпити лінію фронту, щоб зберегти важливі оборонні позиції.
На думку американських дипломатів, досягнення територіального компромісу є неможливим без формування нової глобальної карти безпеки. Ці два питання тісно пов'язані між собою, тому жодне з них не може бути вирішене без урахування іншого.
Для Києва ця концепція передбачає, перш за все, активні зобов'язання союзників щодо захисту держави від можливих нових агресій. У той же час, Москва прагне скористатися переговорами для ослаблення позицій НАТО в Східній Європі. Американський план пропонує механізми деескалації, створення кризових комунікаційних каналів та відновлення діяльності Ради НАТО-Росія.
Як поразка республіканців може вплинути на хід переговорів
Нагадаємо, що представники Росії прибули до Об'єднаних Арабських Еміратів для проведення переговорів, висловлюючи вимогу укласти більш обширну угоду, що стосується безпекової архітектури Європи. Це фактично є повторенням ультиматуму Кремля, озвученого у грудні 2021 року, щодо повернення НАТО до кордонів 1997 року. Одночасно, після поразки республіканців та Дональда Трампа на проміжних виборах 3 листопада, обидві палати Конгресу перейшли під контроль демократів, а команда президента готується до серйозних розслідувань.
Про перспективи допомоги Україні та вплив результатів виборів на переговори з РФ ТСН.ua поспілкувався з директором Центру міжнародних досліджень Володимиром Дубовиком.
Експерт підкреслює, що на сьогоднішній день відсутні умови для позитивних зрушень у "мирному процесі", оскільки позиції усіх сторін, а також роль США як посередника залишаються незмінними. Водночас державний секретар Марко Рубіо вже висловив думку, що результати виборів не вплинуть на зовнішньополітичну стратегію адміністрації.
Одночасно політична діяльність Трампа буде під значним контролем з боку Конгресу, який планує провести слухання щодо обмеження доступу України до Starlink/Starshield, а також розвідданих і угод з постачання дизельного пального з Росії. Крім того, у порядку денному буде розгляд справи про імпічмент Піта Гегсета, що ще більше ускладнить можливості адміністрації Трампа для налагодження відносин з Москвою.
Допомога Україні має потенціал об'єднати демократів і деяких республіканців, які переглянули своє ставлення до Трампа після його поразки.
"Серед республіканців також панує розчарування президентом, а страх перед ним значно зменшився. Багато з них вже готові відсторонитися від нього, адже його імідж знову починає викликати негативні асоціації. Це відзначається навіть на рівні віцепрезидента, не кажучи вже про інших представників партії. Хоча деякі республіканці, які підтримують Україну, залишать Конгрес, все ж залишаться голоси за цю підтримку," — підкреслює фахівець.
Які цілі переслідують США під час перемовин в Абу-Дабі?
Сполучені Штати планують звернутися до Росії з питанням, чи погодиться Москва на гарантії безпеки для України в межах потенційної мирної угоди про завершення війни. Про це пише Politico з посиланням на американських посадовців.
Вашингтон планує офіційно дізнатися про позицію Москви стосовно ініціативи щодо надання Україні гарантій, подібних до статей 4 та 5 НАТО. Проте наразі залишається невизначеним, яким чином можна реалізувати такі зобов'язання поза рамками НАТО, а територіальні претензії Росії все ще залишаються без узгодження.
Політичний оглядач припускає, що Володимир Путін, швидше за все, не підтримає цю ініціативу, оскільки вона може призвести до збільшення військової активності поблизу російських кордонів. Раніше російський лідер наполягав на тому, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО та зменшила свої збройні сили, що президент Володимир Зеленський рішуче відхилив.
Співробітники адміністрації Дональда Трампа вважають, що без активної участі європейських країн досягнення миру буде ускладнено. Вони високо оцінюють важливість залучення європейських партнерів і позитивно реагують на нещодавню спільну телефонну бесіду, в якій взяли участь Путін, президент Фінляндії та прем'єр-міністр Норвегії, що була погоджена з Києвом.
Водночас європейські керівники працюють над створенням власного дипломатичного каналу для безпосереднього діалогу з Москвою. Колишній фінський державний діяч Джоел Ліннайнмякі підкреслив, що Європа поступово відходить від стратегії повного ігнорування контактів із Путіним і більше не бажає залежати виключно від посередництва американського уряду.
Західні ЗМІ розкритикували адміністрацію Трампа та її дії перед переговорами
У The Washington Post висловили незадоволення стосовно плану переговорів США, підкреслюючи, що представники Трампа опинилися в пастці, розставленій Кремлем. Ідея створення "ширшої архітектури європейської безпеки" в рамках мирної угоди, що обговорюється в Абу-Дабі, викликала стурбованість серед європейських посадовців та аналітиків, які вважають, що ця формулювання цілком відображає позицію Кремля.
Видання наголошує, що Росія вже святкує стратегічну перемогу, адже Путін давно намагається виправдати вторгнення нібито загрозою з боку НАТО. Подібні обговорення створюють враження, що адміністрація Трампа підтримує безпідставні заяви Москви та поступається її вимогам щодо впливу на безпеку Європи. Європейські чиновники наполягають: Росія повинна припинити війну до розгляду будь-яких питань безпеки континенту.
Переговорну групу США очолюють Стів Віткофф та Джаред Кушнер, чий брак досвіду викликає застереження у фахівців. Деніел Фрід, колишній помічник держсекретаря США, зауважив, що переговорники не прислухаються до професіоналів і не розуміють, з чим мають справу, адже розмови про повоєнну європейську архітектуру є виключно російським наративом.
Працівники служб безпеки висловлюють занепокоєння з приводу того, що Росія може використовувати недосвідченість спеціальних представників Трампа, які вже розглядають можливості для бізнес-угод, навіть не досягнувши домовленостей про припинення вогню.
Експерти підкреслюють, що раніше між Росією та Заходом існували стратегічні угоди та система безпеки, але їх було знищено через агресію Москви в Україні та Грузії. Аналітики вважають, що дії американських представників ґрунтуються на хибному припущенні, що війна є лише результатом непорозумінь, а Росія має обґрунтовані інтереси в сфері безпеки.
