Європа опинилася перед складним вибором: визнати шкідливий вплив кондиціонерів на навколишнє середовище або шукати інші методи для боротьби зі спекою.

Жорстока спека охопила багато земель Європи, в результаті чого мільйони людей намагаються пристосуватися до рекордних температур. Тепло зберігається навіть вночі, а температура в деяких місцях не опускається набагато нижче 30 градусів.

Кондиціонери в європейських домівках є справжньою рідкістю. Багато людей змушені вдаватися до допомоги електричних вентиляторів, льодових пакетів і прохолодних душів, щоб впоратися з спекою.

Майже 90% будинків США мають кондиціонери, в Європі це близько 20%, а в деяких країнах набагато нижчі показники. У Великій Британії лише близько 5% будинків мають системи охолодження, багато з яких є портативними блоками змінного струму. У Німеччині цей показник становить 3%.

З огляду на те, що зміни клімату викликають дедалі інтенсивніші та триваліші хвилі спеки, виникає питання, чому заможні європейські держави, здається, не прагнуть впроваджувати кондиціонування повітря. Це особливо актуально на фоні зростаючої смертності, пов’язаної зі спекою, зазначає CNN.

Переважно, в історичному контексті, численні європейські держави, особливо на півночі континенту, не мали потреби в системах охолодження. Хоча теплові хвилі іноді виникали, їх тривалість і інтенсивність не були такими, як ті високі температури, з якими Європа стикається сьогодні.

"В Європі... у нас фактично не існує традиції використання кондиціонерів... адже до відносно нещодавнього часу це не вважалося нагальною потребою," - зазначив Брайан Матервей, голова Управління енергоефективності та інклюзивних переходів Міжнародного енергетичного агентства.

Це означає, що кондиціонери традиційно вважалися розкішшю, а не необхідністю, тим більше, що їх встановлення та експлуатація можуть бути дорогими. Витрати на енергію в багатьох європейських країнах вищі, ніж у США, тоді як доходи населення, як правило, нижчі.

Вартість енергоносіїв значно підвищилася після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, оскільки Європейський Союз вживає заходів для зниження своєї залежності від російських нафти та газу. Хоча ціни дещо стабілізувалися після перших труднощів, пов'язаних з енергетичною кризою 2022 року, вартість електроенергії для кондиціонерів все ще залишається важким тягарем для багатьох мешканців Європи.

Існує також архітектурна складова.

Деякі будівлі в спекотних південноєвропейських країнах були побудовані для спеки. Вони мають товсті стіни, маленькі вікна, які не пропускають сонячні промені всередину, і спроектовані таким чином, щоб максимізувати потік повітря. Це допомогло зберегти в них прохолоду і зменшило потребу в штучному охолодженні.

В інших регіонах Європи, проте, архітектура будинків не враховувала високі температури.

"У нас не було звички ... думати про те, як нам залишатися прохолодними влітку. Це дійсно відносно недавнє явище", - каже Матервей.

Будівлі на континенті, як правило, мають більш давню історію, оскільки були зведені до того, як кондиціонери стали звичайним явищем. У Англії, де нещодавно відзначили найспекотніший червень за весь період спостережень, кожен шостий будинок датується до 1900 року.

За словами пані Матервей, оснастити старі будівлі системами центрального охолодження може бути складніше, проте це зовсім не є неможливим завданням.

ноді більшою проблемою є бюрократична тяганина, каже Річард Салмон, директор компанії з виробництва кондиціонерів у Великобританії.

Британські органи влади нерідко відмовляють у дозволах на встановлення кондиціонерів через естетичний вигляд зовнішнього блоку охолодження, особливо якщо мова йде про природоохоронні території або будівлі, що мають статус пам'ятки, - зазначив він.

Існує також політичний вимір цього питання. Європейські країни зобов'язалися досягти "кліматичної нейтральності" до 2050 року, і різкий ріст використання кондиціонерів ускладнить виконання цих кліматичних обіцянок.

Кондиціонери не лише споживають багато енергії, але й виштовхують тепло назовні. Дослідження використання кондиціонерів у Парижі показало, що вони можуть підвищувати зовнішню температуру приблизно на 2-4 градуси за Цельсієм (від 3,6 до 7,2 за Фаренгейтом). Цей вплив особливо відчутний у густонаселених містах Європи.

Кілька держав ухвалили рішення обмежити експлуатацію кондиціонерів. Наприклад, у 2022 році Іспанія встановила нові норми, які вимагають, щоб температура в публічних закладах не опускалася нижче 27 градусів за Цельсієм (80 градусів за Фаренгейтом) з метою збереження енергетичних ресурсів.

Ставлення та тривога щодо систем кондиціювання повітря в Європі еволюціонують, адже континент перетворюється на кліматичну "гарячу точку", де температура підвищується вдвічі швидше, ніж в інших частинах світу.

Перед континентом виникає складна проблема: чи варто впроваджувати енергоємні системи кондиціонування, які негативно впливають на навколишнє середовище, чи ж слід розглянути інші варіанти для адаптації до зростаючих температур у майбутньому.

"Наші будинки повинні бути стійкими не лише до холоду, але й до все більш жорстокої спеки", - говорить Йєтунде Абдул, директор Ради з питань зеленого будівництва Великобританії.

Вже є чіткі ознаки того, що в Європі, як і в багатьох інших частинах світу, зростає споживання енергії. Згідно зі звітом МЕА, кількість кондиціонерів в ЄС, ймовірно, зросте до 275 мільйонів до 2050 року, що більш ніж удвічі перевищує показник 2019 року.

Салмон з компанії Air Conditioning зазначає, що спостерігає значне зростання попиту на кондиціонери. "Протягом останніх п'яти років кількість запитів від споживачів зросла більш ніж у три рази. Ця спека, зокрема, досягла рекордних значень... Люди просто не здатні нормально функціонувати, коли температура піднімається до критичних рівнів о третій годині ночі".