Перемови в безвихідній ситуації: чому стратегія Трампа зазнає невдачі та які перспективи чекають на Донбас.
На поточному етапі "мирних" переговорів немає єдиного рішення щодо щонайменше кількох ключових питань, зазначає президент Володимир Зеленський, підкреслюючи, що ряд "чутливих" аспектів вимагає додаткового обговорення. Яка саме траєкторія в цілому визначає дипломатичний процес на даний момент, досліджував Фокус.
Під час свого офіційного візиту до Великобританії в понеділок, 8 грудня, президент Володимир Зеленський повідомив, що учасники переговорів щодо мирного врегулювання конфлікту між Росією та Україною наразі не дійшли згоди щодо майбутнього Донбасу в рамках обговорення так званого плану Трампа.
Глава держави висловився щодо "мирного плану" невдовзі після того, як його американський колега Дональд Трамп зізнався, що він трохи розчарований тим, що президент Зеленський ще не прочитав певну "пропозицію" на яку РФ начебто вже дала згоду. Водночас український лідер наголосив, що елементи плану США потребують подальшого обговорення з низки "чутливих питань", включаючи гарантії безпеки для постраждалої від війни країни та контроль над східними регіонами.
Президент підкреслив, що на переговорах ще не досягнуто консенсусу з питання Донбасу: "США, Росія та Україна мають свої погляди, і ми не дійшли єдиної думки щодо Донбасу". Він також зазначив, що Україна наполягає на укладенні окремої угоди про безпекові гарантії від західних партнерів, зокрема від Сполучених Штатів. Пізніше Володимир Зеленський уточнив, що офіційний Київ не має наміру віддавати будь-які свої території, оскільки це суперечить не тільки національному законодавству, але й міжнародному праву та моральним нормам. Додатково він повідомив, що Сполучені Штати працюють над "компромісними рішеннями" для врегулювання конфлікту.
Чи справді мирні переговори не відновилися насправді?
Аналізуючи у розмові з Фокусом крайні висловлювання президентів Зеленського та Трампа щодо мирно-дипломатичного треку, виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов констатує: "Попри гіперактивні намагання Трампа оживити перемовний процес щодо припинення російсько-української війни, насправді ми як були, так і залишаємося у глухому дипломатичному куті. Переконаний, що дійсно відносно Донбасу, як і заявляє Зеленський досі є декілька, скажімо так, полярних позицій. Крім того, не слід забувати й про те, що Європа теж достатньо категорично виступає за те, що жодних територіальних поступок з боку України бути не може і вони їх за жодних умов не визнають. Таким чином, на мою думку, зараз не можна говорити про будь-які реальні дипломатичні просування, оскільки і для України, і для Росії територіальне питання є принциповим. До того ж, Київ абсолютно правильно наполягає на превентивному оформленні гарантій безпеки передусім з боку Сполучених Штатів, тоді як РФ цьому максимально протидіє, плануючи згодом вирішити так зване "українське питання".
На думку фахівця, Білий дім нині активно прагне досягти мирного врегулювання, і в цьому є певна логіка: "Суть у тому, що після новорічних свят у США фактично розпочнеться кампанія перед виборами до Конгресу. Згідно з недавніми опитуваннями, наприклад, проведеними інститутом Рональда Рейгана, більшість американців підтримують допомогу Україні, її перемогу та тиск на Росію. Навіть Трамп, незважаючи на своє бажання, не зможе ігнорувати цей факт."
Окремий експерт акцентує увагу на вразливості президента США під час переговорів, незважаючи на його впевнений зовнішній вигляд. "Яким чином Трамп може чинити тиск на Україну? Після його повернення до Білого дому Сполучені Штати не надають нам фінансової допомоги, а свою зброю реалізують за європейські кошти. Слід усвідомлювати, що в даний момент усі витрати несе наші європейські партнери. З цієї перспективи важко уявити, як Дональд Трамп зможе відкрито тиснути на Україну. До речі, це може пояснювати вимогу США, щоб переговори про мирне врегулювання проходили в закритому режимі, аби уникнути нових скандалів, подібних до "мирного плану на 28 пунктів", який викликав незадоволення навіть серед республіканців у Конгресі," - зазначає Олександр Леонов. Він вважає, що найближчим часом не варто очікувати значних дипломатичних змін, "якщо тільки Україна не погодиться на якісь радикальні поступки".
"На жаль, Дональд Трамп з незрозумілих причин відмовився від ключової пропозиції, яка була прийнятною для всіх, окрім Путіна: повного і беззастережного припинення вогню. Важливо зазначити, що навіть Китай висловлював підтримку такій ініціативі. Однак тепер ми стикаємося з реальністю, в якій хочеться бачити комплексний план для України та Європи, до якого міг би бути залучений, наприклад, Марко Рубіо. Це стало б чудовою альтернативою, здатною збалансувати агресивні дії Росії, які, зокрема, реалізуються через США, намагаючись фактично довести до капітуляції України", - підкреслює експерт з політики.
Відповідаючи на уточнююче питання про можливість, що держсекретар США готовий до геополітичного "сепаратизму", експерт підсумував: "Я вважаю, що шанси на це існували і продовжують існувати. Проблема полягає в тому, що після зустрічі Трампа та Путіна на Алясці, Україна не продемонструвала чіткої активності в даному напрямку. Європа щось там намагалася розробити, але Україні було б доцільно максимально активізувати цей процес і першою представити Трампу свій план."
Чому трампівські "фокуси" щодо тиску на Україну вже не спрацьовують
Наразі між Києвом та Вашингтоном взагалі не має спільності поглядів того, як має закінчуватися російсько-українська війна, зазначає у розмові з Фокусом політолог, партнер агенції з комунікацій та урядових звʼязків Good Politics Максим Джигун.
Однак варто зазначити, що відсутність спільності спостерігається не лише між Україною та Сполученими Штатами, а також між Європою і США. Схоже, що американському президенту важливо якомога швидше закрити ще одну справу до Нового року, готуючи грунт для виборів 2026 року з наративом про те, як він нібито досягнув завершення цієї війни. Що ж відбудеться далі — його, м'яко кажучи, мало цікавить. Іншими словами, Трамп не звертає уваги на те, скільки триватиме можливе перемир'я і хто насправді є жертвою, а хто агресором. Незважаючи на це, активність у дипломатичних зусиллях з боку США, яка спостерігалася останнім часом, завершилася так, як це було раніше — безрезультатно. Отримавши категоричну відмову від Російської Федерації, Трамп, здається, намагається примусити слабшу сторону, на його думку, прийняти умови, що нагадують капітуляцію, — підкреслює політолог.
Між тим, на переконання Максима Джигуна, Україна вже має певний імунітет до подібних "фокусів" у виконанні Дональда Трампа. Попри політичну гнучкість нинішнього очільника Білого дому, констатує експерт, тема російсько-української війни наздоганятиме Трампа аж до завершення його політичної кар'єри, позаяк США - це не та держава, яка може просто взяти та заявити про вихід з мирно-перемовного процесу. "В умовах виборчого процесу-2026 в Америці, зокрема, проміжних виборів до Конгресу у листопаді, з часом реально загостриться потреба Трампа у питанні мирного врегулювання. Я думаю, розуміючи це, Україна іноді й готова йти на різкі заяви, аби повернути наших заокеанських друзів до притомної реальності", - акцентує аналітик.
Максим Джигун акцентує увагу на тому, що США, в силу своєї природи, не можуть бути країною, яка б укладала "сумнівні угоди" з путінською Росією. Тому представники різних гілок влади в Америці, включаючи Конгрес, Сенат та судову систему, не дозволять Трампу зрадити Україну. "Навіть якщо США визнали б Крим російським, інші елементи американської влади оскаржили б це рішення, адже це лише думка Трампа - людини, яка вкрай егоцентрична, прагне комфорту і бажає досягти результатів будь-якими засобами. Для нього форма важливіша за суть, але, на щастя, США - це не лише Трамп".
Загалом, підсумовує Максим Джигун, дипломатія працює лише тоді, коли за її спиною є танки, а відтак, якщо Україна матиме у своєму розпорядженні не лише танки, а й інші далекобійні види озброєння, війна закінчиться набагато швидше, аніж тоді, коли спец посланець президента США Стів Віткофф продовжить їздити до Москви аби ласувати там посикунчиками та крабами.
