Переговори в Стамбулі, колективна бесіда з Трампом, визнання колишнього посла США: останні новини дня.

Сьогодні в Стамбулі відбулися українсько-російські переговори вперше за понад три роки. Які результати були досягнуті? Які оцінки цих переговорів звучать з боку західних країн?

Вашингтон прагне, щоб країни НАТО взяли на себе зобов'язання досягти рівня витрат на оборону у 5% протягом наступних десяти років, а також планує вести переговори щодо зменшення чисельності американських військ на європейському континенті.

У Латвії було засуджено чоловіка за його заклики до насильства проти українців, тоді як в Лондоні розпочато судовий процес над українцем, який намагався підпалити власність прем'єр-міністра Великої Британії.нту в Європі

Усе найзначніше та захоплююче за п'ятницю, 16 травня, представлено у дайджесті "Європейської правди".

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб з легкістю отримувати дайджести та інші важливі та цікаві новини.

Сьогодні в Стамбулі, вперше за понад три роки, пройшли прямі переговори між Російською Федерацією та Україною.

У переговорній залі, окрім української та російської делегацій, присутня була також делегація Туреччини.

Кореспондент BBC, присутній у залі на початку переговорного процесу, зафіксував відсутність рукостискання між учасниками. Тим часом агентство "Інтерфакс-Україна" зазначило, що українська команда взаємодіяла з російськими представниками через посередника-перекладача.

Делегацію України очолює міністр оборони Рустем Умєров.

Після завершення обговорень він навів три ключові аспекти порядку денного українсько-російських переговорів: "перше — це встановлення режиму тиші, друге — гуманітарні питання, включаючи обміни полоненими, і третє — можливість зустрічі на рівні керівництв країн".

"В результаті ми дійшли згоди щодо обміну в форматі '1000 на 1000'. Крім того, ми займаємося розробкою інших умов цього процесу," - зазначив він.

Помічник кремлівського господаря Владімір Мединський стверджує, що на переговорах із представниками України у Стамбулі сторони домовились підготувати власне бачення "припинення вогню".

Телеканал Sky News, посилаючись на інформацію з українських дипломатичних джерел, інформує про "неприпустимі" вимоги Росії під час переговорного процесу.

За інформацією, отриманою з джерел, Росія висуває вимогу про виведення українських сил з її території, що є необхідною умовою для оголошення мирного режиму.

Пізніше представник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий зазначив, що під час переговорів "російська сторона озвучила кілька моментів, які ми вважаємо неприйнятними".

Окрім того, телеканал Sky News інформував, що російські представники попереджали українську делегацію про "вічну війну".

Як зазначив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, учасники переговорів досягли принципової згоди щодо відновлення діалогу.

В Туреччині заявили, що переговори між Україною та Росією виявилися "більш конструктивними, ніж передбачалося".

За інформацією джерела CNN, перемовини, що відбулися в Стамбулі, виявилися "значно більш обнадійливими, ніж передбачалося", і учасники "не кидали взаємних звинувачень".

Турецьке джерело підтвердило, що під час переговорів Росія озвучила вимогу щодо виведення українських військ з територій, які залишаються під її контролем, "в рамках обговорення питання про встановлення режиму припинення вогню".

На думку співрозмовника, російська делегація "виглядала менш відкритою до переговорів у порівнянні з українською".

Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця заявив, що Київ підтримує якнайшвидше проведення зустрічі на рівні лідерів України та Росії, оскільки вважає, що тільки на цьому рівні вдасться ухвалити дієві рішення для завершення війни.

Перед переговорами з представниками Росії у Стамбулі Україна провела тристоронню зустріч за участі державного секретаря Сполучених Штатів Марко Рубіо і міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, а потім ще й скоординувала позиції з представниками США, Великої Британії, Франції та Німеччини.

Кореспондент BBC Том Бейтман, що прибув до Стамбула разом з главою Держдепу США, описував настрій американської делегації як "досить похмурий".

У п'ятницю український лідер Володимир Зеленський відвідав Албанію, де взяв участь у саміті Європейської політичної спільноти (EPC).

Спільно з лідерами Франції, Німеччини, Великої Британії та Польщі, він здійснив телефонну бесіду з Дональдом Трампом.

"Ми обговорили зустріч у Стамбулі. Україна налаштована на швидкі дії для досягнення справжнього миру, і критично важливо, щоб світ продовжував дотримуватися міцних позицій", - підкреслив Володимир Зеленський.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер висловив свою думку щодо ходу переговорів між російською та українською делегаціями в Стамбулі, зазначивши, що позиція Російської Федерації є неприйнятною.

"Позиція Москви, безсумнівно, є неприйнятною, і це вже не вперше. Після зустрічі з президентом Зеленським та телефонної розмови з президентом Трампом ми наразі узгоджуємо наші дії у відповідь і продовжимо це робити", - зазначив Стармер.

Президент Франції Емманюель Макрон підкреслив, що під час бесіди висловив своє обурення з приводу відсутності реакції Росії на ініціативу щодо припинення вогню.

"Ми провели бесіду з президентом Трампом, в якій підкреслили, що абсолютно неприпустимо, що Росія ігнорує заклики США, підтримані Україною та європейськими державами. Це стосується як питання про перемир'я, так і можливості зустрічі на вищому рівні," - зазначив французький лідер.

Він зазначив, що країни Європи активно працюють над тим, щоб переконати Сполучені Штати приєднатися до нових санкцій проти Росії, з метою підвищення тиску на кремлівського лідера Владіміра Путіна.

Нагадаємо, що, за інформацією головної речниці Європейської комісії Паули Піньо, Європейський Союз сподівається на підтримку G7 у зниженні верхньої межі ціни на нафту, щоб посилити тиск на Росію.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив свої вітання з приводу проведення в Стамбулі в п'ятницю перших прямих переговорів між Україною та Росією з 2022 року.

"Те, що вони вперше зустрілися за останні три з половиною роки, є невеликим, але важливим позитивним знаком," - підкреслив канцлер Німеччини.

Консультант президента Литви Дейвідас Матульоніс зазначив, що Росія насправді не має наміру укладати мирну угоду з Україною. Якщо б це було інакше, то президент Кремля Володимир Путін особисто б взяв участь у запланованих на цьому тижні переговорах у Туреччині.

Нагадаємо, що вчора в Туреччині був Володимир Зеленський, який звернувся до президента Кремля Владіміра Путіна з пропозицією зустрітися для переговорів. Проте, як відомо, Путін не з’явився.

Італійська прем'єр-міністр Джорджія Мелоні акцентувала увагу на тому, що вчора "світ став свідком того, хто брав участь у переговорах, а хто залишився осторонь".

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови європейських лідерів з президентом США Дональдом Трампом заявив, що на переговорах РФ не "продемонструвала доброї волі", а також припустив, що попереду можуть бути "дуже важкі дні".

"Ми не приховуємо, що позицію Росії важко назвати конструктивною. Нас, ймовірно, чекають дуже важкі дні", - зазначив він.

Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що відсутність з боку Росії готовності до повного та безумовного припинення вогню і вбивств має призвести до введення "жорстких санкцій".

За даними Politico, на саміті в Албанії лідери мали розглянути як введення мит на імпорт з РФ на тлі зриву переговорів.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив, що 20 травня буде затверджений 17-й пакет санкцій щодо Росії.

"Путін не з'явився, чим поставив себе в програшне становище", - вважає німецький канцлер.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що недавні кроки президента Росії Владіміра Путіна свідчать про його відсутність бажання досягти миру, що вимагає підвищення санкційного тиску на нього.

Вона зазначила, що саме з цієї причини Європейський Союз займається розробкою нового пакету санкцій.

Цей пакет міститиме, зокрема, обмеження, спрямовані на "Північний потік-1" і "Північний потік-2". Він також передбачає розширення списку російських суден, що належать до "тіньового флоту", а також зниження максимальної ціни на нафту і нові санкції для фінансового сектору Росії. Для нас важливо досягти миру, тому потрібно посилити тиск на президента Путіна, поки він не буде готовий до переговорів, - зазначила фон дер Ляєн.

Один із представників Європейського Союзу повідомив, що, крім 17-го пакету санкцій проти Російської Федерації, 20 травня ЄС також ухвалить три нових види санкцій.

У той же час у Європейському Союзі вже розпочали підготовку 18-го пакету санкцій.

За словами високопосадовця ЄС, у 18-му пакеті санкцій, що готуються проти Росії, передбачаються обмеження на діяльність російських банків, а також фінансових установ з інших країн, які сприяють військовим зусиллям Росії.

Президент США Дональд Трамп заявив, що, "можливо", зателефонує лідеру Росії Владіміру Путіну, щоб обговорити припинення війни Росії в Україні.

Крім того, американський президент оголосив, що готовий зустрітися з Путіним, "як тільки ми зможемо це належним чином спланувати".

Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зустріч між Путіним і Трампом є єдиним шляхом для досягнення прогресу в мирному вирішенні конфлікту між Росією та Україною.

"Ця зустріч є безсумнівно важливою, оскільки вона стосується не лише двосторонніх відносин між Росією та США, але й можливості провести серйозні переговори на вищому рівні щодо міжнародних питань, а також регіональних викликів, зокрема кризи в Україні", - зазначив Пєсков.

Коментуючи мирні переговори, що стосуються України, Дональд Трамп підкреслив, що глобальна безпека покращиться "протягом 2-3 тижнів".

Вочевидь, Трамп вірить, що зможе домовитись з Путіним про завершення бойових дій в Україні.

Тим часом Гренландія, про наміри привласнити яку неодноразово говорив президент Дональд Трамп, прагне посилити співпрацю з Європейським Союзом.

Перед самітом Британії та ЄС, який відбудеться наступного тижня, Президент Франції Емманюель Макрон висловив необхідність переосмислення зв'язків між Європейським Союзом і Сполученим Королівством.

Екс-посол США в Україні Бріджит Брінк опублікувала статтю, в якій відкрито зазначила, що ухвалила рішення піти з посади через зовнішньополітичний курс адміністрації президента Дональда Трампа.

"На жаль, з самого старту адміністрації Трампа політика була спрямована на тиск на жертву, Україну, а не на агресора, Росію. Через це я не могла сумлінно виконувати обов'язки в рамках політики адміністрації і вважала за потрібне піти у відставку," - поділилася Брінк.

Як зазначила експосол, вона не може "стояти осторонь, коли країна зазнає вторгнення, демократія піддається бомбардуванням, а загибель дітей залишається непокараною".

"На мою думку, єдиний шлях для захисту інтересів Сполучених Штатів полягає в підтримці демократії та боротьбі з автократією. Справжній мир не досягається за будь-яку ціну; це лише умиротворення", - наголосила колишній посол.

Перед самітом НАТО, який відбудеться в Гаазі, міністри оборони держав-членів Альянсу зустрінуться в Брюсселі 5 червня.

Головною темою нашої зустрічі буде підготовка до саміту НАТО, який відбудеться 24-25 червня в Гаазі.

Нещодавно в медіа з'явилася інформація про те, що американська влада нібито не підтримує ідею запрошення Зеленського на саміт НАТО, запланований в Гаазі 24-25 червня. Однак державний секретар США Марко Рубіо спростував ці чутки.

Рубіо висловив думку, що всі країни-члени НАТО підтримають ініціативу витрачати 5% від свого ВВП на оборонні потреби протягом наступних десяти років до саміту Альянсу, запланованого на червень.

Водночас, Італія підвищила свої оборонні витрати до 2% напередодні саміту НАТО.

Словенія виступає за розширене трактування витрат на оборону, щоб відповідати стандартам НАТО, в той час як президент Литви затвердив рішення про вихід з угоди, що забороняє використання протипіхотних мін.

У Сполучених Штатах ведуться підготовчі роботи до обговорення можливого зменшення чисельності американських військ у Європі.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан повідомив, що під час переговорів з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте планує висловити свої скарги на "недопустимі" дії України.

Новий виток напруженості у взаєминах між Україною та Угорщиною розпочався після оголошення Служби безпеки України про виявлення агентурної мережі угорської військової розвідки, що займалась шпигунськими операціями в Закарпатському регіоні.

Пізніше Будапешт оголосив про рішення вислати двох українських дипломантів, звинувативши їх у шпигунських діях. У відповідь Україна вирішила також видворити двох угорських представників.

Також повідомляється, що в Будапешті був затриманий український громадянин, який раніше обіймав посаду дипломата, після чого його депортували.

Ознайомтеся також зі статтею "ЄвроПравди": "Українська стратегія Орбана". Як угорський керівник планує скористатися Україною для досягнення успіху на виборах.

У Латвії було засуджено чоловіка за його заклики до насильства проти українців, тоді як в Лондоні розпочато судовий процес над українцем, який намагався підпалити власність прем'єр-міністра Великої Британії.

Також у Великій Британії сталася пожежа на території колишньої військової бази, внаслідок якої загинуло троє осіб.

Глава посольства Польщі вважає, що передача Україні МіГ-29 можлива, а також повідомив, що Варшава готує для України 47-й пакет військової допомоги.

Про це, зокрема, він розповів в інтерв'ю "Європейській правді".

Одіозний Сіміон звинуватив Молдову у фальсифікаціях на румунських виборах, Кишинів відповів.