"Протягом періоду повномасштабної війни обсяги депозитів зросли вдвічі." – Заява голови НБУ в ефірі Українського Радіо.

Ілюстративне фото з сайту Pixabay

"Нам важливо, щоб українці усвідомлювали та розуміли складні фінансові рішення."

Щодо облікової ставки Національного банку України, цікавить, як вона впливає на процентні ставки по кредитах і депозитах у банківській системі. Ви зазначили, що тут діє складний трансмісійний механізм, який не завжди функціонує прямо. Чи могли б ви пояснити, як саме це відбувається?

Ми справді дуже зацікавлені, щоб українці сприймали складні монетарні рішення, а зараз інших не буває. Тому що ми перебуваємо в умовах безпрецедентної невизначеності. І Нацбанк часто працює в умовах, коли змушений шукати дуже складний баланс різних рішень. Це так і називається -- мікс політичних рішень регулятора. Ключова ставка -- один із інструментів, а також валютно-курсова політика, обмеження на рух капіталу, операційний дизайн, в якому Нацбанк працює у взаємодії з банками. Трансмісійні канали -- це кредина ставка, депозитна ставка.

"Інфляція впевнено утвердилася на шляху до зниження темпів зростання цін."

Нацбанк системно працює над тим, щоб забезпечувати привабливість гривневих активів і підтримувати попит на депозити в українських банках. Бо депозити в наших банках працюють на українську економіку. Якщо гроші на руках, то інфляція волатильна і доволі небезпечна. Ми працюємо, щоб повернути її до однознакових рівнів. І нам це вдається -- за чотири останні місяці інфляція стійко закріпилась на дезінфляційному тренді. Але є фактори, які можуть спровокувати черговий інфляційний тренд. Протягом майже чотирьох років війни інфляція сходила до 27%, повернулась до 5%, потім повернулась до 16%, а зараз вона рівні 11%. Ми працюємо над тим, щоб в умовах цієї волатильності інфляційні очікування людей та рівень довіри до політики Нацбанку і національної валюти був належним.

"За останні 10 місяців українці проінвестували в ОВДП більше, ніж у весь портфель до повномасштабного вторгнення"

Наші рішення стосовно облікової ставки спрямовані на те, щоб забезпечити українську економіку необхідними ресурсами для кредитного зростання, і ми вже бачимо результати: кредитування зросло на 35% у порівнянні з минулим роком. Важливо підтримувати стабільність національної валюти, і тут також є позитивні зрушення. Українці активно інвестують в облігації внутрішньої державної позики, що свідчить про їхню довіру до національної валюти. За останні десять місяців обсяги інвестицій в ці облігації перевищили всі попередні показники до початку повномасштабної агресії. Сподіваюся, що довіра до Національного банку також зростає. Через нашу облікову ставку ми подаємо сигнали про те, якою, на нашу думку, має бути монетарна політика, щоб утримувати інфляцію в безпечних межах і збалансувати інфляційні очікування.

"Повернення шагу як питомої української назви дрібної монети -- важливий крок"

У зв’язку з пропозицією перейменування копійки на шаг, слухач висловлює ідею про доцільність відновлення терміна "скарбниця" замість "казначейство", як це практикувалося в Українській Народній Республіці.

Вважаю, що для вирішення цього питання варто звернутися до Інституту національної пам'яті, який нещодавно, завдяки парламенту, отримав значну законодавчу підтримку. Я ознайомлений з активними обговореннями на цю тему, хоч і не беру в них безпосередньої участі. Проте я щиро підтримую ідею повернення всіх традиційних українських назв. "Геть від Москви!" — це наш принцип у всіх справах, які вважаємо важливими та історично обґрунтованими, і де ми повинні відновлювати та повертати своє. Повернення терміна "шаг" як питомої української назви для невеликої монети — це один із таких випадків. Сподіваюся, що в найближчі тижні парламент розгляне це питання і ухвалить відповідне рішення. Для цього є всі необхідні підстави, головне — політична воля і "шаг" у напрямку від Москви. Як зазначив Стефанчук (спікер Верховної Ради — ред.), "настав час завдати удару у відповідь Російській імперії".

"Валютна лібералізація реалізується за чіткою стратегією"

Є ще питання стосовно обмежень, введених Національним банком з початку війни, деякі з яких пізніше були скасовані, наприклад, щодо грошових переказів за кордон. Наразі діє постанова, що регулює ліміт використання коштів для міжнародних розрахунків. Одна з слухачок наводить приклад: компанія, що займається вантажними перевезеннями, має ліміт у 1 млн грн на 30 календарних днів, тоді як компанія, що здійснює перевезення пасажирів, має лише 150 тис. грн. Ситуація ускладнюється, коли автобус з пасажирами потребує заправки, але у нього закінчився ліміт на картці, тоді як вантажівка не стикається з такими обмеженнями. Чи можете ви висловити свою думку з цього приводу?

Якщо слухачка напише відповідний запит на Нацбанк, ми його дуже предметно розглянемо та відреагуємо. Якщо йдеться про те, щоб дати українському бізнесу більше кисню для розвитку, аби уражена війною економіка підживлювалась, то саме це Нацбанк заклав в основу своєї концепції так званої валютної лібералізації. Поясню, що це таке. У момент повномасштабного вторгнення були накладені жорсткі безпрецедентні обмеження на рух капіталу та ліміти. Далі ми повинні зрозуміти, що ці обмеження починають завдавати більше шкоди, ніж користі. Треба відновлювати поступово, залежно від наявних можливостей, відповідний рух капіталу. І ми це робимо чи не щомісяця. Та постанова Нацбанку, якою були введені ліміти й обмеження, вже змінювалася більше сотні разів. Валютна лібералізація реалізується зараз за чіткою стратегією, яка є публічною, тож будь-хто може з нею ознайомитися на сайті Національного банку України. Нацбанк, за наявності відповідних передумов, над якими ми працюємо, робить той чи інший крок, що ми його публічно анонсуємо, у напрямку пом'якшень валютної лібералізації. Валютна лібералізація -- це попит на валюту. Останній її пакет коштував нашим валютним резервам десь на рівні 5 млрд. Але водночас він дав і нові можливості для бізнесу залучати кошти, дав бізнесу відчуття того, що можна і треба бути економічно обґрунтовано ефективним, тому що є можливість заробляти і мати прибуток. А українська економіка отримує бажане у вигляді зростання економічного потенціалу, податків, зборів і робочих місць.

"Процентні ставки по депозитах є результатом виключно рішень комерційних банків."

Слухач запитує, чому депозитні відсотки то ростуть, то падають? Це втручання НБУ чи окремі рішення комерційних банків?

Депозитні ставки, які встановлюють комерційні банки, є результатом їх власних рішень і не регулюються Національним банком. Проте НБУ надає сигнали щодо своїх уявлень про вартість грошей. Саме тут відбувається трансмісія наших рішень стосовно ставок, які банки повинні пропонувати — економічно обґрунтованих та справедливих, що роблять гривневі активи більш привабливими для клієнтів. Мова йде про депозитні ставки.

Андрій Пишний. Зображення: Facebook.

Тема "Фінансова грамотність і підприємництво" для учнів 8-9 класів.

Протягом року в навчальному закладі використовують ваш підручник з фінансової грамотності. Які у вас сподівання? Чи зможуть учні перевершити фінансові знання своїх батьків?

Перед запуском нашої програми "Фінансова грамотність та підприємництво" для учнів 8-9 класів ми здійснили первісні заміри серед 10-11 класів. Це слугувало своєрідною базою для подальшого порівняння. Адже наразі знання у рамках цього курсу здобувають учні восьмого класу, а наступного року до програми приєднаються дев’ятикласники. Ми прагнемо оцінити, як зміниться рівень знань після завершення навчання, тобто на початку 10 класу. Це стане основою для нашої програми для старшої школи. У 2027 році ми плануємо отримати необхідні дані та зробити відповідні висновки. Зараз ми активно взаємодіємо з вчителями, отримуючи їхній зворотний зв'язок. Ми проводимо навчання, видаємо сертифікати та оцінюємо їхні пропозиції щодо адаптації навчальних програм. Це динамічний процес, у якому Національний банк спільно з Міністерством освіти активно співпрацюють із педагогічною спільнотою. Після отримання результатів тестувань ми вдосконалимо програму, щоб вона була ще ефективнішою для наступних поколінь учнів 8-9 класів.

"В будь-якому випадку, українці здійснюють інвестиції."

Які б аспекти фінансової грамотності не обговорювались, зокрема у нашій радіопрограмі "Сто тисяч", завжди знаходяться скептики, які стверджують, що "вся ця ваша фінансова грамотність абсолютно не пов'язана з реальністю". Вони зауважують, що простим людям не вистачає ресурсів для інвестицій або накопичень. Які ваші думки з цього приводу?

Я б рекомендував таким людям пройти наше тестування і повернутися до нас зі зворотним зв'язком -- у чому саме вони бачать, що наша програма тестування відірвана від реальності? Адже команда Нацбанку працює саме для того, щоб зробити цю програму максимально практично корисною. Так чи інакше, українці інвестують. Обсяг депозитів за період повномасштабної війни подвоївся, кредитування зростає -- 35% рік до року, вкладення в облігації внутрішньої державної позики також зростають, це вкладення саме фізичних осіб -- українських громадян. Говорити про те, що у нас на сьогодні немає внутрішнього інвестиційного ресурсу, підстав немає. Він -- є. І тут є інша частина питання -- розвиток інвестиційного потенціалу. Нацбанк працює над тим, щоб розбудувати інфраструктуру ринку капіталів. Це і пенсійні фонди, і фондовий ринок, і облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Але фундаментально в цьому питанні основу закладено через забезпечення привабливості гривневих активів і достатньо високого рівня довіри до національної валюти.

"Облігації внутрішньої державної позики -- один із найпопулярніших інструментів"

Чи варто очікувати новини на ринку облігацій внутрішньої державної позики? Які перспективи можна прогнозувати щодо доходності цього фінансового інструменту?

Сьогодні облігації внутрішньої державної позики стали одним із найбільш затребуваних інвестиційних інструментів, доступних як для юридичних осіб, так і для приватних інвесторів. Вони пропонують вигідні умови оподаткування, що дозволяє не лише компенсувати інфляцію, але й захистити гривневі заощадження, а також отримати додатковий прибуток. Крім того, інвестуючи в ці облігації, ви також надаєте підтримку українській державі, яка потребує фінансових ресурсів для покриття бюджетних витрат. Нагадаю, що у 2022 році, в умовах війни, Національний банк змушений був вдаватися до емісійного фінансування для покриття бюджетного дефіциту. Тоді ринок облігацій внутрішнього боргу переживав серйозну кризу. Однак у 2023-2025 роках завдяки спільним зусиллям НБУ та уряду вдалося відновити ринок, підвищити привабливість гривневих інвестиційних інструментів та уникнути нових емісійних заходів для фінансування бюджету, попри зростаючі потреби, пов’язані з війною. Тож продовжуйте довіряти облігаціям внутрішньої державної позики та Національному банку України.